Ухвала

від 17.04.2018 по справі 372/50/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/50/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-сс/780/241/18 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2 Категорія 17.04.2018

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати

з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 10 січня 2018 року про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и л а :

Як вбачається з ухвали слідчого судді, до Обухівського районного суду Київської області, в рамках кримінального провадження № 12017110230000518, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, звернувся слідчий СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області з клопотанням про накладення арешту на майно, а саме квартири, які належать ОСОБА_8 і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Своє клопотання слідчий мотивував тим, що з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 , невідомими особами внесена недостовірна інформація до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності. Підставою для отримання декларації про початок виконання будівельних робіт та готовність об`єктів до експлуатації, стали відомості щодо відносин ОСОБА_8 з суб`єктами господарювання, які здійснювали роботи з технічного та авторського нагляду, проектування та будівництва. При цьому, згідно з офіційними даними, вказані суб`єкти господарювання не розробляли проектів та не виконували підрядних робіт з будівництва багатоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, з метою введення в експлуатацію вказаного житлового будинку, невідомими особами внесено недостовірну інформацію до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану 23.06.2014 в Державній архітектурно-будівельній інспекції України № ІУ143141740671, про визначення головним архітектором проекту директора ПП «Кагарлицьке архітектурно-планувальне бюро» ОСОБА_9 та про генерального проектувальника будівництва ПП «Кагарлицьке архітектурно-планувальне бюро».

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 10.01.2018 року клопотання слідчого задоволено і накладено арешт на квартири, розташовані за адресами: АДРЕСА_2 , загальною площею48 (кв.м); Київська область, м.Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 4, загальною площею 60.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, нежитлові приміщення літ «А», загальною площею 416.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 17, загальною площею 54.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 7, загальною площею 53.8 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 18, загальною площею 60.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 19, загальною площею 43.4 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 6, загальною площею 58 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 5, загальною площею 43.4 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 20, загальною площею 58 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 3, загальною площею 54.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 21, загальною площею 53.8 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 27, загальною площею 70.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 31, загальною площею 49.8 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 49, загальною площею 104.1 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 2, загальною площею 50.9 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 1, загальною площею 48 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 34, загальною площею 70.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок №22, квартира № 26, загальною площею 29.3 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 30, загальною площею 50.9 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 25, загальною площею 60.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 24, загальною площею 54.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 41, загальною площею 70.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 42, загальною площею 55.5 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок АДРЕСА_3 , загальною площею 54.7. (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 9, загальною площею 50.9 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 40, загальною площею 29.3 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 39, загальною площею 60.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 11, загальною площею 60.7 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 12, загальною площею 43.4 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 13, загальною площею 58 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 29, загальною площею 48 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 22, загальною площею 48 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 33, загальною площею 29.3 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 43, загальною площею 88.1 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 23, загальною площею 50.9 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 16, загальною площею 50.9 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 46, загальною площею 109.4 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 15, загальною площею 48 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 38, загальною площею 49.8 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира № 47, загальною площею 60.4 (кв.м); Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира АДРЕСА_4 ; Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок № 22, квартира АДРЕСА_5 ; Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_6 ; Київська область, м. Обухів, вул. Зарічна, будинок АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_1 , вул. Зарічна, будинок АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_8 ; АДРЕСА_1 , вул. Зарічна, будинок АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_9 ; АДРЕСА_1 , вул. Зарічна, будинок АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_10 ; АДРЕСА_11 , загальною площею 55.5 (кв.м).

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що постановою слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області від 09.01.2018 року вище вказані квартири визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017110230000518 від 22.03.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, а тому з метою недопущення подальшого відчуження квартир та для проведення всебічного розслідування кримінального провадження, є підстави для задоволення клопотання слідчого.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно скасувати.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що орган досудового розслідування відкрив кримінальне провадження за ч.1 ст. 358 КК України, тобто за фактом внесення недостовірної інформації до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, яка зареєстрована 23.06.2014 року в департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області № ІУ143141740671. Обов`язковою ознакою даного злочину є його предмет офіційні документи, які повинні відповідати обов`язковим ознакам, визначеним в примітці до ст. 358 КК України.

На думку апелянта, Декларація про готовність до експлуатації об`єкта не є офіційним документом, оскільки не має обов`язкових ознак, визначених в примітці ст. 358 КК України. Вона складається будь-якою фізичною або юридичною особою, яка має статус замовника будівництва, тобто виявила і реалізовує наміри по забудові території. При цьому, дії по складанню вказаного документа не пов`язані з професійною чи службовою діяльністю будь-яких осіб.

Тобто, ОСОБА_8 вважає, що дії пов`язані з внесенням недостовірних відомостей до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності не можуть вважатися злочином, передбаченим ч.1 ст. 358 КК України так як декларація не є офіційним документом. В зв`язку з цим, у слідчого судді не було підстав для накладення арешту на майно.

Крім цього, апелянт посилається також на те, що квартири на які накладено арешт не є речовими доказами в розумінні ст. 98 КПК України, оскільки вони не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди і не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не були об`єктом кримінально протиправних дій, не набуті кримінально протиправним шляхом.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, думку представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, оскільки її доводи вважає не обґрунтованими, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірно вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

За змістом ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для підозрюваного і третіх осіб.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про його арешт.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею не дотримані.

Як вбачається з матеріалів судової справи та ухвали слідчого судді, клопотання про арешт майна, а саме квартир, які належать ОСОБА_8 на праві власності і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 було подано слідчим в рамках кримінального провадження № 12017110230000518, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.03.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.

Відповідно до відомостей, які 22.03.2017 року внесені до ЄРДР, до Обухівського ВП ГУНП в Київській області надійшов лист начальника Обухівського МВ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 щодо внесення недостовірних даних до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності (а.с. 9).

В клопотанні зазначено, що з метою будівництва багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_1 , невідомими особами внесена недостовірна інформація до Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності. Підставою для отримання декларації про початок виконання будівельних робіт та готовність об`єктів до експлуатації, стали відомості щодо відносин ОСОБА_8 з суб`єктами господарювання, які здійснювали роботи з технічного та авторського нагляду, проектування та будівництва. Крім того, з метою введення в експлуатацію вказаного житлового будинку, невідомими особами внесено недостовірну інформацію до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану 23.06.2014 в Державній архітектурно-будівельній інспекції України № ІУ143141740671, про визначення головним архітектором проекту директора ПП «Кагарлицьке архітектурно-планувальне бюро» ОСОБА_9 та про генерального проектувальника будівництва ПП «Кагарлицьке архітектурно-планувальне бюро».

Приймаючи рішення про арешт майна, а саме квартир, які належать ОСОБА_8 на праві власності і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , слідчий суддя послався на те, що вище вказані квартири визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12017110230000518 від 22.03.2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, а тому з метою недопущення подальшого відчуження квартир та для проведення всебічного розслідування кримінального провадження, є підстави для задоволення клопотання слідчого.

Однак, з даним висновком слідчого судді колегія суддів не погоджується, оскільки воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та є необґрунтованим і невмотивованим.

Ч.1 ст. 358 КК України передбачає кримінальну відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

Предметом вказаного кримінального правопорушення є офіційні документи, бланки, печатки і штампи.

За змістом ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до пояснень представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, наданих під час апеляційного розгляду, будь-які документи, які мають відношення до кримінального провадження, в рамках якого слідчим суддею накладений арешт на квартири, у них не вилучалися, ОСОБА_8 підозра у вчиненні кримінального правопорушення не пред`являлась. Вказану обставину підтвердив і прокурор.

Оскільки квартири, які зазначені в клопотання слідчого і належать ОСОБА_8 на праві власності та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 не є предметом у кримінальному провадженні про підроблення документів, печаток, штампів та бланків, слідчим у клопотанні не зазначено та прокурором під час розгляду клопотання не доведено, що зазначені квартири використовувалися як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом, використовувалася для схилення особи до вчинення кримінального правопорушення, а також враховуючи відсутність даних про спричинення будь якої майнової шкоди за наслідками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, та те, що з часу внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (22.03.2017 року) у даному кримінальному провадженні за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України органами досудового розслідування нікому не була пред`явлена підозра, колегія суддів вважає, що арешт на квартири накладений неправомірно, з порушенням вимог ст. ст. 167, 170 КПК України.

В зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість прийнятого слідчим суддею рішення є вмотивованими і підлягають задоволенню, а оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової, якою необхідно відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області про накладення арешту на майно, а саме квартири, які належать ОСОБА_8 і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , з вище зазначених підстав.

Керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів; -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 10 січня 2018 року про накладення арешту на майно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області про накладення арешту на майно, а саме квартири, які належать ОСОБА_8 і знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ /підпис/ ОСОБА_2

/підпис/ ОСОБА_3

/підпис/ ОСОБА_4