Вирок

від 11.04.2018 по справі 754/17010/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 1-кп/754/278/18

Справа№754/17010/17

Вирок

Іменем України

11 квітня 2018 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №32017100030000059 від 19 грудня 2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Врублівка, Романівського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працюючого дизайнером ПП «Північ Спецодяг», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_3 21 жовтня 2015 року, перебуваючи на території міста Києва, за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою, за грошову винагороду у розмірі 600 грн., здійснив державну перереєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ «ДІСВАЛЬ» (код ЄДРПОУ 38483342) у відділі з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців Солом`янської районної державної адміністрації у м. Києві, що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, 41, тобто вчинив фіктивне підприємництво, шляхом придбання суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи ТОВ «ДІСВАЛЬ» з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформленні псевдо фінансово- господарських операцій та незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємства на користь суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Вказані дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ст. 205 ч. 1 КК України як фіктивне підприємництво - придбання суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 квітня 2018 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ст. 205 ч. 1 КК України на підставі ст. 49 ч. 1 п. 1 КК України, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ст. 205 ч. 1 КК України закрито.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 при скоєнні фіктивного підприємництва, 16 жовтня 2015 року в ранковий час доби, перебуваючи біля закладу швидкого харчування «МакДональдз» за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 4, отримав від невстановленої досудовим слідством особи, попередньо складені у встановленій законом формі проекти установчих та реєстраційних документів про придбання ним суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) ТОВ «ДІСВАЛЬ», після чого, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також той факт, що надані йому на підпис проекти документів необхідні для державної перереєстрації суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи), яка в подальшому буде використовуватися для прикриття незаконної діяльності, реалізуючи свій злочинний намір, засвідчив їх своїм підписом, серед яких довіреність від 01.12.2015 на представлення інтересів та ведення справ ТОВ «ДІСВАЛЬ» ОСОБА_5 , довіреність від 18.04.2016 на представлення інтересів та ведення справ ТОВ «ДІСВАЛЬ» ОСОБА_6 , наказ №3 про призначення на посаду директора ТОВ «ДІСВАЛЬ» від 20.10.2015, наказ про призначення ОСОБА_7 заступником директора ТОВ «ДІСВАЛЬ» від 21.10.2015, наказ №9 про призначення ОСОБА_5 на посаду заступника директора ТОВ «ДІСВАЛЬ» від 02.12.2015, статут ТОВ «ДІСВАЛЬ» від 21.10.2015, протокол №19/10/2015 Загальних зборів Учасників ТОВ «ДІСВАЛЬ» від 19.10.2015, в якому містилися завідомо неправдиві відомості щодо формування обвинуваченим ОСОБА_3 статутного капіталу вказаного товариства на суму 5000 грн., що становить 100% статутного капіталу ТОВ «ДІСВАЛЬ», а також засвідчив своїм підписом ряд інших документів, зміст яких йому не відомий, після чого вказані документи передав невстановленій досудовим слідством особі, від якої отримав заздалегідь обумовлену грошову винагороду у розмірі 600 гривень.

Суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України - яке виразились у внесенні в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе визнав у повному обсязі та пояснив суду, що точний час тих подій він не пам`ятає, однак приблизно восени 2015 року біля закладу швидкого харчування «МакДональдз» за адресою: м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 4, він зустрівся з людиною у якої були документи. Вони разом пішли до нотаріуса, де він згадані документи підписав, за що отримав грошову винагороду у сумі 600 грн., мети займатись підприємницькою діяльністю він не мав, у скоєному розкаюється.

Покази ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Положення ч. 3 ст. 349 КПК України, роз`яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.

За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, перевіривши, що вони вірно розуміють зміст цих обставин, встановивши відсутність сумнівів в добровільності їх позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових документів та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого як особу.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні докази, які узгоджуються між собою, суд за вказаних обставин вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 , а його дії вірно кваліфікованими за ч. 2 ст. 205-1 КК України, як внесення в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, конкретні обставини кримінального провадження, дані про особу ОСОБА_3 , а саме те, що останній не перебуває під наглядом лікаря-нарколога та лікаря психіатра, офіційно працює, раніше не судимий.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом`якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити, в межах санкції ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, покарання у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

На думку суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Крім того, беручи до уваги, обставини вчиненого злочину, його тяжкість, те, що ОСОБА_3 є несудимим, активно сприяв розкриттю злочину, а також враховуючи його щире каяття у скоєному, суд вважає за необхідне звільнити його від відбування призначеного судом основного покарання на підставі ч. 1 ст. 75 КК України, вважаючи можливим його виправлення без відбування покарання.

Цивільний позов, в рамках кримінального провадження не заявлено.

Судові витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази у кримінальному проваджені відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 під час досудового розслідування і судового провадження не застосовані.

На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, -

з а с у д и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.

Суддя-