Рішення

від 23.04.2018 по справі 826/14927/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2018 року № 826/14927/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Авсон до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Авсон звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006631401, №0006621401 від 19.08. 2017 року, прийнятих Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ Авсон мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ БАЗ на підставі договору комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №АС/0103/17 від 01.03.2017 року, за умовами якого комітент доручає, а комісіонер зобов'язується здійснити від свого імені та за рахунок комітенту угоду продажу сільськогосподарської продукції за межами України. Фактичне вивезення за межі митної території України сільськогосподарської продукції підтверджується митними деклараціями, а відтак, господарські операції з вивезення цієї продукції за межі митної території України у митному режимі експорту відповідно до абзацу а п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість. Відповідач помилково пов'язує право на оподаткування господарських операцій за нульовою ставкою ПДВ з моментом переходу права власності на товар, а не з такою ознакою, як вивезення товарів за межі митної території України. Встановлюючи, що спірні операції не відповідають суті експертних операцій та є господарськими операціями на території України (реалізація товару здійснена на митній території України), відповідач не приймає до уваги наявність митних декларацій, що оформлені при експорті товару. Тому висновки відповідача про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.194.1 ст. 194 Податкового кодексу України є помилковими.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. При цьому, наголошував на тому, що згідно з умовами Інкотермс-2010 та даними, вказаними в митних деклараціях пунктом поставки є термінал на території України - термінал м. Южний. Водночас, згідно специфікацій до Договору комісії №АС/0103-17 від 01.03.2017 року, у відповідності до яких комітент доручає, а комісіонер зобов'язується здійснити від свого імені та за рахунок комітенту угоду з продажу за межами України продукції (олія соняшникова сира нерафінована, врожаю 2016 року), і відповідно до п. 3 умови експорту продукції: СРТ термінал ТОВ Дельта Вілмар СНД , м. Южний, вул. Індустріальна, 6. Між тим, ТОВ Дельта Вілмар СНД (м. Южний) - приватне підприємство, а зоною митного контрою, тобто режимною територією, є лише безпосередньо території морських портів, межі яких визначено у відповідних правилах та технологічних схемах, затверджених Адміністрацією морських портів України.

В Акті перевірки зазначено, що згідно з Митним кодексом України, з моменту поміщення товарів у режим експорту (остаточного вивезення), тобто з моменту подання до митного органу вантажно-митної декларації, подальше перебування таких товарів на території України та їх переміщення можливе лише з метою їх переміщення у зону митного контролю та за умови їх подальшого завантаження на судно, яким буде здійснено остаточне вивезення таких товарів за межі митної території України. Також вбачається, що перебування на митній території України товарів, розміщених у митний режим експорту (тобто товарів, які перебувають під митним контролем) та проведення операцій з ними без дозволу митного органу та за межами зони митного контролю є порушенням норм митного законодавства України.

Крім того, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа в графі 9 Особа, відповідальна за фінансове врегулювання при декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт), і вчиняється запис: Див. доп. , а в доповненні наводяться відомості про комітента. Як свідчать матеріали справи, до перевірки надано митні декларації без доповнень. В листі Одеської митниці ДФС 9вх. від 17.10.2017 року №1668/8-15-70-69) зазначено, що експортером товару олія соняшникова сира нерафінована є ТОВ БАЗ .

Таким чином, позивач, в порушення п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України, не включив до бази оподаткування операцій з постачання товарів за ставкою 20% - 52887106,20 грн. (у т.ч. квітень 2017 року - 52446888,93 грн., травень 2017 року - 440217,27 грн.) вартість товарів, визначену у ВМД та, відповідно не нарахував податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10577421,00 грн. (у т.ч.: квітень 2017 року - 10489378,00 грн., травень 2017 року - 88043,00 грн.). Тому за результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2017 року №0006631401 щодо завищення від'ємного значення по податку на додану вартість на 66781,00 грн. та від 19.08.2017 року №0006621401 на 10540640,00 грн. податку на додану вартість і 2627660,00 грн. штрафних санкцій.

Під час судового розгляду справи до суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства Сбергбанк про залучення цього товариства до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Свою заяву ПАТ Сбергбанк обгрунтовувало тим, що рішенням Господарського суду м. Києва від 06.04.2016 року по справі №910/29690/15 (за позовом ПАТ Сбергбанк до інших, у т.ч. ТОВ Авсон ), залишеному в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 року, скасовано всі правовстановлюючі документи ТОВ Авсон , включаючи протокол зборів засновників (створення підприємства), протокол про реєстрацію підприємства, статут підприємства. Судовими рішеннями, як зауважував заявник, … було фактично встановлено зловмисність створення ТОВ Авсон з метою фактичного уникнення виконання цивільних та господарських зобов'язань іншими підприємствами перед цілою низкою підприємств, серед яких і ПАТ Сбергбанк . В даній адміністративній справі ТОВ Авсон (підприємство, яке не може існувати - відповідно до судових рішень, що набрали законної сили) платить судові збори в значних сумах, подає позови - виключно… з метою легалізації своєї протиправної діяльності та з метою надання можливості ухилення від виконання рішень судів стосовно стягнення боргів з ТОВ Фудмаркет (через механізми переводу боргу шляхом виділення прав та обов'язків та створення ТОВ Авсон - що вже визнано незаконними судовими рішеннями) - фактичного переводу боргу з ТОВ Фудмаркет на ТОВ Авсон , що вже визнано незаконним .

Відповідно до ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть бути залучені у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. При цьому, в разі залучення таких осіб, суд має зазначити, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Оскільки предметом спору у даній адміністративній справі №826/14927/17 є оскарження ТОВ Авсон податкових повідомлень-рішень, винесених за наслідками фінансово-господарських відносин ТОВ Авсон з ТОВ БАЗ на підставі договору комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №АС/0103/17 від 01.03.2017 року, тобто рішення у даній справі жодним чином не зачіпає прав та обов'язків ПАТ Сбергбанк , суд протокольною ухвалою 06.02.2018 року відмовив у залученні до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору ПАТ Сбергбанк .

Заслухавши доводи та заперечення учасників справи щодо предмета спору, суд за наявним відповідним клопотанням учасників справи, подальший розгляд справи завершив у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків.

Головним управлінням ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Авсон (код 39953077) податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.07.2016 року по 31.03.2017 року, податку на додану вартість за період з 01.07.2016 року по 31.05.2017 року, про що складено Акт перевірки від 20.07.2017 року №305/26-15-14-01-02/39953077.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ Авсон п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України, а саме не включення до бази оподаткування операцій з постачання товарів за ставкою 20% - 52887106,20 грн. (у т.ч. квітень 2017 року - 52446888,93 грн., травень 2017 року - 440217,27 грн.) вартості товарів, визначених у ВМД та, відповідно не нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 10577421,00 грн. (у т.ч.: квітень 2017 року - 10489378,00 грн., травень 2017 року - 88043,00 грн.).

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2017 року №0006631401 щодо завищення від'ємного значення по податку на додану вартість на 66781,00 грн. та від 19.08.2017 року №0006621401 на 10540640,00 грн. податку на додану вартість і 2627660,00 грн. штрафних санкцій.

Вказаних висновків податковий орган дійшов за наслідками перевірки фінансово-господарських операцій ТОВ Авсон з ТОВ БАЗ на виконання Договору комісії №АС/0103-17 від 01.03.2017 року.

Відносини, що виникають за договором комісії, регулюють положення ст. ст. 1011 - 1028 Цивільного кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин).

Так, відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ст. 1012 Цивільного кодексу України). Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановленими у договорі комісії (ст. 1013 Цивільного кодексу України).

Так, між ТОВ Авсон (Комітент) та ТОВ БАЗ (Комісіонер) 01.03.2017 року було укладено Договір комісії №АС/0103-17 на реалізацію сільськогосподарської продукції.

Згідно з п. 1.1 Договору Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується здійснити від свого імені та за рахунок Комітенту угоду з продажу сільськогосподарської продукції за межами України.

Виступаючи від свого імені Комісіонер самостійно укладає зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу з третьою особою (особами), здійснює всі необхідні митні процедури, пов'язані з експортом продукції, укладає необхідні договори щодо зберігання продукції в місці поставки (при необхідності), укладає договори щодо транспортування продукції (при необхідності) (п. 1.3 Договору).

Виступаючи від свого імені Комісіонер самостійно укладає з підприємством-декларантом договір на декларування продукції (п. 1.4 Договору).

Продукція, що надійшла до Комісіонера від Комітента, є власністю останнього (п. 1.5 Договору комісії).

Після реалізації та митного оформлення окремої партії продукції Комісіонер зобов'язаний надавати Комітенту вантажно-митні декларації в електронному документі та завірені митним органом або брокером ВМД на паперовому носії, які підтверджують перетинання митних кордонів України, протягом 30 днів з моменту оформлення ВМД, ВМД повинна мати обов'язковий запис даних про Комітента у доповненні до гр. 9 (згідно вимог п. 2 гр. 1 р. 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД) (п. 2.9 Договору).

Передача продукції на комісію здійснюється протягом місяця після підписання специфікації, якою визначається сортимент і кількість продукції, за актом прийому-передачі в будь-якому місці на території України, визначеному у специфікації (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 3 Специфікацій до Договору комісії Комітент доручає, а Комісіонер зобов'язується здійснити від свого імені та за рахунок Комітенту угоду з продажу за межами України продукції (олія соняшникова сира нерафінована, врожаю 2016 року). Умови експорту продукції: СРТ термінал ТОВ Дельта Вілмар СНД , м. Южний, вул. Індустріальна, 6.

Інкотермс-2010 (Incoterms 2010) - це міжнародні правила, визнані урядовими органами, юридичними компаніями і комерсантами в усьому світі як тлумачення найбільш застосовних в міжнародній торгівлі термінів.

Зокрема, СРТ (Carriage Paid To (… named plase of destination) Фрахт/перевезення оплачені до (… назва місця призначення) означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики втрати чи пошкодження товару, як і інші витрати після передачі товару перевізнику. За умовами терміна СРТ на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися під час перевезення товару будь-яким видом транспорту, включаючи змішані перевезення.

На виконання Договору комісії від 01.03.2017 року №ДС/0103-17 Комітент передав Комісіонеру продукції (олія соняшникова сира нерафінована) згідно із специфікаціями та актами приймання-передачі товару на реалізацію.

Комісіонер, у відповідності з умовами вказаного Договору, уклав зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу товару, переданого Комітентом на реалізацію з нерезидентом - компанією KATERA-FOOD P.H.U : - №B-KF/1524АС від 07.03.2017; - №B-KF/1526АС від 23.03.2017 року; - №B-KF/1528АС від 23.03.2017 року; - №B-KF/1532АС від 24.03.2017 року.

Виконання умов Договору комісії №АС/0103-17 від 01.03.2017 року підтверджується звітом Комісіонера від 30.07.2017 року; платіжними дорученнями від 18.09.2017 року та 22.09.2017 року; виписками по рахунку за 04.05.2017 року, 05.05.2017 року, 16.05.2017 року, виданими ПАТ ВТБ Банк ; Вантажно-митними деклараціями (ВМД) №002834 від 22.04.2017 року, №002835 від 22.04.2017 року, №002836 від 22.04.2017 року, №002837 від 22.04.2017 року та №004246 від 20.05.2017 року.

Відповідно до ст. 82 Митного кодексу України експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Підпунктом 4 п. 1 ст. 4 Митного кодексу України визначено, що вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Митного кодексу України поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

Статтею 257 Митного кодексу України визначено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.

Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Матеріали справи містять вантажно-митні декларації (ВМД) №002834 від 22.04.2017 року, №002835 від 22.04.2017 року, №002836 від 22.04.2017 року, №002837 від 22.04.2017 року та №004246 від 20.05.2017 року.

Так, у відповідності до Класифікатора типів декларацій, затвердженого наказом Державної митної служби України №107 від 15.02.2011 року, код ЕК10 означає експорт товарів в загальному порядку (графа 1 ВМД).

Відповідно до п. 1 р. 1 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, відправником є особа, яка передала або має передати заявлені у МД товари в розпорядження перевізника відповідно до договору перевезення для доставки одержувачу та яка зазначена в транспортному документі або така, що самостійно доставляє ці товари одержувачу, не користуючись послугами перевізника.

У ВМД в графі 2 відправником визначено ТОВ БАЗ .

Згідно абз. 2 Порядку заповнення графи 9 при декларуванні товарів, що переміщуються за зовнішньоекономічним договором (контрактом) та пов'язаним з ним договором комісії, укладеним між резидентами, у графі зазначаються відомості про комісіонера, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) вчиняється запис: Див. доп. , а в доповненні наводяться відомості про комітента.

У графі 9 ВМД, наявних у матеріалах справи, зазначено, що особами відповідальними за фінансове врегулювання з урахуванням додатків до цих ВМД, є ТОВ БАЗ та ТОВ Авсон .

Відповідно до Порядку заповнення графи 20 МД у першому підрозділі графи 20 наводиться скорочене літерне найменування умов поставки згідно з класифікатором умов поставки, а в другому - зазначається літерний код альфа-2 країни (відповідно до класифікації країн світу), на території якої міститься географічний пункт доставки товарів, через пропуск - назва цього географічного пункту.

В ВМД в першому підрозділі графи 20 зазначено СРТ , а в другому - UA Южний .

Згідно з Порядком заповнення графи 50 МД графа заповнюється якщо здійснюється переміщення митною територією України. У графі згідно з додатком до цього Порядку зазначаються відомості про перевізника (експедитора) товарів, задекларованих у МД, номер його телефону у міжнародному форматі (з урахуванням коду країни та населеного пункту або мережі оператора мобільного зв'язку) та відомості про особу, що приймає задекларовані товари до перевезення: прізвище, ініціали, серія та номер паспорта (для громадян нерезидентів: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) громадянство, реквізити паспортного документа або документа, що його замінює).

В графі 50 ВМД зазначені всі реквізити, що вимагаються Порядком №651, в тому числі найменування перевізника та відомості про фізичну особу, що приймає задекларовані до перевезення товари.

Підпунктом 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

З метою визначення згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України дати виникнення податкового зобов'язання з ПДВ у разі експорту товарів, датою оформлення митної декларації вважається дата завершення процедури митного оформлення експортної операції, яка визначається за фактом проставлення посадовою особою митного органу на всіх аркушах такої декларації відбитка особової номерної печатки, а в разі електронного декларування - за фактом засвідчення електронним цифровим підписом посадової особи митного органу електронної митної декларації після перетворення її у візуальну форму.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разу експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 255 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товарно-супровідних документах у разі їх подання на паперовому носії.

На підтвердження вчинення експортної операції матеріали справи містять Повідомлення про фактичне вивезення товарів , в яких зазначено: Номер ВМД, дата оформлення ВМД 24.03.2017 12:59:00, Митниця на кордоні Одеська митниця ДФС , пункт пропуску 500180000 мп. Вилкове , дата та час перетину кордону 12.04.2017 22:03:00 та відомості про транспортний засіб, опис та кількість товару (а.с. 31); Повідомлення про фактичне вивезення товарів номер ВМД, дата оформлення ВМД 04.04.2017 13:37:00 , митниця на кордоні Одеська митниця ДФС ; пункт пропуску 500180000 мп. Вилкове , дата та час перетину кордону 12.04.2017 21:43:40 , відомості про транспортний засіб та опис і кількість товару (а.с. 38); Повідомлення про фактичне вивезення товарів номер ВМД, дата оформлення ВМД 27.03.2017 15:25:00 , митниця на кордоні Одеська митниця ДФС , пункт пропуску 500180000 мп. , дата та час перетину кордону 13.05.2017 06:06:16 , відомості про транспортний засіб, опис та кількість товару (а.с. 41).

З наведеного вище слідує, що висновки контролюючого органу, що реалізація продукції відбулась на території України спростовуються первинними документами, наявними у матеріалах справи.

Доставлення продукції до терміналу ТОВ Дельта Вілмар СНД , м. Южний, вул. Індустріальна, 6 не спростовує вивезення цієї продукції за межі території України, оскільки ВМД мають відповідні відмітки Одеської митниці, наведені вище.

У відповідності до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України операції з вивезення товарів за межі митної території України і митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважають вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

З урахуванням всього вище викладеного, на переконання суду, податковий орган неправомірно дійшов висновку, що позивачем порушено п. 44.1 ст. 44, ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 194.1 ст. 194 Податкового кодексу України, а саме не включено до бази оподаткування операцій з постачання товарів за ставкою 20% суми 52887106,20 грн. (у т.ч. квітень 2017 року - 52446888,93 грн., травень 2017 року - 440217,27 грн.) - вартість товарів, визначена у ВМД та, відповідно не нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 10577421,00 грн. (у т.ч.: квітень 2017 року - 10489378,00 грн., травень 2017 року - 88043,00 грн.).

Відповідно, виставлені позивачу податковими повідомленнями - рішеннями №0006631401, №0006621401 від 19.08.2017 року податкові зобов'язання та штрафні санкції є неправомірними, а відтак підлягають скасуванню.

Частиною 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач по даній справі не довів суду належними та допустимими доказами правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0006631401, №0006621401 від 19.08.2017 року.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Авсон обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241-246, 250, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Авсон задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0006631401, №0006621401 від 19.08.2017 року.

Присудити до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авсон (код ЄДРПОУ 39953077, 01133 м. Київ, Залізничне шосе, 57) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116 м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) сплачений судовий збір у розмірі 198674,50 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко