Рішення

від 12.04.2018 по справі 909/1174/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1174/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2018 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю представника позивача ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/1174/17 за позовом Горохолинської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області до сільськогосподарського кооперативу "Дружба" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання передати безоплатно до комунальної власності житлові будинки.

В грудні 2017 р. Горохолинська сільська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до СГВК "Дружба" із наступними вимогами - визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати голову ліквідаційної комісії СГВК "Дружба" ОСОБА_2 передати безоплатно до комунальної власності територіальної громади с. Горохолина в особі Горохолинської сільської ради житлові будинки № 308а, № 308б, № 308в, що знаходяться за адресою вул. Українська, с. Горохолина, Богородчанський район, Івано-Франківська обл. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що невиконання відповідачем в особі голови ліквідаційної комісії вимог рішення Горохолинської сільської ради, Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", постанови Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2003 р. № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників" щодо передачі зазначених житлових будинків до комунальної власності, позбавляє мешканців цих будинків права належним чином оформити правовостановлюючі документи на такі об'єкти.

19 грудня 2017 р., суд виніс ухвалу про залишення позовної заяви без руху та зобов'язав Горохолинську сільську раду у десятиденний строк з дня отримання відповідної ухвали усунути виявлені недоліки.

У зв'язку з тим, що позивач у встановлений судом строк усунув виявлені недоліки, 15 січня 2018 р., суд постановив ухвалу, відповідно до якої відкрив провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, а підготовче засідання призначив на 01 лютого 2018 р.

01 лютого 2018 р., судове засідання не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Ткаченко І. В. у відпустці.

Ухвалою від 05 лютого 2018 р. підготовче засідання суд призначив на 21 лютого 2018 р.

21 лютого 2018 р., строк підготовчого провадження у даній справі суд продовжив на 30 днів, а засідання відклав на 20 березня 2018 р.

20 березня 2018 р., підготовче провадження у даній справі суд закрив, а розгляд справи по суті призначив на 12 квітня 2018 р.

В судовому засіданні суд розглянув заяву позивача від 27 лютого 2018 р. про відмову від позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності голови ліквідаційної комісії сільськогосподарського кооперативу "Дружба" ОСОБА_2

Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, суд приймає відмову позивача від позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача та закриває провадження у справі в цій частині.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позов не подав. Про причини неявки в засідання свого представника та невиконання вимог ухвал відповідач суду не повідомив.

Про дату, час та місце проведення судових засідань суд повідомляв сільськогосподарський кооператив "Дружба" відповідними ухвалами, які надсилав на адресу місцезнаходження останнього, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Горохолина.

Разом з тим, поштові відправлення, якими на адресу відповідача направлялись ухвали, повернулись до суду із відміткою відділення Укрпошти "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом частин 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень", судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Враховуючи наведене, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із ухвалами Господарського суду Івано-Франківської області на веб-сторінці Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як визначено в ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням п. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 р. у справі Смірнова проти України).

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 р., Смірнова проти України від 08 листопада 2005 р., Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 р., Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 р. та інші).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

на території Горохолинської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області знаходяться житлові будинки № 308а, № 308б, № 308в, що були збудовані та здані в експлуатацію в 1985 році і передані на баланс колгоспу "Дружба".

10 лютого 1993 р., збори колгоспу "Дружба" прийняли рішення про реорганізацію цього колгоспу в колективне сільськогосподарське підприємство - спілку селян "Дружба", яке згодом було реорганізовано в СГВК "Дружба".

Відповідно до даних Інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей (основних засобів) від 01 січня 2008 р., станом на день проведення інвентаризації спірні житлові будинки перебували на балансі СГВК "Дружба".

23 червня 2017 р., Горохолинська сільська рада прийняла рішення № 234-9/2017 про ініціювання передачі у комунальну власність зазначених об'єктів.

На виконання цього рішення Виконавчий комітет Горохолинської сільської ради рішенням від 01 серпня 2017 р. № 32 створив відповідну комісію з питань безоплатної передачі у комунальну власність згаданих об'єктів житлового фонду.

Із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що СГВК "Дружба" перебуває в стані припинення за рішенням засновників; головою ліквідаційної комісії (ліквідатором) є ОСОБА_2

Як зазначено в позовній заяві та пояснив у судовому засіданні представник позивача, Горохолинська сільська рада неодноразово зверталась до відповідача із вимогою щодо організації передачі зазначених житлових будинків до комунальної власності територіальної громади с. Горохолина, однак ліквідатор відповідача ОСОБА_2 безпідставно ухиляється від передачі таких об'єктів до комунальної власності.

У зв'язку із чим, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Як визначено в частинах 3, 4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Як визначено в ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За змістом ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до ч. 8 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок визначений постановою Кабінету міністрів України від 13 серпня 2003 р. № 1253 "Про затвердження Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників".

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку, об'єктами передачі згідно з цим Порядком є, зокрема, житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), житлові приміщення в інших будівлях, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, та гуртожитки. Рішення про передачу об'єктів соціальної сфери та житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, приймається відповідною сільською, селищною, міською радою, а внутрішньогосподарської меліоративної системи, які передаються у спільну власність територіальних громад, - районною, якщо об'єкт знаходиться в межах території району, або обласною радою, якщо об'єкт знаходиться в межах території двох і більше районів.

Ініціаторами передачі об'єктів у комунальну власність можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства-правонаступники, на балансі яких перебувають об'єкти. У разі коли ініціатором передачі об'єктів у комунальну власність є місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, пропозиція погоджується з підприємством-правонаступником.

Відповідно до абзацу 9 пп. 1 п. 2 Указу Президента України "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" від 29 січня 2001 р. № 62/2001, Міністерство аграрної політики України, Раду міністрів АР Крим, обласні, Київську та Севастопольську міську, районні державні адміністрації було зобов'язано розробити до 01 березня 2001 р. та здійснити протягом поточного року комплекс організаційних заходів щодо забезпечення управління об'єктами права державної власності, що перебували у користуванні колективних сільськогосподарських підприємств, а також збереження і використання за призначенням до передачі їх у комунальну власність об'єктів соціальної інфраструктури, які належали зазначеним підприємствам.

На підставі викладеного, враховуючи, що спірні будинки, що перебувають на балансі відповідача, є об'єктами житлового фонду, які не підлягали паюванню в процесі реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств, відтак підлягали безоплатній передачі до комунальної власності, позов Горохолинської сільської ради в цій частині слід задовольнити.

Судовий збір, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 46, 129, 191, 231, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності голови ліквідаційної комісії сільськогосподарського кооперативу "Дружба" ОСОБА_2 - закрити;

позов Горохолинської сільської ради в частині позовних вимог про зобов'язання сільськогосподарського кооперативу "Дружба" в особі голови ліквідаційної комісії сільськогосподарського кооперативу "Дружба" ОСОБА_2 передати безоплатно до комунальної власності житлові будинки - задовольнити;

сільськогосподарський кооператив "Дружба" (Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Горохолина; ідентифікаційний код 03751793) в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 зобов'язати передати безоплатно до комунальної власності територіальної громади с. Горохолина в особі Горохолинської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області житлові будинки № 308а, № 308б, № 308в, що знаходяться за адресою вул. Українська, с. Горохолина, Богородчанський район, Івано-Франківська обл.

З сільськогосподарського кооперативу "Дружба" (Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Горохолина; ідентифікаційний код 03751793) на користь Горохолинської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області (Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Горохолина, вул. Україники, 313а) стягнути 2 026 (дві тисячі двадцять шість) грн 98 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Ткаченко І. В.

Повне рішення складено 20 квітня 2018 р.