Рішення

від 12.04.2018 по справі 920/23/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.04.2018 Справа № 920/23/18 м. Суми

За позовом Керівника Охтирської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області, м. Суми

До відповідачів: 1) Об'єднаної територіальної громади Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, с. Чернеччина Охтирського району Сумської області, 2) Приватного акціонерного товариства Сад , с. Високе Охтирського району Сумської області

про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя Котельницька В.Л.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 12.01.2018 № 9-18-0.6-14/62-18)

1-го відповідача - ОСОБА_2 (довіреність № 11002-27 від 01.02.2018)

2-го відповідача - ОСОБА_3 (довіреність б/н від 22.12.2017)

прокурор - Правдюк В.В. (службове посвідчення від 19.10.2016 № 044588)

За участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.

Суть спору: до господарського суду звернувся прокурор в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області з позовом до Об'єднаної територіальної громади Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області та Приватного акціонерного товариства Сад про визнання незаконним та скасування рішення Височанської сільської ради від 08.11.2011 Про затвердження технічної документації на земельні ділянки ПрАТ Сад під будівлями в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки площею 13,8503 га (рілля) та 9,0610 га (рілля) та передачі в користування (оренду) ПрАТ Сад земельних ділянок загальною площею 23,6548 га (рілля); визнання недійсним договору оренди землі, зареєстрованого у відділі Держкомзему в Охтирському районі 28.05.2012 за №592030004002631, в частині передачі в оренду ПрАТ Сад земельних ділянок загальною площею 23,6548 га (рілля) (кадастровий номер 5920381200:04:001:5079 площею 14,5939 га, 5920381200:02:001:5015 площею 9,0609 га).

01.02.2018 від другого відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.

Також 01.02.2018 другий відповідач подав до суду заяву про застосування позовної давності.

06.03.2018 від першого відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

12.03.2018 від другого відповідача до суду надійшли пояснення по справі.

12.03.2018 від позивача до суду надійшла відповідь на заяву другого відповідача про застосування строків позовної давності у справі.

13.03.2018 від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив та додаткові пояснення у справі.

У підготовчому засіданні 12.04.2018 постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи №920/23/18 до судового розгляду по суті у даному судовому засіданні за спільною згодою сторін та прокурора із занесенням зазначеної ухвали до протоколу судового засідання згідно з ч. 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

У вступному слові прокурор та представник позивача усно виклали позовні вимоги, на задоволенні яких вони наполягають, просили суд визнати незаконним та скасування рішення Височанської сільської ради від 08.11.2011 Про затвердження технічної документації на земельні ділянки ПрАТ Сад під будівлями в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки площею 13,8503 га (рілля) та 9,0610 га (рілля) та передачі в користування (оренду) ПрАТ Сад земельних ділянок загальною площею 23,6548 га (рілля); визнання недійсним договору оренди землі, зареєстрованого у відділі Держкомзему в Охтирському районі 28.05.2012 за № 592030004002631, в частині передачі в оренду ПрАТ Сад земельних ділянок загальною площею 23,6548 га (рілля) (кадастровий номер 5920381200:04:001:5079 площею 14,5939 га, 5920381200:02:001:5015 площею 9,0609 га).

Представник першого відповідача пояснив, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Представник другого відповідача підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позов та наполягав на застосуванні судом наслідків спливу строку позовної давності.

Присутніми представниками були надані пояснення з приводу обставин, на які вони посилались у поданому до суду позові.

У ході судового засідання судом були встановлені обставини справи, досліджено докази, надані сторонами та прокурором на підтвердження своїх позицій по суті спору, а також вчинено інші необхідні дії, встановлені Главою 6 Розгляд справи по суті Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши пояснення присутніх представників сторін та прокурора, суд встановив :

Правомірність звернення з даним позовом до суду прокурор обґрунтовує наступним.

Статтею 131 1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У даному спорі порушення інтересів держави прокурор вбачає у недотриманні встановленого чинним земельним законодавством України порядку передачі та отримання речових прав, зокрема, права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності. Вказані порушення, на думку прокурора, призвели до того, що спірна земельна ділянка безпідставно і неправомірно перейшла у користування ПрАТ Сад , що позбавляє Височанську сільську раду можливості розпоряджатися належними їй земельними ділянками, здійснювати контроль за їх використанням та охороною.

Як зазначив прокурор, відповідно до діючих нормативно-правових актів, зокрема Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, органом, уповноваженим державою здійснювати функції з контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності у спірних правовідносинах є Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, яке визначено позивачем у даній справі.

Прокурор зазначає, що позивач протягом тривалого терміну з моменту встановлення існуючих правопорушень, враховуючи тривалість їх існування, не вчиняє дій, спрямованих на їх усунення.

На підставі викладених обставин, у даному випадку вбачаються підстави, передбачені ч.3 cт.23 Закону України Про прокуратуру , для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області. Відтак, суд вважає правомірним звернення прокурора з даним позовом до господарського суду.

Стосовно визначення першим відповідачем у справі Обєднаної територіальної громади Чернеччинської сільської ради, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про добровільне об'єднання територіальних громад об'єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою. З дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об'єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об'єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов'язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об'єднаною територіальною громадою.

Височанською сільською радою на п'ятнадцятій сесії сьомого скликання 05.07.2017 прийнято рішення Про добровільне об'єднання територіальних громад , відповідно до якого сільська рада вирішила об'єднатися з іншими територіальними громадами в Чернеччинську сільську об'єднану територіальну громаду.

На першій сесії сьомого скликання Чернеччинською сільською радою прийнято рішення Про реорганізацію Височанської сільської ради шляхом приєднання до Чернеччинської сільської ради , яким визначено, що Чернеччинська сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Височанської сільської ради.

За таких обставин до Чернеччинської сільської ради перейшли всі права та обов'язки, які мала Височанська сільська рада, в тому числі за договором оренди землі, зареєстрованому у відділі Держкомзему в Охтирському районі 28.05.2012 за № 592030004002631.

Відтак, суд зазначає, що Чернеччинська сільська рада правомірно визначена відповідачем у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Охтирською місцевою прокуратурою у ході вивчення стану законності використання земель сільськогосподарського призначення на території Охтирського району Сумської області було встановлено, що Височанською сільською радою Охтирського району на тридцять восьмій сесії п'ятого скликання 18.05.2010 прийнято рішення Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельні ділянки для перезаключення договору оренди ЗАТ Сад (на даний час змінено найменування юридичної особи на ПрАТ Сад ), яким останньому надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення трьох земельних ділянок площею 24,3744 га, в тому числі 13,8503 га та 9,061 га ріллі, 1,4631 га господарські двори, які знаходяться в межах села на території Височанської сільської ради.

Рішенням Височанської сільської ради другої сесії шостого скликання від 06.01.2011 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на перезаключення договору оренди ЗАТ Сад (на даний час ПрАТ Сад ), внесено зміни до рішення від 18.05.2010 Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельні ділянки для перезаключення договору оренди ЗАТ Сад , а саме : надано другому відповідачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,3245 га (угіддя - сільськогосподарські землі під господарськими будівлями та дворами) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в оренду терміном на 25 років на території населених пунктів Височанської сільської ради, із рішення виключено положення про надання дозволу на розроблення землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки площею 1,4631 га під господарськими дворами.

В подальшому Височанська сільська рада на восьмій сесії шостого скликання 08.11.2011 прийняла рішення Про затвердження технічної документації на земельні ділянки ПрАТ Сад під будівлями , яким затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПрАТ Сад для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, які надаються останньому в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Другому відповідачеві надано в користування строком на 10 років земельні ділянки загальною площею 25,9788 га, в тому числі рілля - 23,6548 га, господарські двори - 2,324 га, які знаходяться в межах населених пунктів Височанської сільської ради.

На підставі вищезазначеного рішення між Височанською сільською радою та Приватним акціонерним товариством Сад укладено договір оренди землі, який зареєстровано у відділі Держкомзему в Охтирському районі 28.05.2012 за №592030004002631 (надалі - договір). Відповідно до умов зазначеного договору Височанська сільська рада, в особі голови ОСОБА_4, передала, а Приватне акціонерне товариство Сад , в особі директора ОСОБА_5, прийняло в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Височанської сільської ради, загальною площею 25,9788 га, з них під господарськими будівлями і дворами - 2,324 га, рілля - 23,6548 га. На земельних ділянках площею 2,324 га знаходяться об'єкти нерухомого майна, які належать орендарю на праві власності, інші земельні ділянки передаються в оренду без споруд. Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок становить 1603211,97 грн.

Згідно пункту 8 договору останній укладається строком на 10 років.

Актами приймання-передачі земельних ділянок від 28.05.2012 підтверджується факт передачі Височанською сільською радою, в особі голови ОСОБА_4, ПрАТ Сад , в особі директора ОСОБА_5, в оренду на 10 років земельних ділянок загальною площею 25,9788 га (під господарськими будівлями та дворами - 2,324 га, рілля - 23,6548 га) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Як вбачається з листа відділу в Охтирському районі ГУ Держгеокадастру в Сумській області № 922/101-17від 05.09.2017, передані земельні ділянки мають такі кадастрові номери: під господарськими будівлями та дворами 5920381200:04:001:5052 площею 0,7835га, 5920381200:04:001:5051 площею 0,0774га та 5920381200:03:001:5096 площею 1,4631га, рілля - 5920381200:04:001:5079 площею 14,5939га, 5920381200:02:001:5015 площею 9,0609 га.

При цьому, з листа Височанської сільської ради від 23.11.2017 за № 738/02-35 вбачається, що остання попередньо, до укладення оспорюваного прокурором та позивачем договору оренди землі, зареєстрованого у відділі Держкомзему в Охтирському районі 28.05.2012 за № 592030004002631, шляхом укладення цивільно-правових угод земельні ділянки загальною площею 25,9788 га в користування (оренду) ПрАТ Сад не надавала, відповідні рішення не приймала.

У листі від 04.12.2017 за № 1483/101-17 відділ в Охтирському районі ГУ Держгеокадастру в Сумській області вказує, що земельні ділянки кадастрові номери 5920381200:04:001:5052, 5920381200:04:001:5051 та 5920381200:03:001:5096 (господарські двори), 5920381200:04:001:5079, 5920381200:02:001:5015 (рілля) були сформовані за землевпорядною документацією, затвердженою рішенням Височанської сільської ради від 08.11.2011 Про затвердження технічної документації на земельні ділянки ПрАТ Сад під будівлями , яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПрАТ Сад для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки, які надаються ПрАТ Сад в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Прокурор та позивач наголошують, що рішення Височанської сільської ради Про затвердження технічної документації на земельні ділянки ПрАТ Сад під будівлями від 08.11.2011 прийнято з порушенням земельного законодавства та підлягає скасуванню в частині передачі в оренду двох земельних ділянок (рілля) кадастрові номери 5920381200:04:001:5079 площею 14,5939 га, 5920381200:02:001:5015 площею 9,0609 га, а договір оренди землі - визнанню недійсним в частині передачі в оренду двох земельних ділянок (рілля) загальною площею 23,6548 га виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 13 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Ст. 33 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на момент прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації) передбачала, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Як встановлено судом, договір оренди, укладений між Височанською сільською радою та ПрАТ Сад , зареєстрований 28.05.2012, є таким, що укладений вперше, попередньо договірних правовідносин з оренди земельних ділянок між сторонами не існувало.

За ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ст. 122 зазначеного Кодексу (в редакції, чинній на момент прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Положення ст. 124 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації) передбачають, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 134 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, частина 2 ст. 134 ЗК України не передбачає звільнення від необхідності проведення земельних торгів у разі передачі земельної ділянки комунальної власності сільськогосподарського призначення в оренду юридичній особі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За змістом ст. 135 даного Кодексу (в редакції, чинній на момент прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації) земельні торги проводяться у формі аукціону.

Згідно із ст. 136 ЗК України (в редакції, чинній на момент прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації) документація із землеустрою, необхідна для підготовки земельної ділянки до аукціону, виготовляється на замовлення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування чи державних органів приватизації, відповідно до їх повноважень щодо продажу земель, та після укладення договору купівлі-продажу об'єкта продажу (лота) передається безоплатно покупцю цього об'єкта продажу (лота).

Аналіз наведених норм законодавства дає суду підстави стверджувати, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) кадастрові номери 5920381200:04:001:5079 площею 14,5939 га, 5920381200:02:001:5015 площею 9,0609 га, підлягали передачі в оренду за результатами проведення земельних торгів (аукціону). Підстави звільнення від обов'язку проведення земельних торгів, передбачені ч. 2 та 3 ст. 134 Земельного кодексу України, у даному випадку відсутні.

В той же час, відповідно до листа Височанської сільської ради від 04.09.2017 за № 501 інформація про проведення земельних торгів щодо передачі вищевказаних земельних ділянок в оренду в сільській раді відсутня, оскільки земельні торги не проводилися.

У зв'язку з вищевикладеним, рішення Височанської сільської ради від 08.11.2011 Про затвердження технічної документації на земельні ділянки ПрАТ Сад під будівлями в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки площею 13,8503 га (рілля) та 9,0610 га (рілля) та передачі в користування (оренду) ПрАТ Сад земельних ділянок загальною площею 23,6548 га є таким, що прийняте з порушенням вимог земельного законодавства та з перевищенням наданих органам виконавчої влади та місцевого самоврядування повноважень.

У той же час, за змістом ст. 210 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття сільською радою рішення про надання дозволу на розробку землевпорядної документації) угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Положення ст. 207 Господарського кодексу встановлюють, що господарське зобов'язання, яке не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ судам необхідно мати на увазі, що купівля-продаж, рента, дарування, застава, самовільний обмін земельних ділянок землекористувачами, у тому числі орендарями, а також угоди, укладені власниками землі з порушенням встановленого для них порядку придбання або відчуження земельних ділянок, відповідно до статті 210 ЗК України повинні визнаватися недійсними - із наслідками, передбаченими відповідними статтями ЦК України.

Положення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , зокрема п. 2, передбачають, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Таким чином, договір оренди землі, зареєстрований у відділі Держкомзему в Охтирському районі 28.05.2012 за № 592030004002631, підлягає визнанню недійсним в частині передачі в оренду земельних ділянок загальною площею 23,6548 га (рілля) (кадастрові номери 5920381200:04:001:5079 площею 14,5939 га, 5920381200:02:001:5015 площею 9,0609 га), оскільки укладений за наслідками прийняття його стороною рішення з перевищенням наданих повноважень.

Разом з тим, суд враховує, що у підготовчому провадженні від другого відповідача до суду надійшла заява про застосування до спірних правовідносин позовної давності. З огляду за даний факт суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність за змістом статті 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частини 1 статті 261 ЦК України ).

Оспорюване рішення Височанської сільської ради було прийнято 08.11.2011, а оспорюваний договір оренди землі укладений 28.05.2012 (дата його державної реєстрації).

При цьому, позов про скасування вищевказаного рішення та визнання договору оренди землі недійсними було подано до суду керівником Охтирської місцевої прокуратури тільки у січні 2018 року.

У позовній заяві керівник Охтирської місцевої прокуратури послався на те, що про порушення законодавства при винесенні оскаржуваного рішення та укладанні оспорюваного договору оренди землі стало відомо під час вивчення у 2017 році стану законності використання земель сільськогосподарського призначення на території Охтирського району.

Заперечуючи проти позову, представник другого відповідача зазначав, що з огляду на правило ст. 261 ЦК України позовна давність повинна обчислюватись з моменту, коли про порушення законодавства при винесенні оскаржуваного рішення та укладенні оспорюваного договору оренди землі стало відомо саме позивачеві, а не прокурору, тобто з 2012 року. Вказуючи на сплив позовної давності, представник другого відповідача просив відмовити у позові з цієї підстави.

Відповідно до п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Частинами 4, 5 статті 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, коли судом на підставі досліджених у судовому засіданні доказів буде встановлено, що право особи, про захист якого вона просить, порушене, а стороною у спорі до винесення рішення буде заявлено про застосування позовної давності, і буде встановлено, що строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі статті 267 ЦК України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Як вже зазначалось вище, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Суд зазначає, що позивач як правонаступник Держземагенства України, яке, у свою чергу було правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів (який до того ж проводив державну реєстрацію оспорюваного договору оренди землі) мав би довідатись про прийняте Височанською сільською радою рішення та про укладання договору оренди землі ще з 2012 року.

Отже, норми, установлені частиною 1 статті 261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

Суд також наголошує, що протягом підготовчого засідання прокурором чи позивачем не було подано суду відповідних заяв про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом із обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Діючим господарським процесуальним законодавством суду не надано повноважень з власної ініціативи визнавати причини пропуску позовної давності поважними та відновлювати позивачу або прокурору строк звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Прокурором та позивачем надані необхідні документи в обґрунтування позовних вимог, однак у даному випадку позов не підлягає задоволенню саме з підстав пропуску прокурором строку на звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення Височанської сільської ради від 08.11.2011 Про затвердження технічної документації на земельні ділянки ПрАТ Сад під будівлями в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки площею 13,8503 га (рілля) та 9,0610 га (рілля) та передачі в користування (оренду) ПрАТ Сад земельних ділянок загальною площею 23,6548 га (рілля); визнання недійсним договору оренди землі, зареєстрованого у відділі Держкомзему в Охтирському районі 28.05.2012 за № 592030004002631, в частині передачі в оренду ПрАТ Сад земельних ділянок загальною площею 23,6548 га (рілля) (кадастровий номер 5920381200:04:001:5079 площею 14,5939 га, 5920381200:02:001:5015 площею 9,0609 га).

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору суд залишає за прокурором.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232-233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові - відмовити.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Повне рішення складено 20.04.2018.

Суддя В.Л.Котельницька