Постанова

від 17.04.2018 по справі 922/4217/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2018 р. Справа № 922/4217/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.,

за участі секретаря судового засідання Кохан Ю.В.,

за участі представників:

позивача - не з'явився;

1-го відповідача - не з'явився;

2-го відповідача - не з'явився;

3-ї особи - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача - Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (вх. № 336Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29 січня 2018 року по справі № 922/4217/16, якою відмовлено в задоволенні заяви 1-го відповідача - Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про відстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, м. Ізюм Харківської області;

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Територіальна громада міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, м. Ізюм Харківської області;

до 1) Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, м. Ізюм Харківської області;

2) Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, м. Ізюм Харківської області;

про усунення перешкод та звільнення приміщення,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про зобов'язання Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області звільнити незаконно зайняте приміщення, розташоване за адресою: Харківська область, м. Ізюм, площа ОСОБА_1 (Радянська), 10, загальною площею 156,26 кв.м, в якому розташований Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області.

Ухвалами Господарського суду Харківської області від 24.01.2017 залучено до участі у справі в якості 2-го відповідача - Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області та прийнято до розгляду в межах провадження у даній справі позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Територіальної громади міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.07.2017 (т. 3 а.с. 37-40) за клопотанням Ізюмської міської ради замінено неналежного відповідача - Ізюмський районний архів (код 04059415) на Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області (код 37714636).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.08.2017 (т. 3 а.с. 187-191) за клопотанням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради замінено неналежного відповідача за позовом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради - Ізюмську районну державну адміністрацію Харківської області на належного відповідача - Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області.

В процесі розгляду справи Господарським судом Харківської області позивач та третя особа подали заяви про уточнення своїх позовних вимог (т. 2 а.с. 211-216, т. 3 а.с. 9-14), згідно з якими просять:

1) зобов'язати Архівний відділ Ізюмської міської районної державної адміністрації Харківської області звільнити незаконно зайняте приміщення, розташоване на першому поверсі нежитлової будівлі за адресою Харківська обл., м. Ізюм, площа ОСОБА_1 (Радянська), 10, яке є власністю Територіальної громади міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради Харківської області та в якому розташований Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області з дати набуття чинності рішення у справі;

2) стягнути з Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, як головного розпорядника бюджетних коштів на утримання структурних підрозділів, на користь Ізюмської міської ради Харківської області сплачений судовий збір в розмірі 3200,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 04.09.2017 у справі № 922/4217/16 припинено провадження у справі за позовом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішення). Задоволено позовні вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Територіальної громади міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради до Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області. Зобов'язано Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області звільнити з дати набуття чинності зазначеним рішенням незаконно зайняте приміщення площею 156,26 кв.м, розташоване на першому поверсі нежитлової будівлі за адресою Харківська обл., м. Ізюм, площа ОСОБА_1 (Радянська), 10, яке є власністю Територіальної громади міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради Харківської області, та в якому розташований Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області. Стягнуто з Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області на користь Ізюмської міської ради судовий збір в сумі 1600,00 грн (т. 3 а.с. 213-239).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 у справі № 922/4217/16 рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2017 в частині припинення провадження за позовом Виконавчого комітету Ізюмської міської ради скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким в позові відмовлено. В частині задоволення позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Територіальної громади міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради до Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області рішення залишено без змін (т. 4 а.с. 105-115).

15.12.2017 набрала чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» ).

1-й відповідач - Ізюмська районна державна адміністрація Харківської області 25.01.2018 за вх. № 2142 звернулась до Господарського суду Харківської області з заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2017 у справі № 922/4217/16 щодо зобов'язання Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області звільнити незаконно зайняте приміщення площею 156,26 кв.м, розташоване на 1-му поверсі нежитлової будівлі за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пл. Джона Леннона, 10, яке є власністю Територіальної громади міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради Харківської області та в якому розташований Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, на один рік з дати набуття чинності рішення по справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.01.2017 у справі № 922/4217/16 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Лаврова Л.С.; суддя Хотенець П.В., суддя Калініченко Н.В.) відмовлено в задоволенні заяви 1-го відповідача - Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області від 25.01.2018 за вх. № 2142 про відстрочення виконання судового рішення та того ж дня копії зазначеної ухвали направлено учасникам справи.

2-й відповідач - Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області 08.02.2018 засобами поштового зв'язку направив до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, задовольнити заяву Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області від 25.01.2018 за вх. № 2142 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2017 у справі № 922/4217/16 щодо зобов'язання Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області звільнити незаконно зайняте приміщення площею 156,26 кв.м, розташоване на 1-му поверсі нежитлової будівлі за адресою: Харківська область, м. Ізюм, пл. Джона Леннона, 10, яке є власністю територіальної громади міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради Харківської області та в якому розташований Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області, на один рік з дати набуття чинності рішення по справі.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в розпорядженні Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області та її структурних підрозділів не має іншого приміщення, яке б відповідало вимогам зберігання документів Національного архівного фонду, визначеним в Положенні про умови зберігання документів Національного архівного фонду, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 02.03.2015. Зазначає про необхідність надання додаткового часу на вжиття всіх необхідних заходів для виконання судового рішення у зв'язку з великим обсягом дій та заходів, які необхідно вчинити для виділення нового приміщення, його підготовки до переміщення та самого переміщення архівного фонду з теперішнього приміщення в нове. Проте не надав доказів на підтвердження викладених в апеляційній скарзі обставин, прийняття заходів щодо виконання рішення господарського суду та наявності перешкод щодо звільнення спірного приміщення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 922/4217/16 (вх. № 336Х/3) залишено без руху апеляційну скаргу 2-го відповідача та встановлено апелянту строк для усунення допущених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1762,00 грн та надсилання копій апеляційної скарги з доданими до неї документами на адреси Територіальної громади міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради, Відділу примусового виконання рішень, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради та Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області.

На виконання вказаної ухвали суду апеляційної інстанції апелянт 15.03.2018 за вх. № 2264 надав суду оригінали квитанції про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 1762,00 грн та описи вкладення до цінних листів на підтвердження надсилання копій апеляційної скарги з доданими до неї документами на адреси інших учасників справи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 у справі у справі № 922/4217/16 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою 2-го відповідача та призначено апеляційну скаргу до розгляду на 17.04.2018 об 11:30 год., встановлено іншим учасникам справи строк до 09.04.2018 для надання відзивів на апеляційну скаргу та доказів надсилання їх копій іншим учасникам справи, зобов'язано апелянта надати докази відсутності іншого приміщення, яке б відповідало вимогам зберігання документів Національного архівного фонду, визначеним в Положенні про умови зберігання документів Національного архівного фонду, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 02.03.2015.

Копії зазначеної ухвали того ж дня направлено на адреси учасників справи та були ними отримані 22.03.2018, що підтверджується відповідними поштовими рекомендованими повідомленнями (т. 4 а.с. 236-239).

На виконання вказаної ухвали суду апеляційної інстанції апелянт - Архівний відділ Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області 12.04.2018 за вх. № 2781 надав Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 11.04.2018 № 120229999 на підтвердження відсутності іншого приміщення, яке б відповідало вимогам зберігання документів Національного архівного фонду, визначеним в Положенні про умови зберігання документів Національного архівного фонду, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 02.03.2015.

3-я особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Територіальна громада міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради на виконання ухвали суду апеляційної інстанції 27.03.2018 за вх. № 2537 надала відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з доводами 2-го відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Посилається на те, що 1-м відповідачем - Ізюмською районною державною адміністрацією Харківської області не доведено наявність виключних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2017 у справі № 922/4217/16.

Крім того, 3-я особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Територіальна громада міста Ізюм в особі Ізюмської міської ради 16.04.2018 за вх. № 2869 надала клопотання, в якому просить розглянути справу без участі її представника, та до клопотання надала службові записки та листи від 22.01.2018 № 01-58/27, від 22.02.2018 № 01-58/15, від 10.01.2018 № 107 та від 30.03.2018 № 01-58/33 на підтвердження необхідності використання спірного приміщення для власних потреб.

До початку судового засідання 17.04.2018 за вх. № 2896 на поштову електронну скриньку суду апеляційної інстанції надійшла заява 1-го відповідача - Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання. Проте документальних обґрунтувань щодо поважності причин неможливості забезпечити явку свого представника в судове засідання 1-м відповідачем не надано.

Враховуючи викладене та враховуючи те, що відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, колегія суддів апеляційної інстанції залишає без задоволення клопотання 1-го відповідача про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 17.04.2018 представники учасників справи не з'явились.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 зазначеного Кодексу, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а також враховуючи заявлене 3-ю особою клопотання про розгляд справи за відсутності її представника та те, що в матеріалах справи наявні документи для розгляду апеляційної скарги по суті, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду ухвали суду першої інстанції без участі представників сторін за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, а також викладені у відзиві на апеляційну скаргу та письмових поясненнях на апеляційну скаргу доводи учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги 2-го відповідача, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Частиною 1 статті 239 та частиною 1 статті 331 зазначеного Кодексу передбачено, що суд, який ухвалив рішення, за заявою сторони може відстрочити виконання цього рішення.

Підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд має врахувати:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

За приписами ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

За висновками Конституційного Суду України, викладеними в рішенні від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013, підставою для надання відстрочки виконання судового рішення є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення. До таких обставин належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Відстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, наявність яких унеможливлює виконання рішення суду або утруднює його виконання, для застосування передбачених ст. 331 Господарського процесуального кодексу України заходів щодо відстрочення виконання судового рішення, суд зобов'язаний оцінити обставини, на які посилається заявник, та надані на їх підтвердження докази, та встановити у кожному конкретному випадку наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

1-й відповідач в заяві про відстрочення виконання рішення та 2-й відповідач в апеляційній скарзі в якості підстав для відстрочення виконання рішення зазначають про відсутність в розпорядженні Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області та її структурного підрозділу - Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області іншого приміщення, яке б відповідало вимогам зберігання документів Національного архівного фонду згідно з Положенням про умови зберігання документів Національного архівного фонду, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 02.03.2015. З метою забезпечення збереження документів Національного архівного фонду при звільненні спірного приміщення на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2017 у справі № 922/4217/16, відповідачі повинні дотримуватись процедур, передбачених вказаним Положенням, зокрема: отримати висновки відповідних органів щодо придатності території, вогнестійкості та довговічності будівлі, в якій має бути розміщений архів; отримати погодження від відповідних державних служб та установ, рішення на спрямування бюджетних кошторисних призначень; здійснити тендерні процедури та заходи щодо обладнання нових приміщень архіву тощо. Тому, на думку 1-го та 2-го відповідачів, зважаючи на великий обсяг дій і заходів та тривалу процедуру щодо отримання експертних та інших фахових висновків, необхідних для виділення та обладнання нового приміщення, є необхідним надання відстрочення виконання зазначеного судового рішення.

Однак заявниками не надано доказів наявності вищезазначених обставин, зокрема, не надано доказів відсутності іншого приміщення, яке б відповідало необхідним вимогам для збереження документів Національного архівного фонду, а також доказів вжиття відповідачами заходів, направлених на виконання рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2017 у справі № 922/4217/16.

Надані 1-м відповідачем до заяви про відстрочення виконання рішення документи про державну реєстрацію документів Національного архівного фонду, відомості по Паспорту (Ф.202) про обсяг документів, які зберігаються в архівному відділі Ізюмської райдержадміністрації станом на 01.01.2018 та надана 2-м відповідачем суду апеляційної інстанції Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 11.04.2018 № 120229999 не являються доказами наявності обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Статтею 3 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" визначено, що держава гарантує умови для зберігання, примноження та використання Національного архівного фонду, сприяє досягненню світового рівня в розвитку архівної справи і веденні діловодства, Кабінет Міністрів України, інші органи виконавчої влади, а також органи місцевого самоврядування забезпечують проведення державної політики у сфері архівної справи і діловодства в межах своєї компетенції.

Таким чином, забезпечення збереженості Національного архівного фонду, умов розміщення архівних установ та зберігання документів покладається у першу чергу на органи державної влади та органи місцевого самоврядування в безпосередньому розпорядженні яких знаходиться архівна установа, архів, архівний підрозділ, архівний відділ.

З огляду на викладене, положення Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" та Положення Про умови зберігання документів Національного архівного фонду не можуть розглядатися як безумовна підстава для відстрочення виконання рішення суду через незабезпечення відповідальними органами належних умов зберігання документів Національного архівного фонду.

Таким чином, підстави для відстрочки виконання рішення суду у даній справі, наведені 1-м відповідачем в заяві про відстрочення виконання рішення та 2-м відповідачем в апеляційній скарзі не є тими виключними обставинами у розумінні ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили про необхідність відстрочки виконання судового рішення.

Вказані вище обставини унеможливлюють задоволення заяви 1-го відповідача - Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про відстрочення виконання рішення.

Невиконання судового рішення порушує та впливає, насамперед на права та інтереси позивача, за захистом яких він змушений був звернутись до суду.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною «права на суд» , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії» ).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З підстав та умов надання відстрочки виконання судового рішення випливає, що безпідставне відстрочення виконання судового рішення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів позивача та відповідачів, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє позивача можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Вирішуючи питання про достатність доказів для відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 04.09.2017 у справі № 922/4217/16, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності до ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заявником не доведено наявності обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви 1-го відповідача - Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області від 25.01.2018 за вх. № 2142 про відстрочення виконання судового рішення є обґрунтованим і відповідає приписам чинного законодавства, тому апеляційна скарга 2-го відповідача - Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 29 січня 2018 року по справі № 922/4217/16, якою відмовлено в задоволенні заяви 1-го відповідача - Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області про відстрочення виконання судового рішення у справі.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 73, 74, 79, ч. 1 ст. 86, ст.ст. 233, 240, 269, 270, ч. 1 ст. 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284, 331 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу 2-го відповідача - Архівного відділу Ізюмської районної державної адміністрації Харківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 29 січня 2018 року по справі № 922/4217/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 23.04.2018.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.