Постанова

від 12.04.2018 по справі 911/1935/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/1935/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Крекс"

ліквідатор - Руденко Олександр Васильович

Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області

представник - Огнарьов Є.А. (довіреність №1961/9/10-36-10-03 від 23.02.2018)

розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного господарського суду

від 23.10.2017

у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Доманська М.Л., Остапенко О.М.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крекс"

про банкрутство

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 08.11.2017 поштовим відправленням, надісланим на адресу Київського апеляційного господарського суду, Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 та постанову Господарського суду Київської області від 16.08.2017 у справі №911/1935/17 в порядку статей 107, 109 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції до 15.12.2017.

2. 26.02.2018, за наслідком проведеного повторного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 16.02.2018, колегією суддів Верховного Суду у складі: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г. відмовлено Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою в частині оскарження постанови Господарського суду Київської області від 16.08.2017 у справі №911/1935/17, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області в частині оскарження ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №911/1935/17 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

3. Під час підготовки справи до розгляду колегією суддів суду касаційної інстанції з'ясовано, що оскаржуваною в касаційному порядку ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №911/1935/17 припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 16.08.2017 у справі №911/1935/17 з підстав відсутності у скаржника статусу кредитора боржника з правом на апеляційне оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство.

4. Ухвалою Верховного Суду від 05.04.2018 повідомлено учасників справи №911/1935/17 про розгляд касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №911/1935/17 в судовому засіданні 12.04.2018 о 09 год. 15 хв. у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 в зал №326.

5. 13.03.2018 ліквідатор - Руденко Олександр Васильович поштовою кореспонденцією надіслав відзив на касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

6. На розгляд суду касаційної інстанції винесено проблему застосування норм процесуального права - пункту 1 частини 1 статті 80, статті 91 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991 (далі - ГПК України).

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Фактичні обставини, встановлені судом першої інстанції та прийняте ним рішення

7. 22.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Крекс" в особі голови ліквідаційної комісії Руденка Олександра Васильовича звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 (далі - Закон про банкрутство).

8. 23.06.2017 ухвалою Господарського суду Київської області заяву боржника прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання на 02.08.2017.

9. Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2017 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Крекс" (далі - ТОВ "Крекс", боржник) за заявою голови ліквідаційної комісії боржника відповідно до статті 95 Закону про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

10. 16.08.2017 постановою Господарського суду Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Руденка Олександра Васильовича, якого зобов'язано вчинити певні дії.

11. Постанова мотивована тим, що відповідно до матеріалів справи та даних проміжного ліквідаційного балансу боржника, судом встановлено, що пасив боржника значно перевищує активи боржника, що свідчить про його неплатоспроможність. Суд дійшов висновку, що зазначені фактичні обставини свідчать про нездатність боржника своєчасно та в повному обсязі задовольнити вимоги кредиторів, що є підставою для визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури.

Провадження в суді апеляційної інстанції та обґрунтування його рішення

12. Не погодившись із вказаною постановою, 31.08.2017 Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області) подало апеляційну скаргу з вимогою скасувати постанову Господарського суду Київської області від 16.08.2017, провадження у даній справі припинити, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова не містить всіх доказів на підтвердження реального стану боржника та його неплатоспроможності, відсутні первісні документи щодо виникнення та бухгалтерського обліку боржником зазначених кредиторських вимог, не дотримано процедури самоліквідації відповідно до статей 105, 110, 111 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), боржник у заяві про порушення справи про банкрутство зазначив про наявність безспірної кредиторської заборгованості на суму 123 000 грн. перед суб'єктом підприємництва ТОВ "Ерсіда", щодо якого з 2011 року у ЄДРЮОФОПГФ є дані про його відсутність за адресою місцезнаходження, у справах №911/4158/16, 911/3386/16 ТОВ "Ерсіда" з тією ж сумою кредиторських вимог використовувалося для створення фіктивної кредиторської заборгованості.

13. 18.09.2017 ухвалою Київського апеляційного господарського суду відновлено ГУ ДФС у Київській області строк для подання апеляційної скарги на постанову Господарського суду Київської області від 16.08.2017, прийнято її до розгляду та призначено на 23.10.2017.

14. 23.10.2017 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Пантелієнко В.О. (головуючий), Доманська М.Л., Остапенко О.М. апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 16.08.2017 у справі №911/1935/17 припинив.

15. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ГУ ДФС у Київській області статусу кредитора у справі не набуло та не є учасником справи про банкрутство ТОВ "Крекс" в розумінні статті 1 Закону про банкрутство, оскільки не звернулося з кредиторськими вимогами до боржника в установленому законом порядку, права апелянта оскаржуваною постановою не порушені, а рішення щодо його прав та обов'язків судом не приймалось, отже він не наділений процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справі процесуальних документів.

16. Апеляційним судом зазначено, що особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника, визнання цих кредиторських вимог судом, проте в матеріалах справи відсутні докази звернення ГУ ДФС у Київській області з грошовими вимогами до боржника в порядку та строки, встановлені Законом про банкрутство. Крім того, апелянт жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості зі сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно будь-яких майнових претензій до боржника, розмір таких претензій, характер вимог (майнові або грошові).

17. З огляду на встановлене, апеляційний суд дійшов висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Київській області на постанову Господарського суду Київської області від 16.08.2017 в порядку пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника

18. Скаржник доводив, що апеляційний господарський суд, припиняючи провадження у даній справі, порушив норми частини 5 статті 11, частини 1 статті 95 Закону про банкрутство, статті 80, 91 ГПК України, чим порушено його права, як державного органу, наділеного виключними повноваженнями з проведення перевірки юридичної особи на предмет повноти та правильності сплати податкових зобов'язань на етапі процедури самоліквідації з моменту внесення до державного реєстру запису про прийняття рішення засновниками про ліквідацію такої юридичної особи.

19. Так, скаржник зазначав, що боржником при поданні заяви про порушення справи про банкрутство були подані недостовірні відомості всупереч частині 5 статті 105, 111 ЦК України, що призвело до порушення всієї процедури ліквідації. Так, зокрема, у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено кінцевий строк для заявлення кредиторських вимог до 30.09.2017, тоді як вже 16.08.2017 постановою боржника визнано банкрутом.

20. Податковий орган зазначав, що єдиний кредитор боржника ТОВ "Еріда" не звітує до податкових органів упродовж останніх трьох років та внесено до ЄДР як особа, що відсутня за адресою місцезнаходження, систематично використовується для формування фіктивних кредиторських зобов'язань іншими юридичними особами з метою їх фіктивного банкрутства за статтею 95 Закону про банкрутство, рішення засновників про припинення юридичної особи боржника від 17.04.2017 було подано державному реєстратору та внесено в ЄДР тільки 16.08.2017 із зазначенням кінцевого строку подання вимог кредиторами до 30.09.2017, що свідчить про недотримання 2-х місячного строку на заявлення кредиторських вимог з моменту офіційного оприлюднення рішення зборів засновників.

Доводи інших учасників справи

21. Ліквідатор ТОВ "Крекс" Руденко О.В. у відзиві зазначив, що висновки ГУ ДФС у Київській області про наявність порушень чинного законодавства при ліквідації боржника є припущенням, яке не базується на об'єктивних доказах та вимогах закону, а ухвала Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 прийнята відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

22. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод

Стаття 6 - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

23. Конституція України

Стаття 55 - кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 - встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

24. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011

Стаття 1 - банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Частина 5 статті 11 - боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Частини 1, 2 статті 95 - якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна.

25. Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991

Частина 1 статті 91 - сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство (стаття 106 ГПК України).

Стаття 101 - у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

26. З огляду на повноваження суду касаційної інстанції при перегляді судових рішень в касаційному порядку відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про порушення апеляційним судом положень статті 95 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 та процесуального права - пункту 1 частини 1 статті 80, статті 91 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991, чинній до 15.12.2017 при прийнятті оскаржуваної в касаційному порядку ухвали про припинення апеляційного провадження.

А.2. Щодо застосування норм процесуального права апеляційним судом та мотиви відхилення доводів касаційної скарги

27. Статтею 129 Конституції України, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією із засад судочинства, яка застосовується виходячи з принципу верховенства права, змагальності, рівності всіх учасників перед законом і судом, розумності строків розгляду справи.

28. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону. Таким чином, випадки в яких особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку мають бути встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

29. Аналізуючи право особи на розгляд її скарги в апеляційному суді крізь призму застосування статті 6 Конвенції, з урахуванням практики ЄСПЛ у Рішенні 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України", яким зазначено, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. А також приймаючи до уваги висновки ЄСПЛ у Рішенні 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" яким зазначено, що "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями", колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає таке.

30. У даній справі провадження про банкрутство ТОВ "Крекс" порушено на підставі статті 95 Закону про банкрутство, частина друга якої передбачає обов'язкове дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Такий порядок передбачено зокрема статтями 105, 110, 111 ЦК України. Скаржник доводив, що постановою передчасно визнано ТОВ "Крекс" банкрутом, оскільки судом не було належним чином перевірено дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі статті 95 Закону про банкрутство, у зв'язку з чим ГУ ДФС у Київській області була подана апеляційна скарга на зазначену постанову суду першої інстанції.

31. Враховуючи особливості процедури банкрутства в порядку статті 95 Закону про банкрутство, правовий статус фіскальної служби як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, отже, з огляду на те, що у зв'язку з порушенням справи про банкрутство у податкового органу виникають певні обов'язки щодо проведення позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства юридичною особою, яка оголосила про свою ліквідацію, то у разі порушення учасниками провадження прав фіскального органу при здійсненні ним своїх функцій, останній набуває права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство.

32. Висновки суду апеляційної інстанції про те, що скаржник не набув статусу учасника у справі про банкрутство в розумінні статті 1 Закону про банкрутство колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими, оскільки зазначений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, адже до учасників справи названа стаття відносить також інших осіб, права яких порушуються у процедурах банкрутства та які у випадках, передбачених Законом, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство (висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виклав у постановах від 31.01.2017 у справі №911/2510/17 та постанові від 14.03.2018 у справі №927/557/17).

33. Апеляційним судом не спростовано доводів скаржника про порушення процедури самоліквідації відповідно до статей 105, 110, 111 ЦК України, а зокрема, подання державному реєстратору рішення зборів засновників про відкриття ліквідаційної процедури від 17.04.2017 з внесенням відповідного запису до ЄДР тільки 16.08.2017 із зазначенням кінцевого строку подання вимог кредиторами до 30.09.2017, що свідчить про недотримання 2-х місячного строку на заявлення кредиторських вимог з моменту офіційного оприлюднення рішення зборів засновників; про фіктивність кредиторських вимог ТОВ "Ерсіда", як юридичної особи, що припинила господарську діяльність 3 роки тому та не подає податкової звітності, а отже не вчиняла жодних угод з боржником у справі; про фіктивність виконання обов'язків головою ліквідаційної комісії Руденком Олександром Васильовичем, який заперечував будь-яке складення від його імені документів від імені боржника (т. 1, а.с. 135-153).

34. За таких обставин справи, Суд вважає передчасними висновки апеляційного суду про припинення апеляційного провадження, зазначає про обмеження апеляційним судом передбаченого статтею 129 Конституції України та законодавством про банкрутство права особи, чиї права порушено, на оскарження постанови суду в апеляційному порядку, порушення судом принципу розумного ступеня пропорційності між вжитими судом заходами (припиненням провадження) та метою законодавця, який надав таке право (право на апеляційне оскарження особою, чиї права на обов'язкове проведення досудової перевірки у процедурі самоліквідації боржника, було порушено постановою про визнання боржника банкрутом у спрощеній процедурі за статтею 95 Закону про банкрутство).

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

35. Частиною 6 статті 310 ГПК України передбачено, що підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

36. За результатами касаційного перегляду справи, Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги ГУ ДФС у Київській області, скасування ухвали Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №911/1935/17 з направленням справи до Київського апеляційного господарського суду на розгляд в іншому складі суду.

В. Судові витрати

37. У зв'язку із задоволенням касаційної скарги та скасуванням ухвали апеляційного суду з направленням справи на розгляд в іншому складі суду, у цьому випадку Суд не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 310, 315 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити.

2. Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі №911/1935/17 скасувати. Справу №911/1935/17 направити на розгляд до Київського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков