Постанова

від 18.04.2018 по справі 367/2196/14-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 2-367/2196/14-ц

провадження № 61-4532св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),

суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - прокурор міста Ірпеня Київської області,

відповідачі: Ірпінська міська рада Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47,

треті особи: Приватне підприємство Геополісся , Управління Державного земельного агентства в місті Ірпені Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2016 року у складі колегії суддів: Касьяненко Л. І., Гуля В. В., Іванової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року прокурор міста Ірпеня Київської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Ірпінської міської ради Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47 про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки і витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилався на те, що прокуратурою міста Ірпеня Київської області проведено перевірку додержання вимог земельного законодавства під час надання земельних ділянок у власність, якою встановлено, що рішенням Ірпінської міської Київської області ради від 07 грудня 2007 року № 1198-33-У Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання права на оренду земельних ділянок та дозволу на розробку технічної документації щодо складання договорів оренди Обслуговуючому кооперативу Житлово-будівельний кооператив Зелений гай (далі - ОК ЖБК Зелений гай ) надано право оренди земельної ділянки площею 8,3920 га по АДРЕСА_2 під котеджну забудову.

На підставі зазначеного рішення 29 січня 2008 року між Ірпінською міською радою Київської області та ОК ЖБК Зелений гай укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,3920 га за вказаною вище адресою під котеджну забудову строком на 5 років, який зареєстровано у Державному реєстрі земель 30 січня 2008 року за № 040834000009.

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 03 березня 2010 року № 4243-84-V Про внесення змін в рішення Ірпінської міської ради від 16 червня 2009 року № 3055-70-V Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_2 та рішенням Ірпінської міської ради від 14 травня 2010 року № 4554-88-V Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян затверджено технічну документацію із землеустрою та передано безкоштовно у власність земельні ділянки площею по 0,1 га кожна в місті Ірпені для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, ОСОБА_5 по АДРЕСА_3, ОСОБА_7 по АДРЕСА_4, ОСОБА_8 по АДРЕСА_5, ОСОБА_10 по АДРЕСА_6, ОСОБА_11 по АДРЕСА_7, ОСОБА_12 по АДРЕСА_8, ОСОБА_13 по АДРЕСА_9, ОСОБА_48 по АДРЕСА_10, ОСОБА_16 по АДРЕСА_11, ОСОБА_17 по АДРЕСА_12, ОСОБА_19 по АДРЕСА_13, ОСОБА_21 по АДРЕСА_14, ОСОБА_22 по АДРЕСА_15, ОСОБА_23 по АДРЕСА_16, ОСОБА_24 по АДРЕСА_17, ОСОБА_25 по АДРЕСА_18, ОСОБА_26 по АДРЕСА_19, ОСОБА_27 по АДРЕСА_20, ОСОБА_28 по АДРЕСА_21, ОСОБА_29 по АДРЕСА_22, ОСОБА_31 по АДРЕСА_23, ОСОБА_32 по АДРЕСА_24, ОСОБА_33 по АДРЕСА_25, ОСОБА_34 по АДРЕСА_26, ОСОБА_35 по АДРЕСА_27, ОСОБА_36 по АДРЕСА_28, ОСОБА_38 по АДРЕСА_29, ОСОБА_39 по АДРЕСА_30, ОСОБА_41 по АДРЕСА_31, ОСОБА_43 по АДРЕСА_32, ОСОБА_44 по АДРЕСА_33, ОСОБА_45 по АДРЕСА_34, ОСОБА_46 по АДРЕСА_35, ОСОБА_47 по АДРЕСА_36.

На підставі вказаних рішень відповідачам видано державні акти на право власності на 36 земельних ділянок загальною площею 3,6 га.

У подальшому спірні земельні ділянки відчужено за цивільно-правовими угодами, зокрема: договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 22 грудня 2011 року № 6808, від 08 серпня 2012 року № 2229, від 15 червня 2012 року № 3566, від 07 листопада 2012 року № 961, від 01 грудня 2010 року № 7137, від 22 грудня 2011 року № 6804, від 07 серпня 2012 року № 1226, від 24 вересня 2012 року № 2623, від 06 серпня 2012 року № 2189, від 27 серпня 2012 року № 5267, від 28 грудня 2010 року № 6534, від 17 березня 2011 року № 1244, від 28 грудня 2010 року № 6537, від 18 березня 2011 року № 1280; договорами дарування земельних ділянок від 23 червня 2012 року № 3798, від 13 квітня 2011 року № 295.

Оспорюванні рішення ради були прийняті з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки спірні земельні ділянки передані особам, які не є членами кооперативу та в користуванні яких ці ділянки не перебували.

Посилаючись на викладене, з урахуванням збільшених позовних вимог прокурор просив:

визнати незаконним та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області від 16 червня 2009 року № 3055-70-V Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_2 ;

визнати незаконним та скасувати рішення Ірпінської міської ради Київської області від 03 березня 2010 року № 4243-84-V Про внесення змін в рішення Ірпінської міської ради від 16 червня 2009 року № 3055-70-V Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_2 ;

визнати незаконним та скасувати рішення Ірпінської міської ради від 14 травня 2010 року № 4554-88-V Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян ;

визнати недійсними державні акти на право власності на 36 земельних ділянок загальною площею 3,6 га;

визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок від 22 грудня 2011 року № 6808, від 08 серпня 2012 року № 2229, від 15 червня 2012 року № 3566, від 07 листопада 2012 року № 961, від 01 грудня 2010 року № 7137, від 22 грудня 2011 року № 6804, від 07 серпня 2012 року № 1226, від 24 вересня 2012 року № 2623, від 06 серпня 2012 року № 2189, від 27 серпня 2012 року № 5267, від 28 грудня 2010 року № 6534, від 17 березня 2011 року № 1244, від 28 грудня 2010 року № 6537, від 18 березня 2011 року № 1280;

визнати недійсними договори дарування земельних ділянок від 23 червня 2012 року № 3798, від 13 квітня 2011 року № 295;

витребувати з чужого незаконного володіння на користь територіальної громади міста Ірпеня в особі Ірпінської міської ради Київської області спірні земельні ділянки загальною площею 3,6 га загальною вартістю 7 350 120 грн.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 11 грудня 2014 року, внесеною до журналу судового засідання, до участі у справі як третіх осіб залучено Приватне підприємство Геополісся та Управління Державного земельного агентства в місті Ірпені Київської області.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 06 січня 2015 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Ірпінської міської ради Київської області від 03 березня 2010 року № 4243-84-V Про внесення змін в рішення Ірпінської міської ради від 16 червня 2009 року № 3055-70-V Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_2 .

Визнано незаконним та скасовано рішення Ірпінської міської ради Київської області від 16 червня 2009 року № 3055-70-V Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_2 .

Визнано незаконним та скасовано рішення Ірпінської міської ради Київської області від 14 травня 2010 року № 4554-88-V Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян , яким затверджено вищезгадану технічну документацію із землеустрою та передано безкоштовно у власність земельні ділянки площею по 0,1 га кожна в місті Ірпені для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, ОСОБА_5 по АДРЕСА_3, ОСОБА_7 по АДРЕСА_4, ОСОБА_8 по АДРЕСА_5, ОСОБА_10 по АДРЕСА_6, ОСОБА_11 по АДРЕСА_7, ОСОБА_12 по АДРЕСА_8, ОСОБА_13 по АДРЕСА_9, ОСОБА_48 по АДРЕСА_10, ОСОБА_16 по АДРЕСА_11, ОСОБА_17 по АДРЕСА_12, ОСОБА_19 по АДРЕСА_13, ОСОБА_21 по АДРЕСА_14, ОСОБА_22 по АДРЕСА_15, ОСОБА_23 по АДРЕСА_16, ОСОБА_24 по АДРЕСА_17, ОСОБА_25 по АДРЕСА_18, ОСОБА_26 по АДРЕСА_19, ОСОБА_27 по АДРЕСА_20, ОСОБА_28 по АДРЕСА_21, ОСОБА_29 по АДРЕСА_22, ОСОБА_31 по АДРЕСА_23, ОСОБА_32 по АДРЕСА_24, ОСОБА_33 по АДРЕСА_25, ОСОБА_34 по АДРЕСА_26, ОСОБА_35 по АДРЕСА_27, ОСОБА_36 по АДРЕСА_28, ОСОБА_38 по АДРЕСА_29, ОСОБА_39 по АДРЕСА_30, ОСОБА_41 по АДРЕСА_31, ОСОБА_43 по АДРЕСА_32, ОСОБА_44 по АДРЕСА_33, ОСОБА_45 по АДРЕСА_34, ОСОБА_46 по АДРЕСА_35, ОСОБА_47 по АДРЕСА_36.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_1, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,1 га по АДРЕСА_1 в місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_3 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_3, кадастровий номер НОМЕР_4 площею 0,1 га по АДРЕСА_2 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_4 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_5 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_5, кадастровий номер НОМЕР_6 площею 0,1 га по АДРЕСА_3 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_6 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_7 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_7, кадастровий номер НОМЕР_8 площею 0,1 га по АДРЕСА_4 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_9 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_8, кадастровий номер НОМЕР_10 площею 0,1 га по АДРЕСА_5 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_9 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_11 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_10, кадастровий номер НОМЕР_12 площею 0,1 га по АДРЕСА_6 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_13 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_11, кадастровий номер НОМЕР_14 площею 0,1 га по АДРЕСА_7 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_15 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_12, кадастровий номер НОМЕР_16 площею 0,1 га по АДРЕСА_8 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_17 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_13, кадастровий номер НОМЕР_18 площею 0,1 га по АДРЕСА_9 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_19 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_48, кадастровий номер НОМЕР_20 площею 0,1 га по АДРЕСА_10 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_15 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_21 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_16, кадастровий номер НОМЕР_22 площею 0,1 га по АДРЕСА_11 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_2 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_23 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_17, кадастровий номер НОМЕР_24 площею 0,1 га по АДРЕСА_12 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_18 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_25 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_19, кадастровий номер НОМЕР_26 площею 0,1 га по АДРЕСА_13 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_20 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_27 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_21, кадастровий номер НОМЕР_28 площею 0,1 га по АДРЕСА_14 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_18 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_29 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_22, кадастровий номер НОМЕР_30 площею 0,1 га по АДРЕСА_15 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_20 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_31 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_23, кадастровий номер НОМЕР_32 площею 0,1 га по АДРЕСА_16 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_33 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_24, кадастровий номер НОМЕР_34 площею 0,1 га по АДРЕСА_17 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_35 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_25, кадастровий номер НОМЕР_36 площею 0,1 га по АДРЕСА_18 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_37 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_26, кадастровий номер НОМЕР_38 площею 0,1 га по АДРЕСА_19 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн. з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_32 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_39 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_27, кадастровий номер НОМЕР_40 площею 0,1 га по АДРЕСА_20 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_41 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_28, кадастровий номер НОМЕР_42 площею 0,1 га по АДРЕСА_21 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_43 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_29, кадастровий номер НОМЕР_44 площею 0,1 га по АДРЕСА_22 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_30 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_45 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_31, кадастровий номер НОМЕР_46 площею 0,1 га по АДРЕСА_23 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_47 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_32, кадастровий номер НОМЕР_48 площею 0,1 га по АДРЕСА_24 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_26 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_49 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_33, кадастровий номер НОМЕР_50 площею 0,1 га по АДРЕСА_25 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_51 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_34, кадастровий номер НОМЕР_52 площею 0,1 га по АДРЕСА_26 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_53 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_35, кадастровий номер НОМЕР_54 площею 0,1 га по АДРЕСА_27 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_55 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_36, кадастровий номер НОМЕР_56 площею 0,1 га по АДРЕСА_28 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_37 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_57 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_38, кадастровий номер НОМЕР_58 площею 0,1 га по АДРЕСА_29 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_59 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_39, кадастровий номер НОМЕР_60 площею 0,1 га по АДРЕСА_30 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_40 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_61 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_41, кадастровий номер НОМЕР_62 площею 0,1 га по АДРЕСА_31 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_42 та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_63 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_43, кадастровий номер НОМЕР_64 площею 0,1 га по АДРЕСА_32 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_65 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_44, кадастровий номер НОМЕР_66 площею 0,1 га по АДРЕСА_33 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_67 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_45, кадастровий номер НОМЕР_68 площею 0,1 га по АДРЕСА_34 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_69 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_46, кадастровий номер НОМЕР_70 площею 0,1 га по АДРЕСА_35 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним державний акт серії НОМЕР_71 на право власності на земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_47, кадастровий номер НОМЕР_72 площею 0,1 га по АДРЕСА_36 у місті Ірпені для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд вартістю 204 170 грн та скасовано його реєстрацію.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22 грудня 2011 року № 6808 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 08 серпня 2012 року № 2229 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 15 червня 2012 року № 3566 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_3, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 07 листопада 2012 року № 961 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_5, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_8

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 01 грудня 2010 року № 7137 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_10, укладений між ОСОБА_15 та ОСОБА_49

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22 грудня 2011 року № 6804 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_11, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_16

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 07 серпня 2012 року № 1226 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_12, укладений між ОСОБА_18 та ОСОБА_17

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 24 вересня 2012 року № 2623 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_13, укладений між ОСОБА_20 та ОСОБА_19

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06 серпня 2012 року № 2189 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_14, укладений між ОСОБА_18 та ОСОБА_21

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27 серпня 2012 року № 5267 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_15, укладений між ОСОБА_20 та ОСОБА_22

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28 грудня 2010 року № 6534 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_19, укладений між ОСОБА_32 та ОСОБА_26

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 17 березня 2011 року № 1244 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_22, укладений між ОСОБА_30 та ОСОБА_29

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28 грудня 2010 року № 6537 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_24, укладений між ОСОБА_26 та ОСОБА_32

Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 18 березня 2011 року № 1280 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_31, укладений між ОСОБА_42 та ОСОБА_41

Визнано недійсним договір дарування від 23 червня 2012 року № 3798 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_28, укладений між ОСОБА_36 та ОСОБА_37.

Визнано недійсним договір дарування від 13 квітня 2011 року № 295 земельної ділянки площею 0,10 га по АДРЕСА_30, укладений між ОСОБА_40 та ОСОБА_39

Витребувано з незаконного чужого володіння на користь територіальної громади міста Ірпеня в особі Ірпінської міської ради спірні земельні ділянки загальною площею 3,6 га загальною вартістю 7 350 120 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на час передачі земельних ділянок у власність відповідачів, виготовлення та видачі держаних актів право користування земельною ділянкою площею 8,3920 га у АДРЕСА_2 припинено не було, оскільки договір оренди, укладений між Ірпінською міською радою Київської області та ОК ЖБК Зелений гай анульовано лише у 2012 році на підставі рішення Ірпінської міської ради Київської області від 28 лютого 2012 року № 1687-27-VI. Тому без внесення змін щодо анулювання договору оренди земельної ділянки площею 8,3920 га у АДРЕСА_2 в реєстраційно-облікові документи видача державних актів на право власності на землю відповідачам суперечила вимогам статей 125, 141, 142 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статей 31, 32, 34 Закону України Про оренду землі . Позовну давність позивачем не пропущено, оскільки відповідно до пункту 5 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства позов про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи може бути подано протягом 3 (трьох) років з дня набрання чинності цим Законом (набрав чинності з 15 січня 2012 року), тобто до 15 січня 2015 року.

В апеляційному порядку справа розглядалася неодноразово.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_11, ОСОБА_23, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_28, ОСОБА_16, ОСОБА_2, ОСОБА_34, ОСОБА_33, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_27, ОСОБА_40, ОСОБА_21, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_38, ОСОБА_13, ОСОБА_25, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_20, ОСОБА_4, ОСОБА_18, ОСОБА_51 задоволено. Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 06 січня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд виходив з того, що висновки суду першої інстанції стосовно незаконності передачі Ірпінською міською радою Київської області спірних земельних ділянок у власність фізичним особам є правильними і такими, що відповідають обставинам справи та вимогам закону. Інші позовні вимоги є похідними від вимог про визнання рішень ради недійсними. Однак місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач не пропустив встановлену законом загальну позовну давність, оскільки право на звернення до суду з цим позовом у нього виникло з моменту передачі земельних ділянок у власність членам ОК ЖБК Зелений гай , тобто з 2010 року.

У березні 2016 року перший заступник прокурора Київської області подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2016 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції невірно визначив момент, з якого почався перебіг позовної давності, у зв'язку з чим необґрунтовано застосував наслідки його спливу. Висновок суду про початок перебігу позовної давності з 2010 року, тобто з часу передачі спірних земельних ділянок у власність відповідачам, не відповідає вимогам статті 261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Суд безпідставно не врахував, що прокурору стало відомо про порушення інтересів держави лише внаслідок проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів на підставі постанови від 25 квітня 2013 року. Пов'язуючи початок перебігу позовної давності з обізнаністю Державного комітету України по земельних ресурсах про видачу оскаржуваних державних актів, апеляційний суд не врахував положень статей 170, 172, 256, 261, 317-319 ЦК України та статей 6, 15, 122 ЗК України. Хибним є посилання апеляційного суду на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68цс15, в якому зазначено, що положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади. Позовні вимоги прокурора міста Ірпеня Київської області у цій справі обґрунтовані порушенням прав та законних інтересів держави з боку органу місцевого самоврядування, тому вказаний правовий висновок не може бути застосований до цих правовідносин, оскільки він зроблений за інших юридично значимих обставин. Апеляційний суд помилково вважав, що Закон України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI не поширюється на спірні правовідносини, оскільки прийнятий після спливу позовної давності, та дійшов передчасного висновку про можливість відмови у позові в цілому на підставі заяв про застосування позовної давності, поданих ОСОБА_2, ОСОБА_27, ОСОБА_21, ОСОБА_32 та ОСОБА_26, тоді як інші сторони відповідних заяв у частині пред'явлених до них вимог не подавали. Застосовуючи позовну давність щодо вимог про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, яким порушено речове право, апеляційний суд визнав, що право попереднього землевласника на законних підставах не припинилося, а у нового таке право не виникло, оскільки з однієї сторони право власності є непорушним, а з іншої - набувається лише у порядку, визначеному законом.

Представники ОСОБА_21 - ОСОБА_53 та ОСОБА_54 подали заперечення на касаційну скаргу та просили відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що прокурор міста Ірпеня Київської довідався та міг довідатися про порушення свого права або особу, яка його порушила , а точніше про оскаржувані рішення та про виявлені факти нібито порушень земельного законодавства значно раніше, а саме безпосередньо після прийняття оскаржуваних рішень Ірпніської міської ради у 2009, 2010 роках. Про видачу спірних державних актів на право власності на земельні ділянки суб'єкти владних повноважень могли довідатися з моменту їх держаної реєстрації. Лист-відповідь Ірпінської міської ради Київської області від 17 червня 2014 року № 1343.2 свідчить про те, що прокурор міста Ірпеня Київської області не тільки міг знати, але й знав про оскаржувані рішення, оскільки їх копії направлялися йому супровідним листом. Копія супровідного листа від 15 березня 2010 року № 01-21/940, адресована прокурору міста Ірпеня Київської області, є доказом одержання прокуратурою рішень 84-ї чергової сесії V скликання Ірпінської міської ради Київської області, у тому числі рішення від 03 березня 2010 року № 4243-84-V Про внесення змін в рішення Ірпінської міської ради Київської області від 16 червня 2009 року Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_2 . Прокурор міста Ірпеня Київської області був належним чином проінформований про підготовку пленарних засідань 70-ї, 84-ї, 88-ї сесії Ірпінської міської ради Київської області, їх призначення, проведення, перелік питань, що виносилися на розгляд, та ухвалені на ній рішення ради. Суд першої інстанції ухвалив рішення про задоволення позову за відсутності належних доказів.

Представник ОСОБА_27 - ОСОБА_55 подала заперечення на касаційну скаргу та просила відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що інформація про дату та час початку проведення сесії Ірпінської міської ради Київської області направлялася разом з проектом порядку денного та запрошенням на засідання сесії прокурору міста Ірпеня Київської області. На вимогу прокурора всі прийняті Ірпінською міською радою рішення після їх підписання Ірпінським міським головою та проходження реєстрації також направлялися прокурору, що підтверджується листами, які містяться у матеріалах справи. Позивач ще під час прийняття оскаржуваних рішень міг внести протест чи подання до Ірпінської міської ради Київської області про усунення порушень законодавства. Тобто прокурор знав про оскаржувані рішення безпосередньо після їх прийняття, тому від цього часу слід обчислюваати позовну давність. З позовом прокурор звернувся тільки у квітні 2014 року, клопотань про поновлення позовної давності не подавав і доказів поважності причин пропуску цього строку не надав.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, а ухвалою від 06 червня 2016 року - справу призначено до судового розгляду.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

01 лютого 2018 року справу № 367/2196/14-ц Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 07 грудня 2007 року № 1198-33-V Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, надання права на оренду земельних ділянок та дозволу на розробку технічної документації щодо складання договорів оренди ОК ЖБК Зелений гай надано право оренди земельної ділянки площею 8,3920 га по АДРЕСА_2 під котеджну забудову.

29 січня 2008 року на підставі зазначеного рішення між Ірпінською міською радою Київської області та ОК ЖБК Зелений гай укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,3920 га по АДРЕСА_2 під котеджну забудову строком на 5 років, який зареєстровано у Державному реєстрі земель 30 січня 2008 року за № 040834000009.

Рішенням Ірпінської міської ради Київської області від 03 березня 2010 року № 4243-84-V Про внесення змін в рішення Ірпінської міської ради від 16 червня 2009 року № 3055-70-V Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки по АДРЕСА_2 та рішенням від 14 травня 2010 року № 4554-88-V Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян затверджено технічну документацію із землеустрою та передано безкоштовно у власність земельні ділянки площею по 0,1 га кожна в місті Ірпені для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, ОСОБА_3 по АДРЕСА_2, ОСОБА_5 по АДРЕСА_3, ОСОБА_7 по АДРЕСА_4, ОСОБА_8 по АДРЕСА_5, ОСОБА_10 по АДРЕСА_6, ОСОБА_11 по АДРЕСА_7, ОСОБА_12 по АДРЕСА_8, ОСОБА_13 по АДРЕСА_9, ОСОБА_48 по АДРЕСА_10, ОСОБА_16 по АДРЕСА_11, ОСОБА_17 по АДРЕСА_12, ОСОБА_19 по АДРЕСА_13, ОСОБА_21 по АДРЕСА_14, ОСОБА_22 по АДРЕСА_15, ОСОБА_23 по АДРЕСА_16, ОСОБА_24 по АДРЕСА_17, ОСОБА_25 по АДРЕСА_18, ОСОБА_26 по АДРЕСА_19, ОСОБА_27 по АДРЕСА_20, ОСОБА_28 по АДРЕСА_21, ОСОБА_29 по АДРЕСА_22, ОСОБА_31 по АДРЕСА_23, ОСОБА_32 по АДРЕСА_24, ОСОБА_33 по АДРЕСА_25, ОСОБА_34 по АДРЕСА_26, ОСОБА_35 по АДРЕСА_27, ОСОБА_36 по АДРЕСА_28, ОСОБА_38 по АДРЕСА_29, ОСОБА_39 по АДРЕСА_30, ОСОБА_41 по АДРЕСА_31, ОСОБА_43 по АДРЕСА_32, ОСОБА_44 по АДРЕСА_33, ОСОБА_45 по АДРЕСА_34, ОСОБА_46 по АДРЕСА_35, ОСОБА_47 по АДРЕСА_36.

На підставі вказаних рішень ради відповідачам було видано державні акти на право власності на 36 земельних ділянок загальною площею 3,6 га.

Спірні земельні ділянки на час розгляду справи відчужені на підставі цивільно-правових угод, зокрема: договорів купівлі-продажу земельних ділянок від 22 грудня 2011 року № 6808, від 08 серпня 2012 року № 2229, від 15 червня 2012 року № 3566, від 07 листопада 2012 року № 961, від 01 грудня 2010 року № 7137, від 22 грудня 2011 року № 6804, від 07 серпня 2012 року № 1226, від 24 вересня 2012 року № 2623, від 06 серпня 2012 року № 2189, від 27 серпня 2012 року № 5267, від 28 грудня 2010 року № 6534, від 17 березня 2011 року № 1244, від 28 грудня 2010 року № 6537, від 18 березня 2011 року № 1280, договорів дарування земельних ділянок від 23 червня 2012 року № 3798, від 13 квітня 2011 року № 295.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та давши їм належну правову оцінку, суди попередніх інстанцій з врахуванням положень статті 94 Господарського кодексу України, статей 20, 137, 133-135, 141 Житлового кодексу Української РСР, статей 41, 116, 118, 124, 125, 141, 142 ЗК України, статей 1, 63 Закону України Про кооперацію , статей 31, 32, 34 Закону України Про оренду землі дійшли правильного висновку про те, що на час передачі земельних ділянок у власність відповідачів та видачі відповідних державних актів право користування ОК ЖБК Зелений гай земельною ділянкою площею 8,3920 га по АДРЕСА_2 припинено не було, оскільки договір оренди земельної ділянки, укладений між Ірпінською міською радою Київської області та ОК ЖБК Зелений гай анульовано лише у 2012 році на підставі рішення Ірпінської міської ради Київської області від 28 лютого 2012 року № 1687-27-VІ, тому видача державних актів на право власності на землю суперечила вимогам законодавства. Зважаючи на вказані порушення при прийнятті рішень Ірпінської міської ради Київської області від 16 червня 2009 року № 3055-70-V, від 03 березня 2010 року № 4243-84-V, від 14 травня 2010 року № 4554-88-V, вони підлягають скасуванню.

Отже, заявлений прокурором міста Ірпеня Київської області позов є обґрунтованим.

Разом з тим під час розгляду справи судом першої інстанції до ухвалення рішення ОСОБА_2 ОСОБА_27, ОСОБА_21, ОСОБА_32, ОСОБА_26 звернулися до суду із заявами про застосування позовної давності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України ).

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Як зазначалося вище, спірні земельні ділянки були передані у користування відповідачів на підставі рішення Ірпінської міської ради Київської області від 03 березня 2010 року № 4243-84-V Про внесення змін в рішення Ірпінської міської ради від 16 червня 2009 року № 3055-70-V Про надання дозволу громадянам на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки в АДРЕСА_2 та рішення Ірпінської міської ради Київської області від 14 травня 2010 року № 4554-88-V Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян . Контроль за використанням і розпорядженням цими земельними ділянками здійснювали органи Державного комітету України по земельних ресурсах, які погоджували документацію із землеустрою та здійснювали реєстрацію державних актів.

З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами прокурора почався у 2010 році, тобто з часу передачі спірних земельних ділянок у власність громадян.

Механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20 грудня 2007 року за заявою №23890/02 у справі Фінікарідов проти Кіпру ).

Порівняльний аналіз термінів довідався та міг довідатися , що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено

стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішення Ірпінської міської ради Київської області за пропуском позовної давності, оскільки прокурору, який пред'явив позов в інтересах держави, було відомо чи мало бути відомо про те, що оскаржувані ним рішення Ірпінської міської ради Київської області були прийняті з порушенням вимог законодавства, з часу їх прийняття у 2010 році, а з позовом до суду він звернувся у квітні 2014 року.

Решта заявлених прокурором позовних вимог випливає з вимоги про визнання недійсними та скасування рішень Ірпінської міської ради Київської області і залежить від її вирішення. При відмові у задоволенні цієї вимоги решта позовних вимог також не можуть бути задоволені.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК України 2004 року) суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом статті 10 ЦПК України 2004 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Статтею 212 ЦПК України 2004 року установлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Оскаржуване рішення апеляційного суду містить висновки щодо результатів оцінки зібраних у справі доказів, відповідає вимогам статей 213-215, 315 ЦПК України 2004 року щодо законності й обґрунтованості.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України 2004 року, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги про те, що прокурору стало відомо про порушення інтересів держави лише внаслідок проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів на підставі постанови від 25 квітня 2013 року, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

За змістом вищенаведеної частини першої статті 261 ЦК України початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Встановлено, що прокурору було відомо про оскаржувані рішення ще у березні 2010 року, оскільки Ірпінською міською радою Київської області на вимогу прокурора міста Ірпеня було надано копії рішень ради, прийняті на 84-й черговій сесії 26 лютого (перше засідання) та 03 березня 2010 року (друге засідання), що підтверджується листом від 13 березня 2010 року № 01-21/940 (а. с. 86 т. 4). Тому позовна давність для звернення до суду з позовом закінчилася у 2013 році, а прокурор подав позов лише у квітні 2014 року, тобто з пропуском встановленого законом трирічного строку.

Посилання у касаційній скарзі на помилкове застосування апеляційним судом правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68цс15, та неврахування правового висновку, викладеного у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2510цс15, спростовуються встановленими апеляційним судом вищенаведеними обставинами справи, положеннями законодавства і вказаними правовими позиціями.

Оскаржуване судове рішення не суперечить висновкам Верховного Суду України, викладеним у зазначених в касаційній скарзі постановах, а також правовій позиції, висловленій у постанові Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-2165цс16, яка була прийнята пізніше, ніж постанови, на які посилається прокурор у касаційні скарзі.

Доводи заявника про те, що суд не мав правових підстав для відмови у позові у зв'язку з пропуском позовної давності у повному обсязі, так як заяви про застосування такого строку були подані лише окремими відповідачами, не заслуговує на увагу, оскільки оскаржуваними рішеннями Ірпінської міської ради надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право приватної власності на земельні ділянки у АДРЕСА_2 ряду громадян, а прокурор заявив вимоги про визнання цих рішень незаконними та їх скасування в цілому, а не щодо кожного окремого громадянина, то апеляційним судом обґрунтовано відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі на підставі заяв частини відповідачів про застосування позовної давності.

Крім того, в пунктах 70, 71 рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі Рисовський проти України (заява № 29979/04), яке набуло статусу остаточного 20 січня 2012 року, Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу; у контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов'язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися в першу чергу на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Стаття перша Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула його у власність, і для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Рішеннями ЄСПЛ від 24 червня 2003 року в справі Стретч проти Сполученого Королівства та від 20 жовтня 2011 року в справі Рисовський проти України вказується про необхідність додержання принципу належного урядування при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.

У рішенні ЄСПЛ від 01 червня 2006 року в справі Федоренко проти України зазначено про необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та фундаментальними правами окремої людини, а також пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

При цьому в рішенні ЄСПЛ від 16 лютого 2017 року в справі Кривенький проти України наголошено, що позбавлення особи права на земельну ділянку без будь-якої компенсації є порушенням статті першої Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

Положеннями статті 268 ЦК України передбачено винятки із загального правила про поширення позовної давності на всі цивільні правовідносини і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у пункті 4 частини першої статті 268 ЦК України зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 розділу І Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства пункт 4 частини першої статті 268 ЦК України виключено.

Цей Закон набрав чинності 15 січня 2012 року.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176- VI Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Згідно із частинами першою та третьою статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

До правовідносин, які виникли під час дії нормативно-правового акта, який згодом втратив чинність, застосовуються його норми. До правовідносин, які виникли раніше і регулювалися нормативно-правовим актом, який втратив чинність, але права й обов'язки зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.

Проте положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України за своєю суттю направлене на захист прав власників та інших осіб від держави.

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Отже з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства ).

Саме з таких міркувань виходив суд апеляційної інстанції у справі, яка є предметом перегляду, застосовуючи наслідки спливу позовної давності, зазначивши, що до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність, яку заявник пропустив без поважних причин. Дія Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176- VI Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства не поширюється на спірні правовідносини.

Той факт, що на час прийняття Закону № 4176- VI не пройшло трьох років після ухвалення оскаржуваних рішень Ірпінської міської ради, не впливає на правильність указаного висновку.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції іне дають підстав вважати, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд неправильно застосував норми матеріального права чи порушив норми процесуального права. В силу вимог вищевказаної статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року).

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 16 лютого 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. А. Стрільчук Судді:С. О. Карпенко В. О. Кузнєцов С. О. Погрібний О. В. Ступак