Рішення

від 16.04.2018 по справі 802/2459/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 р. м. Вінниця Справа № 802/2459/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ПП "Агроніка" до державного реєстратора Вінницької дирекції ДППЗ "Укрпошта" ОСОБА_1, Вінницької дирекції державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" , треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Агроніка» (далі - ПП «Агроніка» , позивач) з адміністративним позовом до державного реєстратора Вінницької дирекції ДППЗ "Укрпошта" ОСОБА_1 (далі - державний реєстратор, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення індексний номер 33172375 від 26.12.2016 р. про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером №0523787400:02:000:0133, яка розташована на території Теплицького району Вінницької області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ПП «Агроніка» є орендарем спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення строком на 15 років, яка знаходиться на території Теплицького району Вінницької області, за наслідком укладання договору оренди землі у 2007 році з власником такої (земельної ділянки).

Однак, у жовтні 2017 р. позивачу стало відомо, що між власником спірної земельної ділянки та іншою особою укладений договір щодо цієї ж земельної ділянки та, відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, проведено його державну реєстрацію, про що внесено відповідний запис.

Таке рішення, на думку позивача, підлягає скасуванню, оскільки право оренди спірної земельної ділянки вже було зареєстроване і на час прийняття рішення про державну реєстрацію договорів оренди, укладений між власником спірної земельної ділянки і позивачем правочин був чинним.

Ухвалою від 19.12.2017 р. відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання у справі на 18.01.2018 р. за правилами загального провадження.

18.01.2018 р. прийнято рішення про відкладення підготовчого засідання на 26.01.2018 р.

Ухвалою від 26.01.2018 р. розгляд підготовчого засідання відкладено на 14.02.2018 р. у зв'язку із витребуванням додаткових доказів.

14.02.2018 р. ухвалами суду накладено штраф на голову Теплицької РДА за невиконання вимог ухвали від 26.01.2018 р. та витребувано повторно письмові докази і відкладено розгляд підготовчого судового засідання на 07.03.2018 р. Окрім того, рішенням суду від 14.02.2018 р. залучено в якості співвідповідача Вінницьку дирекцію державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» .

Ухвалами від 07.03.2018 р. скасовано застосований штраф та закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду на 22.03.2018 р.

22.03.2018 р. ухвалою залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_4

Ухвалою від 16.04.2018 р. прийнято рішення про відмову в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

10.01.2018 р. на адресу суду надійшов відзив (вх.№839 від 10.01.2018 р.), в якому УДППЗ «Укрпошта» просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи наступним.

Наказом УДППЗ «Укрпошта» №151 від 21.02.2017 року надання послуг державної реєстрації підприємством було зупинено з 01.03.2017 року.

24.02.2017р. УДППЗ «Укрпошта» направило листа вих.№111-135 до ДП «Національні інформаційні системи» , в якому просило закрити з 17.00 28.02.2017 р. доступ до ЄДР та ДРРП усім державним реєстраторам УДППЗ "Укрпошта" та його дирекцій.

За результатами реорганізації наказом №698-к від 12.04.2017 року ОСОБА_1 була звільнена з посади державного реєстратора служби державної реєстрації Вінницької дирекції ПАТ «Укрпошта» за угодою сторін.

На момент порушення справи ОСОБА_1 не являється співробітником ПАТ "Укрпошта" та такий вид послуг, як державна реєстрація, товариством не надається.

ОСОБА_2 заперечив проти задоволення позову з підстав викладених у письмових поясненнях, зокрема вказав, що ані Вінницька дирекція, ані державний реєстратор не можуть бути відповідачами, оскільки перша ліквідована, а останній звільнений. Також вказав, що відсутній предмет позову, оскільки рішенням від 03.04.2018р. зареєстровано угоду про розірвання договору оренди щодо спірної землі між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Відтак просить відмовити в задоволені позову.

Учасники справи у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать розписки та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15 березня 2007 року між ПП «Агроніка» та ОСОБА_5 укладено договір оренди землі (паю) щодо земельної ділянки, загальною площею 3, 5185 га кадастровий №0523787400:02:000:0133, розташованої на території Тополівської сільської ради Теплицького району терміном на 4,11 років.

28.04.2007 року даний договір зареєстровано у Теплицькому секторі ДЗК Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №040787400164.

В подальшому, 22.01.2010 р. внесено зміни до договору, зокрема встановлено термін дії договору 15 років. Дані зміни зареєстровані у Теплицькому районному відділ Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №041005900190.

15.03.2016 р. право власності на спірну земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину перейшло до ОСОБА_3.

В жовтні 2017 р. позивачу стало відомо, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі вищевказаної земельної ділянки, який в подальшому зареєстрований згідно рішення державного реєстратора Вінницької дирекції ДППЗ "Укрпошта" ОСОБА_1 від 26.12.2016 р., індексний номер 33172375.

Вважаючи дане рішення таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельну ділянку, укладення договору оренди землі та його реєстрація на час вчинення державним реєстратором оскаржуваного рішення регулювалися Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Законом України "Про оренду землі" (далі - Закон №161-XIV), Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Закон №1952-IV, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень), Законом України "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон №3613-17), Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22.06.2011 року. (далі - Порядок №703).

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статтею 2 Закону №1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

За приписами частини третьої статті 10 Закону №1952-IV, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

У пункті 3 частини третьої цієї ж норми зазначено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Як видно з аналізу наведених норм, державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Статтею 18 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам., про що зазначено в частині четвертій статті 18 Закону №1952-IV.

Відповідно до статті 24 Закону №1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Як вже зазначалось, 15.03.2007 р. між ОСОБА_5 та ПП «Агроніка» укладений договір оренди землі строком на 15 років, який, відповідно до пункту 43, набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Згідно запису на договорі його зареєстровано 28.04.2007 р. за №040787400164.

Однак, до закінчення терміну дії вищезазначеного договору оренди, державним реєстратором Вінницької дирекції ДППЗ "Укрпошта" ОСОБА_1 прийнято рішення від 26.12.2016 р., індексний номер 33172375 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, що розташована на території Тополівської сільської ради Теплицького району, яке виникло на підставі договору оренди укладеного між ОСОБА_3 (спадкоємцем) та ОСОБА_2 від 23.12.2016 р. При цьому, в матеріалах реєстраційної справи про державну реєстрацію речових прав на спірну земельну ділянку відсутні докази щодо направлення державним реєстратором запитів до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав до 01 січня 2013 року.

Враховуючи наведене та процитовані вище норми, суд доходить висновку, що державний реєстратор Вінницької дирекції ДППЗ "Укрпошта" ОСОБА_1, в порушення вимог чинного законодавства, при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеним 23.12.2016р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належним чином не перевірила, чи вже зареєстровані права оренди на спірні земельні ділянки, внаслідок чого неправомірно здійснила повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж самої земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, адже право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 29.09.2015 р.

З огляду на викладене, суд доходить до переконання, що реєстрація права оренди земельної ділянки за договором оренди землі, укладеного 23.12.2016р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, державним реєстратором Вінницької дирекції ДППЗ "Укрпошта" ОСОБА_1 проведено без дотримання вимог чинного законодавства, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача, як правомірного орендаря землі.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 32 Закону України Про оренду землі , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Водночас, за приписами частини першої статті 148-1 ЗК України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Отже, до ОСОБА_3 як спадкоємця ОСОБА_5, перейшли права та обов'язки за договором оренди укладеним з ПП Агроніка та додаткової угоди до нього.

Оцінюючи доводи третьої особи щодо неналежності відповідачів, суд вказує, що за приписами частини першої статті 48 КАС України, суд встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем.

Вказуючи на неналежність відповідачів третя особа не зазначає хто саме має відповідати за даним адміністративним позовом на її думку. При цьому, судом не встановлено, що позов подано не до тієї особи, яка має відповідати за ним, адже відповідачем визначеного того суб'єкта, який приймав оскаржуване рішення.

Водночас, беручи до уваги частину третю статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", зокрема , що акредитованим суб'єктом може бути юридична особа публічного права, у трудових відносинах з якою перебуває не менше ніж три державні реєстратори, та яка до початку здійснення повноважень у сфері державної реєстрації прав уклала: договір страхування цивільно-правової відповідальності з мінімальним розміром страхової суми у тисячу прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 1 січня календарного року; договір з іншим суб'єктом державної реєстрації прав та/або нотаріусом (у разі коли акредитований суб'єкт здійснює повноваження виключно в частині забезпечення прийняття та видачі документів у сфері державної реєстрації прав), суд залучив в якості співвідповідача Вінницьку дирекцію державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", що відповідає нормам чинного законодавства.

За таких обставин, доводи третьої особи в досліджуваній частині не приймаються до уваги.

Стосовно відсутності предмету спору з підстав розірвання договору оренди між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, то суд вказує на те, що розірвання зареєстрованого договору не є наслідком скасування оскаржуваного рішення, а є лише підставою для проведення реєстрації розірвання угоди.

Так, угода про розірвання правочину від 29.03.2018 р. зареєстрована 30.03.18 р., тобто після виникнення спірних правовідносин і звернення позивача з позовом до суду.

Слід зауважити, що суд надає оцінку тим правовідносинам, які виникли до звернення особи з позовом, а не тим, що виникли в процесі розгляду справи.

Враховуючи наведені обставини, судом не береться до уваги позиція третьої особи, яка полягає відсутності предмету спору. Відтак не вбачається підстав для відмови у позові з наведених у поясненнях мотивів.

Окремо, суд вважає за необхідне зазначити щодо належності даної справи до юрисдикції адміністративних суддів.

За правилами статті 1 КАС України, цей Кодекс визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Із положень статті 4 КАС України випливає, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Суд акцентує увагу, що виконання чи невиконання умов цивільно-правової угоди або правомірність її укладання чи дійсність, не є безпосередньою підставою для звернення до адміністративного суду із цим позовом. Позовні вимоги підприємства ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог Порядку, а саме здійснення подвійної державної реєстрації права оренди на спірне майно. Тобто, у цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

Відповідна правова позиція викладена в постанові ВС від 04.04.2018 р.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі судові витрати понесені позивачем у даній справі в сумі 1600 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької дирекції державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Вінницької дирекції ДППЗ "Укрпошта" ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33172375 від 26.12.2016 р. про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за кадастровим номером №0523787400:02:000:0133, яка розташована на території Теплицького району Вінницької області.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Агроніка (вул. Центральна, 10, с. Краснопілка, Гайсинський район, Вінницька область) судовий збір у розмір 1600 (однієї тисячі шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької дирекції державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (вул.Соборна, 59, м. Вінниця) .

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Приватне підприємство «Агроніка (вул. Центральна, 10, с.Краснопілка, Гайсинський район, Вінницька область).

Відповідач 1: державний реєстратор Вінницької дирекції ДППЗ "Укрпошта" ОСОБА_1 (вул.Хмельницьке шосе, 87, оф.7/5, м. Вінниця) .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача- Статечна ОСОБА_6 (вул. Крайня, 20, м.Христинівка, Черкаська область).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (вул. Шибінського, 25, с. Тополівка, Теплицький район, Вінницька область).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна