Рішення

від 13.03.2018 по справі 808/2783/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 березня 2018 року Справа № 808/2783/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Фесик А

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумово-технічних виробів»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумово-технічних виробів» (надалі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00080001402, №0007991402 від 15.06.2017 прийняті відповідачем.

В обґрунтування позову посилається на необґрунтованість висновків Акту перевірки підприємства позивача від 02.06.2017 №308/08-01-14-02/37087857, а саме висновків щодо укладення правочинів з контрагентами з метою штучного формування витрат та податкового кредиту; щодо відсутності поставок товарів та укладення угод з метою приховування сплати податків та мінімізації оподаткування без реального руху товарів. Стверджує, що такі висновки контролюючого органу ґрунтуються лише на відсутності у податкового органу інформації про придбання контрагентами подібного товару раніше та про наявність автомобільного та іншого транспорту у контрагентів. Між тим, відповідачем не враховано наявність всіх необхідних первинних документів та бухгалтерських регістрів, які свідчать про рух активів у процесі здійснення господарської діяльності.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримує просить його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти позову з підстав викладених у запереченнях (вх. №27952 від 17.10.2017), відзиві на адміністративний позов (вх. №1495 від 16.01.2018). Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зокрема зазначила, що господарські операції ТОВ КЕЛАНГ , ТОВ ВІРАЙН , ТОВ ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН , ТОВ ГРОСОР не мали реального товарного характеру з чого випливає, що право на формування податкового кредиту у позивача відсутнє. У зв'язку із чим, в порушення вимог Податкового кодексу України ТОВ «ЗЗГТВ» занижено податок на додану вартість та податок на прибуток. Таким, чином, вважає, що спірні рішення прийняті відповідачем правомірно.

Вислухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, у період з 22.05.2017 року по 26.05.2017 року фахівцем Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі направлення від 22.05.2017 №1010 виданого ГУ ДФС у Запорізькій області, наказу №1274 від 18.05.2017 згідно із вимогами пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та пп.78.1.4 ст. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Запорізький завод гумово-технічних виробів» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік та 1 кв. 2017 р. при здійсненні фінансово-господарських операцій з наступними підприємствами: ТОВ КЕЛАНГ (ЄДРПОУ 40881687) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016, сума ПДВ по взаємовідносинах з яким включена до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за листопад, грудень 2016 р.; ТОВ ВІРАЙН (код ЄДРПОУ 40877403), ТОВ ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН (код ЄДРПОУ 40558191), за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 та податку на додану вартість за період з 01.02.2017 по 28.02.2017 по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ ГРОСОР (код ЄДРПОУ 40907008), за результатами якої складено Акт від 02.06.2017 року № 308/08-01-14-02/37087857.

У висновках Акту перевірки встановлено порушення вимог:

- пп.44.1, ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 350181 грн., у т.ч. за 2016 р. - 126000 грн.; 1 квартал 2017 року на суму 224 181 грн.

-п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в розмірі 581 090 грн., у т.ч. по періодам: листопад 2016 року на суму 92 000 грн., грудень 2016 року на суму 48 000 грн., січень 2017 року на суму 249 090 грн., лютий 2017 року на суму 192 000 грн.

На підставі Акту перевірки від 06.02.2017 року № 308/08-01-14-02/37087857, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0007991402 від 15.06.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 871635 грн., у т.ч. за основним зобов'язанням 581 090 грн., за штрафними санкціями 290 545 грн.;

-№0008001402 від 15.06.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 525 271 грн. 50 коп., у т.ч. за основним зобов'язанням 350 181 грн., за штрафними санкціями 175 090 грн. 50 коп.

Не погоджуючись із такими висновками контролюючого органу та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «ЗЗГТВ» (Покупець) та ТОВ КЕЛАНГ (Постачальник) укладено Договори поставки № 2811кл від 28.11.2016, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти товар у власність і своєчасно його сплачувати. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору, який спільно складається та узгоджується сторонами, який є його невід'ємною частиною. Прийом та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, котрі Постачальник зобов'язаний передати Покупцю в момент передачі товару. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 грудня 2016 року, однак в будь-якому разі до його виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (а.с.56-57).

Реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: видатковими накладними від 30.11.2016 №61, від 30.11.2016 №62, від 30.11.2016 №63, товарно-транспортними накладними, приходними ордерами, банківськими виписками.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, постачання товару здійснювалось на замовлення позивача ОСОБА_3, на підставі цивільно-правового договору № 2 від 25.02.2016, на підтвердження виконання якого позивачем до матеріалів справи надані акти прийому надання послуг та довіреності.

Між ТОВ «ЗЗГТВ» (Покупець) та ТОВ ТОВ ВІРАЙН (Постачальник) укладено Договори поставки № 1001вр від 10.01.2017, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти товар у власність і своєчасно його сплачувати. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору, який спільно складається та узгоджується сторонами, який є його невід'ємною частиною. Прийом та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, котрі Постачальник зобов'язаний передати Покупцю в момент передачі товару. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 грудня 2017 року, однак в будь-якому разі до його виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (а.с. 44-45).

Реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: видатковими накладними від 10.01.2017 №42, від 10.01.2017 №41, від 11.01.2017 № 69, від 11.01.2017 №70, від 12.01.2017 №77, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, постачання товару здійснювалось на замовлення позивача ОСОБА_3, на підставі цивільно-правового договору № 2 від 25.02.2016, на підтвердження виконання якого позивачем до матеріалів справи надано акти прийому надання послуг та довіреності.

Між ТОВ «ЗЗГТВ» (Покупець) та ТОВ ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН (Постачальник) укладено Договір поставки № 1101вк від 11.01.2017, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти товар у власність і своєчасно його сплачувати. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору, який спільно складається та узгоджується сторонами, який є його невід'ємною частиною. Прийом та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, котрі Постачальник зобов'язаний передати Покупцю в момент передачі товару. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 грудня 2017 року, однак в будь-якому разі до його виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (а.с. 49-50).

Реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: видатковою накладною від 12.01.2017 №81, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, постачання товару здійснювалось на замовлення позивача ОСОБА_3, на підставі цивільно-правового договору № 2 від 25.02.2015 на підтвердження виконання якого позивачем до матеріалів справи надано акти прийому надання послуг та довіреності.

Між ТОВ «ЗЗГТВ» (Покупець) та ТОВ ГРОСОР (Постачальник) укладено Договори поставки № 1302гр від 13.02.2017 за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти товар у власність і своєчасно його сплачувати. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору, який спільно складається та узгоджується сторонами, який є його невід'ємною частиною. Прийом та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, котрі Постачальник зобов'язаний передати Покупцю в момент передачі товару. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 грудня 2017 року, однак в будь-якому разі до його виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі ( а.с.52-53).

Реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: видатковими від 13.02.2017 №28, від 13.02.2017 №29, від 15.02.2017 №30, від 15.02.2017 №30, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, постачання товару здійснювалось на замовлення позивача ОСОБА_3, на підставі цивільно-правового договору № 1 від 20.01.2017, на підтвердження виконання якого позивачем до матеріалів справи надано акти прийому надання послуг та довіреності.

Крім того, судом встановлено, що придбаний товар у контрагентів-постачальників використано позивачем у власній господарській діяльності при виробництві готової продукції.

Таким чином, поставка товару від ТОВ КЕЛАНГ , ТОВ ВІРАЙН , ТОВ ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН , ТОВ ГРОСОР товарів, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару, використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжним дорученнями, які також були досліджені під час проведеної перевірки.

За вказаних обставин суд вважає висновки податкового органу щодо не підтвердження факту реального здійснення господарських операцій з постачання товару, з чого випливає право позивача на формування податкового кредиту необґрунтованими.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22, пунктом 185.1 статті 185 та пунктом 186.1 статті 186 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Підпунктом 198.6 пункту 198 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальний зміст господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність формування платником податку податкового кредиту за такими операціями.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Доказів анулювання свідоцтв платника ПДВ ТОВ КЕЛАНГ , ТОВ ВІРАЙН , ТОВ ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН , ТОВ ГРОСОР податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.

Окрім того, Податковий кодекс України для платників податків не передбачає ані обов'язок, ані право вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей достовірності його державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, реєстрації платником податків, «податкових взаємовідносин» з бюджетом, ведення податкового обліку, подання декларацій, тощо.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що факт здійснення господарської операції з постачання товару ТОВ «ЗЗГТВ» від ТОВ КЕЛАНГ , ТОВ ВІРАЙН , ТОВ ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН , ТОВ ГРОСОР відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що зафіксовано також актом перевірки, та підтверджує її реальність.

Щодо посилань в Акті перевірки на відсутність реальної можливості здійснення поставок товару через відсутність у постачальників майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності, що було встановлено з наданої податкової інформації, суд вважає такими, що не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит з тих підстав, що згідно статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

Щодо твердження податкового органу стосовно неможливості встановити походження отриманого товару, що було встановлено з наданої податкової інформації суд зазначає, що відсутність необхідних документів у податкового органу не свідчить про порушення податкового законодавства позивачем та не відноситься до суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності ТОВ «ЗЗГТВ» , вказані обставини не впливають на формування сум податкових зобов'язань.

Окрім того, в акті перевірки податковим органом зазначено, що згідно Єдиного реєстру судових рішень у провадженні Генеральної прокуратури України розслідуються кримінальні провадження №32017100110000024 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 205-1 КК України в якому фігурує ТОВ КЕЛАНГ . Суд не бере до уваги посилання податкового органу в акті перевірки на існуючі досудові розслідування відносно контрагентів - постачальників ТОВ «ЗЗГТВ» в рамках відкритих кримінальних проваджень, покладаючи зазначену інформацію в основу висновків про нереальність господарських операцій між контрагентами - постачальниками та позивачем, з огляду на наступне.

Для адміністративного суду преюдиціальне значення має лише вирок суду у кримінальній справі. Інші судові рішення, прийняті в порядку встановленому КПК України, для адміністративного суду є доказами, які підлягають оцінці, а саме виходячи з того, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. А також те, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зауважує, що податковим органом не надано вироку суду, в якому досліджувались господарські відносини між позивачем та ТОВ КЕЛАНГ , в якому міститься документальне підтвердження того, що контрагентом - постачальником позивача фактично велась незаконна діяльність з конвертації безготівкових коштів в готівкові, та містить доведені факти наявності умислу та його реалізації з боку ТОВ КЕЛАНГ щодо створення фіктивних суб'єктів господарювання, які в подальшому дійсно здійснювали незаконну діяльність.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч цим вимогам КАС України відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд констатує, що позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту суму витрат по господарських операціях з ТОВ «ЗЗГТВ» від ТОВ КЕЛАНГ , ТОВ ВІРАЙН , ТОВ ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН , ТОВ ГРОСОР , а контролюючий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дійшов хибного висновку про порушення позивачем положень ПК України.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що податковий кредит підтверджений відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського й податкового обліку, наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Враховуючи наведене, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем в акті, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем на підставі встановлених актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 243 - 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0008001402 та №0007991402 від 15 червня 2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39396146) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод гумово-технічних виробів» (місцезнаходження: 69063, м. Запоріжжя, вул. Миколи Ласточкіна, 16, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37087857) судові витрати у розмірі 20953 грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Рішення складено у повному обсязі 23.03.2018.

Суддя Н.В. Стрельнікова