Постанова

від 19.07.2018 по справі 808/2783/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2018 рокусправа № 808/2783/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Малиш Н.І.

судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року (суддя 1-ї інстанції Стрельникова Н.В.) у справі №808/2783/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод гумово-технічних виробів" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод гумово-технічних виробів" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №00080001402, №0007991402 від 15.06.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з висновками перевіряючих викладених у Акті перевірки позивача щодо укладення правочинів з контрагентами з метою штучного формування витрат та податкового кредиту; щодо відсутності поставок товарів та укладення угод з метою приховування сплати податків та мінімізації оподаткування без реального руху товарів. Стверджує, що такі висновки контролюючого органу ґрунтуються лише на відсутності у податкового органу інформації про придбання контрагентами подібного товару раніше та про наявність автомобільного та іншого транспорту у контрагентів. Проте позивач має всі необхідні первинні документи та бухгалтерські регістри, які свідчать про рух активів у процесі здійснення господарської діяльності.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року позов задоволено.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає зокрема, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що прийняті з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначає, що господарські операції ТОВ "КЕЛАНГ", ТОВ "ВІРАЙН", ТОВ "ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН", ТОВ "ГРОСОР" не мали реального товарного характеру з чого випливає, що право на формування податкового кредиту у позивача відсутнє. Перевіряючим не було надано документів, що б давали право особі, зазначеній у ТТН та видаткових накладних на прийняття товару від імені позивача, крім того, деякі ТТН та видаткові накладні містять недоліки. Також вказують про наявність кримінального провадження в якому фігурує контрагент позивача - ТОВ КЕЛАНГ .

Позивачем на апеляційну скаргу подано відзив в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. У відзиві зазначає зокрема, що подані позивачем докази спростовують висновки відповідача. Зазначає, що висновки позивача щодо господарських операцій ґрунтуються на аналізі податкової звітності без врахування первинних документів бухгалтерського обліку. Щодо посилання відповідача на наявність кримінального провадження в якому фігурує контрагент позивача - ТОВ КЕЛАНГ , та доказів про наявність будь якого рішення що набрало законної сили надано не було.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги просив відмовити з урахування відзиву на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у період з 22.05.2017 року по 26.05.2017 року фахівцем Запорізької ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Запорізький завод гумово-технічних виробів" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за 2016 рік та 1 кв. 2017 р. при здійсненні фінансово-господарських операцій з наступними підприємствами: ТОВ "КЕЛАНГ" (ЄДРПОУ 40881687) за період з 01.11.2016 по 30.11.2016, сума ПДВ по взаємовідносинах з яким включена до податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за листопад, грудень 2016 р.; ТОВ "ВІРАЙН" (код ЄДРПОУ 40877403), ТОВ "ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН" (код ЄДРПОУ 40558191), за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 та податку на додану вартість за період з 01.02.2017 по 28.02.2017 по взаємовідносинах з контрагентом - постачальником ТОВ "ГРОСОР" (код ЄДРПОУ 40907008), за результатами якої складено Акт від 02.06.2017 року № 308/08-01-14-02/37087857.

Перевіркою встановлено порушення позивачем: пп.44.1, ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 350181 грн., у т.ч. за 2016 р. - 126000 грн.; 1 квартал 2017 року на суму 224 181 грн.; п. 198.1 ст. 198, п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість в розмірі 581 090 грн., у т.ч. по періодам: листопад 2016 року на суму 92 000 грн., грудень 2016 року на суму 48 000 грн., січень 2017 року на суму 249 090 грн., лютий 2017 року на суму 192 000 грн.

Висновки перевіряючих ґрунтуються на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача, а саме відсутність основних фондів, відсутністю підтвердження фактів отримання товару (робіт, послуг) по ланцюгу постачання, відсутністю достатнього обсягу трудових ресурсів тощо, як слідство нереальність здійснення господарських операцій, а також наявність кримінального провадження в якому фігурує один з контрагентів позивача.

За результатами перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0007991402 від 15.06.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 871635 грн., у т.ч. за основним зобов'язанням 581 090 грн., за штрафними санкціями 290 545 грн.;

-№0008001402 від 15.06.2017, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 525 271 грн. 50 коп., у т.ч. за основним зобов'язанням 350 181 грн., за штрафними санкціями 175 090 грн. 50 коп.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України правомірно включив до складу податкового кредиту та суму витрат по господарських операціях з ТОВ "ЗЗГТВ" від ТОВ "КЕЛАНГ", ТОВ "ВІРАЙН", ТОВ "ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН", ТОВ "ГРОСОР", а контролюючий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дійшов хибного висновку про порушення позивачем положень ПК України.

Колегія суду апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до пп. 134.1.1 с. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів/послуг, до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів/послуг, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Так, судом встановлено, що між ТОВ"ЗЗГТВ" (Покупець) та ТОВ "КЕЛАНГ" (Постачальник) укладено Договори поставки №2811кл від 28.11.2016, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти товар у власність і своєчасно його сплачувати. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору, який спільно складається та узгоджується сторонами, який є його невід'ємною частиною. Прийом та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, котрі Постачальник зобов'язаний передати Покупцю в момент передачі товару. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 грудня 2016 року, однак в будь-якому разі до його виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (а.с.56-57).

Реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: видатковими накладними від 30.11.2016 №61, від 30.11.2016 №62, від 30.11.2016 №63, товарно-транспортними накладними, приходними ордерами, банківськими виписками.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, постачання товару здійснювалось на замовлення позивача ОСОБА_1, на підставі цивільно-правового договору № 2 від 25.02.2016, на підтвердження виконання якого позивачем до матеріалів справи надані акти прийому надання послуг та довіреності.

Між ТОВ "ЗЗГТВ" (Покупець) та ТОВ "ТОВ "ВІРАЙН" (Постачальник) укладено Договори поставки № 1001вр від 10.01.2017, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти товар у власність і своєчасно його сплачувати. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору, який спільно складається та узгоджується сторонами, який є його невід'ємною частиною. Прийом та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, котрі Постачальник зобов'язаний передати Покупцю в момент передачі товару. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 грудня 2017 року, однак в будь-якому разі до його виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (а.с. 44-45).

Реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: видатковими накладними від 10.01.2017 №42, від 10.01.2017 №41, від 11.01.2017 № 69, від 11.01.2017 №70, від 12.01.2017 №77, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, постачання товару здійснювалось на замовлення позивача ОСОБА_1, на підставі цивільно-правового договору № 2 від 25.02.2016, на підтвердження виконання якого позивачем до матеріалів справи надано акти прийому надання послуг та довіреності.

Між ТОВ "ЗЗГТВ" (Покупець) та ТОВ "ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН" (Постачальник) укладено Договір поставки № 1101вк від 11.01.2017, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти товар у власність і своєчасно його сплачувати. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору, який спільно складається та узгоджується сторонами, який є його невід'ємною частиною. Прийом та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, котрі Постачальник зобов'язаний передати Покупцю в момент передачі товару. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 грудня 2017 року, однак в будь-якому разі до його виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі (а.с. 49-50).

Реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: видатковою накладною від 12.01.2017 №81, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, постачання товару здійснювалось на замовлення позивача ОСОБА_1, на підставі цивільно-правового договору № 2 від 25.02.2015 на підтвердження виконання якого позивачем до матеріалів справи надано акти прийому надання послуг та довіреності.

Між ТОВ "ЗЗГТВ" (Покупець) та ТОВ "ГРОСОР" (Постачальник) укладено Договори поставки № 1302гр від 13.02.2017 за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти і передавати у власність Покупця продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти товар у власність і своєчасно його сплачувати. Найменування, асортимент та кількість товару визначаються у Додатку 1 до Договору, який спільно складається та узгоджується сторонами, який є його невід'ємною частиною. Прийом та передача товару відбувається згідно з видатковими накладними, в яких відображена кількість та ціна товару, що продається. Поставка товару здійснюється за рахунок Покупця. Якість товару повинна бути засвідчена необхідними сертифікатами якості або відповідності, котрі Постачальник зобов'язаний передати Покупцю в момент передачі товару. Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами та діє до 30 грудня 2017 року, однак в будь-якому разі до його виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі ( а.с.52-53).

Реальність господарської операції, рух активів та зміни майнового стану платника податків повністю підтверджуються первинними та іншими документами, які надані позивачем до матеріалів справи, а саме: видатковими від 13.02.2017 №28, від 13.02.2017 №29, від 15.02.2017 №30, від 15.02.2017 №30, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, постачання товару здійснювалось на замовлення позивача ОСОБА_1, на підставі цивільно-правового договору № 1 від 20.01.2017, на підтвердження виконання якого позивачем до матеріалів справи надано акти прийому надання послуг та довіреності.

Крім того, судом встановлено, що придбаний товар у контрагентів-постачальників використано позивачем у власній господарській діяльності при виробництві готової продукції.

Таким чином, поставка товару від ТОВ "КЕЛАНГ", ТОВ "ВІРАЙН", ТОВ "ВІРКОНС КОРПОРЕЙШН", ТОВ "ГРОСОР" товарів, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару, використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжним дорученнями, які також були досліджені під час проведеної перевірки.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, а тому посилання податкового органу, з якими правомірно не погодився суд першої інстанції, на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності товариства, є помилковими.

Натомість, відповідачем не надано переконливих доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту постачання товару/послуг.

Щодо посилання відповідача на інформацію бази даних податкового органу, на думку колегії суду такі є безпідставними, оскільки позивач як платник податку не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

Разом з тим, відповідач зустрічні звірки не проводив.

Щодо посилання представників відповідача про наявність кримінального провадження, в якому фігурує один з контрагентів позивача - ТОВ "КЕЛАНГ", колегія суду зазначає, що відповідач як у акті перевірки так і апеляційній скарзі посилається на наявність у податкового органу інформації, проте будь-якими доказами не підтверджує про наявність справи, процесуального стану контрагента позивача в ній та встановлення певних фактів у вказаній кримінальній справі/провадженні та наявність судового рішення в такій, що набрало законної сили.

Стосовно посилання відповідача на дефектність первинних документів - видаткових накладних та ТТН, а також відсутність пред'явлення до перевірки цивільно-правової угоди укладеної з громадянином ОСОБА_1, колегія суду апеляційної інстанції зазначає, що такі висновки не містяться у акті перевірки. В акті перевірки перелічені всі первинні документів надані позивачем у т.ч. видаткові накладні, ТТН. Акт не містить висновку перевіряючи щодо невідповідності їх нормам чинного законодавства. Крім того у акті перевірки міститься інформації щодо особи, що здійснювала транспортування товару, будь-які висновки щодо відсутності повноважень у цієї особи не містить. Також відсутня у акті інформація щодо витребування під час перевірки інформації/документів у позивача та їх ненадання.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що позивач надав всі первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення для провадження господарської статутної діяльності, відтак колегія суддів приходить до висновку про правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту (від'ємного значення) на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами та не доведені порушення ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суду приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 березня 2018 року у справі №808/2783/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький завод гумово-технічних виробів" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 23 липня 2018року.

Головуючий суддя: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак