Рішення

від 18.04.2018 по справі 821/468/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/468/18 09:16

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування в м.Херсон Завод дитячого харчування до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про скасування постанови від 09.02.18 року ВП №54396474 та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в м. Херсон - Завод дитячого харчування (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, в якому просить поновити строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом, зобов'язати зняти арешт з грошових коштів в сумі 115731,81 грн. на рахунках філії Херсонського обласного управління "Ощадбанк", накладений постановою ДВС від 30.01.2018,; скасувати постанову Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 09.02.2018 ВП № 54396474 про стягнення виконавчого збору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.08.2017 державним виконавцем Суворовського районного відділу ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_3 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54396474 про стягнення 115 731,81 грн. заборгованості по єдиному соціальному внеску з філії ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в м. Херсон - Завод дитячого харчування на підставі виконавчого документа - вимоги Головного управління ДФС у Херсонській області № Ю-11097-25 від 05.07.2017. Даний борг було сплачено позивачем у повному обсязі 13.09.2017, що підтверджено листом Головного управління ДФС у Херсонській області від 21.02.2018 № 2165/10/21-22-17-04-10. 30.01.2018 заступник начальника відділу Суворовського районного відділу ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_2 винесла постанову про арешт коштів боржника на суму 115 731,81 грн., які знаходяться на рахунках позивача у філії Херсонського обласного управління "Ощадбанк". 22, 23, 27 лютого 2018 року позивач направив до Суворовського районного відділу ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області заяви, в яких повідомляв про погашення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску ще 13.09.2017 року, у цих заявах містилась вимога про зняття арешту з майна та коштів позивача, та закриття виконавчого провадження № 54396474, позивачем в підтвердження погашення заборгованості з оплати єдиного соціального внеску було надано відповідачу довідку Головного управління ДФС у Херсонській області №2165/10/21-22-17-04-10 від 21.02.2018. Проте державний виконавець в усній формі зазначила, що не планує знімати арешти та закривати виконавче провадження №54396474, що позивач вважає порушенням п. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", у якому зазначено, що державний виконавець зобов'язаний протягом наступного робочого дня після надходження документів на підтвердження погашення заборгованості винести постанову про зняття арешту з коштів та майна боржника. Позивач вказує, що на день подання позову до суду державний виконавець не вчинив жодних дій щодо зняття арешту з майна та коштів боржника і не виніс постанову про закриття виконавчого провадження № 54396474.

09 лютого 2018 року, відповідач виніс постанову про стягнення виконавчого збору на суму 11573,18 грн., яка , на думку позивача, не повинна бути виконаною та має бути скасованою, оскільки державний виконавець не вчиняв жодних примусових дій для стягання заборгованості. Відповідно до п. 1 ст. 27 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Примусове стягнення в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження" не відбувалося, а тому не має підстав для стягнення виконавчого збору.

15.03.18 відкрито провадження в адміністративній справі.

Представник Суворовського районного відділу ДВС міста Херсон Головного територіального управління Юстиції у Херсонській області надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позовну заяву не визнає у повному обсязі, заперечує проти її задоволення, а постанову про стягнення виконавчого збору від 09.02.2018 р. у сумі 11 573,18 грн. вважаємо законною. У відзиву відповідач повідомив про те. що 06.03.2018 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження керуючись п. 9, ч. 1, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", на підставі одержаної від стягувача інформації про повне погашення заборгованості по вимозі про сплату заборгованості по єдиному внеску від 05.07.2017 р. № Ю-11097-25У на суму 115 731,81 грн., в той же день 06.03.2018 винесено постанову про зняття арешту з коштів позивача у зв'язку з повним погашенням заборгованості .

Щодо позовної вимоги про незаконність стягнення виконавчого збору, ДВС при отриманні заяви стягувача від 25.07.2017 про примусове виконання виконавчого документу було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 11573,18 грн. Закон України "Про виконавче провадження" пов'язує початок примусового виконання рішення з відкриттям виконавчого провадження, тобто відкриття виконавчого провадження і є початком примусового виконання рішення. А тому, саме з моменту відкриття виконавчого провадження на боржника покладається обов'язок сплатити виконавчий збір, за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору. З моменту надходження до ДВС від ГУ ДФС у Херсонській області 26.02.2018 інформації про погашення боржником боргу, були вчинені дії по закриттю виконавчого провадження. Оскільки погашення заборгованості відбулось вже після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги про сплату заборгованості по єдиному внеску № Ю-11097-25У на суму 115 731,81 грн., то постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 54396474 у повній мірі відповідає нормам та вимогам Закону України "Про виконавче провадження". Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина 9 стаття 27 Закону "Про виконавче провадження"). Вимога про сплату заборгованості по єдиному внеску № Ю-11097-25У на суму 115 731,81 грн. виконана ним 13.09.2017, після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, і позивач цього не спростовує.

Справа розглядається за загальними провалами адміністративного судочинства у спрощеному провадженні, оскільки позивачем оскаржується не тільки постанова державного виконавця, а також пред'явлені інші вимоги до ДВС, які не охоплюються приписами ст. 287 КАС України.

В судове засідання прибув представник позивача. Позовні вимоги підтримав, повідомив суд про те, що про зняття арешту позивачу стало відомо вже після подання позову до суду, 19.03.2018, коли представнику позивача була вручена постанова ДВС ВП № 54396474 від 06.03.2018 про зняття арешту з коштів в сумі 115731 грн. 81коп. У зв'язку з чим зникла необхідність задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача зняти арешт з грошових коштів в сумі 115731 грн. 81 коп. на рахунках у філії Херсонського облуправління "Ощадбанк". Разом з тим представник позивача наполягає на стягненні з відповідача судового збору, сплаченого при поданні позову, мотивуючи це тим, що саме з вини відповідача спір був доведений до суду, оскільки станом на день подання позову позивачу не було відомо про зняття арешту з рахунків та про закриття виконавчого провадження.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову за його необгрунтовністю.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що Головне управління ДФС у Херсонській області прийняло вимогу № Ю-11097-25 від 05.07.2017 про сплату позивачем недоїмки по єдиному соціальному внеску на суму 115731 грн. 81 коп. та надіслало 25.07.2017 її до виконання відповідачу.

17.08.2017 відповідачем було відкрито виконавче провадження №54396474 про примусове стягнення з позивача боргу.

13.09.2017 позивач сплатив заборгованість, але про таку сплату не повідомив Суворовський районний відділ ДВС.

30.01.2018 року заступник начальника відділу Суворовського районного відділу ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області ОСОБА_2 винесла постанову про арешт коштів боржника на суму 115 731,81 грн., які знаходяться на рахунках Позивача №26006300291086 №26040300291086 №26051300291086 Філії Херсонського обласного управління "Ощадбанк".

09 лютого 2018 року відповідач виніс постанову про стягнення виконавчого збору на суму 11573,18 грн.

22 лютого 2018 року та 23 лютого 2018 року, позивач здав до канцелярії Суворовського районного відділу ДВС м. Херсона ГТУЮ у Херсонській області заяви, в яких повідомив про погашення заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску на суму 115 731,81 грн. ще 13.09.2017 року. При цьому на підтвердження погашення заборгованості з оплати єдиного соціального внеску до заяви позивача від 22.02.18 було надано копію довідку Головного управління ДФС у Херсонській області №2165/10/21-22-17-04-10 від 21.02.2018 .

27 лютого 2018 року позивачем до відділу ДВС було подано копію листа заступника начальника Головного управління ДФС у Херсонській області про те, що заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на суму 115 731,81 грн., була погашена ще 13.09.2017 року у зв'язку з чим вимога від 05.07.2017 № Ю-11097-25 У вважається відкликаною.

06.03.2018 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження керуючись п. 9, ч. 1, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження", 06.03.2018 винесено постанову про зняття арешту з коштів позивача у зв'язку з повним погашенням заборгованості .

Доказів надіслання даних постанов позивачу (боржнику) суду не надано. Натомість відповідач надав копію супровідного листа від 06.03.2018 № 41382 про направлення до банку та позивачу постанови про зняття арешту з коштів боржника, на цій копії листа є підпис представника позивача ОСОБА_1 про отримання копії. Представник позивача ОСОБА_1, який був присутній в судовому засіданні, заявив, що копію постанови про зняття арешту з коштів отримав особисто тільки 19.03.2018, до банку дана постанова також не надходила. Представник відповідача наполягає на тому, що копію постанови про зняття арешту з рахунків представник позивача отримав 06.03.2018, згідно ст. 28 Закону "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією.

Проаналізувавши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Частина 2 стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження", ст. 1 якого передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Законів України. Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Згідно частини 2, статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувану за виконавчим документом. Згідно п. 7 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" після відкриття виконавчого провадження державний виконавець зобов'язаний негайно накласти арешт на кошти боржника, що знаходяться на банківських рахунках.

В п. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Пунктом 9 ч.1 ст. 39 Закону "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач отримав заяви від позивача 23 лютого 2018 року з доданою довідкою фіскальної служби про погашення суми заборгованості в повному обсязі.

Представник відповідача не заперечує факт надходження листів позивача про повне погашення боргу, але стверджує, що такий факт він повинен був перевірити шляхом звернення до фіскальної служби. Така інформація про погашення позивачем боргу в повному обсязі надійшла до ДВС тільки 26.02.2018. Суд критично оцінює доводи відповдіача з огляду на відсутність документального підтвердження надходження від фіскальної служби будь-яких відомостей. Представник відповідача не надав суду доказів, які стали підставою для зняття арешту з рахунків позивача, або будь-яких доказів того, що виконавець звертається до стягувача із проханням підтвердити факт погашення боргу, та отримав письмове підтвердження. Тому суд дійшов висновку, що саме надані позивачем документи 23.02.18 і були підставою для зняття арешту з рахунків та закінчення виконавчого провадження. Але таке зняття арешту з рахунків було здійснено державним виконавцем несвоєчасно, постанова про зняття арешту з грошових коштів позивача була прийнята датою 06.03.2018. Доказів того, що дана постанова була скерована позивачу та до банку навіть простою кореспонденцією, також суду не надано. Тому відповідач не спростував доводи представника позивача про те, що така постанова не надсилалась ні заводу, ні до банку, що зумовило прихід 19.03.18 представника позивача до ДВС, в приміщенні якого, як він зазначає в судовому засіданні, він "влаштував скандал" та тільки після цього представник позивача отримав копію постанови про зняття арешту.

Доводи представника відповдіача про те, що представник позивача отримав вказану постанову 06.03.18, що підтверджує його підпис на супровідному листі, суд вважає необгрунтованими, оскільки представник позивача не зазначив дати отримання ним копії постанови.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що саме дії відповідача (несвоєчасне зняття арешту з рахунків боржника, неповідомлення про таке зняття арешту) призвели до звернення позивача до суду з вимогою про зобов'язання відповідача зняти арешт з його рахунків та відповідно понесення витрат по сплаті судового збору за таку вимогу. Суд виходить з того, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому судові витрати в сумі 1762 грн. за дану позовну вимогу суд покладає на відповідача незалежно від того, що на момент розгляду справи арешт з рахунків був вже знятий і суд відмовляє в задоволенні даної позовної вимоги.

Що стосується позовних вимог про скасування постанови про стягнення виконавчого збору, то підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає. Позивач помилково тлумачить поняття "примусових дій", оскільки Закон України "Про виконавче провадження" пов'язує початок примусового виконання рішення з відкриттям виконавчого провадження, тобто відкриття виконавчого провадження і є початком примусового виконання рішення. А тому, саме з моменту відкриття виконавчого провадження на боржника покладається обов'язок сплатити виконавчий збір, за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору. Виконавчий збір - є своєрідною санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання. Цей строк був вказані у вимозі ГУ ДФС.

Навіть у разі виконання рішення суду поза межами виконавчого провадження, державний виконавець також зобов'язаний винести постанову про закінчення виконавчого провадження із зняттям арешту з майна боржника.

Стаття 40 Закон "Про виконавче провадження" визначає наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, де в ч. 3 передбачено, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (частина 9 стаття 27 Закону ).

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 243-245, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування в м. Херсон - Завод дитячого харчування в задоволенні позову.

Стягнути з Суворовського районного відділу Державної виконавчої служби м. Херсона Головного територіального управління у Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Б.Мозолевського, 2, код ЄДРПОУ 34906703) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування в м. Херсон - Завод дитячого харчування (73000, м. Херсон, вул. Петренка, 7, код ЄДРПОУ 25775044) 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору..

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23 квітня 2018 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 11.5