Ухвала

від 23.04.2018 по справі 910/4943/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.04.2018Справа № 910/4943/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІКО ТЕЛ ЗВ'ЯЗОК"

про стягнення 432 130,99 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко Тел Зв'язок" (далі - відповідач) стягнення 432 130,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Кредитним договором № 50717V1 від 02.06.2017 року в частині здійснення погашення заборгованості.

До позовної заяви, через загальний відділ діловодства суду (канцелярію), позивач подав заяву про забезпечення позову.

Відповідно до вищезазначеної заяви, позивач просить суд прийняти до розгляду заяву та винести ухвалу, якою забезпечити позов шляхом накладення арешту на належне на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніко Тел Зв'язок" нерухоме майно, рухоме майно та транспортні засоби. Крім того, заявник просить накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ніко Тел Зв'язок" в межах ціни позову у розмірі 432 130,99 грн.

В обґрунтування поданої заяви, заявник посилається на те, що відповідач постійно ухиляється від виконання своїх обов'язків, передбачених Кредитним договором. У заявника наявні підстави вважати про можливість навмисних дій відповідача по відчуженню належного йому майна (грошових коштів) з метою недопущення звернення стягнення та таке майно при виконанні рішення суду.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Нормами статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов язується застосування певного виду забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачем майна чи зниження його вартості.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд виходить з того, що припущення позивача про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, не підтверджується жодними належними та допустимими доказами, та наведені позивачем припущення щодо існування загрози відчуження відповідачем майна, не можуть бути підставою та не підтверджують дій відповідача спрямованих на реалізацію належного йому майна.

Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про забезпечення позову відмовити.

2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 п.17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано 23.04.2018 року.

Суддя М.Є. Літвінова