Ухвала

від 18.04.2018 по справі 915/1296/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

18 квітня 2018 року Справа № 915/1296/17

м. Миколаїв

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дизель Плюс» , (вул.7-а Поперечна, 3/4, м.Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 33853841)

Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю А.С.Д. , (вул.7-а Поперечна, 3, м.Миколаїв, 54021)

Розпорядник майна: ОСОБА_1 (бул.Центральний, м.Запоріжжя, 69005)

Суддя Давченко Т.М.

за участю:

розпорядник майна ОСОБА_1

Суть справи : про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Плюс»

встановив:

Розглянувши матеріали справи та заслухавши присутніх учасників провадження у справі, суд встановив:

Ухвалою суду від 26.12.2017 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Плюс» (далі - ТОВ Дизель Плюс , боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1, зобов'язано розпорядника майна, у термін до 31.01.2018, подати суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, реєстр вимог кредиторів боржника, акт інвентаризації майна боржника, призначено попереднє засідання суду.

На підставі вказаної ухвали суду, оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника (№ 48258 від 27.12.2017).

У тридцятиденний строк з дня оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, до суду звернувся кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю А.С.Д. (далі - ТОВ А.С.Д. , кредитор) з заявою про визнання вимог до боржника у сумі 4 098 359,04 грн.

Заява мотивована тим, що заборгованість боржника перед кредитором, виникла в наслідок погашення Товариством з обмеженою відповідальністю А.С.Д. (яке виступало солідарним боржником по кредитним зобов'язанням) боргових зобов'язань ТОВ Дизель плюс перед Публічним акціонерним товариством ОТП Банк (далі - ПAT ОТП Банк , банк) згідно договору про надання банківських послуг №CR10-064/400-2 від 10.06.2010 з усіма змінами та додатками до нього (далі - договір №CR10-064/400-2) укладеного між ТОВ А.С.Д. , ТОВ Дизель Плюс та ПAT ОТП Банк у розмірі 2 230 601,80 грн., яка з урахуванням втрат від інфляції, на підставі ст. 536 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), становить 4 098 359,04 грн.

Крім того, кредитор подав заяву від 26.01.2018 б/н про відстрочення сплати судового збору у сумі 3400,00 грн. до винесення судом рішення про визнання кредиторських вимог, у зв'язку з відсутністю у кредитора грошових коштів, оскільки Господарським судом Миколаївської області кредитора визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі № 915/1045/16.

Ухвалою суду від 01.02.2018 прийнято заяву кредитора, розгляд якої призначено на 08.02.2018 о 12:30 та зобов'язано кредитора надати до суду, за три дні до проведення судового засідання, докази надсилання копії заяви та доданих до неї документів боржнику та розпоряднику майна відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 08.02.2018 відкладено розгляд справи на 13.03.2018 о 10:30 та зобов'язано кредитора надати докази сплати судового збору та докази надсилання копії заяви та доданих до неї документів боржнику та розпоряднику майна.

Ухвалою суду від 13.03.2018, з урахуванням ухвали суду від 26.03.2018 про виправлення описки, відкладено розгляд справи на 04.04.2018 об 11:30 та зобов'язано кредитора надати докази сплати судового збору та докази, що підтверджують наявність договірної солідарної відповідальності (поруки) між Товариством з обмеженою відповідальністю Дизель Плюс та Товариством з обмеженою відповідальністю А.С.Д. перед Публічним акціонерним товариством ОТП Банк , явку розпорядника майна, представника кредитора в судове засідання визнано обов'язковою.

Ухвалою суду від 04.04.2018 відкладено розгляд справи на 18.04.2018 о 12:00 та вдруге зобов'язано кредитора надати докази сплати судового збору та докази, що підтверджують наявність договірної солідарної відповідальності (поруки) між Товариством з обмеженою відповідальністю Дизель Плюс та Товариством з обмеженою відповідальністю А.С.Д. перед Публічним акціонерним товариством ОТП Банк , явку розпорядника майна, представника кредитора в судове засідання визнано обов'язковою.

05.02.2018 від розпорядника майна надійшов відзив від 02.02.2018 № 02-1/к та 16.04.2018 відзив від 10.04.2018 № 02-8/к на заяву кредитора з урахуванням додатково отриманих документів від кредитора, в яких розпорядник майна не знаходить підстав для визнання кредиторських вимог.

18.04.2018 від кредитора надійшли для залучення до матеріалів справи копії договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.02.2013 та вимоги від 18.02.2013 № 2-02/13 про виконання зобов'язань.

Представник кредитора в судове засідання не з'явився, ухвали суду, які надіслано на адресу кредитора, повернено поштовим відділення у зв'язку з закінченням строку зберігання.

Розпорядник майна в судовому засіданні не визнав вимоги кредитора та просить залишити без задоволення заяву про відстрочення сплати судового збору та заяву про визнання грошових вимог до боржника, оскільки незважаючи на наявність кредиторської заборгованості, кредитором пропущено строк позовної давності для звернення з регресними вимогами до боржника, так як кредитору було відомо з грудня 2013 року (лист Публічного акціонерного товариства ОТП Банк від 16.12.2013 № 10-3/1262/1 надісланий на адресу кредитора) про погашення зобов'язань боржника перед Публічним акціонерним товариством ОТП Банк за рахунок коштів кредитора на підставі п. 13 договору про надання банківських послуг № СR10-064/400-2 в редакції договору № 7 від 23.07.2012 про зміну договору про надання кредитної лінії № СR10-064/400-2. У разі визнання боржника банкрутом, вказані кредиторські вимоги можуть бути включені до 6-ї черги реєстру вимог кредиторів боржника.

15.12.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VІІІ від 03.10.2017, яким ГПК України викладено в новій редакції.

Згідно п. 9 ч. 1 розділу Перехідні положення ГПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відтак, застосуванню підлягають положення ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017 року.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна. Заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, які підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, які додаються до заяви. До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Разом з заявою про визнання кредиторських вимог до боржника, кредитором заявлено клопотання від 26.01.2018 б/н в якому просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника до винесення судом рішення про визнання вимог кредитора.

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.

В провадженні Господарського суду Миколаївської області розглядається справа № 915/1045/16 про банкрутство ТОВ А.С.Д. за заявою Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, постановою від 02.03.2017 ТОВ А.С.Д. визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Частиною 2 статті 8 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" (в редакції Закону України 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів"), які набрали законної сили 15 грудня 2017 року визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зокрема, частиною першою статті 8 вказаного Закону зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Тобто, у статті 8 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" законодавцем визначено виключний перелік умов, на підставі яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Відтак, у розумінні приписів норм закону, відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та є правом суду, а не обов'язком.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони з врахуванням виключних умов.

У даному випадку, суд не вбачає умов, визначених частиною першою статті 8 Закону України № 3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір" для відстрочення від сплаті судового збору.

Перевіривши матеріали справи суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 23 Закону про банкрутство передбачено, що до заяви кредитора в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, пп.10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що за подання заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство ставки судового збору встановлюються у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На час звернення кредитора з заявою про визнання грошових вимог до боржника - ставка судового збору становила 3524,00 грн. (з 1 січня 2018 року - 1762 грн. * 2).

29.01.2018 кредитор звернувся до суду з заявою від 25.01.2018 № 02-19/7 про визнання кредиторських вимог, проте доказів сплати судового збору кредитор не надав.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції Закону України від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

Відтак, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір", підстав для задоволення клопотання кредитора про відстрочення сплати судового збору не вбачається.

Враховуючи, що:

10.06.2010 між ПАТ ОТП Банк і ТОВ Ранг укладено договір про надання кредитної лінії № CR 10-064/400-2, згідно умов якого, банк надає ТОВ Ранг кредитну лінію, в рамках якої банк надає позичальнику кредит в розмірі, що не перевищує ліміт фінансування, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку кредит, а також сплатити проценти та виконати інші зобов'язання, встановлені у цьому договорі.

Також укладено договори № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9 про зміну договору про надання кредитної лінії № CR 10-064/400-2 від 10.06.2010.

Відповідно до договору № 7 про зміну договору про надання кредитної лінії № CR 10-064/400-2, первісна редакція договору про надання кредитної лінії № CR10-064/400-2 від 10.06.2010 викладена в новій редакції від 23.07.2012.

Згідно нової редакції, сторонами в договорі № 7 є ПАТ ОТП Банк та ТОВ Ранг (позичальник 1), ТОВ Дизель Плюс (позичальник 2), ТОВ А.С.Д. (позичальник 3), до того ж всі позичальники виступають клієнтами банку, кожен отримує банківські послуги (кредитні кошти) в сумі ліміту, визначеного договором.

Також, договором про зміну № 8 від 08.03.2013 та договором про зміну № 9 від 04.06.2013 до договору про надання кредитної лінії № CR10-064/400-2, встановлено право передоручення виконання боргових зобов'язань. Відповідно п. 34.5, клієнт (тобто один з позичальників або всі разом, враховуючи солідарну відповідальність) покладає виконання обов'язку щодо погашення боргових зобов'язань за договором на ТОВ Контрактойл та просить прийняти платіж від ТОВ Контрактойл в рахунок погашення боргових зобов'язань клієнта за договором.

Пункт 13 договору № 7 містить положення щодо черговості виконання боргових зобов'язань та солідарну відповідальність клієнта.

Так, при надходженні банку коштів для виконання боргових зобов'язань, незалежно від призначення платежу таких коштів, банк має спрямувати такі кошти на погашення боргових зобов'язань в наступній черговості: прострочені до сплати боргові зобов'язання (якщо матиме місце); неустойка (якщо матиме місце); інші платежі; строкові боргові зобов'язання. Примітка: банк має право змінити передбачену черговість погашення боргових зобов'язань.

У разі, якщо контрагентами банку за договором виступають декілька осіб, то разом з укладанням договору кожен з клієнтів погоджується та надає згоду виступати солідарним боржником та нести солідарну відповідальність перед банком за повне, своєчасне та належне виконання кожним з клієнтів боргових зобов'язань, що означає, що банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до будь-якого клієнта, так і до всіх клієнтів одночасно; при цьому, банк може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як в повному обсязі, так і в частині. Виконання клієнтом частини таких зобов'язань не позбавляє банк права звернутися до клієнта з вимогою про виконання іншої(их) частини(ин) боргових зобов'язань .

Згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.02.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю Контрактойл (далі - ТОВ Контрактойл ) придбало у ТОВ А.С.Д. комплекс АЗС, розташований за адресою Миколаївська область, Березанський район, с. Красне, вул. Лиманська, буд. 1б, та обладнання цієї АЗС, товари в обороті. Сума по вищевказаному договору купівлі-продажу складає 2 230 601,80 грн.

Відповідно до п. 2.1.2 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 09.02.2013 ТОВ Контрактойл та ТОВ А.С.Д. наступним погодились, що виконання ТОВ Контрактойл свого обов'язку щодо сплати вартості майна за договором повністю або частково здійснюється на користь третьої особи, а саме на користь ПАТ ОТП Банк . Обов'язок ТОВ Контрактойл щодо здійснення оплати за придбане за цим договором майно є виконаним повністю або частково з моменту здійснення оплати, передбаченої цим договором, на користь ПАТ ОТП Банк . Здійснення платежу в рахунок оплати вартості майна відбувається на рахунок ПАТ ОТП Банк (МФО 300528) № 373950993303243, з призначенням платежу: Погашення/виконання боргових зобов'язань ТОВ А.С.Д. за договором про надання банківських послуг № CR10-064/400-2 від 10.06.2010, в порядку здійснення обов'язку на користь третьої особи за договором купівлі-продажу, посвідченому приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 139 від 09.02.2013.

З листа ПАТ ОТП Банк від 16.12.2013 р № 10-3/1262/1 надісланого на адресу ТОВ А.С.Д. вбачається, що 15.02.2013 на рахунок банку було зараховано кошти в сумі 2 230 601,80 грн., які надійшли від ТОВ Контрактойл з призначенням платежу погашення зобов'язання ТОВ А.С.Д. за дог. № CR10-064/400-2 від 10.06.2010 p. , на підставі п. 13 договору, який передбачає солідарну відповідальність ТОВ А.С.Д. , ТОВ Ранг та ТОВ Дизель Плюс перед банком, 15.02.2013 зазначені грошові кошти банком були перераховані з рахунку, передбаченого для погашення боргових зобов'язань ТОВ А.С.Д. на рахунок, передбачений для погашення боргових зобов'язань ТОВ Дизель Плюс .

Таким чином, банк самостійним рішенням погасив боргові зобов'язання ТОВ Дизель Плюс за рахунок коштів, призначених для погашення боргових зобов'язань ТОВ А.С.Д. .

З матеріалів справи не вбачається, що ТОВ А.С.Д. зверталося до банку з вимогою про повернення коштів та використання їх за призначенням, вказаним при зарахуванні до банку.

Згідно наданої ліквідатором ТОВ А.С.Д. копії вимоги про виконання зобов'язання, отриманої боржником 18.02.2013 за вхід. № 2-02/13, ТОВ А.С.Д. вимагало, на підставі ст.ст. 541, 544 ЦК України (право на зворотну вимогу (регрес), у боржника протягом 7 (семи) днів перерахувати заборгованість у сумі 2 230 601,80 грн. за виконання кредитором зобов'язань по кредитному договору.

Таким чином, у кредитора з'явилось право на звернення до суду для захисту порушеного права шляхом пред'явлення регресних вимог до боржника, але докази такого звернення, в період до порушення провадження у справі про банкрутство боржника, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Листом ПАТ ОТП Банк від 16.12.2013 № 10-3/1262/1 кредитор був повідомлений про погашення боргових зобов'язань боржника перед банком за договором №CR10-064/400-2 за рахунок грошових коштів у сумі 2 230 601,80 грн.

Строком з якого починається відлік перебігу строку позовної давності є закінчення семиденного терміну з моменту отримання вимоги боржником (вимогу отримано боржником 18.02.2013 за вхід. № 2-02/13).

Оскільки, відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, тому строк, у межах якого кредитор міг звернутися до суду з позовом закінчився в лютому 2016.

Із вказаною заявою кредитор звернувся до суду 29.01.2018, тобто після спливу строку позовної давності.

В даному випадку розпорядник майна, який відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Закону про банкрутство розглядає заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку, заявив про застосування строку позовної давності до винесення рішення судом, а кредитором не подано заяву про поновлення строку позовної давності з зазначенням поважних причин його пропущення, у зв'язку з чим суд застосовує положення ст. 267 ЦК України, наслідком якого є відхилення грошових вимог кредитора до боржника.

Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі викладеного, заяви кредитора про відстрочення сплати судового збору та про визнання кредиторських вимог до боржника слід залишити без задоволення, а грошові вимоги кредитора слід відхилити.

Керуючись ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , ст.ст. 234, 235, п. 9 ч. 1 розділу Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, - господарський суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А.С.Д. від 26.01.2018 б/н про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю А.С.Д. від 25.01.2018 № 02-19/7 про визнання кредиторських вимог - залишити без задоволення.

Відхилити грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю А.С.Д. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизель Плюс» у сумі 4098359,04 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю А.С.Д. (вул.7-а Поперечна, 3, м.Миколаїв, 54021, ідентифікаційний код 23084442) в доход Державного бюджету України (01601, м.Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795; отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 3524,00 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн. 00 коп.).

Видати наказ суду.

Ухвала суду набрала законної сили 18.04.2018 і може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали суду складено 23.04.2018.

Суддя Т.М. Давченко