Постанова

від 14.03.2018 по справі 910/7548/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2018 р. Справа№ 910/7548/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Тищенко А.І.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Камінській Т.О.,

за участю представників:

від позивача 1: Романенко С.В.,

від позивача 2: Романенко С.В.,

від відповідача: не з'явився,

від прокуратури: Оксютович Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 р.

у справі №910/7548/17 (суддя Морозов С.М.)

за позовом першого заступника керівника місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю Квартал Трейд

про розірвання договору, зобов'язання повернути нежитлове приміщення та стягнення 77 818,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2017 р. відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2017 р. у справі №910/7548/17.

Не погодившись з постановленою ухвалою Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 р. у справі №910/7548/17 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Також, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Скаржник вказує на те, що заміна судом порядку та способу виконання рішення із зобов'язати на виселити не змінює жодним чином наслідки, тобто у будь-якому випадку спірне майно буде повернуто Комунальному підприємству Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.01.2018 у справі №910/7548/17 поновлено комунальному підприємству Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 12.12.2017 р. у справі №910/7548/17; відкрито апеляційне провадження у справі №910/7548/17; призначено справу №910/7548/17 до розгляду на 19.02.2018 р.

19.02.2018 через канцелярію суду від Київської місцевої прокуратури № 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор просить апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/434/18 від 19.02.2018 р. у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/7548/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.02.2018 р. для розгляду справи №910/7548/17 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі №910/7548/17 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В.. суддів Тарасенко К.В., Тищенко А.І. та призначено розгляд справи на 14.03.2018 р.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Відповідно до п. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 1 (прокурор) звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (позивач-1) та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал Трейд" (відповідач) про розірвання Договору № 53-16 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 05.10.2016р., зобов'язання повернути нежитлове приміщення по вул. Великій Китаївській, 6 в м. Києві та стягнення суми заборгованості в розмірі 77 818,62 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.06.2017р. у справі №910/7548/17 позовні вимоги Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 задоволено в повному обсязі.

Розірвано Договір № 53-16 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 05.10.2016р., укладений між Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією, Товариством з обмеженою відповідальністю "Квартал Трейд" та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал Трейд" на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" 133 992,33 грн. (сто тридцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто дві гривні 33 коп.) суми основного боргу та 6 640,00 грн. (шість тисяч шістсот сорок гривень 00 коп.) пені. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал Трейд" повернути Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" за актом приймання-передачі нежитлове приміщення, площею 111,2 кв.м. на І поверсі по вул. Великій Китаївській, 6 в м. Києві. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал Трейд" на користь Прокуратури міста Києва 5 309,49 грн. (п'ять тисяч триста дев'ять гривень 49 коп.) судового збору.

24.07.2017р. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

06.12.2017р. до суду надійшла заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2017р. у справі №910/7548/17, відповідно до якої позивач-2 просить суд змінити спосіб та порядок виконання судового рішення у даній справі та замість зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал Трейд" (ідентифікаційний код 39526748, адреса: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40) повернути Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (ідентифікаційний код 32375554, адреса: 03039, м. Київ, просп. Голосіївський, буд. 17-Б) за актом приймання-передачі нежитлове приміщення, площею 111,2 кв.м. на І поверсі по вул. Великій Китаївській, 6 в м. Києві винести виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал Трейд" (ідентифікаційний код 39526748, адреса: 03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40) з нежитлового приміщення, площею 111,2 кв.м. на І поверсі по вул. Великій Китаївській, 6 в м. Києві .

Заява позивача-2 мотивована тим, що рішення суду у даній справі неможливо виконати без участі боржника, а попри накладення органом виконання судових рішень штрафів на боржника та направлення повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, боржник продовжує ухилятись від виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.2017 р. відмовлено у задоволенні заяви Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2017 р. у справі №910/7548/17.

Ухвала суду мотивована тим, що змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 1, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" просив суд, зокрема, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал Трейд" повернути позивачу-2 нежитлове приміщення по вул. Великій Китаївській, 6 в м. Києві. Прокурор як процесуальний позивач, звертаючись до суду з позовом самостійно визначав предмет та підстави позову, з урахуванням яких судом і було прийнято рішення у справі. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 121 Господарського процесуального кодексу України (в редакції до 15.12.2017) за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження або за власною ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р. під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Як зазначалось вище, в обґрунтування поданої заяви позивач-2 послався на те, що рішення суду не може бути виконане без участі боржника, проте останній всіляко ухиляється від виконання рішення у передбачений спосіб, у зв'язку з чим зміна способу виконання рішення суду шляхом виселення боржника з займаного приміщення, є єдиним можливим виконанням рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. від 28.09.2017 закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 910/7548/17, виданого 24.07.2017 господарським судом міста Києва, на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження , у зв'язку з тим, що рішення суду боржником не виконано, державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді першої інстанції) юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004 Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття охоронюваний законом інтерес , що вживається в ч.1 ст.4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права , яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям права як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Щодо порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Способи захисту за своїм призначенням можуть вважатись визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Тобто, метою застосування судом певного способу захисту прав та законних інтересів осіб є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб'єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню. Отже, останнє направлене на настання певних юридичних наслідків.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб'єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Примусове виконання обов'язку в натурі застосовується в зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов'язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов'язку чи уникає його. Стосується він, зокрема, невиконання обов'язку сплатити кошти за виконану роботу, надані послуги, передати річ кредитору (за договорами купівлі-продажу, міни, дарування з обов'язком передати річ у майбутньому), виконати роботи чи надати послугу за відповідним договором. Таку позицію наведено у висновках Верховного суду України про практику застосування судами ст.16 Цивільного кодексу України.

Одночасно, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, як спосіб захисту цивільних прав, підлягає застосуванню у випадку, якщо певним законодавчим актом чи договором передбачено обов'язок учасника господарських правовідносин виконати певну дію на користь іншої особи, яку у добровільному порядку виконано не було.

Перший заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 1, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" просив суд, зокрема, зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал Трейд" повернути позивачу-2 нежитлове приміщення по вул. Великій Китаївській, 6 в м. Києві.

При цьому, прокурор звертаючись до суду з позовом самостійно визначив предмет та підстави позову, з урахуванням яких судом і було прийнято рішення у справі.

За приписами п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі № 6-1829цс15.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що зміна способу і порядку виконання судового рішення із зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал Трейд" повернути Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" за актом приймання-передачі нежитлове приміщення, площею 111,2 кв.м. на І поверсі по вул. Великій Китаївській, 6 в м. Києві на виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Квартал Трейд" з нежитлового приміщення, площею 111,2 кв.м. на І поверсі по вул. Великій Китаївській, 6 в м. Києві фактично призведе до зміни рішення суду по суті.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні заяви Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва про зміну способу та порядку виконання рішення господарського суду міста Києва від 27.06.2017 р. у справі №910/7548/17.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 232, 233, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 р. у справі №910/7548/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 12.12.2017 р. у справі №910/7548/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді А.І. Тищенко

К.В. Тарасенко