Постанова

від 18.04.2018 по справі 904/11577/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/11577/16

Верховний Суд у складі колегії суддів палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.

учасники справи:

позивач - Кам'янська міська рада Дніпропетровської області

представник позивача - не з'явився;

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп"

представник відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скарги Кам'янської міської ради Дніпропетровської області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 липня 2017 року у складі Верхогляд Т.А. - головуючого, Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.

за позовом Кам'янської міської ради Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп"

про стягнення 1 054 951, 87 грн. збитків

Історія справи

Короткий зміст та підстави позовних вимог

1. У грудні 2016 року Кам'янська міська рада звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" про стягнення збитків в розмірі 1 054 951,87 грн., завданих внаслідок не сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

2. Підставою звернення до суду з вищезазначеними вимогами стали наступні обставини.

3. 13.06.2016 спеціалістами відділу самоврядного контролю Департаменту комунальної власності, земельних відносин реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради проведено обстеження земельної ділянки площею 3,6475 га за адресою: м. Кам'янське, вул. Стасова, 79 А та складений Акт обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, якими встановлено наступне.

4. Рішенням міської ради від 23.12.2004 №467-17/ІV з ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" укладено договір оренди земельної ділянки від 02.02.2005 №01990 площею 7,8100 га за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79 для фактичного розміщення автомобільного заводу строком дії до 23.12.2014.

5. Рішенням міської ради від 01.11.2006: (1) змінено адресу спірної земельної ділянки на м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79А; (2) залишено в користуванні ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" земельну ділянку площею 3,6475 га; (3) до договору оренди земельної ділянки від 02.02.2005 укладено додаткову угоду від 10.01.2007 №407, у якій визначено строк користування земельною ділянкою до 01.11.2007; (4) частину земельної ділянки площею 0,0582 га повернуто до земель міської ради.

6. Рішення міської ради від 27.05.2008 №396-22/V ВАТ "Дніпродзержинський автомобільний завод" продовжено строк користування спірною земельною ділянкою площею 3,6475 га за адресою: м. Кам'янське, вул. Стасова, 79А до 27.05.2011.

7. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.06.2016:

(1) 28.12.2012 прийнято рішення про державну реєстрацію прав власності на майновий комплекс, автомобільний завод за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79А за ТОВ "Техно Сіті", яке виникло на підставі договорів купівлі-продажу від 10.12.2012;

(2) 31.07.2013 прийнято рішення про державну реєстрацію прав власності на майновий комплекс, автомобільний завод за адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Стасова, 79А за ТОВ "Київ Інвест Девелопмент Груп" на підставі договорів купівлі-продажу від 31.07.2013.

8. Таким чином, в результаті обстеження встановлено, що відповідач - ТОВ "Київ Інвест Девелопмент Груп", починаючи з 31.07.2013 є власником нерухомого майна (майнового комплексу автомобільного заводу), який розташований на спірній земельній ділянці площею 3,6475 га за адресою: м. Кам'янське, вул. Стасова, 79 А, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 29.01.2016 №52262193, однак фактично користується земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на землю, не сплачує орендну плату та ухиляється від своїх обов'язків щодо укладання з позивачем договору оренди земельної ділянки.

9. Після проведення обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, відповідачу було направлено листа від 10.08.2016, згідно якого землекористувача було зобов'язано з'явитись до Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради для приведення документів із землекористування у відповідності до вимог чинного законодавства, який залишився без належного реагування з боку відповідача.

10. У зв'язку із викладеним, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" 28.09.2016 відбулось засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та користувачам, якою був складений акт визначення розміру збитків, заподіяних міській раді внаслідок використання земельних ділянок у м. Кам'янське за період з 01.01.2014 по 30.06.2016, відповідно до якого відповідачем, ТОВ "Київ Інвест Девелопмент Груп", завдано збитки у сумі 1 054 951,87 грн.

11. З метою відшкодування міській раді заподіяних збитків, 28.09.2016 було прийняте рішення виконавчого комітету Кам'янської міської ради №271 "Про затвердження акта визначення розміру збитків, заподіяних міській раді, внаслідок використання земельних ділянок м. Кам'янське за період 2013-2016 роки" та направлено відповідачу лист від 05.10.2016 №08-08/3057 про добровільну сплату збитків.

12. Проте, відповідач шкоду, заподіяну внаслідок порушення чинного земельного законодавства, не відшкодував та продовжує використовувати спірну земельну ділянку без відповідних документів на землекористування, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

13. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 054 951,87 грн. збитків, завданих безоплатним використанням земельної ділянки.

14. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що перехід права власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно, однак новий власник не звільняється від необхідності оформлення права користування земельною ділянкою відповідно до законодавства. Оскільки під час розгляду справи було встановлено використання відповідачем земельної ділянки без відповідних документів на землекористування, з останнього підлягають стягненню збитки, внаслідок порушення чинного земельного законодавства.

15. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 рішення місцевого господарського суду скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

16. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що у відповідності до додаткових угод право власності на майновий комплекс перейшло до відповідача лише з 25.11.2014, а розрахунок збитків, які полягають у несплаті орендних платежів за користування земельною ділянкою, проведено позивачем з 01.01.2014, що не відповідає фактичним обставинам справи.

17. Також, апеляційним господарським судом зазначено, що відповідач має право користування земельною ділянкою на умовах раніше укладеного договору оренди земельної ділянки з попереднім власником, оскільки до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Разом з цим, позивачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено, наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини) внаслідок відсутності переоформленого права користування земельною ділянкою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18. Не погоджуючись із постановою апеляційного господарського суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2017 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2017.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

19. Скаржник обґрунтовує вимоги касаційної скарги тим, що користуючись земельною ділянкою без належно оформленого права користування, відповідач порушує вимоги чинного законодавства та права позивача у вигляді завдання останньому збитків внаслідок не надходження до бюджету орендних платежів.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

20. Верховний Суд, приймаючи до уваги межі перегляду справи та повноваження касаційного суду, не погоджується із висновками, викладеними у постанові апеляційного господарського суду та вважає її такою, що винесена із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права з огляду на наступне.

21. Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, відповідно до положень яких, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

22. Водночас, за змістом ст. ст. 125 та 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яка оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

23. При розгляді справ щодо застосування у подібних правовідносинах зазначених правових норм, вбачається, що вони закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладанні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

24. Відтак, із виникненням права власності на об'єкт нерухомості, власник такого об'єкту не звільняється від обов'язку оформлення прав на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомості, розташований на спірній земельній ділянці, належним чином не оформив правовідносини щодо користування земельною ділянкою, обов'язку щодо укладення та реєстрації договору оренди на спірну земельну ділянку не виконав та від такого обов'язку ухилявся.

26. Разом з цим, відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

27. Згідно ст. 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

28. Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.

29. Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

30. Відповідно до п. ґ ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.

31. Водночас, відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

32. Згідно зі ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

33. З урахування вищезазначеного, власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо земельних ділянок, за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284.

34. З огляду на викладене та встановлене судами попередніх інстанцій фактичне користування відповідачем спірною земельною ділянкою, на якій розташований належний відповідачу майновий комплекс автомобільного заводу, Верховний Суд погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача збитків, заподіяних внаслідок використання земельної ділянки без оформлення права користування на неї та належної сплати орендної плати, які розраховані у відповідності до норм чинного законодавства.

35. Верховний Суд не погоджується із висновком апеляційного господарського суду щодо здійснення позивачем невірного періоду розрахунку збитків з тих підстав, що момент переходу права власності на майновий комплекс, розташований на спірній земельній ділянці, має встановлюватись згідно з договором про зміни і доповнення до договору купівлі-продажу (25.11.2014), а не дати укладення та реєстрації договору купівлі-продажу (31.07.2013), оскільки у відповідності до положень ч. 1 ст. 182 та ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації, а згідно встановлених судами попередніх інстанцій обставин, державну реєстрацію права власності на майновий комплекс автомобільного заводу за відповідачем було проведено саме 31.07.2013.

36. Відтак, місцевим господарським судом, на відміну від апеляційного господарського суду, було правомірно враховано здійснений позивачем розрахунок збитків за період з 01.01.2014 року по 30.06.2016, тобто, за відповідний період користування відповідачем земельною ділянкою без переоформлення права землекористування.

37. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи та системний аналіз норм Земельного кодексу України, зокрема ст.ст.120, 125, 126 та статті 377 Цивільного кодексу України, Верховний Суд зазначає, що такі дії відповідача можуть свідчити про свідоме та умисне намагання уникнути обов'язку сплачувати за фактичне землекористування, у тому числі шляхом ухилення від свого обов'язку переоформити таке право.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Оскільки апеляційний господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, зокрема, положення ст. ст. 377 Цивільного кодексу України та 120, 125, 126 Земельного кодексу України, та безпідставно скасував законне рішення місцевого господарського суду, яким правомірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою позивача, Верховний Суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого господарського суду.

Щодо розподілу судових витрат

39. З огляду на задоволення касаційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18 989,12 грн. витрат по сплаті судового збору за подання та розгляд касаційної скарги.

40. Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Кам'янської міської ради Дніпропетровської області задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 липня 2017 у справі № 904/11577/16 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2017 року у справі № 904/11577/16 залишити в силі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Інвест Девелопмент Груп" (03680, місто Київ, вул. Лепсе, 6; ідентифікаційний код 38513827) на користь Кам'янської міської ради Дніпропетровської області (51931, місто Кам'янське, м-н. Петра Калнишевського, 2; ідентифікаційний код 24604168) 18 989,12 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.