Ухвала

від 23.04.2018 по справі 808/8/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 квітня 2018 року

Київ

справа №808/8/17

адміністративне провадження №К/9901/37954/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №808/8/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРИТИ МАСТЕР" до Державної фіскальної служби України, Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання неправомірними дій,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 23.03.2018 зазначену касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору, як цього вимагає частина 4 статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідачу встановлено десятиденний з моменту отримання ухвали строк для усунення недоліків касаційної скарги.

Копію ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення одержано відповідачем 02.04.2018.

У межах встановленого судом строку до Верховного Суду надіслано платіжне доручення про сплату судового збору, тобто усунуто недоліки касаційної скарги щодо її відповідності вимогам статті 330 КАС України.

Окрім цього, за приписами підпункту 14 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Частиною 2 статті 212 КАС України в редакції, чинній на час ухвалення апеляційним судом оскаржуваного рішення, визначено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

До 15.12.2017 питання, пов'язані з набранням судовим рішенням законної сили визначала стаття 254 КАС України, за правилами частини п'ятої якої, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

У даному випадку, оскаржувана ухвала апеляційного суду постановлена суддею одноособово без виклику сторін 13.12.2017 й отримана податковим органом (відтак і проголошена) 10.01.2018, а тому, з урахуванням положень підпункту 14 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, статей 103, 212, 254 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, останнім днем строку касаційного оскарження є 30.01.2018, натомість касаційна скарга згідно відбитку поштового штемпеля на конверті подана до Верховного Суду 12.03.2018, тобто з пропуском цього строку.

У касаційній скарзі відповідач, порушуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, посилається, як на поважні підстави його пропуску, на те, що копія оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції була направлена на адресу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області з порушенням строку, встановленого статтею 167 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, при цьому, подана вперше касаційна скарга ухвалою Верховного Суду від 22.02.2018 була повернута особі, яка її подала, на підставі пункту першого частини 5 статті 332 КАС України.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копія ухвали Верховного Суду від 22.02.2018 вручена відповідачу 02.03.2018, а 12.03.2018 Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області повторно направила засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, до якої, водночас, додано вчинену 24.01.2018 довіреність на підтвердження повноважень представника ОСОБА_2, який її підписав від імені податкового органу при первісному поданні 08.02.2018.

Зважаючи, що звернення з первісно поданою касаційною скаргою за межами строку касаційного оскарження зумовлено несвоєчасним направленням на адресу відповідача копії оскаржуваного рішення апеляційного суду, що, в свою чергу, створило істотні перешкоди для цього й реалізація права повторного її подання здійснена без суттєвих затримок і зайвих зволікань, з виконанням вимог процесуального закону щодо належного оформлення документів на підтвердження повноважень представника ОСОБА_2, який її підписав, колегія суддів дійшла висновку про поважність підстав пропуску цього строку податковим органом, а відтак і його поновлення.

Водночас, за приписами пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

В свою чергу, у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Так, у справі, що переглядається, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017 задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРИТИ МАСТЕР" до Державної фіскальної служби України, Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання неправомірними дій.

Справа розглянута судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін, а постанова, складена у повному обсязі, одержана відповідачем 29.05.2017.

Абзацом першим частини 2 статті 186 КАС України в редакції, чинній станом на день постановлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної ухвали і подання апеляційної скарги, було встановлено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, яка, втім, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 була залишена без руху з підстав її невідповідності вимогам частини 6 статті 187 КАС України щодо надання документа про сплату судового збору та встановлено п'ятнадцятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення вказаного недоліку.

Однак, у встановлений судом строк недолік апеляційної скарги усунуто не було, натомість, відповідач заявив клопотання про продовження цього строку з посиланням на відсутність фінансування видатків бюджету, передбачених для сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2017 у задоволенні вищевказаного клопотання відповідача відмовлено з підстав його необґрунтованості, а касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

В подальшому, 27.09.2017 Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області повторно подала апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2017, однак, після закінчення строку апеляційного оскарження й, порушуючи питання про його поновлення, посилалась на те, що не мала можливості сплатити судовий збір при первісному зверненні до апеляційного суду через блокування рахунків податкового органу і, як наслідок, зупинення фінансових операцій, у зв'язку з чим апеляційна скарга була повернута особі, яка її подала. При цьому, під час реалізації відповідачем права повторного подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не надано документ про сплату судового збору, оскільки це потребує певного часу.

Разом з тим, зазначені відповідачем обставини для поновлення строку апеляційного оскарження визнані судом неповажними, а тому, з урахуванням положень частини 4 статті 189 КАС України, в редакції Закону №4176-VI від 20.12.2011, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2017 апеляційну скаргу залишено без руху та надано тридцятиденний з дати отримання ухвали строк для усунення її недоліків шляхом наведення інших поважних підстав для поновлення цього строку.

На виконання вимог зазначеної вище ухвали апеляційного суду відповідач 20.11.2017 звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з посиланням на те, що останній не мав змоги усунути недолік первісно поданої апеляційної скарги щодо сплати судового збору, з огляду на недостатнє фінансування видатків бюджету, передбачених для цих цілей і, до того ж, рахунки податкового органу були заблоковані й це, в свою чергу, стало підставою її повернення судом апеляційної інстанції та зумовило пропуск вищевказаного строку. Також, як на поважні підстави пропуску строку апеляційного оскарження, відповідач посилається на велику завантаженість працівників податкового орану та недостатність кадрів у зв'язку з звільненнями останніх.

Втім, наведені податковим органом підстави пропуску строку апеляційного оскарження визнані неповажними, у зв'язку з чим, а також згідно частини 4 статті 189 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі.

За змістом вищенаведеної норми процесуального права, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням апеляційного суду, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 як таку, що постановлена з порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог касаційної скарги Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області посилається на те, що, відмовляючи оскаржуваною ухвалою у відкритті апеляційного провадження у справі, суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, оскільки пропуск строку апеляційного оскарження при повторному поданні апеляційної скарги, на думку податкового органу, зумовлено наявністю поважних підстав.

В той же час, статтею 129 Конституції України, як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт 6 частини 3 статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на апеляційний перегляд справи.

Аналогічні положення містились і в пункті 6 частини 1 статті 7 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017 та статті 13 цього Кодексу в тій же редакції.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві станом на момент подання повторної апеляційної скарги відповідачем було врегульовано Главою 1 Розділу IV КАС України.

Зокрема, частиною 6 статті 187 КАС України в редакції до 15.12.2017 закріплено вимоги до апеляційної скарги, в тому числі, щодо надання документу про сплату судового збору (частина 6 цієї статті).

В свою чергу, статтею 49 КАС України в тій же редакції передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки особи, яка бере участь у справі, який зобов'язує останню діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, згідно ухвали суду апеляційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і заявників, які, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а відтак відсутність у податкового органу коштів, призначених для цієї мети і, як наслідок, невиконання через це вимог закону і суду, своїх процесуальних обов'язків, не може слугувати поважною підставою пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі з урахуванням здійснених видатків за минулий бюджетний період, що кореспондується з пунктами 44, 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, якими, крім іншого, визначено, що штатні розписи бюджетних установ затверджуються в установленому порядку у місячний строк з початку року. До затвердження в установленому порядку кошторисів використання бюджетних коштів підставою для здійснення видатків бюджету є проекти зазначених кошторисів (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), засвідчені підписами керівника установи та керівника її фінансового підрозділу або бухгалтерської служби. У разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення), а під час складання кошторисів на наступний рік враховуються обсяги здійснених видатків.

З огляду на наведене, відповідач не був позбавлений можливості протягом усього бюджетного року здійснювати видатки бюджету, передбачені для сплати судового збору на підставі кошторису, а у разі його відсутності проекту кошторису, тимчасового індивідуального кошторису, тимчасового розпису бюджету в обсязі, не меншому за розмір використаних бюджетних коштів у минулому періоді й, при цьому, мав право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

До того ж, підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Зупинення ж на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Не свідчить про поважний характер підстав пропуску відповідачем строку апеляційного оскарження і наведені ним доводи стосовно тривалості процедури сплати судового збору, завантаженості та звільнень працівників податкового органу, оскільки останній, в силу наведених вище положень процесуального закону, зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі виконувати вимоги КАС України та суду з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов'язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету), а також вчиняти усі можливі дії для належної організації претензійно - позовної роботи працівниками відповідних структурних підрозділів Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Більше того, апеляційний суд, залишаючи без руху первісно подану апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, чітко вказав на спосіб усунення її недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору, що, однак, не було виконано відповідачем у встановлений судом строк, а тому не свідчить про сумлінне ставлення податкового органу до своїх процесуальних обов'язків та намір їх неухильного і своєчасного виконання.

Повторне ж звернення з апеляційною скаргою здійснене податковим органом 22.08.2017, тобто більше ніж через п'ять місяців після прийняття судом першої інстанції оскаржуваної постанови, однак, знову без виконання вимог процесуального закону стосовно надання документу про сплату судового збору і без наведення відповідачем доводів щодо обставин, які б відповідали названим вище критеріям та беззаперечно свідчили про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у справі, правильно застосував норми процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про неповажність вказаних відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження судового рішення, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційний перегляд справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про необґрунтованість поданої Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області касаційної скарги, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області строку касаційного оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 і поновити цей строк.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №808/8/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОСПЕРИТИ МАСТЕР" до Державної фіскальної служби України, Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання неправомірними дій,

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко