Постанова

від 24.04.2018 по справі 910/23291/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 910/23291/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

секретар судового засідання: Кондратенко Н.О. за участю представників учасників процесу: від ТОВ ПБК Гран-Проджект : адвокат Новохатько В.В. від ТОВ Міська будівельна компанія : не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міська будівельна компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 суддя Спичак О.М. За первісним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Гран-Проджект", м. Київ дотовариства з обмеженою відповідальністю "Міська будівельна компанія", м. Київ простягнення 759 144,42 грн., та за зустрічним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Міська будівельна компанія" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Гран-Проджект" простягнення неповернутих коштів в сумі 570 499,00 грн. та неустойки в розмірі1 901 664,00 грн.,

За результатом розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна компанія "Гранд-Проджект" (надалі-ТОВ ПБК Гран-Проджект звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Міська будівельна компанія" (надалі - ТОВ Міська будівельна компанія ) про стягнення 759 144,42 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення Міська будівельна компанія відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду на виконання проектних робіт № АГ 110116 від 11.01.2016 в частині оплати виконаних робіт ( а.с. 7-10).

Ухвалою від 02.01.2018р. відкрито провадження по справі та призначено підготовче засідання на 29.01.2018.

Ухвалою від 29.01.2018 Господарським судом міста Києва прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ТОВ "Міська будівельна компанія" до ТОВ "ПБК "Гран-Проджект" про стягнення суми отриманих та неповернутих грошових коштів в розмірі 570499 грн. та неустойки в розмірі 1 901 664 грн.

Звертаючись до суду із зустрічним позовом позов ТОВ "Міська будівельна компанія" посилалося на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду на виконання проектних робіт № АГ 110116 від 11.01.2016 в частині виконання проектних робіт у обсязі та строки (а.с 46-33).

19.02.2018 позивач за первісним позовом звернувся до Господарського суду міста Києва із клопотанням про призначення у справі судової експертизи ( а.с. 233-234).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 призначено судову експертизу у справі № 910/23291/17, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ( а.с. 284-288).

Оскаржувана ухвала мотивована тим, що для правильного вирішення спору, який виник між сторонами, з`ясування факту, ступеню та якості виконання позивачем в межах договору № АГ 110116 від 11.01.2016 робіт з розробки проектної документації стадії "Робоча документація" по об'єкту: "Будівництво житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями і підземним паркінгом по вул. Анрі Барбюса біля будинку 5-Б у Печерському районі міста Києва", що вплине на вирішення як первісного, так і зустрічного позову, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, для чого слід призначити експертизу.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 у справі № 910/23291/17, ТОВ "Міська будівельна компанія" (надалі-скаржник) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у задоволенні клопотання ТОВ "ПБК "Гран-Проджект" про призначення судової експертизи.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ч. 8 ст. 80, п.п. 1, 6 ст. 119, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі № 910/23291/17 та розгляд апеляційної скарги ТОВ "Міська будівельна компанія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 у справі № 910/23291/17 призначено на 24.04.2018.

19.04.2018 через відділ автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду ТОВ ПБК Гран-Проджект було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт-без змін.

Адвокат ТОВ ПБК Гран-Проджект у судовому заперечив проти апеляційної скарги, викладених у відзиві на неї підстав.

Інші учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України), відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутності відповідача (скаржника).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення адвоката ТОВ ПБК Гран-Проджект , обговоривши доводи апеляційної скарги та письмових пояснень, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуваний судовий акт суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступних підстав.

Підпунктом 9 п.1 Перехідних положень ГПК України роз'яснено, що справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема, ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи.

Як вже зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, ТОВ ПБК Гран-Проджект звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ Міська будівельна компанія ) про стягнення 759 144,42 грн.

Позовні вимоги за первісним позовом мотивовані порушенням відповідачем (ТОВ Міська будівельна компанія ) прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду на виконання проектних робіт № АГ 110116 від 11.01.2016 в частині оплати виконаних робіт.

В свою чергу відповідач за первісним позовом звернувся до Господарського суду міста Києва до позивача за первісним позовом з зустрічною позовною заявою про стягнення з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом фактично отриманих за договором підряду на виконання проектних робіт № АГ 110116 від 11.01.2016 коштів в сумі 570 499,00 грн., а також 1 901 664,00 грн. неустойки.

Зустрічна позовна заява мотивована порушенням відповідачем за зустрічним позовом прийнятих на себе зобов'язань за договором підряду на виконання проектних робіт № АГ 110116 від 11.01.2016 в частині виконання проектних робіт у обсязі та строки, виконані вказаним правочином.

19.02.2018 ТОВ "ПБК "Гран-Проджект" до Господарського суду міста Києва було подано клопотання про призначення судової експертизи, в якому позивач за первісним позовом просив суд доручити експертне дослідження по справі Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України та поставити на вирішення експерта наступні питання:

1. Чи відповідає проектна документація стадії "Робоча документація" по об'єкту: "Будівництво житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями і підземним паркінгом по вул.Анрі Барбюса біля будинку 5-Б у Печерському районі міста Києва", розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Гран-Проджект", умовами договору підряду на виконання проектних робіт №АГ110116 від 11.01.2016р.? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

2. Яка вартість робіт з розробки проектної документації стадії "Робоча документація" по об'єкту: "Будівництво житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями і підземним паркінгом по вул.Анрі Барбюса біля будинку 5-Б у Печерському районі міста Києва", фактично виконаних товариством з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна компанія "Гран-Проджект" відповідно до умов договору підряду на виконання проектних робіт №АГ110116 від 11.01.2016р.?

Так, в обґрунтування наявністі підстав для призначення судової експертизи по справі, позивач за первісним позовом посилався на те, що для з'ясування дійсних обсягів та вартості виконаних ТОВ "ПБК "Гран-Проджект" робіт з розробки проекту об'єкту: "Будівництво житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями і підземним паркінгом по вул. Анрі Барбюса біля будинку 5-Б у Печерському районі міста Києва", обставини щодо яких заперечуються відповідачем, необхідним є застосування спеціальних знань.

Представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) проти задоволення клопотання ТОВ "ПБК "Гран-Проджект" про призначення судової експертизи було надано заперечення, з огляду на те, що підрядником за договором № АГ110116 від 11.01.2016 свої обов'язки з розробки проектної документації виконано не було.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 79 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 3 та 4 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виходячи з підстав первісного та зустрічного позовів, вбачається, що між сторонами виник спір щодо дійсного виконання позивачем в межах договору № АГ110116 від 11.01.2016 робіт з розробки проектної документації стадії "Робоча документація" по об'єкту: "Будівництво житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями і підземним паркінгом по вул.Анрі Барбюса біля будинку 5-Б у Печерському районі міста Києва".

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р. Конституційного суду України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 ст. 16 Цивільного кодексу України унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 Цивільного кодексу України).

До прав, які підлягають цивільно-правовому захисту, відносяться всі майнові й особисті немайнові права, які належать суб'єктам цивільного права.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Абзацом 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, визначено способи захисту порушеного права. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. (абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

До інших способів судового захисту цивільних прав чи інтересів можна віднести способи, які не охоплюються переліком їх у ст. 16 Цивільного кодексу України, що визначені окремими законами та договорами або застосування яких випливає із загальних положень про судовий захист.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд повинен з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

В свою чергу, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що кожна з сторін обґрунтовує наявне у неї право на стягнення заборгованості певними документами, проте, їх оцінка як доказів в підтвердження або спростування доводів кожної з сторін, має здійснюватись на стадії розгляду справи по суті, коли суд повинен встановити обставини наявності/відсутності певного права, і відповідно, чи мають місце факти порушення чи оспорювання суб'єктивного матеріального права чи інтересу, на захист якого подано позови. Вказані обставини не встановлюються на стадії вирішення судом питання про призначення судової експертизи, оскільки на даній стадії судового провадження суд визначає чи потрібні відповіді на питання, які стосуються предмету спору в контексті спірних правовідносин сторін, і відповідь на які можливо надати саме з застосуванням спеціальних знань у певній галузі, якими суд не володіє.

Таким чином, встановлення переліку та об'ємів фактично виконаних ТОВ "ПБК "Гран-Проджект" робіт з розробки проекту об'єкту: "Будівництво житлового будинку з вбудованими та прибудованими торговельно-офісними приміщеннями і підземним паркінгом по вул. Анрі Барбюса біля будинку 5-Б у Печерському районі міста Києва" може бути перевірено за допомогою спеціальних знань, що виходить за межі компетенції господарського суду та дійсно потребує спеціальних знань у будівельній галузі, а тому для повного, об'єктивного розгляду всіх обставин справи, необхідним є призначення судової експертизи.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Доводи скаржника в обґрунтування підстав скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду м. Києва від 12.03.2018 у справі № 910/23291/17 не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та фактичними обставинами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржувана ухвала прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 у справі № 910/23291/17.

Судові витрати на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 11, 74, 129, 100, 228, 240, 267-270, 273, 275, 281, 282-284 та Розділом ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Міська будівельна компанія" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2018 у справі № 910/23291/17 залишити без змін.

2. Справу № 910/23291/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 25.04.2018.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна