Постанова

від 10.04.2018 по справі 911/386/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 911/386/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Дайвер ЛТД ,

представник позивача не скористався правом участі в судовому засіданні, повідомлений належним чином,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Миронівський хлібопродукт ,

представник відповідача - Шепіль О.В.,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дайвер ЛТД

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017

у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. (головуючий), Дідиченко М.А., Смірнова Л.Г.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Дайвер ЛТД до Публічного акціонерного товариства Миронівський хлібопродукт

про стягнення 62 960, 23 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 06.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю Дайвер ЛТД (далі - ТОВ Дайвер ЛТД , постачальник) та Публічним акціонерним товариством Миронівський хлібопродукт (далі - ПАТ Миронівський хлібопродукт , покупець) укладено Договір поставки № 108-А (далі - Договір).

2. Згідно з пунктом 1.1. Договору, постачальник передає на умовах даного Договору, а покупець приймає у власність матеріали разом з монтажем для влаштування іскронедающої підлоги (далі - товар) в кількості, в асортименті та за ціною згідно специфікацій на кожну партію (поставку) товару, які є невід'ємними частинами цього Договору.

3. Пунктом 1.2. Договору передбачено, що покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість в строк та на умовах, визначених даним Договором.

4. Згідно з пунктом 5.2. Договору всі платежі по цьому договору здійснюються покупцем в особі відокремленого підрозділу Птахофабрика Вінницький бройлер ПАТ Миронівський хлібопродукт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, вказаний у реквізитах цього Договору, у наступному порядку: перший платіж за цим договором становить 50 % від загальної вартості товару на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури здійснюється покупцем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту поставки товару на об'єкт. Другий платіж в розмірі 40% від загальної вартості товару покупець здійснює протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт. Остаточний розрахунок за поставлений товар в розмірі 10 % від загальної вартості товару покупець здійснює протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання актів виконаних робіт.

5. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.02.13 року, але в будь-якому випадку, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному Договору (пункт 11.1 Договору).

6. Протягом дії договору позивач здійснив поставку товару на загальну суму 125 920, 46 грн, про що свідчить залучена до матеріалів справи копія видаткової накладної від 14.12.2012 № ЛТ-0000010 та копія довіреності від 06.12.2012 № 18. Факт поставки відповідного товару не заперечений сторонами у справі. Натомість відповідач частково оплатив товар на суму 62 960, 23 грн. Відтак, у порушення своїх договірних зобов'язань відповідач оплату товару повністю не здійснив, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 62 960, 23 грн.

Обґрунтування позову.

7. У зв'язку з викладеними вище обставинами позивач подав до Господарського суду Київської області позов до ПАТ Миронівський хлібопродукт про стягнення, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, 62 960, 23 грн боргу та 5 666, 42 грн - 3 % річних. Посилання зроблені на положення статей 526, 527, 692 ЦК України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

8. 25.04.2017 рішенням Господарського суду Київської області позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 62 960, 23 грн основного боргу, 5 666, 42 грн - 3% річних, 1 600 грн витрат по сплаті судового збору та 3 000 грн витрат на послуги адвоката.

9. 04.12.2017 постановою Київського апеляційного господарського суду рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ Дайвер ЛТД з огляду на неправильну кваліфікацію спірного договору судом першої інстанції як договору поставки, хоча за своєю природою він є договором підряду.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що, виходячи з умов договору (пункти 5.2.2, 5.2.3) другий (40% від загальної суми вартості товару) та остаточний платіж (10% від загальної суми вартості товару) 62 960, 23 грн. замовник повинен був здійснити протягом 30 календарних днів після підписання між сторонами актів виконаних робіт з монтажу поставлених позивачем матеріалів, натомість матеріали справи таких актів не містять. Твердження позивача про здійснення монтажних робіт за договором від 17.12.2012 № 107-А, укладеного між ТОВ МС Буд (Генпідрядник) та ТОВ Дайвер ЛТД (субпідрядник), суд апеляційної інстанції відкинув, оскільки відповідач не є стороною вказаного правочину і тому його умови не породжують зобов'язань у відповідача. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції вважав передчасним і недоведеним висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач може бути визнаний боржником, який прострочив і не виконав грошового зобов'язання за Договором.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач просив скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017. Посилання зроблені на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо повної оплати за поставлений товар, неправильне трактування судом суду апеляційної інстанції правової природи Договору і неправильне застосування положень статей 526, 625, 882 ЦК України.

Б. Доводи відзиву на касаційну скаргу.

11. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ Миронівський хлібопродукт , посилаючись на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права, просив залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Цивільний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання

1. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання

1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 837. Договір підряду

1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

4. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Стаття 882. Передання та прийняття робіт

1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

3. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

5. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

6. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

12. Доводи касаційної скарги щодо помилковості висновків суду апеляційної інстанції про правову природу Договору судова колегія вважає обґрунтованими виходячи з наступного.

13. Даючи правову оцінку правовій природі договору, суди повинні виходити з наявності в договорі умов, притаманних саме цьому виду договорів.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Відповідно до положень статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Оскільки спірний Договір не містить умов щодо кошторису, строків виконання робіт, прав сторін за договором підряду, стосовно якості роботи, відповідальності підрядника тощо, то безпідставним є висновок суду апеляційної інстанції, що спірний Договір є договором підряду.

14. З аналізу наведених норм права та встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи вбачається, що між сторонами спору склалися правовідносини з поставки товару з монтажем.

15. За договором поставки відповідно до вимог статті 712 ЦК України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

16. Як встановлено судами, позивач здійснив поставку товару відповідно до умов Договору.

17. Пунктами 5.2.2., 5.2.3. Договору визначено, що строки сплати другого та остаточного платежу за поставлений товар було визначено під відкладальною умовою - із моменту підписання актів виконаних робіт (без вказівки характеру, виду, об'єму та строку виконання робіт).

18. У зв'язку з цим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк оплати товару в Договорі та механізм його встановлення належним чином не визначений, та за таких обставин до відносин сторін вірно застосував положення частини першої статті 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто строк виконання відповідачем грошового зобов'язання є таким, що настав.

19. Враховуючи встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 62 960, 23 грн, судом першої інстанції обґрунтовано було стягнуто з ПАТ Миронівський хлібопродукт на користь ТОВ Дайвер ЛТД цю суму боргу та 5 666, 42 грн - 3% річних, про що просив позивач у позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Верховний Суд з урахуванням наведених вище доводів вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 911/386/17 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017 - залишенню в силі, як таке, що відповідає закону.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 4 частини першої статті 308, статтями 312, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Дайвер ЛТД задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.12.2017 у справі № 911/386/17 скасувати, а рішення Господарського суду Київської області від 25.04.2017 залишити в силі.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді В.В. Білоус

Л.Й. Катеринчук