Ухвала

від 25.04.2018 по справі 466/9756/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9756/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2018 року м. Львів

Слідчий суддя Шевчсенківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015070060000007 від 22.05.2015, за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України,-

перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, -

встановив:

23 квітня 2018 року слідчий в ОВС слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим відділом слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015070060000007 від 22.05.2015 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 упродовж грудня 2014 року травня 2015 року, з метою протиправного особистого збагачення, організував за сприяння службових осіб Управлінь Держземагенства в Берегівському районі та у Закарпатській області незаконний механізм відчуження земель оборони з метою подальшого заволодіння указаними землями з метою організації незаконного переміщення за межами пунктів пропуску через державний кордон України до Угорщини наркотичних засобів та підакцизних товарів шляхом отримання у власність земельних ділянок в межах прикордонної смуги, які відносяться до земель оборони та межують з лінією державного кордону Угорщини використовуючи нереалізовані права мешканців Берегівського району Закарпатської області на безоплатне одержання земельних ділянок для ведення особистого сільського господарства.

Так, у жовтні 2014 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 , який мав сталі зв`язки з службовими особами органів державної влади, у тому числі, Управлінь Держземагенства у Берегівському районі та у Закарпатській області підшукували осіб, з числа місцевих мешканців Берегівського району Закарпатської області, які не скористалися своїм правом на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського господарства, та організовували передачу указаним особам земельних ділянок.

Встановлено, що перший заступник начальника Головного управління Держземагенства у Закарпатській області ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з начальником управління Дерземагенства у Берегівському районі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснили незаконну реєстрацію права власності земельних ділянок на 27 наближених до ОСОБА_5 громадян, на нього особисто та на його дружину - ОСОБА_9 .

Таким чином, у вищеописаний спосіб ОСОБА_5 заволодів земельними 27 ділянками, розташованими у Державній прикордонній смузі за межами населеного пункту на землях Дийдянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, чим державі в особі Державної прикордонної служби України, спричинено тяжкі наслідки у вигляді збитків на загальну суму 36 697 522, 30грн.

У ході досудового розслідування даного кримінального провадження, 16.11.2017 громадянці ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю. Ухвалами слідчого судді Шевченківського району м. Львова від 12.01.2018 та від 19.03.2018 ОСОБА_4 продовжено строк домашнього арешту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та збереження речових доказів.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно повідомлення з Регіонального сервісного центру МВС в Закарпатській області за вих. № 31/7-293 від 16.02.2018 вбачається, що за підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованим з 30.07.2013 транспортний засіб марки «Geely Emgrand», 2013 р.в., д.н.з НОМЕР_1 .

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що вказане вище рухоме майно - транспортний засіб марки «Geely Emgrand», 2013 р.в., д.н.з НОМЕР_1 належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_4 , задля забезпечення заявленого у майбутньому цивільного позову та відшкодування заподіяної злочином збитків, просив клопотання задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України з метою недопущення відчуження та зміни власника нерухомого майна та забезпечення накладення арешту просив провести розгляд клопотання без залучення фактичного власника транспортного засобу.

На адресу суду поступила заява слідчого в ОВС слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3 про розгляд справи у його відсутності в якій також зазначає, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється

Оглянувши клопотання та додатки до нього, приходжу до висновку, що таке є обґрунтованим, вищенаведені доводи викладені у ньому підкріплені доданими письмовими доказами та матеріалами кримінального провадження, зокрема повідомленням про підозру від 16.11.2017 щодо оголошення підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 19.03.2018 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Керуючись ст. ст.170,171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно - транспортний засіб марки «Geely Emgrand», 2013 р.в., д.н.з НОМЕР_1 . шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Ухвала про накладення арешту на майно виконується негайно.

Виконання ухвали доручити слідчму в ОВС слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3 .

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом п`яти днів з дня її

Слідчий суддя ОСОБА_1