Ухвала

від 25.05.2018 по справі 466/9756/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/9756/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2018 року м. Львів

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участі секретаря с/з ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідувань і підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3 про арешт майна, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015070060000007 від 22.05.2015, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ст. 263 ч. 1 КК України,-

перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах,-

в с т а н о в и в:

23.05.2018 прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідувань і підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова з клопотанням про арешт майна.

В обґрунтування клопотання посилається на те, що Слідчим відділом слідчого управління військової прокуратури Західного регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015070060000007 від 22.05.2015 за підозрою ОСОБА_4 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ст. 263 ч. 1 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_5 упродовж грудня 2014 року травня 2015 року, з метою протиправного особистого збагачення, організував за сприяння службових осіб Управлінь Держземагенства в Берегівському районі та у Закарпатській області незаконний механізм відчуження земель оборони з метою подальшого заволодіння указаними землями з метою організації незаконного переміщення за межами пунктів пропуску через державний кордон України до Угорщини наркотичних засобів та підакцизних товарів шляхом отримання у власність земельних ділянок в межах прикордонної смуги, які відносяться до земель оборони та межують з лінією державного кордону Угорщини використовуючи нереалізовані права мешканців Берегівського району Закарпатської області на безоплатне одержання земельних ділянок для ведення особистого сільського господарства.

Так, у жовтні 2014 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 , який мав сталі зв`язки з службовими особами органів державної влади, у тому числі, Управлінь Держземагенства у Берегівському районі та у Закарпатській області підшукували осіб, з числа місцевих мешканців Берегівського району Закарпатської області, які не скористалися своїм правом на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення сільського господарства, та організовували передачу указаним особам земельних ділянок.

Встановлено, що перший заступник начальника Головного управління Держземагенства у Закарпатській області ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з начальником управління Дерземагенства у Берегівському районі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , шляхом зловживання своїм службовим становищем, здійснили незаконну реєстрацію права власності земельних ділянок на 27 наближених до ОСОБА_5 громадян, на нього особисто та на його дружину - ОСОБА_8 .

Таким чином, у вищеописаний спосіб ОСОБА_5 заволодів земельними 27 ділянками, розташованими у Державній прикордонній смузі за межами населеного пункту на землях Дийдянської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, чим державі в особі Державної прикордонної служби України, спричинено тяжкі наслідки у вигляді збитків на загальну суму 36 697 522, 30грн.

У ході досудового розслідування даного кримінального провадження, 16.11.2017 громадянці ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту з носінням електронного засобу контролю. Ухвалами слідчого судді Шевченківського району м. Львова від 12.01.2018 та від 19.03.2018 ОСОБА_4 продовжено строк домашнього арешту до 16.05.2018. Разом з тим, ухвалою слідчого судді Шевченківського району м. Львова від 22.05.2018 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та збереження речових доказів.

Положеннями ч. 3, 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України з метою недопущення відчуження та зміни власника нерухомого майна та забезпечення накладення арешту прошу провести розгляд клопотання без залучення фактичних власників земельних ділянок.

Згідно листа-інформування ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області за вих. № 10-7-0.2-1375/2-18 від 16.02.2018 вбачається, що на праві власності підозрюваній ОСОБА_4 належить земельна ділянка з кадастровим номером 2120482400:02:000:0048, зареєстрована відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №902982 від 19.07.2010, реєстраційний номер 011024800014, площею 0,0300 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Гутівської сільської ради Берегівського району, за межами населеного пункту. Підстава набуття - розпорядження Берегівської районної державної адміністрації № 70 від 15.02.2010.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що вказане вище нерухоме майно - земельна ділянка із кадастровим номером 2120482400:02:000:0048, площею 0,0300 га належить на праві власності підозрюваній ОСОБА_4 , задля забезпечення заявленого у майбутньому цивільного позову та відшкодування заподіяної злочином збитків, просив клопотання задовольнити.

У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України з метою недопущення відчуження та зміни власника нерухомого майна та забезпечення накладення арешту, просив провести розгляд клопотання без залучення фактичного власника земельної ділянки.

На адресу суду поступила заява прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідувань і підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3 про розгляд справи у його відсутності в якій також зазначає, що клопотання підтримує та просить його задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється

Оглянувши клопотання та додатки до нього, приходжу до висновку, що таке є обґрунтованим, вищенаведені доводи викладені у ньому підкріплені доданими письмовими доказами та матеріалами кримінального провадження, зокрема повідомленням про підозру від 16.11.2017 щодо оголошення підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22.05.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Керуючись ст. ст. 107, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно - земельну ділянку із кадастровим номером 2120482400:02:000:0048, площею 0,0300 га за адресою: Закарпатська обл., Берегівський р-н, Гутівська сільська рада (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 011024800014) шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування майном.

Ухвала про накладення арешту на майно виконується негайно.

Виконання ухвали доручити прокурору відділу процесуального керівництва досудовим розслідувань і підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях слідчого відділу військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_3 .

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1