Постанова

від 19.04.2018 по справі 520/4680/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 520/4680/16-ц

провадження № 61-4863св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк Південний ,

представники позивачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

відповідачі - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватне підприємство Копліон-Авто ,

представник відповідача - ОСОБА_6 - ОСОБА_9,

представник відповідача - ОСОБА_8 - ОСОБА_10,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Київського районного суду м. Одеси у складі судді Луняченка В. О. від 01 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду Одеської області у складі колегії суддів: Драгомерецького М. М., Черевка П. М., Громіка Р. Д., від 12 грудня 2017 року

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк Південний (далі - ПАТ АБ Південний ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, приватного підприємства Копліон-Авто (далі - ПП Копліон-Авто ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що 23 січня 2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком Південний (далі - ВАТ АБ Південний ), правонаступником якого є ПАТ АБ Південний та ОСОБА_11 укладено кредитний договір № В27 2008г та додаткові угоди до нього від 27 лютого 2008 року та від 19 грудня 2011 року.

12 грудня 2012 року між ПАТ АБ Південний , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду до кредитного договору від 23 січня 2008 року № В 27 2008г, згідно із умовами якої боржником перед позивачем щодо виконання зобов'язань за кредитним договором став ОСОБА_6

Відповідно до умов кредитного договору від 23 січня 2008 року № В 27 2008г, враховуючи всі зміни та доповнення, ОСОБА_6 надано кредит у розмірі 740 000 доларів США, зі строком повернення до 28 квітня 2016 року, зі сплатою процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі 8 % річних.На забезпечення виконання умов, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ПП Копліон-Авто , кожен діючи самостійно, виступили поручителями за зобов'язаннями ОСОБА_6, що випливають із кредитного договору від 23 січня 2008 року № В 27 2008г.

Однак, у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань у відповідачів станом на 25 липня 2016 року виникла заборгованість у розмірі 599 462,72 доларів США та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 1 888 960,45 грн.

З урахуванням викладеного, ПАТ АБ Південний просило суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 23 січня 2008 року № В 27 2008г у розмірі 599 462,72 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 1 888 960,45 грн .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року позов ПАТ АБ Південний задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_7, на користь ПАТ АБ Південний заборгованість за кредитним договором від 23 січня 2008 року № В 27 2008гу розмірі 302 261,67 доларів США та 1 919 740,58 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 294059,60 доларів США; заборгованість за відсотками - 8202,07 доларів США; нарахована плата за кредитне обслуговування - 30780,13 грн; пеня за несплачений у строк кредит - 1210469,74 грн; штраф за несплачені у строк відсотки - 678490,71 грн.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, ПП Копліон-Авто на користь ПАТ АБ Південний заборгованість за кредитним договором від 23 січня 2008 року № В 27 2008г у розмірі 302 261,67 доларів США та 1 919 740,58 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 294059,60 доларів США; заборгованість за відсотками - 8202,07 доларів США; нарахована плата за кредитне обслуговування - 30780,13 грн; пеня за несплачений у строк кредит - 1210469,74 грн; штраф за несплачені у строк відсотки - 678490,71 грн.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_6, ОСОБА_8 на користь ПАТ АБ Південний заборгованість за кредитним договором від 23 січня 2008 року № В 27 2008г у розмірі 302 261,67 доларів США та 1 919 740,58 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за кредитом - 294059,60 доларів США; заборгованість за відсотками - 8202,07 доларів США; нарахована плата за кредитне обслуговування - 30780,13 грн; пеня за несплачений у строк кредит - 1210469,74 грн; штраф за несплачені у строк відсотки - 678490,71 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного судуОдеської області від 12 грудня 2017 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року у частині позовних вимог ПАТ АБ Південний до ПП Копліон Авто про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Провадження у справі у цій частині закрито на підставі пункту першого частини першої статті 205 ЦПК України.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року в частині стягнення судового збору з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 змінено.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 судовий збір на користь ПАТ АБ Південний в рівних частках по 49 361,73 грн з кожного, у загальній сумі 148 085,20 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції, з висновками якого в частині стягнення заборгованості за кредитним договором погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у ОСОБА_6 утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню та враховуючи те, що відповідачі є відповідальними перед кредитором за порушення зобов'язань ОСОБА_6, тому з них підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 23 січня 2008 року № В 27 2008г у розмірі 302 261,67 доларів США та 1 919 740,58 грн.

У грудні 2017 року ОСОБА_8 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заявник просить скасувати рішення судів повністю, проте доводів в частині вирішення питання про судові витрати апеляційним судом, не наводить, підстав для виходу за межі доводів касаційної скарги не вбачається, а тому рішення в цій частині не переглядається.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не в повному обсязі досліджено всі обставини справи, не взято до уваги доводи та докази заявника у справі та неправильно застосовано норми матеріального права та порушені норми процесуального права .

У березні 2017 року ПАТ АБ Південний подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 23 січня 2008 року між ВАТ АБ Південний , правонаступником якого є ПАТ АБ Південний , та ОСОБА_11 укладено кредитний договір № В27 2008г та додаткові угоди до нього від 27 лютого 2008 року та від 19 грудня 2011 року.

12 грудня 2012 року між ПАТ АБ Південний , ОСОБА_11 та ОСОБА_6 укладено додаткову угоду до кредитного договору від 23 січня 2008 року № В 27 2008г, згідно із умовами якої боржником щодо виконання зобов'язань за кредитним договором став ОСОБА_6

У подальшому між ПАТ АБ Південний та ОСОБА_6 укладено зміни та доповнення до кредитного договору від 26 квітня 2013 року, від 10 грудня 2013 року, від 31 березня 2014 року, від 13 червня 2014 року, від 01 вересня 2014 року, від 24 вересня 2014 року, від 22 січня 2015 року, від 31 березня 2015 року, від 03 серпня 2015 року та від 21 січня 2016 року.

Відповідно до умов кредитного договору, враховуючи всі зміни та доповнення, ОСОБА_6 отримав кредит у іноземній валюті у розмірі 740 000 доларів США, зі строком повернення до 28 квітня 2016 року, зі сплатою процентної ставки за користування кредитними коштами у розмірі 8 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно із графіком, що підтверджено кредитним договором від 23 січня 2008 року № В 27 2008г та подальшими укладеними додатковими угодами до договору, копії яких долучені до матеріалів справи.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 12 грудня 2012 року між ПАТ АБ Південний та ОСОБА_8 укладено договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_8 зобов'язалася відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_6 його зобов'язань перед банком, що виникли із кредитного договору від 23 січня 2008 року № В 27 2008г та подальших додаткових угод до нього у межах як основної заборгованості не більше 615 033,23 доларів США, відсотків за користування кредитом, нарахованих відповідно до кредитного договору, але не більше 174 428,19 доларів США, а всього - 789 461,42 доларів США, так і зі сплати неустойки у вигляді пені, штрафів, передбачених кредитним договором, збитків кредитора внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а також будь-яких інших платежів, передбачених кредитним договором, усім своїм майном і засобами, на які може бути звернене стягнення відповідно до чинного законодавства України.

21 січня 2016 року між ПАТ АБ Південний та ОСОБА_7, та між ПАТ АБ Південний та ПП Копліон Авто укладено договори поруки за якими поручителі, кожен окремо, зобов'язалися відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_6 його зобов'язань у повному обсязі перед банком, що виникли із кредитного договору від 23 січня 2008 року № В 27 2008г та всіх додаткових угод до нього в межах як основної заборгованості не більше 569 561,89 доларів США, відсотків за користування кредитом, нарахованих відповідно до кредитного договору, але не більше 34 357,86 доларів США, а всього - 603 919,75 доларів США, так і зі сплати неустойки у вигляді пені, штрафів, передбачених кредитним договором, збитків кредитора внаслідок невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, а також будь-яких інших платежів, передбачених кредитним договором, усім своїм майном і засобами, на які може бути звернене стягнення відповідно до чинного законодавства України.

Встановлено, що у ОСОБА_6 утворилась заборгованість за кредитним договором від 23 січня 2008 року № В 27 2008г (із врахуванням усіх змін та доповнень), яка складала 302 261,67 доларів США та 1 919 740,58 грн, в тому числі: за кредитом - 294 059,60 доларів США; за відсотками - 8 202,07 доларів США; плата за кредитне обслуговування - 30 780,13 грн; пеня за несплачений у строк кредит - 1 210 469,74 грн; штраф за несплачені у строк відсотки - 678 490,71 грн.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частинами першою та другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із частинами першою та другою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд,правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, встановивши, що ОСОБА_6свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, що призвело до виникнення заборгованості , з урахуванням того, що кожен із поручителів поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарні боржники,дійшов обґрунтованого висновку про те, що він та поручителі, на підставі статей 530, 553, 554, 1050, 1054 ЦК України, несуть відповідальність за неналежне виконання зобов'язання .

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2018 року зупинено виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 01 червня 2017 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська