Ухвала

від 25.04.2018 по справі 916/1619/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" квітня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1619/17

Господарський суд Одеської області

у складі судді Малярчук І.А.,

розглянувши заяву Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. від 25.04.2018р. за вх.№2-2117/18 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа по справі №916/1619/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Полімер-Продукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна Пальміра-Торг", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „КВС-Україна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фізичної особи - підприємця Ковбасюка Юрія Віталійовича, про стягнення 30000грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.09.2017р. задоволено позов ТОВ „Полімер-Продукт" повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна Пальміра-Торг" (65026, м. Одеса, вул. Приморська,18, код ЄДРПОУ 40184800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Полімер-Продукт" (29000, м.Хмельницький, вул.Пілотська,20, код ЄДРПОУ 33058932) 30000 (тридцять тисяч) грн. заборгованості, 1600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

29.09.2017р. на виконання вказаного рішення видано відповідний наказ.

26.02.2018р. за вх.№2-1268/18 від приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляк В.М. до Господарського суду Одеської області надійшло подання, в якому заявник просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_3, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2., АДРЕСА_1 гурт., до виконання зобов'язань, покладених на боржника виконавчим документом №916/1619/17, виданим 29.09.2017р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Південна Пальміра-Торг" (м. Одеса, вул. Приморська, 18, код ЄДРПОУ 40184800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Полімер-Продукт" (29000, м. Хмельницький, вул. Пілотська, 20, код ЄДРПОУ 33058932) 30000грн. заборгованості, 1600грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.02.2018р. відмовлено приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області ПритулякуВ.М. у задоволенні подання від 26.02.2018р. за вх.№2-1268/18 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

25.04.2018р. за вх.№2-2117/18 від Приморського районного суду міста Одеси надійшли справа №916/1619/17 (провадження №6/522/260/18) та ухвала від 28.02.2018р., згідно якої ухвалено матеріали подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні №54944500 передати на розгляд Господарського суду Одеської області.

Як вбачається із вказаного подання приватного виконавця він просить суд розглядати справу за його відсутності та повідомити його про наслідки розгляду подання.

Згідно ч.4 ст.337 ГПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Враховуючи викладене, суд, з огляду на прохання приватного виконавця розглядати подання без його участі, вважає за можливе невідкладно розглянути зазначене подання, не здійснюючи виклику приватного виконавця.

Так, в підтвердження вказаного подання приватний виконавець послався на те, що у нього на виконанні знаходиться виконавче провадження №54944500 по виконанню наказу №916/1619/17, виданого Господарським судом Одеської області 29.09.2017р. про стягнення з ТОВ „Південна Пальміра-Торг" на користь ТОВ „Полімер-Продукт" 31600грн. За вказаним виконавчим документом боржником є ТОВ „Південна Пальміра-Торг", а засновником та керівником товариства є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3.н., місце проживання: АДРЕСА_2, гурт., документ, що посвідчує особу - паспорт серії НОМЕР_1, виданий Енергодарським МВ УМВС України в Запорізькій області. Також, заявник зазначив, що ним 18.10.2017р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копію якого направлено боржнику листом з повідомленням про вручення того ж дня. 19.10.2017р. приватним виконавцем було направлено виклик щодо явки до приватного виконавця на прийом на адресу боржника - ТОВ „Південна Пальміра-Торг" та безпосередньо на адресу керівника ОСОБА_3 рекомендованим листом, але керівник боржника не відреагував на виклик виконавця та на прийом не з`явився. Товариством рішення суду не виконано, дій, спрямованих на його виконання не здійснено. Заходи щодо розшуку майна боржника виявились безрезультатними.

Обґрунтовуючи нормативно власне подання приватний виконавець послався на ст.377-1 Цивільного процесуального кодексу України, яка передбачає, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.

Між тим, відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.337 ГПК України тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Положення ч.ч.4, 10 ст.11 ГПК України передбачають, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, про яку зазначено у п.51 Рішення ЄСПЛ у справі "Щокін проти України", говорячи про закон , стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції (рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (), № 26449/95, пункт 54, від 9 листопада 1999 року). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві . Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy), [ВП], № 33202/96, пункт 109, ЄСПЛ 2000-І).

Крім того, свобода пересування гарантована ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає: Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною . При чому згідно ч.3 указаної статті це на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі Гочев проти Болгарії ( Gochev v. Bulgaria від 26.11.2009року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

Таким чином, з огляду на те, що норма ст.337 ГПК України чітко врегульовує, що судом може бути застосовано тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України, тобто, окреслено коло осіб, які можуть піддані такому заходу забезпечення виконання судового рішення, що охоплює лише фізичну особу, яка має статус боржника у виконавчому провадженні. З врахуванням викладеного у порядку ст.337 ГПК України суд не може обмежити пересування за межі України осіб, фізичних осіб, які не є боржниками. Так як боржником на стадії примусового виконання рішення суду від 14.09.2017р. у справі №916/1619/17 є саме ТОВ „Південна Пальміра-Торг", суд не може застосовувати визначені приватним виконавцем у поданні обмеження стосовно керівника та/або засновників названої юридичної особи.

Крім того, так як правовідносини з приводу тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України врегульовані у господарському процесі, відсутні підстави для застосування аналогії закону у таких правовідносинах, унормованих також у цивільному процесі ст.377-1 ЦПК України, - тому у суду відсутні підстави застосовувати у даному випадку положення ст.377-1 ЦПК України.

Керуючись ч.10 ст.11, ст.337, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області ПритулякуВ.М. у задоволенні подання, яке надійшло від Приморського районного суду міста Одеси за матеріалами справи №916/1619/17 (провадження №6/522/260/18) за вх.№2-2117/18, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

2. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 25.04.2018р. та згідно ч.2 ст.254, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.А. Малярчук