Постанова

від 25.04.2018 по справі 910/19006/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2018 р. Справа№ 910/19006/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Скрипки І.М.

Гончарова С.А.

при секретарі Майданевич Г.А.

розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 (повний текст складено 05.03.2018)

у справі № 910/19006/17 (суддя Головіна К.І.)

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фенікс"

до Приватного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

про стягнення 47 860, 94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фенікс" грошові кошти у сумі 47 860, 94 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600, 00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 року по справі № 910/19006/17 та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фенікс" до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 47 860, 94 грн. - в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена, а рішення місцевого господарського суду має бути скасоване та прийняте нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 03.04.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Шапталі Є.Ю., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Шаптала Є.Ю., судді Скрипка І.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2018р. у справі № 910/19006/17 та встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

.Також, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).

За правилами п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762 грн.*100 = 176 200 грн.).

Враховуючи, що предметом розгляду у справі № 910/19006/17 є вимоги про стягнення 47 860, 94 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України.

Згідно з ч. 10 ст. 270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

01.03.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу у відповідності до якого, останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2018р. у справі № 910/19006/17 залишити без змін.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ "ФК "Фенікс" та ПАТ КБ "Приватбанк" було укладено договір банківського обслуговування від 21.05.2015 р. який є змішаним договором, оскільки містить в собі елементи як публічного договору, так і договору приєднання.

У відповідності до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як передбачено ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

У відповідності до ч. 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Пунктом 3.1.1.1 Умов та Правил встановлено, що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua (в редакціях станом на 01.08.2017, від 01.09.2017 р. та від 01.10.2017 р.), банк здійснює розрахунково-касове обслуговування клієнта на підставі чинного законодавства, цих Умов і Правил, договору банківського обслуговування, внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків.

Відповідно до п. 3.1.1.2 Умов банк здійснює прийом і видачу готівки відповідно до чинних нормативних актів (у тому числі з використанням пристроїв самообслуговування банку).

Згідно з п. 3.1.1.71.2 Умов банк стягує комісію за внесення грошової виручки відповідно до тарифів банку на день здійснення операції з одержувача засобів.

Пунктом 3.1.1.8 Умов передбачено, що оплата за виконання банком операцій і надання послуг за цим договором здійснюється відповідно до діючих тарифів банку.

Відповідно до п. 3.1.1.9 Умов доповнення і коректування тарифів здійснюється у порядку, передбаченому цим договором. Інформація про діючі тарифи і зміни у них розміщається на дошці оголошень в операційному залі банку та/ або через сайт банку (www.privatbank.ua, https:// client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет/SMS-ресурс).

Вказаними Умовами у редакції від 01.08.2017 р., від 01.09.2017 р. (розділ 3) були встановлені тарифи банківського облуговування ), а саме - тариф № 32, а у редакції Умов від 01.10.2017 р. тариф № 24 - для малого та середнього бізнесу/бізнесу крупних та VIP-клієнтів, відповідно до якого прийом грошової виручки/інших платежів від уповноважених представників юридичних осіб та підприємців з подальшим зарахуванням на рахунок даного клієнта, відкритий в будь-якій філії (відділенні) ПриватБанку, встановлюється при наданні послуги у відділенні банку та в рамках самообслуговування (Приват24/термінали/ банкомати) у сумі 5,00 грн.

У відповідності до п. 1.1.3.2.4 Умов передбачено право банку змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов'язаний не менше ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно з п. 1.1.3.1.9 договору. Якщо протягом 7 днів банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.

Згідно з п. 1.1.3.2.10 Умов банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміна Умов надання банківських послуг, інформування про розмір заборгованості за кредитом, проведення банком акцій, проведення опитування про якість обслуговування, оформлення платіжних документів, тощо) встановити контакт з клієнтом, використовуючи будь-які канали звя'зку. Банк має право встановлювати контакт з клієнтом, використовуючи зазначені канали зв'язку, на постійній основі, якщо клієнт відмовився від отримання вищезазначених повідомлень.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2017 р. ПАТ КБ "Приватбанк" було прийнято рішення про встановлення тарифу за розрахункове-касове обслуговування клієнтів у розмірі 1 % від суми операції, але не менше 50 грн., у зв'язку з чим 29.06.2017 р. банк на електронну адресу співробітника позивача ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) направив лист, у якому повідомив позивача про таку зміну тарифу.

ТОВ "ФК "Фенікс" у відповідь на вказаний електронний лист, листом від 30.06.2017 р. повідомив банк, що буде змушений відмовитись від послуг банку за вказаними тарифами, а у подальшому повторно звернувся до банку з листом № 1047 від 08.08.2017 р. про перегляд зміненого тарифу. Однак, листом від 16.08.2017 р. банк відмовив позивачу у перегляді тарифу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що п. 3.1.1.9 Умов передбачено, що доповнення і корегування тарифів здійснюється у порядку, передбаченому договором банківського обслуговування, інформація про діючі тарифи і зміни у них розміщуються на Дошці оголошень в операційному залі банку та/або через сайт банку (www.privatbank.ua, https:// client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет/SMS-ресурс).

Проте, не містять доказів розміщення банком на Дошці оголошень в операційному залі банку та/або сайті банку www.privatbank.ua інформації щодо зміни тарифу за прийом грошової виручки при наданні послуги у відділенні банку та в рамках самообслуговування (Приват24/термінали/банкомати), а також встановлення його у розмірі 1 % від суми зарахування, але не менше 50 грн.

Разом з тим, апеляційний суд бере до уваги, що підписанням заяви від 21.05.2015 р. ТОВ "ФК "Фенікс" приєдналось до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк", яка, як вже зазначалось, є публічним договором, а відповідно до ч. 2 ст. 633 Цивільного кодексу України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що індивідуальне повідомлення клієнта, в тому числі в порядку, передбаченому п.п. 1.1.3.2.4, 1.1.3.2.10 Умов та Правил надання банківських послуг, про зміну тарифів без внесення відповідних змін до Умов та правил надання банківських послуг шляхом розміщення їх на Дошці оголошень в операційному залі банку та/або сайті банку www.privatbank.ua, не є підставою для одностороннього застосування тарифів банком у зміненому розмірі (1 % від суми зарахування, але не менше 50 грн.).

Щодо доводів скаржника про повідомлення позивача про зміну тарифу шляхом направлення 29.06.2017 р. на електронну адресу співробітника ТОВ "ФК "Фенікс" ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1) електронного листа про таку зміну тарифів апеляційним судом також не приймаються, оскільки індивідуальне повідомлення банком позивача про зміну тарифів в Умовах банківського обслуговування без додержання відповідної процедури у разі такої зміни, встановленої у цих Умовах, не свідчить про належність внесених змін до них.

На рахунок тверджень скаржника про те, що здача виручки для зарахування її на рахунок ТОВ "ФК "Фенікс" здійснювалась неідентифікованими довіреними особами позивача, тому банк застосовував тариф № 33, передбачений Умовами та правилами надання банківських послуг в редакціях від 01.08.2017 р. та від 01.09.2017р., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо вказаних тверджень та зазначає наступне.

Як визначено п. 3.1.1 Умов та Правил надання банківських послуг, довірена особа - особа, повноваження якої на здійснення дій (отриманні виписок, довідок, внесення коштів, надання документів та інші) від імені клієнта, підтверджені матрицею повноважень.

Матриця повноважень - це банківський інструмент, який представляє собою сукупність списку уповноважених та довірених осіб підприємства, перелік їх повноважень.

В матеріалах справи наявна матриця повноважень осіб, якою позивачем визначено довірених осіб, що мають право здійснювати здачу грошової виручки до банку для подальшої її зарахування на рахунок ТОВ "ФК "Фенікс", при цьому при вчиненні таких дій (здачі виручки) зазначені довірені особи були ідентифіковані банком, що підтверджується зазначенням банком прізвища, імені та по-батькові цих осіб у призначенні платежу під час внесення грошових коштів.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що представники позивача, які здійснювали внесення готівкової виручки для подальшого зарахування на рахунок ТОВ "ФК "Фенікс", володіли необхідним обсягом повноважень та були ідентифіковані позивачем. У зв'язку із чим застосування відповідачем тарифу № 33, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг в редакціях від 01.08.2017 р. та від 01.09.2017р., є безпідставним.

Разом з тим, Умови та правила надання банківських послуг в редакції від 01.10.2017 р. не містять зазначеного банком тарифу № 33 або будь-якого іншого, який передбачає розмір комісії за внесення грошової виручки неідентифікованими довіреними особами. Водночас, Умови та правила надання банківських послуг в редакції від 01.10.2017 р. передбачають застосування тарифу № 24, яким встановлюється комісія за прийом грошової виручки/інших платежів від уповноважених ідентифікованих представників юридичних осіб та підприємців у касі/ТСО з подальшим зарахуванням коштів на рахунок даного клієнта - у сумі 5 грн., який і підлягає застосуванню відповідачем, починаючи з 01.10.2017 р.

Таким чином, на підставі викладеного, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що у період з 04.08.2017 р. по 10.10.2017 р. банк безпідставно стягував комісію за внесення грошової виручки на рахунок ТОВ "ФК "Фенікс" за тарифами, не передбаченими Умовами та правилами надання банківських послуг в редакціях від 01.08.2017 р., від 01.09.2017 р., від 01.10.2017 р. у розмірі 1 % від суми внесених коштів на рахунок позивача, але не менше 50 грн., а відповідні зміни за процедурою встановленою цими Умовами та Правилами надання банківських послуг, банком не вносились.

Згідно з ч. 2 ст.1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, здійснюючи списання комісії у завищеному розмірі за тарифами, які не передбачались Умовами та правилами надання банківських послуг в редакціях від 01.08.2017 р., від 01.09.2017 р., від 01.10.2017 р., відповідач порушив вказані норми закону, а тому вимога ТОВ "ФК "Фенікс" про стягнення безпідставно списаних грошових коштів є обгрунтованою.

Беручи до уваги вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі № 910/19006/17 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Разом з тим, доводи Приватного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі № 910/19006/17 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі № 910/19006/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі № 910/19006/17 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/19006/17 повернути до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до суду касаційної інстанції у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді І.М. Скрипка

С.А. Гончаров

Повний текст постанови складено 25.04.2018