Постанова

від 17.04.2018 по справі 11/5014/1571/2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 11/5014/1571/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 (судді: Геза Т.Д., Сгара Е.В., Склярук О.І.) та ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.07.2017 (суддя Лісовицький Є.А.) у справі

за скаргою Державного підприємства "Первомайськвугілля"

на дії органу державної виконавчої служби - Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі № 11/5014/1571/2012

за позовом Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії

до Державного підприємства "Первомайськвугілля",

про стягнення 15 672 982,34 грн,

В С Т А Н О В И В:

04.07.2017 Державне підприємство "Первомайськвугілля" (далі - ДП "Первомайськвугілля") подало до Господарського суду Луганської області скаргу від 26.06.2017 № 01/4-1-233 на дії органу державної виконавчої служби в порядку статті 121 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій просило тимчасово, до 01.01.2019, скасувати заходи примусового виконання рішення Господарського суду Луганської області у справі № 11/5014/1571/2012, скасувати постанову від 07.07.2016 ЗВП № 51454450 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. про арешт коштів та інших цінностей боржника, розміщених на розрахункових рахунках ДП "Первомайськвугілля" та його відокремлених підрозділів, зазначених у скарзі та доповненнях до неї (том 3, а.с. 6 - 9, 73 - 77), у межах суми стягнення за наказом суду у справі № 11/5014/1571/2012 у розмірі 16 451 737,25 грн, а також зняти арешт майна боржника та скасувати заборону на його відчуження у межах суми стягнення за наказом суду у цій справі і припинити чинність обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 15311614 (спеціальний розділ) від 08.07.2016 та у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 07.07.2016 № 15891270.

Скаргу обґрунтовано тим, що ДП "Первомайськвугілля" є вугледобувним підприємством із часткою державної власності у статутному фонді 100 % і з огляду на положення статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" виконавче провадження підлягає зупиненню, арешт коштів і майна має бути скасовано, проте звернення боржника до державного виконавця залишено без відповіді, що стало підставою для звернення до суду з відповідною скаргою.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.07.2017 (суддя Лісовицький Є.А.), залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 (судді: Геза Т.Д., Сгара Е.В., Склярук О.І.) скаргу ДП "Первомайськвугілля" на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволено, зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України тимчасово, до 01.01.2019, зняти арешт накладений згідно з постановою від 07.07.2016 ЗВП № 51454450 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. з виконання наказу Господарського суду Луганської області № 11/5014/1571/2012 з коштів та інших цінностей боржника, розміщених на розрахункових рахунках ДП "Первомайськвугілля" та його відокремлених підрозділів, визначених у резолютивній частині ухвали суду першої інстанції, у межах суми стягнення за наказом суду у справі № 11/5014/1571/2012 у розмірі 16451737,25 грн. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України тимчасово, до 01.01.2019, зняти арешт, накладений згідно з постановою від 07.07.2016 ЗВП №51454450 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. з виконання наказу Господарського суду Луганської області № 11/5014/1571/2012, з майна боржника та скасувати заборону на його відчуження у межах суми стягнення за наказом суду у цій справі у розмірі 16 451 737,25 грн, припинити чинність обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 15311614 (спеціальний розділ) від 08.07.2016 і в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 15891270 від 07.07.2016. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України копії документів про зняття заходів примусового виконання направити на виконання в органи, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Не погоджуючись із судовими рішеннями, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент ДВС Міністерства юстиції України) у касаційній скарзі просить ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.07.2017 і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні скарги наголошуючи, що статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" не визначено підстав для зупинення виконавчих проваджень і заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, однак пунктом 9 статті 37 цього Закону передбачено повернення виконавчого документа стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Скаржник наголошує, що 16.06.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу за ВП № 50495847, а у разі повернення виконавчого документа стягувачу арешт майна знімається, проте суди не взяли наведеного до уваги.

При цьому, скаржник зазначає, що судові рішення суперечать приписам постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 7 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржені у справі судові рішення, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами, рішенням Господарського суду Луганської області від 11.09.2012 у справі № 11/5014/1571/2012 позовні вимоги ДП "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії задоволено частково та стягнуто з ДП "Первомайськвугілля" заборгованість, а саме борг за спожиту активну електричну енергію в сумі 14 370 523, 79 грн, борг за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у сумі 40 051,62 грн, пеню у сумі 403 544, 93 грн, 3 % річних у сумі 80 930,11 грн, витрати зі сплати судового збору у сумі 61 073, 84 грн.

На виконання цього судового рішення у справі № 11/5014/1571/2012 видано наказ від 28.09.2012.

Згідно зі статтею 115 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (частини 1 та 2 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження").

25.04.2016 на підставі наказу Господарського суду Луганської області від 28.09.2012 № 11/5014/1571/2012 та заяви стягувача - ДП "Регіональні електричні мережі" в особі Луганської філії державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 50945847.

10.06.2016 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору - 16 451 737,26 грн.

10.06.2017 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за виконавчим провадженням ВП № 50945847.

15.06.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. виконавче провадження ВП № 50945847 було об'єднано у зведене виконавче провадження ЗВП № 51454450.

07.07.2016 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. за зведеним виконавчим провадженням ЗВП № 51454450 було винесено постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, розміщених на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, відповідно до якої накладено арешт на кошти, розміщені на рахунках боржника, а також на всі інші рахунки боржника, відкриті в установах банку, і також на рахунки, які можуть бути відкриті після винесення цієї постанови, що належать боржникові - ДП "Первомайськвугілля" та про арешт майна боржника, а також оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржникові - ДП "Первомайськвугілля" та його відокремленим підрозділам, у межах суми стягнення 61 276 075,13 грн.

ДП "Первомайськвугілля", звертаючись до суду зі скаргою від 26.06.2017 № 01/4-1-233 (з урахуванням уточнень до скарги) на дії органу державної виконавчої служби обґрунтувало свої вимоги про тимчасове, до 01.01.2019, зняття арешту, накладеного згідно з постановою від 07.07.2016 ЗВП № 51454450 головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадима І.С. із виконання наказу Господарського суду Луганської області № 11/5014/1571/2012 на кошти і майно боржника, положеннями Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" та посилалося на залишення державним виконавцем без відповіді листа боржника від 30.05.2017 № 01/4-4-199 щодо зупинення виконавчих проваджень та скасування заходів примусового виконання судових рішень.

Статтею 121 2 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) передбачено можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців у разі порушення прав, свобод і законних інтересів особи.

24.05.2017 набрав чинності Закон України від 13.04.2017 № 2021-VIII "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств", відповідно до статті 1 якого тимчасово, до 01 січня 2019 року, підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, зважаючи на положення статті 19 Конституції України і статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час винесення постанови) державний виконавець повинен вчиняти виконавчі дії не лише із дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а й відповідно до інших законів, які є обов'язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов'язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження.

Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ДП "Первомайськвугілля" є вугледобувним підприємством із часткою державної власності у статутному фонді 100 %.

Отже, оскільки боржник є державним вугледобувним підприємством, у державного виконавця виник обов'язок виконання вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств", який не може ставитися під сумнів і є обов'язковим для застосування державним виконавцем при здійсненні ним виконавчих дій у цьому виконавчому провадженні.

Проте як установлено судами та вбачається із наявної у матеріалах справи довідки ПАТ АБ "Укргазбанк" від 14.06.2017 № 44 та листа ПАТ "Сбербанк" від 15.06.2017 № 6107/3/32-3, арешт майна (коштів) на теперішній час не скасовано. Відповідно до інформаційної довідки від 23.06.2017 № 90363890 із Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, арешт нерухомого майна боржника також не скасовано.

Натомість, як установлено судами, 16.06.2017 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 9 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", яку ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.07.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2017, у межах справи № 11/5014/1571/2012 було визнано недійсною, а Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України зобов'язано згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" винести постанову про відновлення виконавчого провадження № 50945847 і виконати вимоги статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств" у частині зупинення цього виконавчого провадження.

Ураховуючи приписи законодавства та установлені судами обставини, господарські суди дійшли правильного висновку про задоволення скарги ДП "Первомайськвугілля" на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо зупинення виконавчого провадження та зняття арешту з рахунків і майна відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".

Щодо посилання Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на те, що суд не може зобов'язувати державного виконавця до вчинення будь-яких дій, слід зазначити, що зобов'язання судами державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпосередньо ухиляється, не суперечить вимогам чинного законодавства і в цьому випадку апеляційний суд діє як "суд встановлений законом".

Інші викладені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставою для скасування судових рішень, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів, фактично зводяться до незгоди скаржника із судовими рішеннями.

За змістом частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час здійснення касаційного провадження) касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведені приписи законодавства та обставини, встановлені судами, колегія суддів зазначає, що оскаржені у справі ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.07.2017 і постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 ухвалено із додержанням норм процесуального права і підстав для їх скасування немає.

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, клопотання Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, викладене у заяві про усунення недоліків касаційної скарги щодо повернення судового збору надміру сплаченого згідно з платіжним дорученням від 20.11.2017 № 3983, підлягає задоволенню відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір", за змістом яких сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, який повертається у розмірі переплаченої суми. Оскільки згідно з підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній до 15.12.2017, яка діяла на час звернення скаржника з касаційною скаргою) встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який становив 1 600,00 грн, Департаменту ДВС Міністерства юстиції України, слід повернути з Державного бюджету України 320,00 грн (1 920,00 грн сплачений судовий збір - 1 600,00 грн розмір судового збору, визначений законом).

Керуючись статтями 300, 301, 304, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 та ухвалу Господарського суду Луганської області від 28.07.2017 у справі № 11/5014/1571/2012 залишити без змін.

3. Повернути Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з Державного бюджету України 320,00 грн судового збору, надміру сплаченого згідно з платіжним дорученням від 20.11.2017 № 3983 за подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 24.10.2017 у справі № 11/5014/1571/2012.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак