Рішення

від 17.04.2018 по справі 813/4269/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №813/4269/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

судді Крутько О.В.,

судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Ванчак М.Л.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи 1 ОСОБА_3,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства АС-АВТО-ТРАНС до Державної служби України з безпеки на транспорті, голови Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_4, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фіакр-Львів , Львівської обласної громадської організації Львівтрансзахист про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства АС-АВТО-ТРАНС до Державної служби України з безпеки на транспорті, голови Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_4, із вимогами:

- визнати протиправними дії голови Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_4, спрямовані на організацію 18.10.2017 року додаткового обстеження АС Автостанція №3 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ №1059 від 02.11.2017 року Про анулювання свідоцтв про атестацію автостанції в частині анулювання свідоцтва про атестацію АС Автостанція №3 , яка належить Приватному підприємству АС-АВТО-ТРАНС та знаходиться за адресою - м.Львів, вул.Симона Петлюри, 11.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з наказом №997 від 17.10.2017 року Про проведення додаткового обстеження автостанції АС Автостанція №3 , складено протокол обстеження автостанції від 18.10.2017 року, зокрема, на підставі якого видано наказ №1059 від 02.11.2017 року про анулювання атестації АС Автостанція №3 та виключення автостанції з переліку атестованих автостанцій. Позивач вважає, що протокол про обстеження складений формально і без проведення жодних досліджень. Окрім того, позивачем наголошується на протиправності проведеного контрольного заходу додаткового обстеження, невідповідності висновків комісії відповідача фактичному стану справ на автостанції позивача. Тож, як наслідок, протиправним, на переконання позивача, є наказ про анулювання свідоцтва про атестацію автостанції.

Ухвалою суду від 24.11.2017 року у даній адміністративній справі було відкрито провадження.

Згідно ухвали суду від 05.12.2017 року, позивачу було відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду дану ухвалу скасовано, і вжито заходи до забезпечення позову.

Ухвалою суду від 04.01.2018 року було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю Фіакр-Львів та Львівську обласну організацію Львівтрансзахист .

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві й додаткових поясненнях, просив суд позов задовольнити повністю. У підтвердження викладеного у позовній заяві представник долучив докази до матеріалів справи. Представник позивача також зазначив, що перевірка проводилась з порушенням Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.09.2010 №700. Окрім того, вказав, що у контролюючого органу були відсутні підстави для проведення додаткового обстеження, оскільки звернення народного депутата не є підставою для проведення додаткового обстеження, з врахуванням вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Відповідач-1 явку представника в засідання суду жодного разу не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав.

Представник відповідач-2 позов не визнав, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, що зазначені у письмовому відзиві на позовну заяву. Відзив обґрунтовано тим, що проведення додаткового обстеження передбачено пунктом 2.12 Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.09.2010 №700 (далі - Порядок №700), у разі виявлення під час здійснення державного контролю Укртрансбезпекою або у разі надходження від органів державної влади або органів місцевого самоврядування даних щодо недотримання вимог до автостанції відповідного класу. На адресу Укртрансбезпеки надійшов лист Голови Верховної ОСОБА_1 України ОСОБА_5 від 22.09.2017 року №11/10-453 стосовно запиту народного депутата України ОСОБА_6 від 21.09.2017 року №12/зп, до якого долучено лист ТзОВ Фіакр-Львів щодо невідповідності атестаційним умовам автостанцій АС №3 . За результатами розгляду вказаних звернень Державною службою України з безпеки на транспорті видано наказ від 17.10.2017 року №997 Про проведення додаткового обстеження автостанцій . На підставі наказу №997 Укртрансбезпекою 18.10.2017 року проведено додаткове обстеження автостанції №3 . Згідно з протоколом обстеження, на території автостанції Автостанція №3 виявлено порушення вимог до автостанцій, встановлених Порядком №700. На підставі встановлених обставин, наказом від 02.11.2017 року №1059 Державної служби України з безпеки на транспорті було анульовано свідоцтво про атестацію автостанції №3 та виключено таку з переліку атестованих автостанцій. У зв'язку із наведеним, відповідачі вважають, що діяли правомірно, в межах визначених повноважень, а тому відсутні підстави для скасування наказу №1059 від 02.11.2017 року.

Представник третьої особи 1 проти позову заперечив, подав до суду письмові пояснення щодо позову. У своїх поясненнях представник зазначив, що у відповідності до п.2.12 Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 27.09.2010 року №700, додаткове обстеження проводиться у разі виявлення під час здійснення державного контролю Укртрансбезпекою або у разі надходження від органів державної влади або органів місцевого самоврядування даних щодо недотримання вимог до автостанції відповідного класу, а в даному випадку Автостанція №3 встановленим вимогам до автостанції відповідного класу не відповідала, що викликало незадоволення пасажирів та перевізників, які користувалися її послугами.

Третя особа 2 явку уповноваженого представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. У надісланих на адресу суду поясненнях щодо позову представник вказав, що дії голови Укртрансбезпеки спрямовані на організацію та проведення додаткового обстеження автостанції АС Автостанція №3 , яка належить ПП АС-АВТО-ТРАНС є правомірними, а видача наказу №997 від 17.10.2017 року є законною.

Заслухавши пояснення учасників справи (їх представників), розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Приватне підприємство АС-АВТО-ТРАНС є власником автостанції Автостанція №3 , яка знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Симона Петлюри, 11.

У відповідності з вимогами Порядку №700, автостанція має розроблений та затверджений паспорт автобусної станції Автостанція №3 м.Львів , який містить інформацію про діяльність автостанції, зокрема, план, схему руху, режими та графіки роботи, розташування платформ і будівель тощо.

Автостанція Автостанція №3 атестована як автостанція третього класу та внесена до переліку атестованих автостанцій, згідно з Свідоцтвом №0371, зі строком дії з 06.09.2017 року до 05.09.2022 року, виданим на підставі протоколу обстеження від 31.08.2017 року №0400.

Відповідачем-1 - 23.08.2017 року проведено обстеження АС Автостанція №3 , результати якого підтвердили відповідність зазначеної автостанції вимогам автостанції третього класу, про що складено протокол обстеження автостанції.

У подальшому, до Державної служби України з безпеки на транспорті, як до центрального органу виконавчої влади, який відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному транспорті, надійшов лист Голови Верховної ОСОБА_1 України ОСОБА_5 від 22.09.2017 року №11/10-453, для розгляду.

Додатком до зазначеного листа був запит народного депутата України ОСОБА_6 від 21.09.2017 року №12/зп та лист ПП АС-АВТО-ТРАНС щодо невідповідності атестаційним умовам для автостанції Автостанції №3 .

На підставі звернення народного депутата України ОСОБА_6 від 21.09.2017 року №12/зп та листа Голови Верховної ОСОБА_1 України ОСОБА_5 від 22.09.2017 року №11/10-453 відповідач, керуючись п.п.2.11, 2.12 Порядку 700 видав наказ №997 від 17.10.2017 року Про проведення додаткового обстеження автостанції .

18.10.2017 року, згідно наказу №997, Укртрансбезпекою проведено додаткове обстеження АС Автостанція №3 , про що складено протокол обстеження автостанції, із відображенням наступних показників:

1) кількість квиткових кас, од. - дві;

2) наявність автостанційної комп'ютерної системи, яка забезпечує за допомогою мережі Інтернет можливість оперативно ознайомлюватись з інформацією щодо проданих квитків, вільних місць - відсутня;

3) камери схову ручної поклажі, багажу (секції), од. - нуль;

4) наявність приміщень для пасажирів з дітьми (кімната матері і дитини) - відсутні;

5) загальна кількість платформ для прибуття, відправлення автобусів (посадки та висадки пасажирів), од. - нуль;

6) кількість критих платформ для прибуття, відправлення автобусів (посадки та висадки пасажирів), од. - нуль;

7) наявність кімнат для тривалого відпочинку водіїв - відсутні;

8) майданчик для відстою автобусів, місць - відсутні;

9) наявність квиткових кас, пристосованих для користування особами з обмеженими фізичними можливостями - відсутні;

10) наявність громадських вбиралень - одна;

11) наявність громадських вбиралень, пристосованих для осіб з обмеженими фізичними можливостями - одна;

12) наявність підготовлених працівників для надання допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями - дві;

13) наявність довідкової служби з можливістю цілодобового обміну інформацією з перевізниками та організатором за допомогою сучасних засобів зв'язку (мережа Інтернет, факс). (Довідкова служба може обслуговувати декілька автостанцій відповідного власника) - в наявності;

14) можливість використання засобів безготівкового розрахунку та наявність засобів оформлення квитків без участі касира (наявність платіжного термінала) - відсутня;

15) наявність пункту надання невідкладної медичної допомоги - відсутній;

16) наявність обов'язкової візуальної інформації, системи інформування водіїв про умови дорожнього руху - в наявності;

17) надання інформації через систему гучного мовлення - в наявності;

18) кількість облаштованих місць для сидіння пасажирів з метою очікування поїздки - п'ятнадцять;

19) наявність технічного обладнання, конструкцій та засобів для забезпечення вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями - відсутнє.

Вказаним протоколом встановлено порушення, а саме: невиконання позивачем вимог п.2.10 розділу 2 Порядку регулювання діяльності автостанцій №700.

Наказом від 02.11.2017 року №1059 Державної служби України з безпеки на транспорті анульовано свідоцтво про атестацію автостанції Автостанція №3 , що знаходиться за адресою: вул.Симона Петлюри, 11, м.Львів та належить ПП АС-АВТО-ТРАНС й виключено дану автостанцію з переліку атестованих автостанцій.

Не погодившись із діями відповідачів щодо винесення наказу від 02.11.2017 року №1059 та з самим наказом, позивач звернувся до суду з означеним позовом.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 5 квітня 2007 року №877-V у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно ст.1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль) згідно ст.3 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності здійснюється за принципами:

- пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

- підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

- рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

- гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання;

- об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

- здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

- відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

- неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання;

- невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

- відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання;

- дотримання умов міжнародних договорів України;

- незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;

- наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

- презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);

- орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності;

- недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій;

- здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною одинадцятою статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб'єкта господарювання) (ч.12 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).

Згідно ч.3 ст.6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Процедуру атестації автостанцій, вимоги до них, механізм визначення розміру автостанційного збору та вартості послуг, що надаються автомобільними перевізниками визначає Порядок регулювання діяльності автостанцій, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №700 від 27.09.2010 року.

Відповідно до підпункту 45 пункту п'ятого Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, Укртрансбезпека видає свідоцтва про атестацію автостанцій, веде перелік атестованих автостанцій та розміщує зазначений перелік на своєму офіційному веб-сайті.

Пунктом 2.12 Порядку №700 передбачено проведення додаткового обстеження у разі виявлення під час здійснення державного контролю Укртрансбезпекою або у разі надходження від органів державної влади або органів місцевого самоврядування даних щодо недотримання вимог до автостанції відповідного класу.

Оскільки мета обстеження автостанції це дослідження відповідності автостанції вимогам, встановленим Додатком 1 до Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженим Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 27.09.2010 року №700, для автостанції відповідного класу, тобто діяльність центрального органу виконавчої влади щодо забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості послуг, то додаткове обстеження автостанції є заходом державного нагляду (контролю) в розумінні норм Закону - України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно п.2.6 Порядку №700, за результатами обстеження складається протокол, який підписується особами, що провели обстеження, та уповноваженою особою власника.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №700, власник повинен забезпечувати обслуговування пасажирів та автомобільних перевізників на автостанції згідно з вимогами до автостанції відповідного класу та з дотриманням вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 року №176, протягом строку дії свідоцтва.

Вимоги до автостанції третього класу визначені в додатку №1 до Порядку 700, а саме:

- кількість квиткових кас, од. (не менше) -2;

- наявність автостанційної комп'ютерної системи, яка забезпечує за допомогою мережі Інтернет можливість оперативно ознайомлюватись з інформацією щодо проданих квитків, вільних місць -;

- камери схову ручної поклажі, багажу (секції), од. (не менше)-2;

- наявність приміщень для пасажирів з дітьми(кімната матері і дитини)-;

- загальна кількість платформ для прибуття, відправлення автобусів (посадки та висадки пасажирів), од. (не менше); загальна кількість -4, критих -;

- наявність кімнат для тривалого відпочинку водіїв -;

- майданчик для відстою автобусів, місць (не менше)-3;

- наявність квиткових кас, пристосованих для користування особами з обмеженими фізичними можливостями +;

- наявність громадських вбиралень +;

- наявність громадських вбиралень, пристосованих для осіб з обмеженими фізичними можливостями +;

- наявність підготовлених працівників для надання допомоги особам з обмеженими фізичними можливостями +;

- наявність довідкової служби з можливістю цілодобового обміну інформацією з перевізниками та організатором за допомогою сучасних засобів зв'язку (мережа Інтернет, факс). (Довідкова служба може обслуговувати декілька автостанцій відповідного власника) +;

- можливість використання засобів безготівкового розрахунку та наявність засобів оформлення квитків без участі касира (наявність платіжного термінала) -;

- наявність пункту надання невідкладної медичної допомоги -;

- наявність обов'язкової візуальної інформації, системи інформування водіїв про умови дорожнього руху +;

- надання інформації через систему гучного мовлення +;

- мінімальна кількість облаштованих місць для сидіння пасажирів з метою очікування поїздки 15;

- наявність технічного обладнання, конструкцій та засобів для забезпечення вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями +.

Доказами в адміністративному судочинстві є, відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Статтею 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд в силу ст.74 КАС України не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на зміст наведених норм процесуального права, складений відповідачем протокол додаткового обстеження автостанції від 18.10.2017 року, яке проводилося без ознайомлення позивача з підставою проведення такого обстеження і без надання копії протоколу обстеження керівнику, керівник присутній при виявленні порушень і зазначенні в протоколі фактів порушення не був, лиш надано на підпис, за умови підпису протоколу і отримає копію - не є належним доказом зафіксованих у ньому порушень, оскільки додаткове обстеження та складання протоколу відбулося всупереч вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядку регулювання діяльності автостанцій, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 27.09.2010 року №700.

При цьому, доказами, що наявні у матеріалах справи спростовуються порушення, вказані у протоколі обстеження від 18.10.2017 року, а саме:

1. Камери схову ручної поклажі, багажу (секції) - не менше 2 одиниць. У протоколі обстеження вказано нуль .

Однак, про наявність на АС Автостанція №3 чотирьох камер свідчать: фотографія 1 (а.с.115); паспорт автостанції.

2. Загальна кількість платформ для прибуття, відправлення автобусів (посадки та висадки пасажирів), - не менше 4 одиниць. Згідно протоколу обстеження - нуль .

Загалом, про наявність на АС Автостанція №3 чотирьох платформ свідчать: фотографія 2 (а.с.116); паспорт автостанції.

3. Майданчик для відстою автобусів - не менше 3 місць. У протоколі обстеження вказано відсутні .

Про наявність на АС Автостанція №3 майданчика для відстою автобусів на 15 місць свідчать: фотографія 3 (а.с.117); паспорт автостанції.

4. Наявність квиткових кас, пристосованих для користування особами з обмеженими фізичними можливостями. Згідно протоколу обстеження вказано відсутні .

У той же час, про наявність на АС Автостанція №3 такої квиткової каси свідчать: фотографії 4, 5 (а.с.118, 119); паспорт автостанції.

5. Наявність технічного обладнання, конструкцій та засобів для забезпечення вільного доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями.

Доступ до інфраструктур АС Автостанція №3 таких як платформи, каси, зал очікування особам з обмеженими фізичними можливостями забезпечено способом влаштуванням пандусів, а до платформ - відсутністю бортових каменів (фотографія 2, 6 (а.с.116, 120).

Суд зауважує, що відповідність АС Автостанція №3 усім іншим вимогам підтверджено протоколом обстеження від 18.10.2017 року.

Як встановлено судом із матеріалів справи, АС Автостанція №3 обстежувалась відповідачем у вересні 2017 року у процесі атестації, на АС було належним чином оформлено паспорт автостанції з фіксуванням усіх наявних елементів інфраструктури.

Жодних доказів фотофіксації відповідачем виявлених порушень при складанні 18.10.2017 року протоколу суду не надано.

Твердження відповідача-2, що дані фотокопії наявності усунених порушень зроблено після проведення додаткового обстеження, судом не приймається до уваги і спростовується наявним свідоцтвом про атестацію АС Автостанція №3 від 06.09.2017 року. Окрім того, як стверджували особи, які здійснювали перевірку, а саме - ОСОБА_7 та ОСОБА_8, зазначені порушення в протоколі обстеження, де значиться: 0 (нуль) - не застосовується до категорії даної автостанції, де значиться відсутнє - є розбіжність, оскільки місця для відстою автобусів наявні, однак не відповідають будівельним стандартам, каса для користування особами з обмеженими фізичними можливостями наявна, а на момент їх присутності була закрита, наявність громадських вбиралень, пристосованих для осіб з обмеженими фізичними можливостями - наявна, однак теж зачинено було. Долучений акт обстеження сторонніх осіб від 24.01.2018 року, а саме - представника Управління транспорту та зв'язку Департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв'язку Львівської обласної державної адміністрації - начальник Управління ОСОБА_9, представник громадської організації Реабілітація осіб з інвалідністю ОСОБА_10 свідчать про наявність платформ для прибуття автобусів, наявність шаф у залі очікування, наявність каси для людей з інвалідністю, пандус та інше. Отже, із наданих в засіданні суду пояснень представників контролюючого органу, суд встановив розбіжність у показаннях з приводу того, чи частково недотримано відповідачем, чи дотримано із порушенням у спорудженні необхідних вимог, викладених у протоколі обстеження, що в свою чергу свідчить про невідповідність наявних порушень і порушень, зафіксованих у протоколі обстеження від 18.10.2017 року. Окрім того, суд враховує і протокол обстеження на відповідність Автостанції ПП АС ОСОБА_11 Автостанція №3 класу від 23.08.2017 року, що в даному випадку не надавало б право на атестацію останньої - свідоцтво від 06.09.2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається відповідно до ч.2 ст.77 КАС України на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням наведених норм, посилання відповідача про виявлену невідповідність окремих параметрів автостанції вимогам ДБН, що стало підставою для анулювання свідоцтва про атестацію автостанції суд не бере до уваги, оскільки про норми ДБН не зазначено у жодному з протоколі обстеження автостанції.

Суд окремо звертає увагу відповідача на особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справі Беєлер проти Італії , Онер'їлдіз проти Туреччини , Megadat.com S.r.l. проти Молдови , Москаль проти Польщі ).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ( рішення у справах: Лелас проти Хорватії , Тошкуце та інші проти Румунії ) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах Онер'їлдіз проти Туреччини , Беєлер проти Італії ).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість ( рішення у справі Москаль проти Польщі ). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу ( рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки ).

Тобто, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі Лелас проти Хорватії ). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки ), а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії , Трґо проти Хорватії ).

Згідно з ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на те, що у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем не дотримані, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином, оскільки як досліджено судом, відомості, що зафіксовані у протоколі обстеження не відповідають дійсності, то рішення про анулювання свідоцтва про атестацію є безпідставним та протиправним й таке підлягає скасуванню.

Відповідачем не було доведено правомірності проведеної перевірки (додаткового обстеження) та у зв'язку із цим оскаржуваного наказу.

Так, у пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа Руїс Торіха проти Іспанії суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

За наведених обставин, суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу №1059 від 02.11.2017 року Про анулювання свідоцтв про атестацію автостанції в частині анулювання свідоцтва про атестацію АС Автостанція №3 , яка належить Приватному підприємству АС-АВТО-ТРАНС та знаходиться за адресою - м.Львів, вул.Симона Петлюри, 11 є підставною та обґрунтованою, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги визнати протиправними дії голови Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_4, спрямовані на організацію 18.10.2017 року додаткового обстеження АС Автостанція №3 суд зазначає, що така не має самостійного правового значення, оскільки за наслідками перевірки прийнято відповідний наказ, який і є предметом спору. Діям, які передували прийняттю спірного наказу суд дав правову оцінку вирішуючи позовну вимогу про визнання протиправним та скасування спірного наказу. Відтак, у задоволенні такої позовної вимоги, як самостійної, суд відмовляє.

Щодо судових витрат, то такі, у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають частковому поверненню.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ №1059 від 02.11.2017 року Про анулювання свідоцтв про атестацію автостанцій в частині анулювання свідоцтва про атестацію АС Автостанція №3 , яка належить Приватному підприємству АС-АВТО-ТРАНС та знаходиться за адресою - м.Львів, вул.Симона Петлюри, 11.

У задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій голови Державної служби України з безпеки на транспорті ОСОБА_4, спрямовані на організацію 18.10.2017 року додаткового обстеження АС Автостанція №3 - відмовити.

Присудити на користь Приватного підприємства АС-АВТО-ТРАНС (Львівська обл., м.Жидачів, вул.Січових Стрільців, 26; код ЄДРПОУ 37828650) частину витрат по сплаті судового збору у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр.Перемоги 14, м.Київ, 01135; код. ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Сподарик Н.І.

Суддя Крутько О.В.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26 квітня 2018 року.