Постанова

від 25.04.2018 по справі 812/113/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року справа № 812/113/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Шишова О.О., при секретареві судового засідання - Борисові А.А., за участю представника відповідача - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року в справі № 812/113/18 (головуючий І інстанції Петросян К.Є.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про застосування штрафу та нарахування пені,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області від 17.11.2017 № НОМЕР_1 про застосування штрафу в розмірі 23849,19 грн та нарахування пені в розмірі 4334,65 грн за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого скасовано спірне рішення податкового органу.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тож на нього покладено обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати вказаний внесок відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування . Товариством з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест було порушено термін сплати єдиного внеску за період з 21.04.2015 по 10.06.2016. Сертифікат Торгово-промислової палати до Державної податкової інспекції у м. Сєвєвродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області не надавався.

Також апелянт наголошує на відсутності заяви позивача про звільнення від виконання обов'язків, визначених статтею 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування .

Окрім цього, податковий орган зауважує, що до спірних правовідносин мають бути застосовані норми Податкового кодексу України, оскільки на момент прийняття спірного податкового рішення Законом України № 911-VIII було внесено зміни до Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції шляхом виключення норми, на підставі якої Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування було доповнено п. 9-4.

Враховуючи зазначені обставини Головним управлінням Державної фіскальної служби у Луганській області було прийнято рішення від 17.11.2017 № НОМЕР_1, яким до позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу та пені.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача до апеляційного суду не прибув, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Відповідно до матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест (далі - позивач, товариство) є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, перебуває на обліку Державної податкової інспекції у м. Сєвєвродонецьку Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області.

17 листопада 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач, податковий орган, ГУ ДФС) прийнято рішення № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені. Цим рішенням на підставі ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до позивача застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 28183,84 грн. Підставою застосування став факт затримки сплати єдиного внеску з 21.04.2015 по 10.06.2016.

Вважаючи, що рішення ГУ ДФС прийнято всупереч нормам чинного законодавства, товариство звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Статтею 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII (надалі Закон № 1669-VII), згідно зі ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.

На виконання Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Сєвєродонецьк Луганської області.

05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1079-р, яким зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого також включено м. Сєвєродонецьк Луганської області.

Пунктом 3 наведеного розпорядження визнані такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079-р.

Частиною 4 статті 11 Закону № 1669-VII було внесено зміни до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Цей пункт у подальшому було перейменовано на 9-4.

Аналіз наведених положень дозволяє дійти висновку, що платники єдиного внеску звільнені від застосування до них штрафних та фінансових санкцій на підставі закону, тому виконання додаткових умов, як то отримання сертифікату Торгово-промислової палати про засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору), від суб'єктів господарювання не вимагається.

Відсутність на час розгляду справи заяви позивача про звільнення від виконання обов'язків, визначених статтею 6 Закону № 2464-VI, не впливає на правомірність прийнятого податковим органом рішення через ненастання граничного строку для її подачі.

Отже колегія суддів спростовує доводи апелянта з приводу відсутності в позивача права на звільнення від обов'язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Також апелянт зазначає, що з 01 січня 2016 року втратив чинність п. 9-3 (п. 9-4) розділу VIII Закону № 2464-VI. Така позиція обґрунтована тим, що на підставі Закону України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України було виключено пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669-VII. А саме цим підпунктом розділ VIII Закону № 2464-VI доповнено п. 9-3 (п. 9-4). Колегія суддів не приймає наведений довід з огляду на наступне.

Положення пп. 8 п. 4 ст. 11 Закону № 1669-VII були реалізовані шляхом внесення відповідних змін до Закону № 2464-VІ, після чого п. 9-3 (п. 9-4) розділу VIII став частиною відповідного Закону. Зміни до Закону № 2464-VІ в частині виключення спірної норми не вносилися та залишаються чинними.

Цей висновок суду узгоджується з п. 4 Правил оформлення проектів законів та основних вимог законодавчої техніки (Методичні рекомендації Апарату Верховної Ради України, видання четверте, виправлене і доповнене, 2014 рік), відповідно до якого зміни вносяться до оригінального закону, а не до закону про внесення змін до цього закону чи про визнання закону таким, що втратив чинність.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест звільнено від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 21.04.2015 по 10.06.2016. Тому погоджується з позицією суду першої інстанції щодо протиправності дій Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області під час прийняття рішення від 17.11.2017 № НОМЕР_1 через їх невідповідність вимогам чинного законодавства. Що тягне за собою необхідність скасування спірного рішення податкового органу.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року в справі № 812/113/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю А.О. Мрія-Інвест до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області про застосування штрафу та нарахування пені - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року в справі № 812/113/18 - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 25 квітня 2018 року. Повний текст постанови складений 26 квітня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

ОСОБА_2

ОСОБА_3