Постанова

від 24.04.2018 по справі 810/1905/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/1905/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Панова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

при секретарі: Архіповій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вторма-Сплав до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 квітня 2017 року № 0012271407, № 0012241407 і № 0012251407.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, неповною мірою з'ясовано обставини справи. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період січень 2016 року встановлено, що ТОВ Аторма-Сплав неправомірно сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ Оксі-Лайф , що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ на суму 112606 грн., та заниження ПДВ, що підлягає сплаті у бюджет на суму 28 157 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить залишити її без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється учасниками справи, що 21 грудня 2016 року Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Держаної служби у Київській області складено акт № 445/10-06-14-01/33212320 Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ Вторма-Сплав (код за ЄДРПОУ 33212320) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Оксі-Лайф (код за ЄДРПОУ 40051108) за період травень 2016 року .

У акті відображено порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства: п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим завищено від'ємне значення з податку на додану вартість у червні 2016 року на суму 112 606,00 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за травень 2016 року на суму 28 157,00 грн.; пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено об'єкт оподаткування у 1-му півріччі 2016 року на загальну суму 703 815 грн., що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті у бюджет, на загальну суму 126 867 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки від 21 грудня 2016 року Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2017 року:

- № 0000151401 форми Р , яким визначено позивачу до сплати грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 190 031,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 126 687,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 63 344,00 грн.);

- № 0000141401 форми Р , яким визначено позивачу до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 42 236,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 28 157,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 079,00 грн.);

- № 0000131401 форми В4 , яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованого позивачем у податковій декларації за червень 2016 року (реєстр. № 9123626050 від 18.07.2016), на суму 112 606,00 грн.

Не погоджуючись з правомірністю даних податкових повідомлень-рішень, ТОВ Вторма-Сплав оскаржило їх в порядку, визначеному ст. 56 Податкового кодексу України, до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, шляхом подання скарги від 24 січня 2017 року № 2.

В ході розгляду скарги платника податків, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області відповідно до пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України повторно призначено та проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Вторма-Сплав з питань дотримання ним податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Оксі-Лайф за період травень 2016 року, результати якої оформлені актом від 17 березня 2017 року № 145/10-36-14-07-06/33212320.

У тексті акта перевірки від 17 березня 2017 року були сформовані висновки про порушення ТОВ Вторма-Сплав норм пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 та п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України аналогічні тим, що встановлені під час проведення попередньої перевірки. Суть порушень зазначених правопорушень, на думку перевіряючого, полягає безпідставному формуванні ТОВ Вторма-Сплав витрат, що відображаються у документах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності, а також декларування податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість податкові накладні, отримані від контрагента-постачальника ТОВ Оксі-Лайф у травні та червні 2016 року на підставі договору № 17 від 05 травня 2016 року.

Такі висновки контролюючого органу мотивовані наступним: відповідно до змісту договору № 17 від 05 травня 2016 року та наданих товариством первинних документів встановлено, що предметом поставок були металеві вироби (алюмінієві конструкції, чушки магнієві та інші). Разом з тим, за результатами аналізу даних АІС Податковий блок , ІС Архів податкової звітності виявлено, що ТОВ Оксі-Лайф (основний вид господарської діяльності за КВЕД - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин) починаючи з періоду реєстрації (06 жовтня 2015 року) по 31 травня 2016 року придбавало інші за номенклатурою товари, ніж ті, що були реалізовані ТОВ Вторма-Сплав . Також відсутня інформація щодо наявних на ТОВ Оксі-Лайф основних засобів, власних/орендованих складських приміщень, земельних ділянок і транспортних засобів. Крім того, згідно отриманої від Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Київській області податкової інформації за період травень-червень 2016 року, факт відсутності ТОВ Оксі-Лайф за місцезнаходженням зафіксовано у довідці оперативного управління Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління державної фіскальної служби у Київській області від 06 липня 2016 року № 28/10-13/21-01-14. За наслідками аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність номенклатури товарів (робіт, послуг), придбаних та реалізованих ТОВ Оксі-Лайф у травні 2016 року.

За наведених обставин відповідач дійшов висновку про нереальність здійснення ТОВ Оксі-Лайф на адресу ТОВ Вторма-Сплав поставок товарів, як таких, що не підтверджені документально по ланцюгу постачання.

За наслідками проведення повторної позапланової виїзної перевірки та розгляду скарги позивача Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області прийнято рішення про результати розгляду скарги (вих. № 1428/10/10-36-10-01-04 від 23 березня 2017 року), яким скасовано податкові повідомлення-рішення від 11 січня 2017 року, як такі, що були прийняті податковою інспекцією з перевищенням наданої компетенції, визначеної у ст. 191 Податкового кодексу України.

Натомість, 06 квітня 2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області на підставі акта перевірки від 17 березня2017 року № 145/10-36-14-07-06/33212320 та рішення про результати розгляду скарги № 1428/10/10-36-10-01-04 від 23 березня 2017 року прийняло податкові повідомлення-рішення:

- № 0012241407 форми Р , яким за порушення вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України визначило позивачу до сплати грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 596,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 477,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 119,00 грн.);

- № 0012251407 форми Р , яким за порушення вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначило позивачу до сплати грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 42 236,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 28 157,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 079,00 грн.);

- № 0012271407 форми В4 , яким за порушення вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України зменшило розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованого позивачем у податкових деклараціях за звітні періоди травень і червень 2016 року (реєстр. № 9100836479 від 16 червня 2016 року і № 9123626050 від 18 липня 2016 року), на загальну суму 112 606,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача належних первинних документів, фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з придбання металевих виробів, а також наявність зв'язку між фактом придбання такого товару і подальшою господарською діяльністю, що, в свою чергу, є обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені ст. 44 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до ст. 1 цього Закону бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч. 1 ст. 8 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

За змістом ч. 1 та 2 ст. 9 наведеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до наведеного вище визначення господарська операція пов'язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

За визначенням, наведеним у п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 201 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Тобто, починаючи з 01 січня 2015 року податок на прибуток розраховується виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені Податкового кодексу України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Базою оподаткування визначено грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України), а звітним для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України).

Із зазначених правових норм вбачається, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. Разом з тим, дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинна здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак, якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Встановлюючи обставини правомірності/неправомірності відображення в податковому обліку господарських операцій, слід ретельно, в сукупності та взаємозв'язку досліджувати всі надані податковим органом та платником податків докази щодо реального/нереального здійснення господарських операцій.

Також, згідно п.п. 36.1 і 36.5 ст. 36, п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, обчислення, декларування та/або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Таким чином, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у перевіряємому періоді ТОВ Вторма-Сплав здійснювало господарську діяльність з виробництва алюмінію.

Між ТОВ Вторма-Сплав (в особі директора ОСОБА_4.), як покупцем, і ТОВ Оксі-Лайф (в особі директора ОСОБА_5.), як постачальником, укладено договір поставки № 17 від 05 травня 2016 року.

За умовами договору поставки постачальник зобов'язується в строки, встановлені цим договором, передати покупцеві у власність, а покупець зобов'язується прийняти чушку ЦАМ 4-1, конструкції алюмінієві бувші у використанні, чушку магнієву МГ90 (далі за текстом - товар), та оплати їх вартість. Асортимент, кількість та ціна товару вказуються у видаткових накладних. Місцем поставки товару визначено склад постачальника: м. Дніпропетровськ, вул. Краснопольська, 12-А, склад 6. Передача товару від постачальника покупцеві здійснюється за видатковою накладною та оформленою покупцем відповідним чином довіреності на одержання товару. Розрахунки за отриманий товар здійснюються покупцем у безготівковій формі, шляхом переказу коштів на банківський рахунок постачальника.

На підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту за вказаними договором з ТОВ Оксі-Лайф позивач надав суду копії наступних документів:

- видаткової накладної № РН-3 від 06 травня 2016 року на суму 660 456,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 110 076,00 грн.), яка від імені постачальника була підписана директором ОСОБА_5, а від імені покупця - ОСОБА_4 за довіреністю № 38 від 05 травня 2016 року;

- видаткової накладної № РН-44 від 19 травня 2016 року на суму 184 122,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 30 687,00 грн.), яка від імені постачальника була підписана директором ОСОБА_6, а від імені покупця - ОСОБА_4 за довіреністю № 41 від 18 травня 2016 року;

- роздруківок електронних податкових накладних ТОВ Оксі-Лайф № 3 від 06 травня 2016 року та № 44 від 19 травня 2016 року, виписаних на адресу покупця - ТОВ Вторма-Сплав ;

- сторінок книги обліку довіреностей ТОВ Вторма-Сплав за відповідні місяці 2016 року;

- банківських виписок по рахунку ТОВ Вторма-Сплав у ПАТ Райффайзен банк аваль за періоди з 01 травня 2016 року по 31 травня 2016 року та 01 липня 2016 року по 31 липня 2016 року з відомостями про перерахування коштів (всього 844 578,00 грн.) на користь ТОВ Оксі-Лайф за договором № 17 від 05 травня 2016 року;

- карток рахунку бухгалтерського обліку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками по контрагенту ТОВ Оксі-Лайф за період з 01 травня 2016 року по 01 липня 2016 року, з проводками на рахунки 201 Товари на складі , 6442 Податок на додану вартість , 311 Поточний рахунок у банку (а.с. 117). За даними цієї картки рахунку станом на 01 липня 2016 року кредиторська та/або дебіторська заборгованість за договором поставки відсутня.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з Реєстру платників податку на додану вартість (доступ до останнього наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України: www.sfs.gov.ua), станом момент укладення спірного договору поставки та виписки податкових накладних за звітний період травень 2016 року на підставі цього договору, контрагент позивача (ТОВ Оскі-Лайф ) був зареєстрований як юридична особа та платник податку на додану вартість. Одними із видів господарської діяльності названого товариства за даними Єдиного державного реєстру є, в тому числі: механічне оброблення металевих виробів (код КВЕД 25.62), оптова торгівля металами та металевими рудами (код КВЕД 46.72), що відповідає характеру та суті вчинених спірних господарських операцій.

Відповідно до письмових пояснень позивача транспортування товару (алюмінієвих конструкцій бувшого використання, чушок магнієвих МГ90 та чушок ЦАМ 4-1) здійснювалось на замовлення та за рахунок ТОВ Вторма-Сплав вантажним автотранспортом перевізника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 з пункту навантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Краснопольська, 12-А, склад 6 до пункту розвантаження - м. Бровари, бульв. Незалежності, 53/8 на підставі супровідних документів - видаткових накладних № РН-3 від 06 травня 2016 року і № РН-44 від 19 травня 2016 року. Роботи з розвантаження автотранспорту на території ТОВ Вторма-Сплав (а саме: за адресою частини майнового комплексу - м. Бровари, бульв. Незалежності, 53/8, яке як зафіксовано в акті перевірки належить позивачу на праві приватної власності згідно свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 19 серпня 2011 року) здійснювалися з використанням належного товариству вилкового автонавантажувача.

На підтвердження зазначеного позивачем надано до суду копії документів: договору № 10 перевезення вантажів від 24 квітня 2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_7 та ТОВ Вторма-Сплав ; товарно-транспортних накладних № 3 від 06 травня 2016 року та № 44 від 19 травня 2016 року, складених за формою № 1-ТН; рахунку № 07/05 від 07 травня 2016 року на оплату послуг перевізника; актів здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 07 травня 2016 року та від 20 травня 2016 року; свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу та напівпричепу, з використанням яких заданими товарно-транспортних накладних здійснено перевезення товару; банківської виписки по рахунку ТОВ Вторма-Сплав у ПАТ Райффайзен банк аваль за 25 травня 2016 року з відомостями про перерахування коштів на користь ОСОБА_7 за договором № 10 від 24 квітня 2015 року; свідоцтва про реєстрацію автонавантажувача вилкового, 2014 року випуску за ТОВ Вторма-Сплав та талону про проходження таким навантажувачем державного технічного огляду; дозволу № 2199.15.32, виданого ТОВ Вторма-Сплав Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві на експлуатацію зазначеного автонавантажувача.

Крім того, з наданих позивачем пояснень вбачається, що придбані у ТОВ Оксі-Лайф товари були використанні ТОВ Вторма-Сплав у своїй господарській діяльності, а саме: для продукції з алюмінію (алюмінію вторинної марки АВ-87 в чушках), яка була реалізована ПАТ ЗМК Запоріжсталь , на підставі відповідного договору поставки. Згідно письмового пояснення директора ТОВ Вторма-Сплав ОСОБА_4, наданого до суду разом з клопотанням від 29 червня 2017 (вх. № 8138/17 від 29.06.2017), сума прибутку від реалізації позивачем виробленої зі спірних товарів алюмінієвої продукції склав 5 508,89 грн.

Для підтвердження реального характеру фінансово-господарських операцій позивачем надано до суду: копії попередніх калькуляцій вартості виробництва продукції від 03 червня 2016 року та від 13 травня 2016 року; копію дозволу № 176.11.32, виданого ТОВ Вторма-Сплав Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві на виконання робіт підвищеної небезпеки при виготовленні алюмінію; копії договору № 20/2015/1311 від 07 липня 2015, укладеного між ПАТ Запоріжсталь та ТОВ Вторма-Сплав на поставку алюмінієвої продукції з додатками та первинними документами, які були оформлені на виконання такого договору - специфікацій, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей.

На переконання колегії суддів надані позивачем письмові докази в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, зміни, що виникли у майновому стані сторін.

Договір поставки № 17 від 05 травня 2016 року та складені на його виконання первинні документи від імені ТОВ Оксі-Лайф були підписані у різні періоди травня 2016 року директорами названого товариства ОСОБА_5 і ОСОБА_6, легітимність повноважень яких контролюючий орган у тексті акта перевірки не заперечував.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідача на протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 18 травня 2017 року, у якому йдеться про її непричетність до створення (придбання) та провадження господарської діяльності ТОВ Оксі-Лайф , оскільки, як вірно встановив суд першої інстанції, вказані пояснення не були предметом дослідження позапланової виїзної перевірки позивача та не були покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Крім того, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_8 стала керівником ТОВ Оксі-Лайф з 25 липня 2016 року, а тому не могла бути причетною до спірних господарських операцій з ТОВ Вторма-Сплав , які мали місце у травні - червні 2016 року та були завершені станом на 01 липня 2016 року.

Колегія суддів також звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Таким чином, у випадку, коли платник податку виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання права на податковий кредит з податку на додану вартість та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, зазначені у актах обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагента. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що господарські операції позивача з його контрагентом відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України від 06 липня 2005 року та ч. 2 ст. 77 КАС України від 03 жовтня 2017 року в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В той же час, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 71 КАС України від 06 липня 2005 року та ч. 2 ст. 77 КАС України від 03 жовтня 2017 року, не надано доказів, які б ставили під сумнів виконання вказаних господарських операцій, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача, як платника податків.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 29 червня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 25 квітня 2018 року.