Постанова

від 25.04.2018 по справі 813/8411/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2018 року

Київ

справа №813/8411/13-а

адміністративне провадження №К/9901/3554/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі судді Москаля Р.М. від 12 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С.М., суддів Матковської З.М., Гулида Р.М. від 18 лютого 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства Лео-Рембуд до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство Лео-Рембуд (далі - позивач/ПП Лео-Рембуд ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі відповідач/Інспекції), в якому просило: 1) зобов'язати відповідача привести дані обліку ПП Лео-Рембуд у відповідність з даними податкових декларацій, що були подані ним за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2013 року; 2) зобов'язати відповідача вилучити з автоматизованої системи Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та з Інформаційно-аналітичної системи Податковий блок відомості, внесені на підставі акта від 25 вересня 2013 року №247/23-40/35721336 з питань господарських відносин з ТОВ Вайз Юніон Лтд за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2013 року, з ТОВ Будівельна компанія Адена за період з 01 жовтня 2012 року по 28 лютого 2013 року, з ТОВ Конді 50 за період з 25 червня 2012 року по 31 березня 2013 року та відновити стан платника ПП Лео-Рембуд , який мав місце до її введення.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що внесення змін до електронної бази даних контролюючим органом можливе лише після визначення платнику податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, а тому, оскільки за наслідками перевірки ПП Лео-Рембуд , яка оформлена актом від 25 вересня 2013 року №247/23-40/35721336, податкові повідомлення-рішення не приймалися й, відповідно, не узгоджувалися, дії відповідача по внесенню до зазначеної вище інформаційної системи даних на підставі висновків цього акту перевірки є протиправними.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року, позов задоволено повністю.

Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що складений податковим органом акт перевірки не віднесений законом до обставин, які зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань позивача, а тому, оскільки за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися, дані обліку та показників в інформаційній системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України підлягають відновленню до стану, який існував до внесення висновків акту перевірки.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилався на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, оскільки внесення до інформаційно-аналітичних систем податкової інформації є обов'язком податкового органу та така інформація є лише службовою інформацією і не визначає змісту прав та обов'язків платника податків, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2014 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду Пасічник С.С. (суддя-доповідач), Васильєвої І.А., Юрченко В.П.

На підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, касаційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У пункті 61.1 статті 61 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України).

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 3, 10 та 17 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 2479а15 та 2944а15 відповідно).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Лео-Рембуд з питань господарських відносин з ТОВ Вайз Юніон ЛТД за період з 1 січня 2012 року по 30 квітня 2013 року, з ТОВ Будівельна компанія Адена за період з 1 січня 2012 року по 28 лютого 2013 року, з ТОВ Конді 50 за період з 25 червня 2012 року по 31 березня 2013 року, за наслідками якої складено акт від 25 вересня 2013 року №247/23-40/35721336, на підставі якого здійснено коригування в аналітичній системі Податковий блок Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України показників податкового кредиту та зобов'язань з податку на додану вартість ПП Лео-Рембуд .

За відсутності в матеріалах справи доказів оскарження позивачем дій податкового органу щодо проведення перевірки та, відповідно, доказів визнання судом таких дій протиправними, як і доказів прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу зобов'язань на підставі згаданого акта перевірки, підстави для виключення з інформаційної системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту інформації, внесеної на підставі акта перевірки від 25 вересня 2013 року №247/23-40/35721336, відсутні, позаяк внесення такої інформації до баз даних само по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків та не порушує права позивача.

Відповідно до частин першої, третьої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували (тлумачили) норми матеріального права щодо розглядуваних правовідносин, постановлені у справі рішення підлягають скасуванню, з прийняттям нового - про відмову в позові.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду