Рішення

від 20.04.2018 по справі 305/507/18

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 305/507/18

Провадження по справі 2-а/305/15/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2018. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Корадіні А.А.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовні вимоги мотивує тим, що 19.03.2018 йому, ОСОБА_2 вручено лист-виклик державного виконавця, з якого слідує, що в провадженні Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області перебуває виконавче провадження №55780860 від 13.02.2018 з примусового виконання постанови ОСОБА_3 ДАБІ у Закарпатській області №178/1007 від 17.10.2017, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень за вчинення адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП. Вважає, постанову ОСОБА_3 ДАБІ у Закарпатській області №178/1007 від 17.10.2017 незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав. У постанові ОСОБА_3 ДАБІ у Закарпатській області зазначено, що 15.08.2017, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_3 ДАБІ у Закарпатській області прийнято рішення про скасування рішення про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки виданого відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА №186 від 28.09.2016. Незважаючи на те, що він має свідоцтво про право власності на будівлю гаража 6 по вул. Миру, в м. Рахів №46863581 від 03.11.2015, незрозуміло яким саме інспектором будівельного нагляду з надуманих причин через два роки прийнято рішення про скасування будівельного паспорту. На позапланову перевірку, з порушенням вимог ст.7 Постанови КМУ №553 "Про порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" представник відповідача не повідомляв його жодними листами чи постановами про скасування рішення про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки виданого відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА №186 від 28.09.2016. Йому, ОСОБА_2, належить земельна ділянка площею 0.01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0051) для будівництва індивідуального гаражу по вул. Миру біля будинку №15, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії СТВ 022556 від 09.10.2015. Крім цього, ним виготовлений будівельний паспорт на перебудову гаража, який виданий відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА №186 від 28.09.2016. Лише після цих перерахованих документів він отримав повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке зареєстровано ОСОБА_3 ДАБІ у Закарпатській області №ЗК 062162970219 від 21.10.2016. Також відповідач у постанові сам стверджує про наявність вищевказаних документів та паралельно вказує, що нібито йому, ОСОБА_2 було надіслано рекомендованим листом з повідомленням документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, однак він на розгляд справи не з'явився. Тому, відповідачем було встановлено, що перебудова гаража здійснюється без належно затвердженої проектної документації, що є порушенням ч.1 ст. 31 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст.ст. 7,9 ЗУ "Про архітектурну діяльність". З цього приводу, запевняє суд , що жодних рекомендованих листів від ОСОБА_3 ДАБІ у Закарпатській області він не отримував. На час складання постанови та прийняття будь-яких рішень посадовими особами він вже мав право виконувати будівельні роботи, тому відповідно відсутній склад адмінправопорушення. Оскільки йому про існування оскаржуваної постанови стало відомо 19.03.2018 з виклику державного виконавця, тому вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду, що є підставою для поновлення строку звернення до суду. На підставі викладеного, просив визнати протиправною і скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю ОСОБА_3 ДАБІ у Закарпатській області №179/1007 від 17.10.2017 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 гривень.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 02.04.2018 поновлено ОСОБА_2 строк звернення до суду з позовом. Призначено судовий розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 10 год. 15 хвилин, 11 квітня 2018 року, у приміщенні Рахівського районного суду, Закарпатської області області за адресою: м. Рахів, вул. Карпатська 15. При цьому, відповідачу ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області повідомлено про його право до початку судового засідання подати суду відзив на позов та докази, у разі заперечення позовних вимог та роз'яснено норми ч.4 ст.159 та ч.2 ст.77 КАС України. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлено відповідача належним чином, шляхом направлення електронною поштою на офіційну електронну адресу ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, тексту ухвали про відкриття провадження з копією позовної заяви з додатками.

11.04.2018, представником відповідача ОСОБА_4 факсограмою до суду надіслано клопотання в якому просила замінити відповідача у справі, а саме ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, а в разі незгоди позивача - залучити їх в якості співвідповідача.

Ухвалою суду від 11.04.2018 залучено до участі в адміністративній справі №305/507/18 в якості другого відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України. Відкладено судове засідання на 20 квітня 2018 року о 13 год. 00 хв. Надіслано електронною поштою на офіційну електронну адресу Державної архітектурно-будівельної інспекції України текст ухвали про відкриття провадження, копію позовної заяви з додатками. Роз'яснено залученому відповідачу норми ч.4 ст.159 та ч.2 ст.77 КАС України та про його право до початку судового засідання подати суду відзив на позов, який повинен відповідати вимогам ст.162 КАС України, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову та роз'яснено норми ч.4 ст.159 та ч.2 ст.77 КАС України.

Представник позивача, ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що його довіритель ОСОБА_2 являється власником земельної ділянки площею 0.01 га (кадастровий номер 2123610100:01:001:0051) для будівництва індивідуального гаражу, яка знаходиться в м. Рахів по вул. Миру біля будинку №15, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії СТВ 022556 від 09.10.2015. Також, ОСОБА_2, на праві приватної власності належить будівля гаража, площею 20 кв.м., яка розміщена на вище вказаній земельній ділянці, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.11.2015. Його довірителем 28.09.2016 виготовлено будівельний паспорт на перебудову гаража за №186 та 21.10.2016 повідомлено ОСОБА_3 ДАБІ у Закарпатській області про початок виконання будівельних робіт. Після цього, ОСОБА_2 розпочав перебудову гаража. Незважаючи на вище наведене, його довіритель отримав з виконавчої служби постанову по справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2017, якою його визнано винним за ч.1 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень. Вважає дану постанову незаконною та протиправною, оскільки реконструкція гаража ОСОБА_2 виконувалася у відповідності до чинного законодавства. Його довірителю не було відомо про рішення від 15.08.2017 про скасування рішення про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки виданого відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА №186 від 28.09.2016. Більше того, посадовими особами відповідача, не було повідомлено ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Останньому не надавались жодні приписи та протоколи. На підставі наведеного просив визнати протиправною та скасувати постанову №179/1007 від 17 жовтня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адмінправопорушення.

Представники відповідачів: ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції в Закарпатській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином електронними повідомленнями на електронні адреси: zakarpattia@dabi.gov.ua та dabi@dabi.gov.ua, що стверджується витягами про доставку електронних повідомленнь: ЕП-241/2018-Вих від 12.04.2018 та ЕП-240/2018-Вих від 12.04.2018.

У відповідності до ч.2 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Станом на початок судового розгляду справи по суті, а саме на 13 годину 00 хвилин 20 квітня 2018 року відзиву відповідачі не надіслали.

Згідно даних вхідної електронної пошти, консультантом Рахівського районного суду ОСОБА_5 отримано від ОСОБА_3 Держархбудінспекції у Закарпатській області відзив на позовну заяву у вигляді електронного повідомлення за вхідним номером ЕП-555/18Вх від 20.04.18 о 13 годині 18 хвилин 20.04.2018. Реєстром передач Р-6-20.04.2018/8502 стверджується той факт, що суддею Марусяк М.О. отримано вказаний відзив о 13 годині 51 хвилина 20.04.2018, тобто після оголошення вступної та резолютивної частин рішення суду. В зв'язку з наведеним суд при складенні рішення у повному обсязі не бере до уваги вище вказаний відзив ОСОБА_3 Держархбудінспекції у Закарпатській області, оскільки такий поданий з порушенням встановленого судом строку.

Згідно ч.6 ст.162 КАС України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідачами у встановлений законом строк відзив не подано, в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою, другою ст.2 КАС України, передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог ст. 293 КУпАП і роз'яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988р. Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення (зі змін. та доп.), орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом"якшуючі обставини, майновий стан винного, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2017 року, головним інспектором будівельного нагляду інспеційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області - ОСОБА_6 було винесено постанову № 178/1007 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень. У разі несплати штрафу у 15 денний строк, у відповідності до положень ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, що становить 3400 гривень.

Підставою для прийняття постанови № 178/1007 , як зазначено у мотивувальній частині такої, стало те, що 15.08.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_3 ДАБІ у Закарпатській області прийнято рішення про скасування рішення про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.09.2016 №186, виданого відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА. Як наслідок, будівництво (реконструкція гаража здійснюється без належно затвердженої проектної документації що є порушенням ч.1 ст.31 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності та ст.ст. 7, 9 ЗУ "Про архітектурну діяльність", за що встановлена відповідальність передбачена ч.1 ст. 96 КУпАП.

Частиною 1 статті 96 КУпАП передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд.

В обгрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що відсутній склад адміністративного правопорушення. Вважає, що він має всі законні права на виконання будівельних робіт на перебудову гаража, оскільки має право власності на будівлю гаража, реконструкція гаража здійснюється на належній йому на праві приватної власності земельній ділянці. Окрім того, він виготовив будівельний паспорт на перебудову гаража та повідомив ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерплих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оскаржувана постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Системно оцінивши подані суду докази на предмет відповідності їх законодавству, що регулює спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю, - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.36 Закону, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється. Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Згідно п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. № 553 , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Інспекція здійснює державний архітектурно-будівельний контроль лише на об'єктах будівництва.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , об'єктами будівництва є будинки, будівля, споруди будь - якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 , державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

У відповідності до п. 17 Порядку, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, на праві приватної власності належить у цілій частині будівля гаража площею 20 кв.м. за адресою м. Рахів, вул. Миру, гараж 6. Гараж знаходиться на земельній ділянці площею 0.01 га, (кадастровий номер 2123610100:01:001:0051) виділеній для будівництва індивідуального гаражу, яка знаходиться в м. Рахів, по вул. Миру, біля будинку №15, що стверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії СТВ 022556 від 09.10.2015.

28.09.2016 відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА виготовлено будівельний паспорт на перебудову гаража за №186.

Також, судом встановлено, щопозивачем 21.10.2016 повідомлено ОСОБА_3 ДАБІ у Закарпатській області про початок виконання будівельних робіт.

Проаналізувавши вище наведені обставини та норми закону, які регулюють вказані правовідносини, суд приходить до висновку, що позивач розпочав будівельні роботи по перебудові гаража правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Суд вважає безпідставним посилання відповідача у мотивувальній частині постанови № 178/1007 про те, що будівництво (реконструкція) гаража здійснюється без належно затвердженої проектної документації, оскільки 15.08.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування ОСОБА_3 ДАБІ у Закарпатській області прийнято рішення про скасування рішення про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.09.2016 №186, виданого відділом містобудування та архітектури Рахівської РДА.

Зокрема, позивач стверджує, що йому не було відомо про існування вище вказаного рішення від 15.08.2017. Натомість, відповідачами не надано суду жодних доказів того, що ОСОБА_2 було повідомлено про скасування рішення про видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 28.09.2016 №186.

Згідно вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч.4 ст. 159 КАС України).

Як уже зазначалося вище, відповідачі, які являються суб'єктами владних повноважень у судові засідання не з'явилися, відзив на позовну заяву в установлений судом строк не подали, отже правомірності свого рішення не довели.

Положенням ч.3 ст.286КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення субєкта владних повноважень і закрити справу про адміністративні правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 та необхідності скасування постанови №179/1007 від 17 жовтня 2017 року, якою головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та закриття провадження у вказаній справі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адмінправопорушення.

Оскільки відповідачем у справі є державний орган, як суб'єкт владних повноважень, судові витрати в частині судового збору у сумі 704,80 гривень, у відповідності до ст.139 КАС України, слід віднести за рахунок держави.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 245, 251, 257, 258, 268, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 2, 6, 20, 77, 78, 90, 139, 242, 243, 244, 246, 255, 286 КАС України,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу ОСОБА_3 Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області за №179/1007 від 17 жовтня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.96 КУпАП, щодо ОСОБА_2 - закрити.

Судовий збір в сумі 704,80 гривень віднести за рахунок держави.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач, ОСОБА_2, ІПН: НОМЕР_1 мешканець, АДРЕСА_1.

Відповідачі:

- ОСОБА_3 державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, місцезнаходження: 88008, м. Ужгород, вул. Гойди, 8.

- Державна архітектурно-будівельна інспекція України, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського адміністративного апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 квітня 2018 року.

Головуюча: Марусяк М.О.

З оригіналом вірно

Суддя Рахівського районного суду: Марусяк М.О.