АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 550/558/17 Номер провадження 22-ц/786/935/18Головуючий у 1-й інстанції Михайлюк О. І. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2018 року м. Полтава
Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді: Абрамова П.С.,
Суддів: Хіль Л.М., Гальонкіна С.А.,
За участю секретаря судового засідання - Колодюк О.П.,
за участю: представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
представника третьої особи ОСОБА_5,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області про скасування рішення виконавчого комітету Филенківської сільської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно
за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року , ухваленого у період часу з 09:29:58 год. до 10:05:31 год. 01 лютого 2018 року під головуванням судді Михайлюк О.І.,-
В С Т А Н О В И В:
короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції:
В червні 2017 року позивач ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та Виконавчого комітету Филенківської сільради Чутівського району Полтавської області, в якому просив скасувати рішення Филенківської сільської ради від 15 червня 2005 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 червня 2005 року видане на будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1, та стягнути з відповідачів судові витрати.
Позовні вимоги вмотивовував тим, що 18 квітня 1990 року Чутівською районною радою народних депутатів Полтавської області було прийнято рішення за № 84, згідно якого вирішено оформити право особистої власності на жилі будинки, що належать громадянам сіл Филенківської сільської ради: с. Филенкове, с Никонорівка, с. Козаче, с. Щорсівка, с. Березове.
На підставі зазначеного рішення Чутівської районної ради народних депутатів Полтавської області 20.04.1990 року виконкомом Филенківської сільської ради було видано ОСОБА_6 свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1.
Позивач зазначає, що на момент прийняття виконкомом Филенківської сільської ради рішення про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок, будівництво житлового будинку було завершено та в даному житловому будинку проживав та був зареєстрований лише він.
Також вказує, що з 11 квітня 1992 року по 2008 рік позивач перебував у шлюбних відносинах зі ОСОБА_3, а після їх припинення переїхав до міста Полтава. В жовтні 2016 року йому стало відомо, що рішенням Филенківської сільської ради від 15 червня 2005 року було винесено рішення, яким надано розпорядження КП Інвентаризатор підготувати та оформити свідоцтво про право приватної власності і провести реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 - 1/2 частина та ОСОБА_3 -1/2 частина.
Позивач вважає вказане рішення незаконним, так як реєстрація права особистої власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 за ним відбулася в 1990 році, а отже з 1990 році після видачі свідоцтва про право власності позивачу, вказаний житловий будинок по АДРЕСА_1 втратив статус колгоспного двору.
Також позивач вважає, що оскаржуване рішення базується на підставі п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно №7/5 від 07.02.2002 p., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за 157/6445. Але в п.6.1 Тимчасового про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно №7/5 від 07.02.2002 р. відсутні вказівка на те, що виконавчий комітет сільської ради має право видати нове свідоцтво про право власності при наявності іншого свідоцтва про право власності на один і той же об'єкт нерухомості.
Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про закриття провадження у справі №550/558/17 - відмовлено.
В задоволенні заяви представника виконавчого комітету Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області - ОСОБА_5 про застосування строків позовної давності - відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Виконавчого комітету Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області про скасування рішення виконавчого комітету Филенківської сільської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно - відмовлено.
короткий зміст вимог апеляційної скарги :
З даним рішенням не погодився позивач та в особі свого представника ОСОБА_2 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу :
Вказує на те, що суд залишив поза увагою той факт, що позивач до 27 січня 1992 року перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_7. Тому посилання на те, що в погосподарській книзі вказано, ОСОБА_3 прибула в с. Филенкове у 1990 році не є доказом, оскільки вона не була дружиною позивача. Наголошує на дружніх стосунках відповідача та сільського голови ОСОБА_5, внаслідок чого остання, на думку апелянта могла внести будь-які відомості у погосподарські книги.
Наголошує на тому, що факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу можливий лише після набрання чинності Сімейним кодексом України з 01 січня 2004 року.
Право відповідача на частину майна у ОСОБА_3 виникло лише з моменту реєстрації шлюбу з позивачем, а саме: з 11 квітня 1992 року, і лише на те, що було придбано подружжям за час їх спільного проживання.
Будівництво домоволодіння позивач розпочав у 1985 році, що підтверджується будівельним паспортом. В дозволі на проведення забудови садиби вказано строк закінчення будівництва - 19 лютого 1988 року.
Вказує на те, що суд неправомірним висновок про те, що відповідач була членом колгоспного двору домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15 квітня 1991 року, як дружина позивача.
узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Окрім цього, просить застосувати строк позовної давності щодо позовних вимог ОСОБА_6.
Також відповідач виконавчий комітет Филенківської сільської ради надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, застосувавши при цьому строк позовної давності до вимог позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
Місцевим судом було встановлено, що домогосподарство в АДРЕСА_1 мало статусу колгоспного двору станом на 1992 рік. Членами колгоспного двору станом на 21.06.1990 року ОСОБА_6 та ОСОБА_3
18 квітня 1990 року виконавчим комітетом Чутівської районної ради народних депутатів Полтавської області прийняте рішення №84 Про оформлення права особистої власності на жилі будинки громадян сіл району, в тому числі с. Филенкове Чутівського району Полтавської області.
15 червня 2005 року виконавчим комітетом Филенківської сільської ради за заявою ОСОБА_6 прийнято рішення №58 Про оформлення права приватної власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 .
З рішення вбачається, що воно ухвалено за результатом розгляду документів, наданих позивачем про оформлення права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 та встановлено, що:
- на підставі рішення Чутівської районної ради № 84 від 18.04.1990 року, виконкомом Филенківської сільської ради 20.04.1990 року видано свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 на колгоспний двір, голова якого ОСОБА_6;
- згідно довідки виконкому Филенківської сільської ради від 15.03.2005 року за № 365, житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 на підставі запису в погосподарській книзі № 3 на 01.07.1990 р. відносився до типу колгоспного двору, членами якого були: ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
- виконком Филенківської сільської ради запитом від 15.03.2005 року за № 384, просив КП Інвентаризатор" видати дублікат втраченого вищезгаданого свідоцтва.
Вказаним рішенням виконавчого комітету Филенківської сільської ради рішення від 15.06.2005р. №58 , у зв'язку зі зміною законодавства та припиненням існування колгоспних дворів кожний член якого має право власності на свою частку у колгоспному дворі, на підставі представлених матеріалів та керуючись пунктом 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно №7/5 від 07.02.2002 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445 (із змінами ними згідно з наказами Міністерства юстиції України №45/5 від 03.06.2002р., №6/5 від .2003р., №20/5 від 03.03.2004р., №36/5 від 17.05.2004р.), виконавчий комітет Филенківської сільської ради вирішив:
- оформити право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який розташований в АДРЕСА_1;
- КП Інвентаризатор підготувати та оформити свідоцтво про право приватної власності і провести реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_6 1/2 частина та ОСОБА_3 1/2 частина.
16 червня 2005 року виконавчим комітетом Филенківської сільської ради видано свідоцтво НОМЕР_1 про право власності на нерухоме майно будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого власниками нерухомого майна на праві приватної спільної часткової власності є ОСОБА_6 -1 /2 частка та ОСОБА_3 - 1/2 частка.
Право спільної часткової власності на нерухоме майно будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване КП Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор 18.06.2005р. реєстраційний номер №11081422, що підтверджується відповідним витягом.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд виходив з того, що позивачем не надано суду доказів того, що станом на момент прийняття виконавчим комітетом Филенківської сільської ради рішення від 15 червня 2005 року №58 та видачі свідоцтва НОМЕР_1 від 16 червня 2005 року, за ним було зареєстроване право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1, оскільки у відповідності до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 на колгоспний двір, головою якого він був, а не на право приватної власності на зазначений будинок, оскільки зміни до діючого на той час законодавства лише були внесені з набрання чинності Закону України Про Власність від 07 лютого 1991 року, яким саме і було визначене поняття приватної власності та розмежовував особисту приватну власність та спільну власність. Положення, якими регулювалось право на майно колгоспного двору були виключені у 1993 році (Закон від 16.12.1993 року № 3718-ХІІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України .
Апеляційний суд, вирішуючи питання обгрунтованості доводів апелянта, виходить з наступного.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору, а саме: а) спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватись за нормами, що регулювали власність цього двору: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно ст. 4 Постанови Верховної Ради України Про введення в дію Закону Про власність загальні правила щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 1 липня 1990 року. Аналогічна позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду від 22.12.1995 № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності .
Відповідно до ч. 1 ст. 120 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року (в редакції, що діяла до 1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Згідно ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.
Відповідно до діючої на той час Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP , реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP проводили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих.
Згідно п.8 вищевказаної Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP , у разі будівництва будинку на колгоспній землі, виконком місцевої Ради депутатів трудящих, на підставі витягу з рішення загальних зборів колгоспників або довідки правління колгоспу про надання земельної ділянки для будівництва, дозволу виконкому на будівництво та акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію будинку, разом з затвердженням цього акту вирішує питання про оформлення права власності і видачу свідоцтва про це.
Відповідно до Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215, визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено саме на сільські ради.
Встановивши факт, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були дві особи позивач та відповідач у справі, місцевий суд правильно відмовив в задоволенні позовних вимог.
мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
У відповідності з вимогами ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Сутність принципу верховенства права розкривається в доповіді, схваленій Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні ((Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Згідно з вимогами ст. 2. Закону України Про судоустрій та статус суддів Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з правилами ст.ст. 10, 11 ЦПК України ( редакції на час подачі позову та початку розгляду справи по суті ) кожна сторона зобов'язана довести в установленому законом порядку ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь в справі розпоряджається своїми правами на власний розсуд. Аналогічні норми передбачені ст. 12, 13 ЦПК України ( редакції 3 жовтня 2017 року.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Апелянт вказував, що в 1990 році йому було видано свідоцтво про право власності на спірний житловий будинок, посилаючись на рішення виконавчого комітету Чутівської районної ради від 18.04.1990 року № 84 (а.с.9) та на зміст рішення виконавчого комітету Філенківської сільської ради від 15 червня 2005 року № 58 ( а..11).
Суд апеляційної інстанції доводи апелянта про те, що він є одноособовим власником спірного домоволодіння вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Зі змісту рішення від 18.04.1990 року вбачається, що прийнято рішення про видачу свідоцтв жителям сіл, в тому числі жителям сіл Філенкове.
Жодної детальної інформації щодо оформлення такого свідоцтва позивачем у справі та реєстрації його у БТІ в ході судового розгляду справи позивачем надано не було.
Зміст рішення виконавчого комітету Філенківської сільської ради від 15 червня 2005 року № 58 також не свідчить про наявність у позивача у справі одноособового права власності на спірне домогосподарство.
З матеріалів справи, а саме: з виписки, наданої виконкомом Филенківської сільської ради з погосподарської книги №3 за 1986-1990р.р. з домогосподарства №256, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, вбачається, що у ньому були зареєстровані: ОСОБА_8 - голова домогосподарства, ОСОБА_7 - дружина та ОСОБА_9 - дочка, які вибули в с. Никонорівку до господарства №420 з 01 липня 1988 року; ОСОБА_3 - дружина, яка прибула 21 червня 1990 року.
Згідно виписок , наданих виконкомом Филенківської сільської ради з по господарських книг №6 за 1991-1995р.р., №3 за 1996-2000 р.р., №3 за 2000-2005 р.р. з домогосподарства, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 були зареєстровані: ОСОБА_6 - голова домогосподарства, ОСОБА_3 - дружина.
Також, з наявної в матеріалах справи трудової книжки ОСОБА_3 судом встановлено, що з 18 травня 1989 року була зарахована членом колгоспу Шлях Жовтня де працювала до 28 січня 2000 р. та була звільнена по переводу до сільськогосподарського кооперативу Злагода .
На підставі викладеного, не знаходять свого підтвердження доводи апелянта в тій частині, що відповідач ОСОБА_3 на час набрання чинності Законом України Про власність 01 липня 1990 року не могла бути членом колгоспного двору, головою якого на той час був позивач, проживаючи з останнім у фактичних відносинах.
Не спростовують правомірності висновків місцевого суду і доводи апелянта про відсутність підстав вважати відповідача ОСОБА_3 дружиною та особою, яка мала право на частку у майні подружжя до укладення шлюбу з позивачем 11 квітня 1992 року, оскільки спірні правовідносини врегульовуються нормами ч. 1 ст. 120 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року (в редакції, що діяла до 1991 року), а не Сімейного кодексу України чи Кодексу про шлюб та сім'ю.
Не заслуговують на увагу і посилання апелянта на недостовірність даних погосподарської книги, внаслідок того, що до неї сільський голова ОСОБА_5, яка є подругою відповідача, могла внести будь-які дані, оскільки не підтверджені ніякими доказами та є голослівними.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості доводів відповідачів про застосування строків позовної давності апеляційний суд виходить з того, що рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У п. 11 Постанови Пленуму ВСУ Про судове рішення роз'яснено, що встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позову та саме з цих підстав ухвалив рішення про відмову у їх задоволенні. З такими висновками погодився і апеляційний суд.
З огляду на це підстави для застосування строків позовної давності відсутні.
чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:
Встановивши факт, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_3 була членом колгоспного двору по АДРЕСА_1 в зв'язку з чим набувала право власності на частину домоволодіння, прийняття виконавчим комітетом Філенківської сільської ради Чутівського району за заявою позивача справі рішення про оформлення права власності на вказане домоволодіння, прав та інтересів ОСОБА_6 не порушує.
висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;
Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року не встановлено.
Підстави для зміни та розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не встановлено.
Оскільки в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, понесені апелянтами судові витрати відшкодуванню не підлягають. Відповідачем вимоги про відшкодування судових витрат на стадії апеляційного розгляду не заявлялись.
Керуючись ст. ст. 374 ч. 1 п.1, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення (у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення), шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 27 квітня 2018 року.
Головуючий суддя : /підпис/ П.С. Абрамов
Судді: /підпис/ Л.М. Хіль /підпис/ С.А. Гальонкін
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Полтавської області П.С. Абрамов
Суд | Апеляційний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2018 |
Оприлюднено | 29.04.2018 |
Номер документу | 73678469 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Полтавської області
Абрамов П. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні