Постанова

від 03.06.2020 по справі 550/558/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

03 червня 2020 року

м. Київ

справа № 550/558/17

провадження № 61-37298св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року у складі судді Михайлюк О. І. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 26 квітня 2018 року у складі колегії суддів : Абрамова П. С., Хіль Л. М., Гальонкіна С. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та Виконавчого комітету Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області про скасування рішення Виконавчого комітету Филенківської сільської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Позовна заява обґрунтована тим, що 18 квітня 1990 року Чутівською районною радою народних депутатів Полтавської області прийнято рішення за № 84, згідно з яким вирішено оформити право особистої власності на жилі будинки, що належать громадянам сіл Филенківської сільської ради: с. Филенкове, с. Никонорівка, с. Козаче, с. Щорсівка, с. Березове.

На підставі зазначеного рішення Чутівської районної ради народних депутатів Полтавської області 20 квітня 1990 року виконкомом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 .

Позивач зазначав, що на момент прийняття виконкомом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області рішення про видачу свідоцтва про право власності на житловий будинок, будівництво житлового будинку було завершено та у цьому житловому будинку проживав та був зареєстрований лише він.

Також вказує, що з 11 квітня 1992 року по 2008 рік позивач перебував у шлюбних відносинах зі ОСОБА_2 , а після їх припинення переїхав до міста Полтава. У жовтні 2016 року йому стало відомо, що рішенням Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 15 червня 2005 року надано розпорядження КП Інвентаризатор підготувати та оформити свідоцтво про право приватної власності і провести реєстрацію права власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 - 1/2 частини та ОСОБА_2 -1/2 частини.

Позивач вважає вказане рішення незаконним, так як реєстрація права особистої власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 за ним відбулася в 1990 році, а отже, з 1990 року, після видачі свідоцтва про право власності позивачу, вказаний житловий будинок по АДРЕСА_1 втратив статус колгоспного двору.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив скасувати рішення Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 15 червня 2005 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 14 червня 2005 року, видане на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чутівського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про закриття провадження у справі відмовлено.

У задоволенні заяви представника Виконавчого комітету Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області - Тараненко Т. М. про застосування строків позовної давності відмовлено.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області про скасування рішення Виконавчого комітету Филенківської сільської ради та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав доказів того, що станом на момент прийняття Виконавчим комітетом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області рішення від 15 червня 2005 року № 58 та видачі свідоцтва від 16 червня 2005 року серії ЯЯЯ в„– 138465 , за ним було зареєстроване право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , оскільки відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP було видано свідоцтво про право власності на житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 на колгоспний двір, головою якого він був, а не на право приватної власності на зазначений будинок.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 26 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Собина П. М., залишено без задоволення. Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_2 була членом колгоспного двору по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим набула право власності на частину домоволодіння, прийняття Виконавчим комітетом Філенківської сільської ради Чутівського району за заявою позивача у справі рішення про оформлення права власності на вказане домоволодіння, прав та інтересів ОСОБА_1 не порушує.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 02 липня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У липні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п`яти суддів.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що відповідач є членом колгоспного двору по АДРЕСА_1 , а отже, набула права власності на частку у цьому господарстві. Судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тому, що колгоспний двір визначався як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких є членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство на присадибній ділянці. Разом з тим судами не проведено будь-якого дослідження щодо внесення відповідачем трудових вкладень до колгоспного двору. ОСОБА_2 на час набрання чинності Законом України Про власність , 01 липня 1990 року, не могла бути членом колгоспного двору, головою якого на той час був позивач.

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшли відзиви на касаційну скаргу від ОСОБА_2 та Виконавчого комітету Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області , в яких просили залишити оскаржувані судові рішення без змін, оскільки вони прийняті при всебічному та повному з`ясуванні обставин справи, ґрунтуються на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

18 квітня 1990 року Виконавчим комітетом Чутівської районної ради народних депутатів Полтавської області прийнято рішення № 84 про оформлення права особистої власності на жилі будинки громадян сіл району, в тому числі с. Филенкове Чутівського району Полтавської області (а.с. 9).

Відповідно до виписки, наданої виконкомом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області з погосподарської книги № 3 за 1986-1990 роки з домогосподарства АДРЕСА_2 , у ньому були зареєстровані: ОСОБА_1 - голова домогосподарства, ОСОБА_4 - дружина та ОСОБА_5 - дочка, які вибули в с. Никонорівку до господарства № НОМЕР_2 з 01 липня 1988 року; ОСОБА_6 - дружина з 21 червня 1990 року (а.с. 165).

Згідно з виписками, наданими виконкомом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області з погосподарських книг № 6 за 1991-1995 роки, № 3 - за 1996-2000 роки, № 3 - за 2000-2005 роки за домогосподарством, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані: ОСОБА_1 - голова домогосподарства, ОСОБА_2 - дружина.

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 з 18 травня 1989 року вона була зарахована членом колгоспу Шлях Жовтня , де працювала до 28 січня 2000 року, та була звільнена за переведенням до сільськогосподарського кооперативу Злагода .

15 червня 2005 року Виконавчим комітетом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області за заявою ОСОБА_1 прийнято рішення № 58 Про оформлення права приватної власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 . Згідно з довідкою виконкому Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області від 15 березня 2005 року за № 365, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі запису в погосподарській книзі № 3 на 01 липня 1990 року належить до колгоспного двору, членами якого були ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 11).

16 червня 2005 року Виконавчим комітетом Филенківської сільської ради Чутівського району Полтавської області видано свідоцтво серії ЯЯЯ № 138465 про право власності на нерухоме майно - будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з яким власниками нерухомого майна на праві приватної спільної часткової власності є: ОСОБА_1 - 1/2 частки та ОСОБА_2 - 1/2 частки.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частинами першою, другою статті 120 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) передбачено, що майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю.

Колгоспний двір визначено як сімейно-трудове об`єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 308/3775/14-ц (провадження № 61-20763св18).

Відповідно до вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215, визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено саме на сільські ради.

Відповідно до частини другої статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Як роз`яснено у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 22 грудня 1995 року № 20 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності , спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Отже, всі члени колгоспного двору, які були такими станом на 15 квітня 1991 року, мали право спільної сумісної власності на майно колгоспного двору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору за адресою: АДРЕСА_1 були дві особи - позивач та відповідач у справі.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що встановивши факт того, що станом на 15 квітня 1991 року ОСОБА_2 була членом колгоспного двору по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим набула право власності на частину домоволодіння, прийняття Виконавчим комітетом Філенківської сільської ради Чутівського району за заявою позивача у справі рішення про оформлення права власності на вказане домоволодіння, прав та інтересів ОСОБА_1 не порушує.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 на час набрання чинності Законом України Про власність , 01 липня 1990 року, не могла бути членом колгоспного двору, головою якого на той час був позивач є безпідставними, оскільки спірні правовідносини врегульовуються нормами частини першої статті 120 Цивільного Кодексу УРСР 1963 року (в редакції, чинній до 1991 року), тому ОСОБА_2 мала право на частку у майні подружжя до укладення шлюбу з позивачем 11 квітня 1992 року.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно установлених обставин справи, містять посилання на факти, які були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що усуді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чутівського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 26 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк