Рішення

від 26.04.2018 по справі 697/731/16-ц

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/731/16-ц

Провадження № 2/697/276/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Русакова Г.С.

за участю секретаря судового засідання - Десятник О.А.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кран про стягнення заборгованості заробітної плати, середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в подальшому уточненим до Товариства з обмеженою відповідальністю Кран (далі - ТОВ Кран ) про стягнення індексації заробітної плати за період роботи, середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що з 11.06.2012 до 31.03.2015 він працював у ТОВ Кран на посаді електромонтера по обслуговуванню електрообладнання вантажопідйомних кранів 6 розряду. За період, що він працював, йому не було проведено індексації заробітної плати, та не виплачено середнього заробітку за весь час затримки розрахунку після звільнення, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Просить суд зобов'язати відповідача виплатити заборгованість по заробітній платі в період з 2012 року по 2015 рік в сумі 650,00 грн.; середній заробіток за затримку виплати заробітної плати з дати звільнення з 31.03.2015 по 25.04.2018 в сумі 51741,82 грн. та стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в сумі 10000,00 грн.; кошти витрачені на професійну правничу допомогу в сумі 12470,00 грн.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.05.2016 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кран (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) заборгованість індексації заробітної плати за період роботи з 11.06.2012 - 31.03.2015, 09.04.2015- 05.06.2015, 15.06.2015 - 14.08.2015, 17.08.2015 - 19.11.2015 в сумі 650,40 грн., середній заробіток за затримку виплати індексації заробітної плати за період з 31.03.2015 до 31.05.2016 в сумі 18212,70 грн., моральної шкоди в сумі 1000 грн., судові витрати на оплату правової допомоги в сумі 1031,91 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кран (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 29.07.2016 апеляційну скаргу ТОВ Кран задоволено частково. Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.05.2016 змінено в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку заробітної плати, зменшивши суму стягнення з 18212,70 грн. до 1161,44 грн. В решті рішення суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 30.01.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 31.05.2016 та рішення апеляційного суду Черкаської області від 29.07.2016 скасовано, а справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Кран про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлений позов, просив задоволити його в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримав заявлений позов з підстав, наведених в письмових заявах про уточнення позовних вимог, просив задоволити позов в повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 позовні вимоги не визнали з підстав, наведених в письмовому відзиві та просили відмовити в задоволенні позову через його безпідставність. Наголошували, що рішення по даній справі, яке було змінено апеляційним судом Черкаської області відповідачем було виконано в повному обсязі 23.08.2016, ОСОБА_1 все виплачено, тому підстав для стягнення коштів з ТОВ Кран у позивача немає.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законами України: Про оплату праці , Про індексацію грошових доходів населення , Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати ; Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами (ст. 94 КЗпП України).

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ст. 115 ч.1 КЗпП України).

Статті 21, 22 Закону України Про оплату праці передбачають, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Таким чином, обов'язок із виплати заборгованості із заробітної плати покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану виплату.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з ТОВ Кран , де працював з 11.06.2012 до 31.03.2015 на посаді електромонтера по обслуговуванню електрообладнання вантажопідйомних кранів 6 розряду.

Позивач був звільнений 31.03.2015 на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, після чого працював у відповідача за строковими трудовими договорами: з 09.04.2015 по 05.06.2015 - підсобним робітником за направленням служби зайнятості; з 15.06.2015 по 14.08.2015 - підсобним робітником за направленням служби зайнятості; з 17.08.2015 по 19.11.2015 - електромонтером за направленням служби зайнятості (т.1 а.с. 101-104).

Згідно листа Управління держпраці у Черкаській області (т.1 а.с.114-115) від 20.05.2016 № 2066/1 про розгляд депутатського звернення від 06.05.2016 вбачається, що перевіркою додержання законодавства про працю у ТОВ Кран , проведеною у грудні 2015 року встановлено порушення ч.6 ст. 95, ст. 110, 115 КЗпП України щодо незабезпечення достовірного обліку виконуваної роботи у серпні 2015 року, не проведення індексації заробітної плати за січень 2014 - березень 2015 року, неповідомлення про розміри оплати праці, порушення строків виплати заробітної плати. За результатами перевірки внесено припис про усунення виявлених порушень та вжито заходи адміністративного впливу. За невиконання вимог припису до керівника ТОВ Кран вжиті заходи адміністративного впливу за ст. 188-6 КУпАП.

Згідно ч.6 ст. 95 КЗпП України передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Індексація грошових доходів населення відповідно до Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії є виплатою, яка проводиться з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Індексація заробітної плати проводиться відповідно до Закону України Про індексацію грошових доходів населення , Порядку індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (зі змінами та доповненнями).

Згідно розрахунку суми індексації за розрахунковий період, складеним відповідачем (т.1 а.с.20-22, т.2 а.с.63-68) у запереченні до позову вбачається, що ТОВ Кран не заперечує проти тієї обставини, що через не проведення індексації недоплачена заробітна плата позивача за період роботи з 11.06.2012 - 31.03.2015, 09.04.2015 - 05.06.2015, 15.06.2015 - 14.08.2015, 17.08.2015 - 19.11.2015 складає 879,14 грн., яка за мінусом переплати в розмірі 218,84 грн. складає 660,30 грн.

Сторони в судовому засідання погодилися, що заборгованість з індексації заробітної плати складає 650,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ТОВ Кран було виплачено заборгованість з індексації заробітної плати в повному обсязі 23.08.2016, що підтверджується фіскальним чеком на поштовий переказ на ім'я ОСОБА_1 (т.1 а.с.238).

Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про працю працівник має право звернутись до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Як передбачено ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювань ним суму.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ст. 117 КЗпП).

Крім того, встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Порядок обчислення середньої заробітної плати та розміру компенсації при трудових відносинах встановлено Постановою КМУ від 8.02.1995 року № 100.

Середньоденний заробіток розраховується відповідно до даної постанови та даних відповідача про розмір заробітної плати позивача за два місяці до звільнення, а саме за січень 2015 року в сумі 1472,75 грн. та лютий 2015 року в сумі 1225,69 грн. (т.2 а.с.53-54), середньодення сума заробітної плати складає 67,46 грн. (1472,75 грн. + 1225,69 грн. = 2698,44 грн. / 40 робочих днів (19 рочих днів у січні та 21 робочий день у лютому) = 67,46 грн.). Отриманий середньоденний заробіток слід помножити на кількість робочих днів за розрахунковий період - з 01.04.2015 по день виплати заборгованості по заробітній платі - 23.08.2016 (349 робочих днів х 67,46 грн.) = 23543,54 грн.

З матеріалів справи вбачається, а саме з фіскального чеку на поштовий переказ на ім'я ОСОБА_1 (т.1 а.с.238), що середній заробіток, який підлягає сплаті позивачу відповідачем вже частково сплачено, тому з ТОВ Кран підлягає стягненню середній заробіток в сумі 22382,10 грн. (23543,54 грн. - 1161,44 грн. = 22382,10 грн.).

Статтею 237-1 КЗпПУ передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

За змістом вказаного положення закону передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст. 237-1 КЗпП України є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об'єкту яких, завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі.

У п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із відповідними змінами) роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Що стосується позовних вимог про відшкодування позивачеві відповідачем моральної шкоди, то його доводи про порушення законних прав, яке полягало у нервовому потрясінні та тривалих душевних стражданнях внаслідок невиплати належних йому сум заробітної плати і докладання додаткових зусиль для організації свого життя, - знайшли своє підтвердження. Наявність такого порушення призвело до моральних страждань, втрати позивачем нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, суд враховує період часу, протягом якого заробіток позивачеві не виплачено.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує встановлені обставини справи, характер порушення прав позивача, ступінь моральних страждань, зміни у житті та зусилля, вжиті для відновлення трудових прав, а також принципи розумності та справедливості, а тому вважає за необхідне задовольнити вимоги у розмірі 2000,00 грн., а не 10000,00 грн., як визначено за позовними вимогами.

З урахуванням того, що моральна шкода позивачу вже була часково виплачена в сумі 1000,00 грн., що підтверджується фіскальним чеком на поштовий переказ на ім'я ОСОБА_1 (т.1 а.с.238), тому підлягає до стягнення моральна шкода в розмірі 1000,00 грн.

Судові витрати підлягають розподілу згідно вимог ст. 141 ЦПК України.

Відповідно ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Позивачем заявлено до стягнення 12470,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Так, аналізуючи норми чинного законодавства та встановленні по справі обставини, суд вбачає, що ОСОБА_1, скористався своїм правом на правову допомогу, та уклав договір з адвокатом, в якому зазначено обсяг та форми надання правової допомоги та визначено, що година робочого часу адвоката складає 580,00 грн.

Як вбачається з детального опису робіт, виконаних адвокатом від 25.04.2018, ним були виконані наступні роботи:

- консультації - 1 год. - 580 грн.;

- прийняття участі в судовому засіданні першої інстанції - 3 год. - 1740 грн.;

- підготовка процесуальних документів (заява про збільшення позовних вимог та уточнення до позовної заяви, апеляційна скарга, касаційна скарга, додаткові пояснення) - 14 год. - 8120,00 грн.;

- ознайомлення з матеріалами справи - 30 хв. - 290 грн.;

- прийняття участі в судовому засіданні апеляційної інстанції - 3 год. - 1740,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з журналів судового засідання апеляційної інстанції, участь адвоката в даних засіданнях підтверджена протягом 1 год. 30 хв., а не 3 год., як було заявлено. Тому вартість даної послуги складає 870,00 грн.

Враховуючи вимоги розумності і справедливості, та у відповідності до ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 4798,92 грн. (25543,54 грн. (розмір задоволених вимог) х 100% / 62392,22 грн. (розмір заявлених вимог) = 40,92 %; 11600,00 грн. (розмір витрат на правничу допомогу, яку суд рахує доведеною) х 40,92 % = 4746,72 грн.).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується фіскальним чеком на поштовий переказ на ім'я ОСОБА_1 (т.1 а.с.238), відповідачем було добровільно сплачено на користь позивача 23.08.2016 кошти в рахунок погашення витрат на правову допомогу в сумі 1031,91 грн., тому сума, яка підлягає до стягнення складає 3714,81 грн.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3714,81 грн.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ЗУ Про оплату праці , ст.ст. 3, 4, 94, 115, 116, 117, 233, 238, 237-1 КЗпП, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Кран про стягнення заборгованості заробітної плати, середнього заробітку за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кран (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Леніна, 190), м. Канів, Черкаської області, код ЄДРПОУ 14201699) на користь ОСОБА_1, 05.02.1963, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, середній заробіток за затримку виплати заробітної плати за період з 01.04.2015 до 23.08.2016 в сумі 22382,10 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кран (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Леніна, 190), м. Канів, Черкаської області, код ЄДРПОУ 14201699) на користь ОСОБА_1, 05.02.1963, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, моральну шкоду в сумі 1000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кран (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (Леніна, 190), м. Канів, Черкаської області, код ЄДРПОУ 14201699) на користь ОСОБА_1, 05.02.1963, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3714,81 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.04.2018.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_5

Згідно оригіналу, який знаходиться в матеріалах справи № 697/731/16-ц

Головуючий Г . С . ОСОБА_5