Рішення

від 17.04.2018 по справі 908/23/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/2/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2018 справа № 908/23/18

м. Запоріжжя

за позовом приватного акціонерного товариства «Запорізький асфальтобетонний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Гончарова, буд. 20)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Напіна» (69600, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 1-г)

про стягнення 37780,32 грн.

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

учасники справи:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 19/01/2017 від 19.01.2018;

від відповідача: не з'явився

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 37780,32 грн., зайво сплачених за договором № 28-10/16 від 28.10.2016.

Ухвалою суду від 12.01.2018 відкрито провадження у справі № 908/23/18, присвоєно справі номер провадження 18/2/18, призначено підготовче засідання на 31.01.2018; у судовому засіданні оголошувалась перерва до 13.03.2018; у судовому засіданні 13.03.2018 підготовче провадження продовжено на тридцять днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.04.2018; в судовому засіданні 03.04.2018 підготовче засідання закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.04.2018.

В судовому засіданні 17.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 17.04.2018 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до умов договору підряду № 28-10/16 від 28.10.2016 відповідачем виконано, а позивачем прийнято роботи на суму 310766,14 грн. З посилання на оплату вартості робіт за зазначеним договором позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кошти на загальну суму 350306,46 грн., отже, надмірно сплачено кошти в сумі 39540,32 грн. За доводами позивача, оскільки зобов'язання за договором № 28-10/16 від 28.10.2016 є припиненими виконанням, зазначена сума в розмірі 39540,32 грн. здійснена поза межами договірних платежів. З урахуванням заяви про зарахування зустрічних взаємних грошових вимог в сумі 1760,00 грн. надмірно сплаченою є сума 37780,32 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 1212 ЦК України позивач просив позов задовольнити.

Від відповідача 26.01.2018 надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заявлену до стягнення суму не визнав та вказав, що позивачем не доведено безпідставність отриманих ТОВ Напіна та заявлених у позові грошових коштів. Зазначає, що на підставі листа позивача від 06.02.2017 за вих. № 2017/06-02 платіж на суму 70000,00 грн. за платіжним дорученням № 1490 від 06.02.2017 розподілено наступним чином: 60459,68 грн. в рахунок сплати за договором № 28-10/16 від 28.10.2016, а залишок суми в розмірі 9540,32 грн. - в рахунок інших договірних відносин. Грошові кошти в сумі 30000,00 грн., сплачені платіжним дорученням № 1574 від 27.02.2017, також не стосуються спірного договору та перераховані на підставі існування інших цивільно-правових відносин, що підтверджується листом позивача від 27.02.2017 за вих. № 2017/27-02. Грошові кошти у вигляді судового збору в розмірі 1760,00 грн., які підлягають стягненню з ПрАТ ЗАБЗ на користь ТОВ Напіна за судовим рішенням від 29.11.2017 по справі №908/1395/17 та наказом про його примусове виконання, не стосуються даного спору та не можуть бути зараховані в рахунок неіснуючої заборгованості ТОВ Напіна за договором № 28-10/16 від 28.10.2016.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Ухвали з інформацією про час та місце судового розгляду справи своєчасно направлялись судом на адресу відповідача.

Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Напіна» не перебуває у процесі припинення, місцезнаходженням юридичної особи є: 69600, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 1-г, що співпадає з адресою зазначеною позивачем у позовній заяві.

Копії ухвал суду у справі від 12.01.2018, 31.01.2018, 13.03.2018, 03.04.2018, які направлялися на адресу відповідача, вручені відповідачу та до господарського суду Запорізької області не повертались.

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи. Наданий відповідачем відзив на позов також свідчить про його обізнаність щодо судового розгляду спору.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством «Запорізький асфальтобетонний завод» (замовником, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю «Напіна» (підрядником, відповідачем у справі) 28.10.2016 укладено договір підряду № 28-10/16 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору підрядник зобов'язався за технічним завданням та планом фундаментів замовника на свій ризик виконати і здати йому в установлений цим договором строк закінчені роботи з улаштування фундаменту під асфальтобетонне змішувальне устаткування ДС-185 (далі - роботи), а замовник зобов'язався надати підряднику будівельний майданчик, який знаходиться за адресою: вул. Краснова, 12, м. Запоріжжя (далі - фронт робіт) та в установленому цим договором порядку прийняти та оплатити повністю і належним чином виконані роботи (далі - об'єкт будівництва).

Відповідно до п. 1.2 Договору види, обсяги, та ціни робіт, які виконує підрядник, встановлюються в Кошторисі та Договірній ціні на підставі проектної документації замовника.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що види, фактичний обсяг та вартість робіт, виконаних підрядником протягом поточного місяця, фіксується відповідним двостороннім актом прийому-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, який підрядник надає замовнику на підписання до останнього робочого дня поточного місяця уповноваженому представнику замовника або засобами поштового зв'язку (цінним листом з описом та з повідомленням про вручення).

Згідно із п. 3.1 Договору загальна вартість робіт (ціна договору) визначається у погодженій сторонами Договірній ціні (додаток № 2), яка визначається на основі Кошторису (додаток № 1) та складає 258971,78 грн., окрім того ПДВ 51794,36 грн., всього 310766,14 грн.

Пунктом 4.1 Договору узгоджено, що цей договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31 березня 2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

Зобов'язання за договором сторонами виконано в повному обсязі.

Відповідачем виконані, а позивачем прийняті без зауважень передбачені Договором роботи, що підтверджується двостороннє підписаним Актом приймання виконаних будівельних робіт № за жовтень 2017 року на загальну суму 310766,14 грн. (форма КБ-2в) (арк. справи 28-32).

Вартість виконаних підрядних робіт позивачем сплачено платіжними дорученнями:

№ 1133 від 02.11.2016 на суму 124306,46 грн.,

№ 1288 від 15.12.2016 на суму 50000,00 грн.,

№ 1343 від 27.12.2016 на суму 36000,00 грн.,

№ 1398 від 13.01.2017 на суму 40000,00 грн.,

№ 1490 від 06.02.2017 на суму 70000,00 грн.,

№ 1574 від 27.02.2017 на суму 30000,00 грн., всього на суму 350306,46 грн.

Різниця між сплаченими позивачем за виконані відповідачем роботи та вартістю виконаних робіт за Договором становить 39540,32 грн.

Оскільки ТОВ Напіна не повернуло надмірно сплачені позивачем кошти, 16.12.2017 на адресу відповідача направлений лист-вимога № 15/12 про їх повернення.

Невиконання відповідачем обов'язку щодо повернення надмірно сплачених за Договором коштів стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, заслухавши представника позивача, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК.

Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу частини 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовується також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.

Вказаною нормою (ст. 1212 ЦК України) визначені загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку з так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави.

Зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

- є набуття або збереження майна, що означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

- обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України.

В даному випадку, сплата позивачем коштів в сумі 350306,46 грн. на рахунок відповідача здійснена з посиланням на договір № підряду № 28-10/16 від 28.10.2016.

Разом з тим, оскільки зобов'язання за цим Договором є припиненими належним виконанням, сума в розмірі 39540,32 грн., яка є різницею між сплаченими коштами та вартістю виконаних відповідачем підрядних робіт, є набутою відповідачем поза межами договору і підлягає поверненню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11.04.2018 у справі № 922/438/17.

Посилання відповідача на те, що на підставі листів позивача від 06.02.2017 та від 27.02.2017 зайво сплачені кошти в сумі 39540,32 грн. зараховано за зобов'язаннями, які виникли на підставі договору № 06-02/17 від 06.02.2017 суд відхиляє, як необґрунтовані.

За висновками рішення господарського суду Запорізької області від 22.09.2017 у справі № 908/1395/17, які підтверджені постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.11.2017, встановлено факт не укладання сторонами договору № 06-02/2017 від 06.02.2017.

Відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт не укладення сторонами договору № 06-02/17 від 06.02.2017, на виконання зобов'язання за яким відповідач вважає зарахованими зайво сплачені позивачем кошти, не потребує повторного доведення.

Таким чином, оскільки сума, яку просить стягнути позивач, утворилася внаслідок переплати за договором підряду, який був виконаний сторонами, про що свідчить відсутність вимог відповідача до позивача за цим договором, то зобов'язання щодо повернення цих грошових коштів за правовою природою є таким, що виникло у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, тобто є окремим від зобов'язання, які виникли між сторонами з договору підряду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти і має повернути їх позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України, тому позовні вимоги про стягнення 37780,32 грн. є правомірними.

Правову оцінку зменшення позивачем розміру надмірно сплачених коштів на суму 1760,00 грн. в результаті зарахування зустрічних однорідних вимог суд не надає, оскільки визначення розміру позовних вимог є правом позивача.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства «Запорізький асфальтобетонний завод» щодо стягнення з відповідача 37780,32 грн. в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача повністю.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Напіна» (69600, м. Запоріжжя, вул. Базова, буд. 1-г, ідентифікаційний код 32343187) на користь приватного акціонерного товариства «Запорізький асфальтобетонний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Гончарова, буд. 20, ідентифікаційний код 03327144) 37780,32 грн. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят грн. 32 коп.) зайво сплачених коштів та 1600,00 грн. (одну тисячу шістсот грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 27.04.2018.

Суддя В.В. Носівець