Рішення

від 17.04.2018 по справі 909/104/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.04.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/104/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М.М. , секретар судового засідання Вакалюк А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

вул. Тверська, 5, м. Київ, 03680

в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (правонаступник Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця"),

вул. Гоголя,1, м.Львів,79000

до відповідача: ОСОБА_1 міської ради Івано-Франківської області

вул. Свободи,266, м. Яремче, Івано-Франківська область,78500

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Скорзонера",

с. Поляниця, м. Яремче

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Буковель"

м. Яремче, с. Поляниця, участок Щивки, будинок 2

про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 року про продаж земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче ТОВ "Скорзонера" в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га та визнання недійсним з моменту його укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче укладений між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ "Скорзонера" на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га

за участю:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 26.10.2017 р.

від відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Скорзонера": не з'явився,

від відповідача ОСОБА_1 міської ради Івано-Франківської області: не з'явився,

від відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Буковель": ОСОБА_4 - представник, паспорт СС366549 від02.10.1997, довіреність б/н від 16.04.2018

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (правонаступник Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця") звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 міської ради та до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.07 в частині продажу земельної ділянки площею 15724,00 кв. м по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче та визнання недійсним договору купівлі-продажу землі.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.09.2017 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 03.03.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

21.01.2018 року від позивача по справі надійшла заява про зміну предмета позовних вимог №ДН-4-2/21 від 03.01.2018 (вх.№628/18 від 12.01.2018).

У своїй заяві позивач вказує на те, що позивачу стало відомо, що земельна ділянка щодо якої наявний спір відповідно до Інформації з державного земельного кадастру від 23.11.2017 року належить товариству з обмеженою відповідальністю "Буковель", а саме земельна ділянка площею 1,5724 га (попередньо з кадастровим №2611000000:04:001:0045) на даний час належить ТОВ "Буковель" та поділена на дві окремі частини: площею 1,5559 га (кадастровий №2611000000:04:006:0113) та площею 0,0165 га (кадастровий №2611000000:04:006:0114).

За словами позивача, згідно з Інформаційної довідки Державного реєстру речових прав, ТОВ "Скорзонера" здійснило відчуження (передачу) нерухомого майна на вказаній земельній ділянці на користь ТОВ "Буковель" відповідно до якого і перейшло право на спірну земельну ділянку згідно протоколу загальних зборів №7/2016 від 03.08.2016 та від 03.08.2016 №03/08/2016.

За словами позивача, вказаний в інформаційній довідці протокол загальних зборів щодо передачі майна, зокрема спірної земельної ділянки, як підстава виникнення права власності є таким, що нерозривно пов'язаний зі спірними правовідносинами в даній справі та таким, що порушує право землекористування позивача.

Таким чином, позивач просить суд змінити предмет позовних вимог, а саме:

- визнати недійсним рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 року про продаж земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче ТОВ "Скорзонера" в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га;

- визнати недійсним з моменту його укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче укладений між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ "Скорзонера" на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га;

- визнати недійсним протокол загальних зборів №7/2016 від 03.08.2016 та від 03.08.2016 №03/08/2016 прийняті ТОВ "Скорзонера" та ТОВ "Буковель" в частині передачі ТОВ "Буковель" земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче частково, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га;

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Буковель" на земельну ділянку по вул. І. Петраша у м. Яремче за кадастровим номером 2611000000:04:006:0114 у державному реєстрі прав (запис №19714399 від 24.03.2017) та державному земельному кадастрі (реєстрація від 17.03.2017).

Розглянувши вказану заяву, суд вважає за правильне вказати таке.

Відповідно до ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Як вбачається з поданої позивачем заяви про зміну предмета позову, окрім іншого, позивач просить суд:

- визнати недійсним протокол загальних зборів №7/2016 від 03.08.2016 та від 03.08.2016 №03/08/2016 прийняті ТОВ "Скорзонера" та ТОВ "Буковель" в частині передачі ТОВ "Буковель" земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче частково, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га;

- скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Буковель" на земельну ділянку по вул. І. Петраша у м. Яремче за кадастровим номером 2611000000:04:006:0114 у державному реєстрі прав (запис №19714399 від 24.03.2017) та державному земельному кадастрі (реєстрація від 17.03.2017).

В спірному випадку, предметом спору є визнання недійсним в частині рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 року та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 15724,00 кв.м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче укладений між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ "Скорзонера".

Проаналізувавши викладені в заяві про зміну предмета позову вимоги, суд дійшов висновку, що має місце заявлення нових позовних вимог, заявлення яких чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, суд вважає за правильне прийняти до розгляду заяву позивача про зміну предмета позовних вимог в частині:

- визнання недійсним рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 року про продаж земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче ТОВ "Скорзонера" в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га;

- визнання недійсним з моменту його укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 15724,00 кв.м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче укладений між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ "Скорзонера" на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га.

В іншій частині вимог щодо зміни предмета позову суд вважає за правильне відмовити.

Приймаючи таке рішення з приводу поданої позивачем заяви суд виходить з того, що вказані вимоги випливають з первісних заявлених позивачем вимог, а їх уточнення є необхідною мірою для захисту порушених прав позивача, а обставини, що стали підставою для таких уточнень стали відомими позивачу вже при новому розгляді справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2017 року справу передано на розгляд судді Фрич М.М.

Ухвалою суду від 20.09.2017 року призначено розгляд справи в судовому засіданні на 12.10.2017 року. Ухвалою суду від 12.10.2017 року відкладено розгляд справи на 31.10.2017 року. В судовому засіданні 31.10.2017 року судом оголошено перерву у розгляді справи до 14.11.2017 року, про що представники сторін були повідомлені. Ухвалою суду від 14.11.2017 року продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 23.11.2017 року.

Ухвалою суду від 23.11.2017 року залучено до участі в справі іншого відповідача - ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Буковель" на підставі поданого позивачем клопотання №ДН-4-2/2499 від 23.11.2017 року (вх.№12499/17 від 23.11.2017 року). У своєму клопотання позивач, як на підставу залучення іншого відповідача вказав, що позивачу стало відомо про те, що спірна земельна ділянка належить ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Буковель" і поділена на дві окремі частини: площею 1,5559 га та площею 0,0165 га. Посилаючись на інформаційну довідку Державного реєстру речових прав позивач вказав, що відповідач ТОВ "Скорзонера" здійснив відчуження нерухомого майна на користь ТОВ "Буковель".

Враховуючи право позивача заявляти клопотання про залучення іншого відповідача, а також необхідність з'ясування всіх обставин справи в сукупності, в суду були відсутні підстави для відмови в задоволенні такого клопотання.

Ухвалою суду від 12.12.2017 року відкладено розгляд справи на 26.12.2017 року.

Ухвалою суду від 26.12.2017 року, у зв'язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, визначено порядок розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Відкладено підготовче засідання на 16.01.2018 року.

Ухвалою суду від 16.01.2018 року відкладено підготовче засідання на 25.01.2018 року. Ухвалою суду від 25.01.2018 року відкладено розгляд справи на 08.02.2018 року. Ухвалою суду від 08.02.2018 року відкладено підготовче засідання на 22.02.2018 року. Ухвалою суду від 22.02.2018 року продовжено строк підготовчого засідання на 30 (тридцять) днів і відкладено підготовче засідання на 20.03.2018 року.

Ухвалою суду від 20.03.2018 року підготовче провадження у справі закрито, розгляд справи по суті призначено на 26.03.2018 року.

В судовому засіданні 26.03.2018 року розгляд справи відкладено на 17.04.2018 року.

Позиція позивача.

Позивач у своїх вимогах посилається на те, що при проведенні інвентаризації земель смуги відведення Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" для виготовлення державних актів на право постійного землекористування по відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дистанція колії" виявлено, що у межах м. Яремче в смузі відведення залізниці на ділянці з прив'язкою до колії на 61 км + 052 м з правої сторони за ходом кілометрів на відстані 16 м від осі колії знаходиться земельна ділянка, продана ТОВ "Скорзонера" для обслуговування будівель бази відпочинку, в той час як ширина смуги відведення залізниці в даному місці становить 30 м від осі головної колії. Посилаючись на ч.1 ст.6 Закону України "Про залізничний транспорт", ст. 68 Земельного кодексу України, ст.23 Закону України "Про транспорт" (які визначають землі залізничного транспорту), Будівельні норми і правила та Плани смуги відведення залізниці 1951 та 1994 років позивач вказує на те, що вказані земельні ділянки частково знаходяться у смузі відведення залізниці, відносяться до земель залізничного транспорту та перебувають у користуванні ДТГО "Львівська залізниця". Додатково зазначає, що План смуги відводу 1994 року погоджений представниками відповідних рад, в тому числі і ОСОБА_1 міської ради, тому, на думку позивача, на час прийняття оскаржуваних рішень міській раді було відомо про межі земельних ділянок смуги відведення залізниці. За таких обставин позивач вважає, що спірна земельна ділянка продана товариству з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" без жодних правових підстав, відтак оскаржуване рішення міської ради є таким, що суперечить чинному законодавству, прийняте з перевищенням наданих повноважень, порушує право позивача на користування земельної ділянкою, а тому підлягає визнанню недійсним.

Таким чином позивач просить суд визнати недійсним рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 року про продаж земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче ТОВ "Скорзонера" в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га та визнати недійсним з моменту його укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І. Петраша, 4 у м. Яремче укладений між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ "Скорзонера" на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га.

Представник відповідача 1 - ОСОБА_1 міської ради в судові засідання не з'являвся, надіслав суду клопотання (вх.№17103/17 від 31.10.2017, вх.№ 18605/17 від 23.11.2017, вх.№20574/17 від 26.12.2017) з проханням розглядати справу без участі представника ОСОБА_1 міської ради.

Відповідач 2 - ТОВ "Скорзонера" у відзиві на позов б/н від 16.02.15 (вх.№2321/15 від 17.02.15) проти позову заперечив. Представник ТОВ "Скорзонера" звернув увагу суду на судову практику з розгляду подібних спорів, викладену, у постановах Вищого господарського суду України від 02.10.14 у справі №909/247/14, від 12.11.13 у справі №914/1047/13-г та від 28.02.08 у справі №37/185, та подав клопотання б/н від 02.03.15 (вх.№3156/15 від 02.03.15) щодо долучення до матеріалів справи витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2601099492015 від 18.02.15 та листа Держземагентства у м. Яремча №190/05-05/20 від 27.02.15. Представник відповідача вказав на те, що у державному земельному кадастрі відсутня інформація про державну реєстрацію земельних ділянок Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", а земельна ділянка товариства з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" (кадастровий номер 2611000000:04:006:0045) не є суміжною із Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця".

14.11.2017 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №13/11-01 від 13.11.2017 року (вх.№17983/17 від 14.11.2017), де вказав, що надана позивачем графічна частина Плану смуги відведення земель лінії залізниці доповнена схематичним зображенням, яке не має жодного відношення до вказаного Плану смуги відведення. Відповідач вказує на те, що земельні ділянки позивача та відповідача не лише не накладаються (не перетинаються), але й взагалі не є суміжними.

Також у своїх запереченням відповідач посилається на довідку №66 від 20.03.2015 року відповідно до якої вулиця Петраша в м. Яремче є дорогою місцевого значення, є власність територіальної громади, а тому на думку відповідача ОСОБА_1 міська рада мала право розпоряджатися спірною земельною ділянкою.

Крім того, відповідач у своєму відзиві вказує на строк позовної давності, який відповідач просить застосувати та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідач 3 - ТОВ "Буковель" відзиву на позовну заяву суду не подав, представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, а також з врахуванням вимог, які викладені в постанові Вищого господарського суду України від 06.09.2017 року, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд дійшов в спірному випадку таких висновків.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 року про продаж земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче ТОВ "Скорзонера" в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га, суд вважає за правильне вказати таке.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт", у редакції чинній на час прийняття спірного рішення відповідачем-1, землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт" (ч.1). До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту (ч.2).

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про транспорт", у редакції чинній на час прийняття спірного рішення відповідачем-1, землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об'єктів транспорту.

Частиною першою статті 23 цього Закону, яка кореспондується з положеннями статті 68 Земельного кодексу України (далі - ЗК), у редакції, що була чинною на час прийняття спірного рішення, встановлено що, до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

За таких обставин наявність чи відсутність у землекористувача документів на користування земельною ділянкою не змінює її правового статусу, оскільки його вже визначено Законом.

Відповідно до частини першої статті 84 ЗК у відповідній редакції у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі під державними залізницями (пункт "б" частини четвертої статті 84 ЗК).

Виходячи з аналізу наведених норм права, земельна ділянка, яка належить до земель державної власності, а саме до земель залізничного транспорту, не може передаватися у приватну власність, а орган місцевого самоврядування не має законних повноважень щодо розпорядження землями такої категорії.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням ОСОБА_1 міської ради Івано-Франківської області №178-12/2007 від 06.12.2007 року "Про продаж земельних ділянок у приватну власність для здійснення підприємницької діяльності" продано у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Скорзонера", с. Поляниця, земельну ділянку площею 15724,00 м. кв., що розташована в м. Яремче по вул. І. Петраша, 4, для обслуговування будівель бази відпочинку (а.с.10/том I).

При проведенні інвентаризації земель смуги відведення ДТГО "Львівська залізниця" для виготовлення державних актів на право постійного землекористування по відокремленому підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" позивачем виявлено, що у межах залізничної колії станції Яремче в смузі відведення залізниці на ділянці з прив'язкою до колії на км 61 + 052м - 61км+068м з правої сторони за ходом кілометрів перегону Яремче-Микуличин у смузі відведення на відстані 16 м від осі колії знаходиться земельна ділянка, яка продана відповідачу-2, кадастровий номер 2611000000:04:001:0148, площею перекриття 0,0165 га, в той час як ширина смуги відведення позивачу у цьому місці становить 30 м від осі головної колії, у зв'язку з чим 05.06.2014 був складений акт обстеження земельної ділянки.

Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 05.06.2014 року (а.с.20/том I), комісія у складі: головного інженера ВП "Івано-Франківська дистанція колії", інженера-землевпорядника ВП "Івано-Франківська дистанція колії", в.о. шляхового майстра 8-го околотку за участю: головного спеціаліста відділу земельних ресурсів Яремчанського міськвиконкому, старшого прокурора Івано-Франківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері провела обстеження земельної ділянки смуги відведення ДТГО "Львівська залізниця" на території м. Яремче, ОСОБА_1 міської ради де виявила: відповідно до матеріалів інвентаризації "Плану смуги відведення Івано-Франківськ-Держкордон 1994 року" смуга відведення ДТГО "Львівська залізниця" на 61км+052м - 61км+068м з правої сторони за ходом кілометрів перегону Яремче-Микуличин складає від 30-8-6 м; на 61км+052м - 61км+068м з правої сторони за ходом кілометрів перегону Яремче-Микуличин згідно кадастрового плану перекриття смуги відведення ДТГО "Львівська залізниця", знаходиться земельна ділянка ТзОВ "Скорзонера" кадастровий номер 2611000000:04:001:0148, площею перекриття 0,0165 га; згідно публічної кадастрової карти земельна ділянка надана для рекреаційного призначення площею - 1,5723 га (Державна власність); по факту відстань від осі колії до сітчастої огорожі даної земельної ділянки в точці 61км+057 складає 16 м від осі колії.

Враховуючи викладене, земельна ділянка, яка належить до земель державної власності, а саме до земель залізничного транспорту, не може передаватися у приватну власність, а орган місцевого самоврядування не має законних повноважень щодо розпорядження землями такої категорії.

Відповідно до ст.144 Конституції України - органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Відповідно до п.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналізуючи наведене законодавство на предмет його дотримання при прийнятті ОСОБА_1 міською радою рішення №178-12/2007 від 06.12.2007 року "Про продаж земельних ділянок у приватну власність для здійснення підприємницької діяльності", суд дійшов висновку про те, що таке рішення є таким, що не відповідає вимогам законодавства, а відтак відповідно до п.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в наявності підстави для визнання його недійсним.

Щодо вимоги позивача про визнання недійсним з моменту його укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 15724, 00 кв. м. по вул. І. Петраша, 4 у м. Яремче укладений між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ "Скорзонера" на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 року в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0, 0165 га, суд вважає за правильне вказати таке.

Під час розгляду справи судом встановлено, що спірний договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 15724, 00 кв. м. по вул. І. Петраша, 4 у м. Яремче укладений між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ "Скорзонера" на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 року в матеріалах справи відсутній, проте в судових засіданнях стало відомо, що такий договір зареєстрований.

Ухвалою суду від 14.11.2017 року зобов'язано відділ Держземагентства у м. Яремче Яремчанської міської ради та приватного нотаріуса Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_5 надати суду копію спірного договору.

Ухвалами суду від 25.01.2018 року та від 08.02.2018 року повторно зобов'язано подати суду копію спірного договору. Станом на дату прийняття рішення по справі вимоги ухвал не виконано.

Ухвалою суду від 22.02.2018 року витребувано у Івано-Франківського обласного нотаріального архіву копію спірного договору.

Листом вих.№108/03-02 від 01.03.2018 року, який надійшов до суду від Івано-Франківського обласного державного нотаріального архіву (а.с.182/том IV), повідомлено, що за відсутності дати посвідчення правочину та його номеру неможливо здійснити пошук.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

В даному випадку за відсутності оскаржуваного договору в матеріалах справи, дослідити та встановити невідповідність умов спірного договору вимогам закону видається неможливим.

Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст.74 ГПК України).

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Враховуючи, що обов'язок доказування лежить на позивачу, а суд не вправі самостійно збирати докази по справі, наслідком не подання позивачем доказів в підтвердження вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу є залишення позову без розгляду в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши подані докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про те, що вимоги позивача слід задовольнити частково.

Що стосується тверджень відповідача 2 - ТОВ "Скорзонера" про те, що подана позивачем графічна частина Плану смуги відведення Львівської залізниці не відповідає Плану смуги відведення, то такі заперечення не підтверджені жодними доказами.

Посилання відповідача 2 на Висновок судової земельно-технічної експертизи №4162 від 02.12.2016 року не можуть братися судом до уваги, оскільки вказаний висновок експертизи був предметом дослідження під час розгляду справи Вищим господарським судом і суд касаційної інстанції не знайшов підстав для застосування вказаних висновків.

Посилання відповідача 2 - ТОВ "Скорзонера" на пропуск позивачем строку позовної давності в спірному випадку спростовується такими обставинами. Відповідно до п.4 ст. 268 Цивільного кодексу України /в редакції, яка діяла до 20.12.2011 року/ - позовна давність не поширювалася на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Законом України від 20.12.2011 року №4176-VI "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", вказаний п.5 ст. 268 ЦК України виключено.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень цього ж Закону, передбачено, що протягом 3-х років з дня набрання чинності цим законом особа має право звернутися до суду з позовом про визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. ОСОБА_6 набрав чинності 15.01.2012 року. Таким чином, строк позовної давності завершився 15.01.2015 року.

В спірному випадку як вбачається з матеріалів справи, відповідно до описів вкладення цінного листа (а.с.6 та а.с.8) позивач подав матеріали позовної заяви до відділення поштового зв'язку 12.02.2015 року, тобто в межах строку позовної давності, а відтак доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності визнаються судом необґрунтованими.

Стосовно відповідача 3 - ТОВ "Буковель" суд вважає за правильне відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки ТОВ "Буковель" не може нести відповідальності за дії ОСОБА_1 міської ради при прийнятті нею спірного рішення, а укладений договір купівлі-продажу, що оскаржується позивачем, не стосується прав та обов'язків ТОВ "Буковель", а заяву про зміну позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів /згідно заяви про уточнення вимоги (вх.№2204/18 від 08.02.2018)/ №7/2016 від 03.08.2016 та від 03.08.2016 №03/08/2016 прийняті ТОВ "Скорзонера" та ТОВ "Буковель" в частині передачі ТОВ "Буковель" земельної ділянки площею 15724,00 кв.м. по вул. І. Петраша, 4 у м. Яремче частково та скасування державної реєстрації права власності ТОВ "Буковель" на земельну ділянку по вул. І. Петраша, 4 у м. Яремче судом не прийнято до розгляду.

Що стосується судового збору, слід вказати таке.

Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за правильне стягнути з відповідача 1 - ОСОБА_1 міської ради на користь позивача судовий збір в розмірі 3 747 грн (в тому числі сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг).

Крім того, відповідно до ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням №2417 від 08.08.2016 року позивачем здійснено оплату судової експертизи в розмірі 15 888 грн (а.с.69/том II). Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог, а саме в частині визнання недійсним рішення ОСОБА_1 міської ради, суд вважає за правильне стягнути з відповідача 1 - ОСОБА_1 міської ради на користь позивача витрати за проведення експертизи в розмірі 50 % від сплаченої позивачем суми, що становить 7 944 грн.

Керуючись ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" /в редакції від 17.02.2006 року/, ст. 11, 23 Закону України "Про транспорт" /в редакції від 03.03.2006 року/, п.10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 68, 84 Земельного кодексу України /в редакції від 20.06.2007 року/, ст.46, 73, 74, 86, 123, 129, п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Регіональної філії "Львівська залізниця" /79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1/ Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" /03680, м. Київ, вул. Тверська, 5/ до ОСОБА_1 міської ради /78500, м. Яремче, вул. Свободи, 266/ та до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Скорзонера" /Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця/ про визнання недійсним рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 року про продаж земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче ТОВ "Скорзонера" в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га та визнання недійсним з моменту його укладення договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 15724,00 кв. м. по вул. І.Петраша, 4 у м. Яремче укладений між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ "Скорзонера" на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0,0165 га - задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 року про продаж земельної ділянки площею 15724, 00 кв.м. по вул. І. Петраша, 4 у м. Яремче ТОВ "Скорзонера" в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0, 0165 га.

В частині позовних вимог про визнання недійсним з моменту його укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 15724, 00 кв.м. по вул. І. Петраша, 4 у м. Яремче укладений між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ "Скорзонера" на підставі рішення ОСОБА_1 міської ради №178-12/2007 від 06.12.2007 року в частині, що накладається на смугу відведення залізниці площею 0, 0165 га - позов залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1 міської ради /78500, Івано-Франківська область, м. Яремче, вул. Свободи, 266, код ЄДРПОУ 04054286/ на користь Регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" /79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код ЄДРПОУ 40081195/ судовий збір в розмірі 3 747 грн (три тисячі сімсот сорок сім гривень) та витрати за проведення експертизи на суму 7 944 грн (сім тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

В позові Регіональної філії "Львівська залізниця" /79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1/ Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" /03680, м. Київ, вул. Тверська, 5/ до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Буковель" /Івано-Франківська область, м. Яремче, с. Поляниця, участок Щивки, буд.2/ - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.04.18

Суддя Фрич М.М.