Рішення

від 24.04.2018 по справі 910/506/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2018Справа № 910/506/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши матеріали господарської справи товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд

до 1. Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві

2. Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про відшкодування завданої майнової шкоди

за участю представників учасників справи:

позивача: Слабоус Є.А.

відповідача1: Тарантюк Ю.В.

відповідача2: Ферштей А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві 3 291 364, 90 грн. завданої в результаті протиправних дій слідчих СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві майнової шкоди, з яких: 3 084 410, 98 грн. - збитки, 50 353, 92 грн. - вартість проведеного комплексного судово-економічного та товарознавчого дослідження, 156 600, 00 грн. - витрати на правову допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/506/18. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 20.02.18.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 12.02.2018 відповідач2 подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 15.02.2018 позивач подав відповідь на відзив відповідача2.

Позивач, 28.02.2018 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) подав заяву про виправлення описки в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2018 підготовче засідання відкладено на 13.03.2018. Явку повноважного представника Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві визнано обов'язковою.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 16.03.2018 відповідач1 подав письмовий відзив, в якому проти позову заперечував.

У судовому засіданні 20.03.2018 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати, якою продовжено строк проведення підготовчого провадження до 05.04.2018 та оголошено в судовому засіданні перерву до 03.04.2018.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 29.03.2018 позивач подав письмову відповідь на відзив відповідача1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/506/18 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 24.04.2018 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Враховуючи частину другу статті 207 Господарського процесуального кодексу України суд залишив клопотання позивача без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечували.

У судовому засіданні 17.04.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Деснянського району міста Києва від 26.03.2014 дозволено посадовій особі відповідача1 в рамках досудового розслідування внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.09.2013 за №32013110030000142 відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, провести обшук складських приміщень позивача у місті Києві по вулиці Сім'ї Хохлових 8. Дозвіл на проведення обшуку надано з метою відшукання та вилучення документів, що свідчать про взаємовідносини ТОВ Мега Ленд з ТОВ Фрагон та ТОВ Зроби сам .

Відповідно до протоколів, складених посадовою особою відповідача1 - старшим лейтенантом податкової міліції Кардашем М.В., обшук складських приміщень позивача проводився з 01.04.2014 по 14.04.2014.

Результатом проведених слідчих дій на підставі рішення суду про надання дозволу на пошук документів, що свідчать про взаємовідносини ТОВ Мега Ленд з ТОВ Фрагон та ТОВ Зроби сам , стало примусове вилучення зі складу позивача труб, радіаторів, газових котлів тощо.

Загалом, посадовими особами відповідача1 було примусово вилучено зі складу позивача 1 065 позицій найменувань продукції.

Відповідно до Постанови про визнання речей речовими доказами у кримінальному провадженні від 22.04.2014, лейтенант податкової міліції Іванченко Ю.В. (посадова особа відповідача1) постановив майно позивача в асортименті 1 065 найменувань різної кількості одиниць, ймовірно, визнати речовими доказами. Дане припущення судом зроблено з назви документу, оскільки посадова особа у резулятивній частині після переліку вилученого майна не вказала що саме нею постановлено щодо цього майна.

Постанова від 22.04.2014 вмотивована тим, що слідчим не виявлено джерело та законність походження, а також власника товарно-матеріальних цінностей позивача та які знаходились на його складі.

Суд не може залишити поза увагою дану обставину, оскільки це є прямим свідченням порушення посадовою особою відповідача1 одного з фундаментальних правових принципів правової держави - презумпції невинуватості.

Відповідно до правових приписів статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Саме посадова особа відповідача1, вилучаючи майно у власника, була зобов'язана доводити, що це майно набуто у протиправний спосіб (стаття 92 Кримінального процесуального кодексу України).

Питання яким чином труби, котли та інша сантехнічна продукція, вилучена зі складу позивача у квітні 2014 року, могла бути речовим доказом відповідно до вимог параграфу 1 глави 4 Кримінального процесуального кодексу України при розслідуванні обставин видачі позивачем у 2009 році векселів (відносини з ТОВ Фрагон ) та наданих у 2010 році маркетингових послуг (відносини з ТОВ Зроби сам ) залишено посадовими особами відповідача1 без відповіді.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Вилучення посадовими особами держави товарних цінностей у суб'єкта господарювання під час санкціонованого судом пошуку документів щодо двох його контрагентів не може бути визнано як дію, яка вчинена в інтересах суспільства. Більше того, такі дії якраз і порушують ці інтереси, оскільки фактично призводять до ситуації тривалої невизначеності у здійсненні підприємницької діяльності, що в кінцевому результаті наносить невиправної шкоди суспільству.

Відповідно до вимог статті 16 Кримінального процесуального кодексу України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Щодо дотримання посадовими особами відповідача1 вимог закону під час проведення досудового розслідування, яке мало наслідком порушення права власності позивача шляхом вилучення його майна, суд не вбачає необхідності надання додаткової кваліфікації, оскільки вона вже надана Деснянським районним судом міста Києва.

Судовим рішенням (ухвала Деснянського районного суду міста Києва у справі №754/12802/16-к від 14 листопада 2016 року) встановлено, що:

1. Вилучене у позивача майно не входило до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл судом на відшукання при проведені обшуку.

2. Ні слідчим, ні прокурором не було подано клопотання до суду про арешт цього вилученого майна, що є прямим порушенням вимог частини п'ятої статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.

3. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна мало бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно мало бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

4. Утримуване без належної правової підстави відповідачем1 майно позивача станом на 14 листопада 2016 року повернуто власнику не було.

Наведені висновки слідчого судді підтверджуються матеріалами даної справи господарського суду.

З листа відповідача1 №232/26-52-22 від 10.07.2017 вбачається, що кримінальне досудове провадження №32013110030000142 з 19.06.2015 року було об'єднано з кримінальним досудовим провадженням №320015100030000039. Об'єднане кримінальне провадження отримало номер 320015100030000039.

Старшим слідчим СВ ФР ДПІ у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві 19 липня 2017 року винесено постанову про закриття кримінального провадження №320015100030000039 у зв'язку з відсутністю в діяннях службових осіб ТОВ Мега Ленд складу кримінальних правопорушень.

З цього процесуального документу вбачається, що підставою порушення кримінального провадження №32013110030000142 (в межах якої було порушено право власності позивача у квітні 2014 року) став акт про результати проведення планової виїзної перевірки ДПІ Деснянського району від 30.08.2013 з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.10.11 по 31.12.12, відповідно до якого відповідачем1 було прийнято два податкових повідомлення-рішення. Результатом оскарження цих рішень в позасудовому адміністративному порядку стало проведення додаткової позапланової перевірки, порушення кримінального провадження №32013110030000142 та прийняття податкового повідомлення-рішення №0004602205 від 27 листопада 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання товариству з обмеженою відповідальністю Мега Ленд з податку на прибуток на загальну суму 1 166 750 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року у справі №818/1774/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/47605217) податкове повідомлення-рішення №0004602205 від 27 листопада 2013 року визнано протиправним та скасовано (судове рішення залишене в силі судом апеляційної інстанції 12.10.2015, відмовлено у відкритті касаційного провадження 03.06.2016 та 16.06.2016). В процесі розгляду справи судами встановлено відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача у взаємовідносинах з ТОВ Фрагон та з ТОВ Зроби сам .

За день до закриття слідчим кримінального провадження, а саме - 18 липня 2017 року керівник позивача отримав від відповідача1 у приміщенні ТОВ ТК Топ Логістік Плюс (обрана відповідачем1 для зберігання вилученого майна юридична особа) частину товарно-матеріальних цінностей в ушкодженому та непридатному для подальшого використання стані.

Таким чином, мало місце протягом більш як трьох років без належних законних підстав порушення відповідачем1 гарантованого статтею 41 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та статтями 319, 321 Цивільного кодексу України право позивача вільно володіти, користуватись та розпоряджатись належним йому майном.

Заперечуючи позовні вимоги обидва відповідачі у справі наголосили на недоведеності позивачем протиправної поведінки посадових осіб відповідача1, наявності їх вини, факту шкоди та причинно-наслідкового зв'язку.

Суд має відхилити ці доводи відзивів, оскільки вони не є правними і протирічать вимогам законодавства.

Втрата або пошкодження майна є майновою шкодою, нанесеною власнику або користувачу цього майна.

Будь-які дії, вчинені посадовою особою державного органу влади з перевищенням наданих законом повноважень та/або з порушенням вимог законодавства є неправомірними діями.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним з визначених статтею 16 Цивільного кодексу України способів захисту порушеного права.

За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 1166 встановлено презумпцію вини особи, що нанесла шкоду.

Таким чином, у даному судовому провадженні позивач взагалі не був зобов'язаний доводити наведені в обох відзивах (відповідача1 та відповідача2) обставини.

Довести правомірність власних дій та відсутність вини у даному спорі є прямим обов'язком відповідача1, який ухилився від його виконання та звів свої заперечення до неіснуючих недоліків позову.

У той же час, в процесі розгляду справи позивачем доведено факт нанесення йому майнових збитків, протиправності дій посадових осіб відповідача1 та причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.

Як зазначалось раніше, відповідач1 був зобов'язаним не пізніше наступного робочого дня з моменту вилучення майна або подати до суду клопотання про його арешт або негайно повернути це майно позивачу.

Проте, відповідачем1 поза встановленої законом процедури вилучене майно було передано на власний розсуд іншій особі. Наявність або відсутність договірних чи будь-яких інших відносин відповідача1 з цією особою не мають істотного значення для цієї справи, оскільки відповідальною особою за вилучення, неправомірне утримання понад трьох років та неналежне зберігання майна позивача є відповідач1. В свою чергу, відповідач1 не позбавлений правової можливості в подальшому звернутись в порядку регресу до свого контрагента - ТОВ ТК Топ Логістік Плюс .

Для документального підтвердження розміру майнових збитків, завданих йому відповідачем1, позивач листом 09 від 20.09.2017 звернувся до Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням провести відповідне товарознавче дослідження.

Відповідно до висновку №1599/1600/2236 комплексного експертного судово-економічного та товарознавчого дослідження від 29.12.2017, виконаного Сумським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеним дослідженням встановлено, що розмір завданих позивачу збитків станом на 21.12.2017 складає 3 084 410,98 грн.

Відповідно до акту №1599/1600/2236 приймання-передачі висновку №1599/1600/2236 комплексного експертного судово-економічного та товарознавчого дослідження вартість послуг науково-дослідного інституту судових експертиз склала 50 353,92 грн. Відповідна грошова сума була перерахована позивачем 22 вересня 2017 року платіжним дорученням №173.

Крім того, з лютого 2015 року по вересень 2017 року позивачем сплачено за юридичну допомогу загалом 156 600 гривень. Зазначені витрати підтверджено відповідним договором з адвокатським об єднанням, рахунками, актами приймання-передачі наданих послуг та платіжними дорученнями на їх оплату. Позивачем доведено, що ці витрати були прямим наслідком неправомірних дій відповідача1 і були доцільними, розумними та викликані необхідністю повернення вилученого у нього майна.

Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 130 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до частини шостої статті 1176 Цивільного кодексу України завдана юридичній особі внаслідок незаконного рішення органу досудового розслідування шкода відшкодовується на загальних підставах.

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю юридичним особам, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1174 Цивільного кодексу України відшкодування має бути здійснено за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, нанесені позивачу збитки внаслідок неправомірних дій посадових осіб відповідача1 підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету України.

Встановивши в процесі розгляду справи факт порушення права позивача неправомірними діями відповідача1 суд задовольняє позов повністю.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

За таких обставин, оскільки позов заявлено позивачем про відшкодування шкоди, завданої в результаті протиправних дій відповідачів, судовий збір за подання такого позову не справляється .

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А, ідентифікаційний код 37993783) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Ленд (40016, м. Суми, вул. Прокоф`єва, 19, ідентифікаційний код 32770030) 3 291 364 (три мільйони двісті дев'яносто одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 90 коп. майнової шкоди, завданої в результаті протиправних дій слідчих СВ ФР ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 27.04.2018.

Суддя Т.Ю. Кирилюк