Рішення

від 27.04.2018 по справі 810/523/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 року м. Київ справа №810/523/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до керівника апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 та Миронівського районного суду Київської області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1С.) з позовом до керівника апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Миронівський районний суд Київської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 від 17.01.2018 №4-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1С."

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначала, що 24.07.2017 вона до початку робочого дня у зв'язку із поганим самопочуттям звернулась за місцем проживання до Комунального закладу "Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" за отриманням медичної допомоги. Пояснює, що їй було надано медичну допомогу лікарем-терапевтом та видано довідку по факту звернення за медичною допомогою від 24.07.2017 №139 із зазначенням діагнозу за підписом лікуючого лікаря, заступника головного лікаря та відбитком печатки лікувального закладу. Позивач вказує, що про свою відсутність на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю через погане самопочуття і звернення у зв'язку з цим за медичною допомогою до зазначеного лікувального закладу вона повідомила належним чином керівника апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2, що підтверджується її листом від 24.07.2017 до голови Миронівського районного суду. При цьому, вказана довідка від 24.07.2017 №139 також була передана 25.07.2017 відповідачу 1 для підтвердження поважності причини відсутності позивача на роботі.

Більш того, позивач вказує, що на момент передачі вказаної довідки відповідачу 1 жодних претензій до неї не було, по факту відсутності їй не було запропоновано надати письмові пояснення. Жодні документи при ній не складались і на ознайомлення їй не надавались. Разом з тим, незважаючи на наявність документального підтвердження факту відсутності на роботі позивача з поважних причин, головою Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_3 29.09.2017 подано лист керівнику апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_4 із проханням вжити заходів щодо притягнення позивача до відповідальності за прогул, оскільки, на думку ОСОБА_3, станом на 28.09.2017 в суді відсутні дані про перебування ОСОБА_1 в стані тимчасової непрацездатності. В листі також зазначено про те, що відсутність позивача на робочому місці 24.07.2017 призвело до неможливості проведення суддею Поліщуком A.C. судових засідань цього дня.

Вказані обставини стали підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1

Позивач зазначає, що в матеріалах дисциплінарного провадження наявний акт про відсутність позивача на роботі 24.07.2017, складений 25.07.2017. Проте, вказаний документ, на думку ОСОБА_1, є таким, що не може жодним чином підтверджувати прогул та ймовірно є сфальсифікованим. Так, по факту підозри у фальсифікації зазначеного акту від 25.07.2017 позивачем було подано до Миронівського ВП ГУ НП у Київській області заяву про вчинення кримінального правопорушення. Також позивач вказує, що керівником апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 були внесені зміни до табелю обліку робочого часу від 01.08.2017, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи.

На підставі подання дисциплінарної комісії суду, наказом керівника апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 від 17.01.2018 №4-к до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивач вважає, вказаний наказ протиправним через відсутність факту прогулу без поважних причин, а також зважаючи на численні порушення відповідачами вимог Закону України "Про державну службу" під час ініціювання та здійснення дисциплінарного провадження.

Позивач пояснює, що дисциплінарна комісія суду вносила подання відповідачу щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 29.11.2017 (перше подання). Натомість, відповідач 1 своїм листом від 29.11.2017 повернув матеріали дисциплінарного провадження дисциплінарній комісії без прийняття відповідного рішення в порядку частини одинадцятої статті 69 Закону України "Про державну службу".

Також дисциплінарною комісією суду порушено порядок, встановлений для здійснення дисциплінарних проваджень, регламентований в першу чергу статтею 68 Закону України "Про державну службу", згідно якої дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення. Так, на листі голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_3 міститься напис кульковою ручкою у верхньому лівому куті першої сторінки листа "На розгляд дисциплінарної комісії", а також наявний підпис, не зазначено чий, та дата "29.09.2017". Вказаний напис, на думку позивача, не є ініціюванням дисциплінарного провадження суб'єктом призначення і дисциплінарна комісія не мала права розпочинати дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 за відсутності вмотивованого рішення про це керівника апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 ОСОБА_2 Н.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 22.03.2018. Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач 1 позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 24.07.2017 позивач була відсутня на службі протягом всього робочого дня. 25.07.2017 ОСОБА_1 вийшла на роботу та надала медичну довідку від 24.07.2017 №133, в якій зазначено, що 24.07.2017 вона відвідала Миронівську амбулаторію ЗПСМ з діагнозом ВСД по кардинальному типу.

Відповідно до Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 №455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Пунктом 1.2 вказаної Інструкції передбачено, що видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім визначених Інструкцією випадків. Згідно з пунктом 2.19 вказаної Інструкції особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу проведення консультації.

Відповідач 1 вказує, що в наданій ОСОБА_1 довідці не зазначено про те, що вона проходила консультацію у лікаря, не зазначено години відвідування і ця довідка не відповідає встановленим вимогам для підтвердженням стану непрацездатності ОСОБА_1 протягом повного робочого дня, а тому ОСОБА_1 було повернуто надану довідку з пропозицією повторно звернутися до медичного закладу для отримання довідки тимчасової непрацездатності встановленої форми. Жодного іншого документу, крім довідки від 24.07.2017 №133, на підтвердження поважності причини своєї відсутності на робочому місці 24.07.2017 ОСОБА_1 не надала.

Пояснює, що голова Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_3 звернувся до неї, як до суб'єкта, який відповідно до спеціальної норми статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", який має право накладати дисциплінарні стягнення на працівників апарату суду, із листом, у якому зазначено про порушення секретарем судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 вимог законодавства. За результатами здійснення дисциплінарного провадження відносно державного службовця ОСОБА_1 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області 20.11.2017 внесла керівникові апарату суду, як суб'єкту призначення, подання, окрему думку голови дисциплінарної комісії та сформовану дисциплінарну справу. В своєму поданні від 20.11.2017 дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність підстави, визначеної пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме, прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин, для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 Разом з тим, у зв'язку з неналежним формуванням дисциплінарної справи та неможливістю прийняття до розгляду подання дисциплінарної комісії, 29.11.2017 матеріали дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 були повернуті дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області для продовження здійснення дисциплінарного провадження у відповідності до вимог Закону України "Про державну службу". 10.01.2018 дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області на ім'я керівника апарату Миронівського районного суду Київської області подано подання, у якому комісія вбачає наявність підстави, визначеної пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та рекомендує застосувати дисциплінарне стягнення відповідно до пункту 3 статті 66 Закону України "Про державну службу" у вигляді догани.

Відповідач 1 наголошує, що до закінчення здійснення дисциплінарного провадження, тобто до 10.01.2018 ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження поважності причини своєї відсутності на службі протягом повного робочого дня, хоча нею неодноразово подавались клопотання про відкладення засідань комісії для можливості отримання доказів, що мають суттєве значення для вирішення питання.

Згідно статті 77 Закону України "Про державну службу", рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. Так, Миронівським районним судом Київської області прийнято наказ від 17.01.2018 №4-к, яким до секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Відповідач 1 зазначає, що рішення прийнято на підставі подання дисциплінарної комісії і застосовано вид стягнення, рекомендований дисциплінарною комісією.

Щодо внесення змін до табелю обліку робочого часу відповідач 1 пояснює, що в табелі обліку використання робочого часу з 01 по 31 липня 2017 року, який був складений 21 липня 2017 року №02-38/24/17, відносно ОСОБА_1 24.07.2017 проставлено 8-00 год., оскільки ОСОБА_1 мала бути на роботі. У зв'язку із відсутністю ОСОБА_1 на роботі 24.07.2017 і не наданням документів на підтвердження поважності причини відсутності, у змінах до табелю обліку використання робочого часу з 01 по 31 липня 2017 року, 01.08.2017 №02-38/27/17 щодо ОСОБА_1 24.07.2017 проставлено "Пр" - прогул. Згідно розрахункового листа ОСОБА_1 за серпень 2017 року територіальним управлінням ДСА України в Київській області здійснено відрахування із її заробітної плати за 1 день липня.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 залучено в адміністративній справі №810/523/18 в якості другого відповідача Миронівський районний суд Київської області (далі- відповідач 2) та виключено Миронівський районний суд Київської області з числа учасників справи - третьої особи.

Відповідач 2 позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час ініціювання керівником суду дисциплінарного провадження щодо секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1, керівник апарату діяла на підставі статтей 24 та 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", який є спеціальним законом, оскільки визначає особливості правового регулювання державної служби в системі правосуддя, та з дотриманням норм статтей 7 та 68 Закону України "Про державну службу". Про відсутність порушення норм чинного законодавства під час ініціювання та проведення дисциплінарного провадження відносно позивача свідчить довідка Міжрегіонального управління Національного агентства з питань державної служби у м. Києві, Київській області, Чернігівській та Черкаській областях від 27.12.2017.

Відповідно до висновку дисциплінарної комісії суду від 10.01.2018, в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення вимог пунктів 1 та 2 розділу 3 "Правил внутрішнього службового розпорядку в Миронівському районному суді Київської області" та наявності підстав, визначених пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Керівником апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 прийнято наказ від 17.01.2018 №4-к, яким за вчинення дисциплінарного проступку до ОСОБА_1, відповідно до частини 3 статті 66 Закону України "Про державну службу" застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Відповідач 2 зазначає, що такий вид дисциплінарного стягнення був застосований з урахуванням попередньої поведінки позивача, її ставлення до виконання посадових обов'язків, наслідків вчинення нею дисциплінарного проступку, у вигляді зриву судових засідань по п'яти судовим справам.

При цьому, вказує, що позивач не заперечує факт своєї відсутності на службі в Миронівському районному суді Київської області 24.07.2017 з 08 год. 30 хв. по 17 год. 30 хв. Позивач з'явившись до суду 25.07.2017 надала довідку підписану лікарем в якій зазначено, що позивач 24.07.2017 відвідувала Комунальний заклад "Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" з приводу захворювання з діагнозом ВСД по кардинальному типу. Разом з тим, у вказаній довідці не було зазначено, що позивач 24.07.2017 у період часу з 08 год. 30 хв. по 17 год. 30 хв. перебувала в стані непрацездатності. У зв'язку з чим, головою Миронівського районного суду Київської області 25.07.2017 до Комунального закладу "Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" направлено лист, в якому він просив повідомити про те, чи зверталася ОСОБА_1 за медичною допомогою, чи видавався лист непрацездатності, якщо ні, то у зв'язку з якою причиною, а також повідомити чи перебувала ОСОБА_1 24.07.2017 у період часу з 08 год. 30 хв. по 17 год. 30 хв. в стані непрацездатності. 05.10.2017 до Миронівського районного суду Київської області надійшов лист від 26.07.2017 №363, в якому головний лікар повідомив, що позивач дійсно 24.07.2017 зверталась за медичною допомогою до сімейного лікаря, на час огляду - непрацездатна. На думку відповідача 2, аналіз вказаного листа, не дає можливості встановити, що позивач 24.07.2017 у період часу з 08 год. 30 хв. по 17 год. 30 хв. перебувала в стані непрацездатності, оскільки у листі зазначено, що вона була непрацездатною лише на час огляду, яким був час огляду невідомо.

Протокольною ухвалою суду від 22.03.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 працює посаді секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області з 03.07.2006 по даний час, що підтверджується трудовою книжкою серії АА №921123 (том 1, а.с. 13-14).

25 липня 2017 року Миронівським районним судом Київської області за підписом керівника апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 прийнято наказ №56/а "Про утворення комісії для фіксування факту відсутності працівника на роботі", яким, у зв'язку з ненаданням державним службовцем доказів поважності причини своєї відсутності на робочому місці, наказано для фіксування факту відсутності секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 на робочому місці 24.07.2017 утворити комісію. Комісії за фактом відсутності секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 на робочому місці 24.07.2017 скласти акт (том 1, а.с. 104).

На виконання вказаного наказу, комісією складено акт про те, що секретар судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці 24.07.2017 з 08 год. 30 хв. по 17 год. 30 хв (том 1, а.с. 104, зворотній бік).

29 вересня 2017 року керівником апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2, як суб'єктом призначення, секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1, ініційоване дисциплінарне провадження шляхом вчинення напису "на розгляд дисциплінарної комісії", проставляння підпису та дати на листі голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_3, в якому зазначено, що 24.07.2017 секретар судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 була відсутня на робочу місці понад вісім годин. Станом на 28.09.2017 в суді відсутні дані про перебування 24.07.2017 секретарем судовим засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 в стані тимчасової непрацездатності (том 1, а.с. 97, зворотній бік).

Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області здійснила дисциплінарне провадження відносно державного службовця - секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1, з метою визначення наявності чи відсутності дисциплінарного проступку у виді прогулу.

20 листопада 2017 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області внесла керівникові апарату суду, як суб'єкту призначення, подання, окрему думку голови дисциплінарної комісії та сформовану дисциплінарну справу. В своєму поданні від 20.11.2017 дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області зазначила, що більшість членів дисциплінарної комісії дійшла висновку про наявність підстави, визначеної пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", для притягнення до дисциплінарної відповідальності секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 Більшість членів дисциплінарної комісії вбачає застосування пункту 3 статті 66 Закону України "Про державну службу", в якому зазначено, що у разі допущення державним дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", суб'єктом призначення або керівником державної служби такому службовцю може бути оголошено догану (том 1, а.с. 120, зворотній бік - 122).

Натомість, листом від 29.11.2017 №533/17 керівником апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 повернуто дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області матеріали дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 для здійснення дисциплінарного провадження відповідно до вимог Закону України "Про державну службу", у зв'язку з неналежним формуванням дисциплінарної справи та неможливістю прийняття до розгляду подання дисциплінарної комісії (том 1, а.с. 127).

10 січня 2018 року дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області внесла керівникові апарату суду, як суб'єкту призначення, подання та сформовану дисциплінарну справу. В своєму поданні від 10.01.2018 дисциплінарна комісія зазначила, що члени дисциплінарної комісії одноголосно дійшли висновку про наявність підстави, визначеної пунктом 12 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", для притягнення до дисциплінарної відповідальності секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 Також, члени дисциплінарної комісії вбачають застосування пункту 3 статті 66 Закону України "Про державну службу", в якому зазначено, що у разі допущення державним дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 Закону України "Про державну службу", суб'єктом призначення або керівником державної служби такому службовцю може бути оголошено догану (том 1, а.с. 137-138).

17 січня 2018 року Миронівським районним судом Київської області за підписом керівника апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 прийнято наказ №4-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1С.", яким застосовано до ОСОБА_1, секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області, дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Підставою видання наказу зазначено подання дисциплінарної комісії з дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області від 10.01.2018 №51/18, заява ОСОБА_1С від 15.01.2018 №61/8 щодо неможливості надати письмові пояснення (том 1, а.с. 93-94).

Позивач, вважаючи вказаний наказ необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, правові та організаційні засади державної служби визначає Закон України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №889-VIII).

Відповідно до статті 8 Закону №889-VIII, державний службовець зобов'язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.

Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців урегульовано статтею 64 Закону №889-VIII, відповідно до якої за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

Згідно з частиною першою статті 65 Закону №889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу (ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 65 Закону №889-VIII, державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (ч. 1 ст. 66 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини третьої статті 66 Закону №889-VIII, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Частиною шостою статті 66 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

Відповідно до статті 68 Закону №889-VIII, дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону №889-VIII, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Приписами частини третьої статті 69 Закону №889-VIII, дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку (ч. 9 ст. 69 Закону №889-VIII).

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення (ч. 10 ст. 69 Закону №889-VIII).

Відповідно до частини одинадцятої статті 69 Закону №889-VIII, суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно з частиною першою статті 73 Закону №889-VIII, з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Відповідно до частини другої статті 73 Закону №889-VIII, дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно з частиною четвертою статті 74 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону №889-VIII, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Частиною першою статті 77 Закону №889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

Згідно з частиною другою статті 77 Закону №889-VIII, у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (ч. 5 ст. 77 Закону №889-VIII).

Як вбачається з обставин справи, позивача притягнуто до оскаржуваної ним дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани за прогул без поважних причин, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 12 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, дисциплінарним проступком є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 року за №9 визначено, що прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

24 липня 2017 року ОСОБА_1 відвідала Миронівську амбулаторію ЗПСМ з приводу захворювання, що підтверджується довідкою Комунального закладу "Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" від 24.07.2017 №133. Діагноз: ВСД по кардинальному типу (том 1, а.с. 98).

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 №455 затверджена Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за №1005/6196 (далі - Інструкція №455).

Відповідно до пунктом 1.1 Інструкції №455, тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.

Видача інших документів про тимчасову непрацездатність забороняється, крім випадків, обумовлених п. 1.13, 2.7, 2.16, 2.17, 2.18, 2.19, 2.20, 3.4, 3.16, 6.6 (п. 1.2 Інструкції №455).

Пунктом 2.19 Інструкції №455 встановлено, що особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу проведеної консультації.

26 липня 2017 року Миронівським районним судом Київської області додано запит до КЗ "Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги"від 25.07.2017 №01-14/39/17, з проханням у зв'язку із необхідності правильного відображення в табелі робочого часу Миронівського районного суду Київської області відомостей щодо причини відсутності на робочому місці у період часу з 08 год. 30 хв. по 17 год. 30 хв. 24.07.2017 ОСОБА_1 зазначити про те чи зверталася до Миронівської амбулаторії ЗПСМ за допомогою ОСОБА_1, якщо так то коли, чи видавався їй лист непрацездатності, якщо ні то по якій причині. Крім того в листі наявне прохання повідомили чи перебувала ОСОБА_1 у період часу з 08 год. 30 хв. по 17 год. 30 хв. 24.07.2017 в стані непрацездатності (том 1, а.с. 98, зворотній бік).

У відповідь на запит КЗ "Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" листом від 26.07.2017 №363 повідомив, що ОСОБА_1, відповідно до реєстрації в журналі амбулаторного прийому, зверталася за допомогою до сімейного лікаря ОСОБА_5 24.07.2017. За результатами огляду встановлено діагноз ВСД по кардинальному типу, СНо. Рекомендовано до обстеження (ЕКГ, консультація лікаря кардіолога) з подальшим амбулаторним лікуванням. На час огляду непрацездатна (том 1, а.с. 105).

06 жовтня 2017 року Миронівським районним судом Київської області повторно направлено запит до КЗ "Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" з проханням надати інформацію на питання поставлені в запиті в Миронівського районного суду Київської області від 25.07.2017 №04-14/39/17 (том 1, а.с. 105, зворотній бік).

У відповідь на запит КЗ "Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" листом від 11.10.2017 №484 повідомив, що реєстрація годин та хвилин прийому хворих в амбулаторній картці та в журналі прийому не велася, що буде враховано в подальшій роботі. З приводу необхідності отримання листка непрацездатності хвора не повідомляла (том 1, а.с. 107).

Окрім того, в матеріалах справи наявний лист КЗ "Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" від 07.11.2017 №534 на запит ОСОБА_1, в якому зазначено, що ОСОБА_1, відповідно до реєстрації в журналі амбулаторного прийому, зверталася за медичною допомогою до сімейного лікаря ОСОБА_5 24.07.2017. Фіксація часу під час до обстеження на плівці ЕКГ 13 год. 54 хв. (том 1, а.с. 115, зворотній бік).

Відповідачі зазначають, що вищевказаними документами не підтверджено перебування ОСОБА_1 в стані непрацездатності протягом повного робочого дня 24.07.2017.

Суд зазначає, що законодавством не визначено переліку обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, тобто прогулу, суд виходить з конкретних обставин. При цьому відсутність працівника на роботі за станом здоров'я може підтверджуватись не тільки лікарняним листком, а й довідкою медичної установи.

Суд вважає, що довідка від 24.07.2017 №133 була видана посадовими особами закладу охорони здоров'я в межах їхньої компетенції та з дотриманням вимог чинного законодавства, а зазначена в довідці інформація є достовірною, що підтверджується листами КЗ "Миронівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" від 26.07.2017 №363, від 11.10.2017 №484, від 07.11.2017 №534, та свідчить про те, що ОСОБА_1 24.07.2017 дійсно зверталася по консультативну допомогу до закладу охорони здоров'я та про те, що її стан здоров'я не дозволяв їй виконувати свої посадові обов'язки 24.07.2017.

Твердження відповідачів про те, що в довідці не зазначено про проведення консультаціє є безпідставним, оскільки матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зверталася за медичною допомогою, їй було рекомендовано до обстеження з подальшим амбулаторним лікуванням, на час звернення до медичного закладу ОСОБА_1 знаходилась в стані непрацездатності.

Довідка від 24.07.2017 №133 не анульована та є свідченням тимчасової непрацездатності 24.07.2017 ОСОБА_1 Відсутність в даній довідці реквізитів щодо годин та хвилин прийому не спростовує факт звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою та діагноз, встановлений за результатом такого огляду.

Судом також досліджено надані позивачем листок запиту заключних діагнозів від 24.07.2017 та направлення на МРТ від 24.07.2017 (том 1, а.с. 75-77).

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи докази, суд приходить до висновку, що 24.07.2017 ОСОБА_1 з поважних причин була відсутня на робочому місці, а тому наказ Миронівського районного суду Київської області від 17.01.2018 №4-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1С." є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо посилання позивача, що акт комісії від 25.07.2017 про відсутність на роботі 25.07.2017 секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 є сфальсифікованим, судом встановлено наступне.

16 листопада 2017 року до ч/ч Миронівського ВП ГУНП в Київській області з письмовою заявою звернулась ОСОБА_1, в якій просила притягнути до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення) осіб, які підробили акт про відсутність на роботі секретаря судових засідань ОСОБА_1 від 25.07.2017.

Миронівським ВП ГУНП в Київській області розглянувши матеріали по заяві ОСОБА_1 складено висновок від 25.11.2017, в якому зазначено, що в ході проведення перевірки ознаки вчинення кримінального правопорушення за ст. 366 КК України відсутні, так як працівники, які підписували акт про відсутність на роботі ОСОБА_1 від 25.07.2017 стверджують, що підписи ставили власноручно в день складання даного акту (том 2, а.с. 166-169).

Не погоджуючись із зазначеним висновком, ОСОБА_1 подала скаргу на бездіяльність службових осіб Миронівського ВП ГУНП в Київській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Ухвалою слідчого судді Кагарлицького районного суду Київській області від 05 січня 2018 року скаргу задоволено (том 1, а.с. 54).

12 січня 2018 року за даним фактом до ЄРДР внесені відомості за №12018110220000023 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 24 липня 2017 року секретар судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці і акт від 25 липня 2017 року про відсутність її на робочому місці ніяким чином не заперечує і не спотворює цю інформацію, тобто є достовірним і не являється підробленим. Постановою про закриття кримінального провадження від 23.02.2018 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110220000023 від 12.01.2018 закрито у зв'язку з відсутністю події будь-якого кримінального правопорушення, у тому числі передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Суд не приймає посилання позивача на факт відсутності відрахувань із її заробітної плати, у зв'язку з внесенням змін до табелю обліку робочого часу від 01.08.2017 як беззаперечний доказ відсутності прогулу 24.07.2017, оскільки такі твердження спростовані розрахунковим листом ОСОБА_1 за серпень 2017 року (том 2, а.с. 75).

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем 1 вимог статті 68 Закону України "Про державну службу", у зв'язку з невірною формою прийняття рішення про ініціювання дисциплінарного провадження, суд звертає увагу, що Законом України "Про державну службу" не передбачено яким саме чином суб'єкт призначення має ініціювати дисциплінарне провадження стосовно державного службовця, тому це може бути наказ, розпорядження та резолюція суб'єкта призначення.

Керівником апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2, як суб'єктом призначення, секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1, ініційоване дисциплінарне провадження шляхом накладення резолюції 29.09.2017 на лист голови Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_3, в якому зазначено, що 24.07.2017 секретар судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 була відсутня на робочу місці понад вісім годин. Станом на 28.09.2017 в суді відсутні дані про перебування 24.07.2017 секретарем судовим засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 в стані тимчасової непрацездатності.

З приводу твердження позивача, що жодним нормативно правовим актом не наділено відповідача 1 правом повертати матеріали дисциплінарної справи дисциплінарній комісії після внесення нею подання, суд зазначає наступне.

Листом від 29.11.2017 №533/17 керівником апарату Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_2 повернуто дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області матеріали дисциплінарної справи щодо ОСОБА_1 для здійснення дисциплінарного провадження відповідно до вимог Закону України "Про державну службу", у зв'язку з неналежним формуванням дисциплінарної справи та неможливістю прийняття до розгляду подання дисциплінарної комісії. Зокрема, зазначено, що при формуванні дисциплінарної справи державного службовця ОСОБА_1 не дотримані норми статті 73 Закону України "Про державну службу", а саме: відсутня довідка з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; пояснення безпосередньо керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставами для порушення дисциплінарного провадження. В поданні дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Миронівського районного суду Київської області відсутні підписи двох членів комісії (том 1, а.с. 127).

Суд зазначає, що Міжрегіональним управлінням Національного агентства з питань державної служби у м. Києві, Київській області, Чернігівській та Черкаських областях в Миронівському районному суді Київської області проведено позапланову виїзну перевірку на предмет дотримання вимог Закону України "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів з питань державної служби під час порушення дисциплінарного провадження стосовно секретаря судових засідань Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_1 Як вбачається з довідки від 27.12.2017 №81, під час проведення позапланової виїзної перевірки в Миронівському районному суді Київській області розпорядчих та інших документів щодо додержання визначених Законом України "Про державну службу" умов реалізації громадянами України права на державну службу під час відкриття та проведення дисциплінарного провадження стосовно секретаря судових засідань Миронівського районного суду ОСОБА_1, опрацювавши в межах повноважень наявні на час перевірки матеріали дисциплінарної комісії, робочою групою не виявлено порушень, визначеної Законом України "Про державну службу", процедури відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 - секретаря судових засідань Миронівського районного суду (том 2, а.с. 11-17).

Таким чином, враховуючи те, що єдиною підставою прийняття оскаржуваного наказу є допущення позивачем прогулу без поважних причин, яке спростовано в ході судового розгляду справи, відтак суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування наказу Миронівського районного суду Київської області від 17.01.2018 №4-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1С."

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції від 29.01.2018 №44, позивачем сплачено судовий збір на суму 704,80 грн.(том 1, а.с. 4).

Таким чином, понесені позивачем судові витрати, а саме, сплачений ним судовий збір в розмірі 704,80 грн., підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Миронівського районного суду Київської області.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати наказ Миронівського районного суду Київської області від 17.01.2018 №4-к "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1С."

Стягнути на користь ОСОБА_1 (08801, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Миронівського районного суду Київської області (08801, Київська область, м. Миронівка, вул. Першотравнева, 3, ідентифікаційний код: 02892310) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.