Рішення
від 19.04.2018 по справі 826/9275/17
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

19 квітня 2018 року справа №826/9275/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОбслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Райдужний район" (далі по тексту - позивач, ОК "ЖБК "Райдужний район") доДепартаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі по тексту - відповідач, Департамент ДАБК) третя особаДержавна архітектурно-будівельна інспекція України (далі по тексту - третя особа, ДАБІ) про 1) визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 07 липня 2017 року №223 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт"; 2) зобов'язання відповідача подати для внесення третьою особою до реєстру документів, що дають право виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про наступну зареєстровану декларацію: декларація про початок виконання будівельних робіт №КВ 083163192229 від 14 листопада 2016 року В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним наказ Департаменту ДАБК про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, оскільки скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації відбулося за відсутності підстав, передбачених статтею 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема відповідачем не наведено зазначення у такій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом; у свою чергу ОК "ЖБК "Райдужний район" на момент подання декларації про початок будівельних робіт вказано достовірні відомості щодо земельних ділянок, на яких здійснюється будівництво; крім того, позивач звертає увагу, що ОК "ЖБК "Райдужний район" не притягнуто до відповідальності відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та не встановлено факту правопорушення щодо неподання недостовірних даних у декларації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/9275/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому вказав про відповідність оскаржуваного наказу вимогам законодавства та в обґрунтування підстав для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт зазначив наступне: на підставі звернення ГО "Стоп свавіллю" Департамент ДАБК розпочав проведення перевірки за адресою: АДРЕСА_1 у Дніпровському районі міста Києва; під час виїздів на місце доступ до об'єктів будівництва був обмежений, відповідальні особи суб'єкта містобудування відсутні, що унеможливило проведення перевірки; на письмове запрошення до Департаменту ДАБК посадові особи позивача не з'явились, документів та матеріалів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не надав, з урахуванням чого відповідач звернувся до Головного управління поліції у місті Києві щодо сприяння у проведенні перевірки; до відповідача надійшов лист Головного управління Держгеокадастру у Київській області (вх. №08/7809 від 03 травня 2017 року), з якого встановлено, що цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у Дніпровському районі міста Києва, - для індивідуального житлового, гаражного і дачного будівництва; вид користування - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; згідно із відповіддю Департаменту містобудування та архітектури від 25 травня 2017 року №055-9002 разом із додатком, з якого встановлено, що замовнику будівництва - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №896/16/012/009-16 від 12 вересня 2016 року для будівництва зблокованого житлового будинку на АДРЕСА_1 у Дніпровському районі міста Києва, цільове призначення земельної ділянки: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; функціональне призначення земельної ділянки: частково територія зелених насаджень загального користування та частково територія громадських будівель і споруд - відповідно до Генерального плану міста та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року №370/1804; крім того, згідно з пунктом 1 містобудівних умов та обмежень гранично допустима поверховість об'єкта не більше 4 поверхів; тому проектна документація передана замовнику будівництва - позивачу не у відповідності до вимог пункту 1 містобудівних умов та обмежень; крім того назва проектної документації у декларації про початок будівельних робіт не відповідає назві об'єкта будівництва у містобудівних умовах та обмеженнях; наведене, на думку відповідача, свідчить, що будівельні роботи виконуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без належно затвердженого проекту, що згідно статті 376 Цивільного кодексу України є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом. Відповідач також вважає, що чинним законодавством не передбачено встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у деклараціях виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.

В судовому засіданні 12 квітня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача та третьої особи проти задоволення позову заперечили; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Наказом ДАБК від 07 липня 2017 року №223 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" відповідно до частини другої статті 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", підпункту 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" та на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 травня 2017 року №055-9002, листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 27 квітня 2017 року №10-10-0.441-7949/2-17, наказано: скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво житлового будинку" за адресою: АДРЕСА_1 у Дніпровському районі міста Києва від 14 листопада 2016 року №КВ 083163192229, замовник - ОК "ЖБК "Райдужний район".

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Частина друга статті 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з підпунктом 5 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності" передбачено, що зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Таким чином, реєстрація декларації може бути скасована у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з абзацами сьомим та восьмим пункту 22 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (далі по тексту - Порядок №466) (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

За приписами статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Під виявленням недостовірних даних у зареєстрованій декларації розуміється встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", зокрема статтею 39 1 , встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об'єкт самочинним будівництвом:

об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

об'єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

об'єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Наявність інших недостовірних даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації.

Таким чином, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що Департаментом ДАБК зареєстровано замовнику - ОК "ЖБК "Райдужний район", декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкт будівництва - "Будівництво житлового будинку" за адресою: АДРЕСА_1 у Дніпровському районі міста Києва, нове будівництво, категорія складності - ІІІ категорія.

У вказаній декларації про початок виконання будівельних робіт міститься посилання на містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 12 вересня 2016 року за №896/16/012/009-16.

Земельна ділянка використовується для будівництва на підставі: договору купівлі-продажу земельної ділянки від 24 червня 2016 року №4849, індексний номер витягу - 64599324, номери записів про право власності 15119652, 15119652, кадастровий номер НОМЕР_3; договір договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21 червня 2016 року №701, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21 червня 2016 року, індексний номер - 65586737, номери записів про право власності 15063813, 15063864, кадастровий номер НОМЕР_1; договір договору купівлі-продажу земельної ділянки від 13 червня 2016 року №457, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13 червня 2016 року, індексний номер - 64822178, номери записів про право власності 14997538, 14997539, кадастровий номер НОМЕР_2.

Згідно з декларацією про початок виконання будівельних робіт площа земельної ділянки складає 0,2999 га, поверховість - 8+мансардний поверх + підвал.

ОК "ЖБК "Райдужний район" отримало функції замовника на підставі договору від 19 вересня 2016 року №19-09/16 про часткову участь у будівництві та передачу функцій замовника, укладеного із громадянами ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, предметом якого спільна участь сторін в спорудженні та введені в експлуатацію об'єкта будівництва. За даним договором ОК "ЖБК "Райдужний район" передано право виконання функції замовника будівництва щодо проектування та будівництва.

Відповідач, скасовуючи реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації виходив з того, що будівельні роботи виконуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та без належно затвердженого проекту, посилаючись на листи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 травня 2017 року №055-9002, листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 27 квітня 2017 року №10-10-0.441-7949/2-17.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем, на якого покладено тягар доказування, не доведено належним доказами того, що об'єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та/або без належно затвердженого проекту, тобто, не довів, що позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено недостовірні дані, які дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному наказі не зазначено які саме недостовірні дані внесено позивачем до декларацій, що дають підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом, а тому посилання відповідачем у письмовому запереченні проти позову на ймовірні підстави для скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, які фактично виникли після звернення ОК "ЖБК "Райдужний район" до суду, є необґрунтованими.

У свою чергу листи Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 травня 2017 року №055-9002 та Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 27 квітня 2017 року №10-10-0.441-7949/2-17 не можуть підтверджувати чи спростовувати обставини у даній справі.

Щодо посилань у запереченні на пункт 3.19* ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", який регулює питання садибної забудови, суд звертає увагу, що у справі відсутні докази того, що на замовлення позивача здійснюється саме садибна забудова.

Крім того, таке порушення як розроблення та затвердження проектної документації на об'єкті будівництва з порушенням вимог містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом та не є недостовірними даними, які можуть призвести до наслідків передбачених частиною другою статті 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Наведене свідчить про відсутність правових підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом згідно з частиною другою статті 39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , що, в сувою чергу, свідчить про відсутність підстав для скасування декларації про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до пункту 3 Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року №978, одним із основних завдань Департаменту є - здійснення відповідно до Закону державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва.

Відповідно до вимог статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю).

Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Пунктом 2 зазначеного Порядку №553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Вказаним Порядком №553 визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Так, відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктами 6, 7 Порядку №553 плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, окрім іншого, вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Пунктом 16 зазначеного Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно з пунктом 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Виходячи з системного аналізу наведених правових положень, суд приходить до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Вказаний порядок здійснення державного архітектурно-будівельний контролю має бути дотриманий також у випадку, передбаченому частиною другою статті39 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Як вбачається з оскаржуваного наказу, він виданий не за результатами здійснення архітектурно-будівельного контролю, а лише на підставі листів Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 травня 2017 року №055-9002 та Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 27 квітня 2017 року №10-10-0.441-7949/2-17.

Проте, суд звертає увагу, що інформація, отримана від інших органів влади по своїй суті не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не може бути підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації декларацій.

Доказів проведення перевірки спірного об'єкта будівництва, зокрема у вигляді акта перевірки, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що відповідачем фактично не проведена перевірка з питань дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законом порядку, на думку суду, скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 14 листопада 2016 року за №КВ 083163192229 суперечить вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2015 року у справі №К/800/7028/15.

З таких підстав суд вважає, що наказ ДАБК від 07 липня 2017 року №223 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт" прийнятий не на підставі та не у межах повноважень, що передбачені Законом, а тому має бути скасований як протиправний.

У той же час суд вважає не погоджується із позовними вимогами про зобов'язання відповідача подати для внесення третьою особою до реєстру документів, що дають право виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформацію про декларацію про початок виконання будівельних робіт №КВ 083163192229 від 14 листопада 2016 року, у зв'язку із їх передчасністю та відсутністю порушеного права у цій частині.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОК "ЖБК "Райдужний район" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Райдужний район" (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, буд. 20, офіс. 4; ідентифікаційний код 40722221) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 4В; ідентифікаційний код 40224921) від 07 липня 2017 року №223 "Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт".

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути на користь Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Райдужний район" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контрою міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко

Дата ухвалення рішення19.04.2018
Оприлюднено02.05.2018

Судовий реєстр по справі —826/9275/17

Ухвала від 22.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Коваленко Н.В.

Постанова від 23.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Коваленко Н.В.

Постанова від 23.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Коваленко Н.В.

Ухвала від 22.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Коваленко Н.В.

Ухвала від 14.08.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Коваленко Н.В.

Ухвала від 11.07.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Коваленко Н.В.

Постанова від 27.06.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Кучма А.Ю.

Ухвала від 29.05.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Кучма А.Ю.

Ухвала від 29.05.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Кучма А.Ю.

Рішення від 19.04.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні