ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
10 квітня 2018 року 10:15 № 826/6155/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., за участі секретаря судового засідання Шевченко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Тема Мода Юкрейн до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за участі представників сторін: від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від відповідача - ОСОБА_5
Товариство з обмеженою відповідальністю Тема Мода Юкрейн (надалі - ТОВ Тема Мода Юкрейн та/або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.03.2017 №№ 0001521401, 0001501401, 0001511401, 0001531401.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначає, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Податкового кодексу України при визначенні суми податкового кредиту, від'ємного значення ПДВ та витрат є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.
Представник відповідача проти позову заперечує, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи. Посилається на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємствами, які на думку контролюючого органу, мають ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між позивачем та контрагентами є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до відповідних показників податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
09 березня 2017 року відповідачем на підставі акта перевірки №52/26-15-14-01-01/34349259 від 17.02.2017, прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:
- № 0001501401, яким позивачу за порушення п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) всього в сумі 3 131 996 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 2 087 997 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 043 999 грн;
- № 0001521401, яким позивачу за порушення пп.14.1.13, 14.1.27, 14.1.36, 14.1.55, 14.1.80, 14.1.203, 14.1.225, п.14.1 ст.14, п.135.1, 135.2, 135.5 ст.135, п.137.11, 137.16 ст.137, пп.138.10.3 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.140.1.2 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств всього в сумі 4 265 604 грн, в т.ч. за основним платежем в сумі 3 743 854 грн, штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 521 750 грн;
- 1602615141, яким позивачу за порушення п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України зменшено розмір від'ємного значення ПДВ в розмірі 219 090 грн за листопад 2015 року.
Як вбачається з акта перевірки та письмових заперечень відповідача, збільшення грошового зобов'язання, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та зменшення розміру від'ємного значення, ґрунтується на наступних обставинах :
- перевіркою встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 3 Декларацій Інші доходи на загальну суму 1 151 505 грн, в тому числі за 2014 рік у сумі 1 151 505 грн, в зв'язку з не врахуванням доходів (у вигляді роялті) за безоплатне користування торговими марками LC Waikiki , LCW , XSIDE ;
- перевіркою встановлено заниження доходу на суму 9 405 534 грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 3 518 154 грн та за III квартали 2016 року в сумі 5 887 380 грн за безоплатне користування торговою маркою;
- обставинах безтоварності господарським операцій між позивачем і ТОВ Сілк Констакшн , ТОВ Систематика , ТОВ Етюд мімарлік мюшарвік інша ат САН.ВЕ ТІК.ЛТД. ШТІ ;
- порушення формування показника курсових різниць за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 в сумі 1 561 975 грн.
Інших обставин збільшення позивачу суми грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій акт перевірки в собі не містить.
Не погоджуючись з обґрунтованістю зазначених доводів контролюючого органу та, як наслідок, правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами ст. 90 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, в перевіряємому періоді підприємство здійснювало роздрібну торгівлю одягом у спеціалізованих магазинах.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником (учасником) Товариства з обмеженою відповідальністю Тема Мода Юкрейн є Акціонерне товариство Елсі Вайкікі Маджазасилик Хізметлері Тікарет Анонім Ширкеті , частина у статутному капіталі - 100%.
В ході перевірки надано запит від 16.02.2017 щодо бінефіціарного власника торгових марок та підстави (дозвільні документи) використання ТОВ Тема мода юкрейн у господарській діяльності торгової марки, а саме застосуванням її на упаковці товарів, на бірках товарів, у назвах магазинів, (на щитах, у журналах, вивісках тощо), а також просуванням даної торгової марки на території України.
Згідно з пп.4 п.5 ст.135 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 01.01.2015, до складу інших доходів платника податку для цілей податку на прибуток включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни.
При цьому, згідно з пп.71 п.1 ст.14 ПКУ:
звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.
Податковим кодексом України не встановлено жодних вимог про те, що звичайною ціною для операцій з надання права користування торговою маркою може бути ціна інша, ніж визначена сторонами такої операції.
Також Кодекс (пп.71 п.1 ст.14) встановлює окремий перелік операцій для визначення звичайної ціни:
у разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання.
якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування за умови, що неможливо застосувати методи, зазначені у підпункті 39.3.1 пункту 39.3 статті 39 цього Кодексу.
під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов'язковість З проведення якого передбачено законом.
якщо постачання товарів (робіт, послуг) здійснюється на підставі форвардного або ф'ючерсного контракту, звичайною ціною є ціна, яка відповідає рівню ринкових цін на момент укладення такого контракту.
якщо продаж: (відчуження) товарів, у тому числі майна, переданого у заставу позичальником з метою забезпечення вимог кредитора, здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною ціною є ціна, сформована під час такого продажу.
Як слідує з наведеного вище, до переліку таких вимог безоплатне надання права користування торговою маркою не входить. При цьому, ані ПКУ, ані іншими нормами законодавства також не передбачена обов'язкова оцінка прав користування торговою маркою.
Як зазначалося вище, політикою Групи компаній LC Waikiki не передбачено нарахування роялті за використання власних торгових марок, і, відповідно, ТОВ Тема Мода Юкрейн , яка є 100% власністю Засновника LC Waikiki Magazacilik Hizmetleri Ticaret A.S. не здійснювала жодних виплат роялті на користь ЛС ВАЙКІКІ Туреччина (засновнику та власнику торгової марки).
В результаті, для оцінки величини доходу від безоплатного користування торговою маркою має бути застосована звичайна ціна, визначена сторонами операції. Оскільки сторони погодили відсутність будь-яких платежів, в тому числі у вигляді роялті, за право користування торговими марками, то звичайна ціна за даною операцією дорівнює нулю.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність доводів контролюючого органу щодо заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 3 Декларацій Інші доходи на загальну суму 1 151 505 грн, в тому числі за 2014 рік у сумі 1 151 505 грн, в зв'язку з не врахуванням доходів (у вигляді роялті) за безоплатне користування торговими марками LC Waikiki , LCW , XSIDE , внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно доводів контролюючого органу про заниження доходу на суму 9 405 534 грн, за безоплатне користування торговою маркою, Суд зазначає наступне.
Відповідно до пп. 134.1 ст. 134 ПКУ, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
В свою чергу, статті 138-141 Кодексу містять виключний перелік випадків, коли фінансовий результат податкового (звітного) періоду коригується. При цьому, ПКУ не передбачає специфічних коригувань фінансового результату (дооподаткування) на суми доходу від безоплатного користування торговими марками.
Таким чином, операції з безоплатного користування торговими марками повинні враховуватись відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, на основі яких Товариство складає фінансову звітність.
Так, згідно з п.5 П(С)БО 15 Дохід :
Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена .
Відповідно до п. 3 НП(С)БО 1 Загальні вимоги до фінансової звітності :
активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому .
Відповідно до визначень доходів та активів наведених вище, відсутні підстави вважати, що Товариство мало право визнавати дохід від безоплатного користування торговельними марками відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, оскільки:
- доходи Товариства не пов'язані прямо з використанням торгових марок LC Waikiki , LCW , XSIDE для цілей розміщення на товарах, що реалізовуються у магазинах Товариства;
- в результаті використання торгових марок не відбувається зменшення зобов'язань або збільшення доходів підприємства;
- оцінка доходу за операціями з безоплатного користування Товариством торговими марками не може бути достовірно визначена, а самі торговельні марки (активи), не контрольовані підприємством, оскільки право власності на них належить LC Waikiki, що підтверджується висновками ГУ ДФС, викладеними в акті перевірки.
Також, відповідно до п.21 П(С)БО 15 Дохід , доходи можуть визнаватись лише у випадку безоплатного отримання активів, і стандарт не містить жодних підстав для нарахування доходу у випадку отримання безоплатних послуг на відміну від правого регулювання, що існувало до 1 січня 2015 року.
Враховуючи вищевикладене, посилання контролюючого органу на заниження позивачем доходу в сумі 9 405 534 грн є безпідставними та такими, що спростовуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.
Надаючи правову оцінку доводам контролюючого органу про безтоварність господарських операцій, Суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю Тема Мода Юкрейн зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 16.05.2006 та відповідно взято на облік в якості платника податку 10.05.2006. Основним видом економічної діяльності Товариства є інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах.
Для належного ведення своєї економічної діяльності Товариство, окрім інших нежитлових приміщень, орендує нежитлові приміщення в ТРЦ Океан Плаза , ТРЦ Район Молл , ТРЦ Скай Молл та ТРЦ Рів'єра .
Відповідно для здійснення роздрібної торгівлі у вказаних орендованих приміщеннях необхідним було виконання ремонтно-оздоблювальних робіт. За для даної економічної мети в ході своєї господарської діяльності між Товариством та ТОВ Сілк Констракшн були укладені наступні договори підряду на виконання будівельних (ремонтних) робіт:
1. Договір підряду на виконання будівельних (ремонтних) робіт від 25.12.2012.
Відповідно до якого Власник призначає Підрядника виконувати будівельні, ремонтні, електричні та механічні роботи (матеріали та роботу) магазину LC WAIKIKI, розташованого у торговому центрі Океан Плаза (м. Київ), під ключ , при цьому Підрядник бере на себе всю відповідальність, що виникає у зв'язку з цим.
2. Договір підряду на виконання будівельних (ремонтних) робіт від 05.06.2014.
Відповідно до якого Власник призначає Підрядника виконувати будівельні, ремонтні, електричні та механічні роботи (матеріали та роботу) магазину LC WAIKIKI, розташованого у торговому центрі Скай Молл , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Генерала Ватутіна, 2Т, Україна, під ключ , при цьому Підрядник бере на себе всю відповідальність, що виникає у зв'язку з цим.
3. Договір підряду на виконання будівельних (ремонтних) робіт від 10.10.2013.
Відповідно до якого Власник призначає Підрядника виконувати будівельні, ремонтні, електричні та механічні роботи (матеріали та роботу) магазину LC WAIKIKI, розташованого у торговому центрі Район Молл , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Миколи Лаврухіна, 4, Україна, під ключ , при цьому Підрядник бере на себе всю відповідальність, що виникає у зв'язку з цим.
4. Договір підряду на виконання будівельних (ремонтних) робіт від 18.07.2014.
Відповідно до якого Власник призначає Підрядника виконувати будівельні, ремонтні, електричні та механічні роботи (матеріали та роботу) магазину LC WAIKIKI, розташованого у торговому центрі Рів'єра , що знаходиться за адресою: Фонтанка, Комінтернівський район, м. Одеса, Україна, під ключ , при цьому Підрядник бере на себе всю відповідальність, що виникає у зв'язку з цим.
Факт виконання робіт за вищевказаними договорами підтверджується кошторисною документацією на будівельні роботи, підсумковими відомостями ресурсів, розрахунками загальновиробничих витрат до локальних кошторисів, актами виконаних робіт, податковими накладними та платіжними дорученнями.
Тобто, Товариство та ТОВ Сілк Констракшн належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.
Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після п закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Однак, державні ревізори-інспектори дійшли висновку, що отримані від ТОВ Сілк Констракшн послуги по будівельно-ремонтним роботам, не могли бути надані відповідним контрагентом, тобто не надавалися. Але всупереч даному твердженню, державні ревізори-інспектори встановили в акті перевірки, що Товариству були надані безоплатні послуги з виконання будівельних (ремонтних) робіт від ТОВ Сілк Констракшн .
В той же час, в матеріалах справи відсутнє рішення суду відносно контрагента Товариства, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України ( Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання ). Відсутнє рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Також, відсутнє рішення суду про визнання правочинів з контрагентами недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України. Крім того, відсутнє рішення суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.
Необґрунтованими також є посилання податкового органу на неможливість надання будівельно-ремонтних робіт Товариству.
Наданий в акті перевірки аналіз діяльності контрагента, зокрема, на підставі часу, який було витрачено на виконання вказаних робіт (за актами приймання - виконаних робіт, звітами за формою 1-ДФ та звітами про фінансові результати товариства) з висновками про відсутність трудових ресурсів для виконання відповідного виду робіт, судом відхиляється оскільки ці доводи є припущеннями та не підтверджені належними доказами. Такі обставини, як відсутність реєстрації трудових ресурсів у контрагента не можуть спростовувати фактичне виконання ремонтних робіт, звичаями ділового обороту визначені й інші, крім найму, можливості залучення ресурсів для виконання ремонтних робіт.
Посилання податкового органу на те, що TOB СІЛК КОНСТРАКШН не звітує до ДПІ за місцем реєстрації, не проводять - фінансово господарську діяльність, а отже юридично товариство не може відповідати за результати та наслідки проведених робіт, наданих послуг, за якість відповідних робіт, судом відхиляються, адже позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.
За умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ Систематика , суд зазначає наступне.
Як слідує з матеріалів справи, на адресу ТОВ ТЕМА МОДА ЮКРЕЙН від ТОВ СИСТЕМАТИКА було виписано податкову накладну № 24 від 26.03.2015 на загальну суму 105 984,42 грн (в т. ч. ПДВ на суму 17 664,07 грн) з номенклатурою товару: персональний комп'ютер 9 (код УКТ ЗЕД 8471410000).
Податковим органом зроблено висновок про безпідставне документальне оформлення нереальної господарської операції з постачання товарів. Висновок зроблений на підставі аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки встановлено невідповідність груп придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) по ланцюгу контрагентів. На думку податкового органу це може свідчити про формальне оформлення первинних документів, в тому числі реєстрацію податкових накладних, без реального здійснення господарських операцій. Таким чином, висновок несе зміст вірогідності, не доведений належними та допустимими доказами.
ГУ ДФС зокрема встановила, що ТОВ СИСТЕМАТИКА придбало товар у ТОВ ЛАРНАКА (код ЄДРПОУ 39493519) у той час, як ТОВ ЛАРНАКА не імпортувало товар самостійно та не придбавало його за період 01.01.2014 по 30.04.2015.
Зазначені доводи не можуть бути покладені в основу висновків суду. По-перше, податкова накладна № 24 від 26.03.2015 від ТОВ СИСТЕМАТИКА складена та зареєстрована з дотриманням вимог законодавства (реєстраційний номер документу: 9058577117) тому Товариство мало право на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту.
По-друге, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретним платником податків, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (див. рішення Європейського суду з прав людини Інтерсплав проти України (Заява № 803/02) від 09.01.2007). Позивач не несе відповідальності за стан та діяльність контрагента та не зобов'язане перевіряти інших учасників операції по ланцюгу постачання. Крім того, відсутні докази застосування будь-яких засобів впливу до контрагенту з приводу визначеного в акті уявного порушення.
За таких обставин, висновки, про відсутність об'єктів оподаткування ПДВ та податком на прибуток, до яких прийшов контролюючий орган через призму ознак фіктивності контрагента позивача, встановлених самим органом контролю в акті перевірки не судом відхиляються, як не доведені належними та допустимими доказами.
Акт перевірки не містить в собі інформації про існування вироку та/або ухвали про закриття кримінального провадження, які набрали законної сили, якими б посадових осіб контрагента позивача або безпосередньо посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю Систетатика , Товариства з обмеженою відповідальністю Сілк Констракшн , було визнано винними у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 205, 212 КК України.
Відповідно до ст. 1 розділу І Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Таким чином, податкова накладна є документом, який є підставою для нарахування податкового кредиту.
Крім того, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими договорами та первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-ХІV - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.
Суд позбавлений можливості прийняти до уваги посилання відповідача на невідповідність первинних документів вимогам ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , адже самі по собі порушення норм податкового законодавства іншими, аніж позивач особами, не можуть бути доказом протиправної поведінки позивача.
В розумінні ст.16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, такі обставини тягнуть негативні наслідки саме для цих постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та витрат.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що не прийняття до уваги змісту та обсягу господарських операцій, вказаних в наданих до перевірки документах, як наслідок, твердження про відсутність об'єктів оподаткування по спірним господарським операціям, ґрунтується виключно на припущені порушень норм податкового законодавства контрагентами позивача, внаслідок чого, на думку контролюючого органу, первинні документи не спричиняють змін в бухгалтерському та податковому обліку позивача, а останній позбавлений законного права на віднесення сум по документам до доходу та витрат.
Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами безтоварності /неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.
Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентами, останні, були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців як юридичні особи були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом не доведено обставин протиправного формування позивачем показників податкової звітності.
Разом з цим, приходячи до переконання про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, Окружний адміністративний суд міста Києва, приймає до уваги наступне.
Стосовно порушення при формуванні показників курсових різниць за період з 01.01.2016 по 30.09.2016 в сумі 1 561 975 грн, позивач зазначає, що погоджується із зменшенням від'ємного значення об'єкта оподаткування в сумі 1 561 975 грн, що виникло внаслідок порушення Товариством правил відображення курсових різниць у бухгалтерському обліку. Розмір цього порушення, разом із порушенням щодо завищення витрат на збут внаслідок придбання послуг креслення проекту не перевищує задекларованого розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування та не призвело до донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та штрафних санкцій.
Також позивач погоджується з встановленням порушень стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ Етюд мімарлік мюшарвік інша ат САН.ВЕ ТІК.ЛТД. ШТІ в сумі 475 299 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю Тема Мода Юкрейн задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0001521401 від 09 березня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 743 854 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 521 750 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0001501401 від 09 березня 2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 087 997 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 043 999 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0001511401 від 09 березня 2017 щодо зменшення Позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість і як наслідок нарахування штрафних (фінансових) санкцій щодо податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 343 549 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві №0001531401 від 09 березня 2017 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в частині у розмірі 11 853 513 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Тема Мода Юкрейн (03680, м.Київ, вул.Антоновича, буд.176, офіс 101, код ЄДРПОУ 34349259) здійснений ним судовий збір у розмірі 293 919,94 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Р.О. Арсірій
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2018 |
Оприлюднено | 02.05.2018 |
Номер документу | 73696158 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гончарова І.А.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Ганечко Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні