Рішення

від 30.04.2018 по справі 826/18034/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2018 року № 826/18034/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провизнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в якому просило:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови у видачі ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва;

- зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва.

В обґрунтуваннях позовних вимог зазначено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відмовляючи у листі №681 від 02.11.2017 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" (надалі - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд", ТОВ "НВП "Укрсервісбуд") у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на земельній ділянці по вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва у відповідь на заяву позивача №50104-002295878-13-03 від 19.10.2017 р., посилаючись на рішення Київської міської ради №787/1843 від 09.07.2009 р., яким затверджено Детальний план території району Пуща-Водиця, та згідно якого зазначена земельна ділянка за функціональним призначенням знаходиться в межах території рекреаційної забудови, а тому наміри позивача стосовно забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, порушує права та законні інтереси ТОВ "НВП" "Укрсервісбуд", оскільки згідно Рішення Київської міської ради №750/750 від 14.07.2016 р. та відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки №1186 від 23.11.2016 р. визначено категорію (землі житлової та громадської забудови) та цільове призначення (для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків) вказаної земельної ділянки. Отже в діях відповідача вбачається безпідставність та неправомірність такої відмови, що призводить до порушення позивачем умов Договору оренди земельної ділянки №1186 від 23.11.2016 р. - п. 8.4, відповідно до якого позивач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та завершити її забудову (реконструкцію) в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди, а також п. 5.1, згідно якого однією із умов використання земельної ділянки є заборона здійснювати діяльність, не пов'язану з цільовим призначенням земельної ділянки.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у відзиві та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі клопотання сторін суд ухвалив подальший розгляд справи продовжити в порядку письмового провадження.

Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у ній докази, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів та встановлено судом Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" (ідентифікаційний код 32244976) зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією як юридична особа 11.12.2002 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №053635 від 11.12.2002 р., довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №180367 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.04.2017 р.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежилої споруди від 20.07.2006 р., укладеного між ТОВ "КАРМЕН-ІНВЕСТ" (продавець) та ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" (покупець), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Брагіною Н.В. 20.07.2006 р. за №755, позивачу на підставі права приватної власності належать нежитлові будівлі загальною площею 1031,20 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. М. Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва.

Право власності позивача на вказані нежитлові будівлі зареєстроване в реєстрі речових прав на нерухоме майно, підтверджується також Реєстраційним посвідченням №028535 від 07.02.2007 р. Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, в якому зазначено право приватної власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі загальною площею 1031,20 кв.м. в м. Києві по вул. М. Юнкерова, 37, та витягом з Державного реєстру правочинів №2656659 від 20.07.2006 р.

Рішенням Київської міської ради №750/750 від 14.07.2016 р. "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" земельної ділянки для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва", відповідно до ст. ст. 9, 83, 93, 116, 120, 123, 124 Земельного кодексу України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішено, зокрема:

- пунктом 1 затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа Щ-1159, заява ДЦ № 01062-000206762-014 від 05.04.2016 р.);

- пунктом 2 передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд", за умови виконання пункту 3 цього рішення, в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,9727 га (кадастровий номер 8000000000:85:068:0025, витяг з Державного земельного кадастру №НВ-8000156142015) для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу нежилих будівель від 20.07.2006 р. №755, акт прийому- передачі від 20.07.2006 р.);

- пунктом 3 Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд":

3.1 Виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

3.2 У місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, необхідні для укладання договору оренди земельної ділянки.

3.3 Питання пайової участі та укладення з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.

3.4 Виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 28.04.2010 р. №19-5363, Департаменту культури від 26.08.2015 р. №060-4295, Державної служби з питань національної культурної спадщини від 02.07.2010 р. №22-1934/35, Головного управління екології та охорони природних ресурсів від 25.05.2010 р. №071/04-4-11/2380, Головного управління Держземагентства у м. Києві від 24.12.2014 р. №19-26-0.3-7758/2-14.

- пунктом 4 попередити землекористувача, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України;

- пунктом 5 контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування.

На виконання вищезазначеного Рішення Київської міської ради між позивачем та Київською міською радою 23.11.2016 р. укладений відповідний Договір оренди земельної ділянки, посвідчений Дем'яненко Т.М., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №1186, право оренди земельної ділянки зареєстровано 23.11.2016 р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, що підтверджується відповідним витягом за індексним номер 73709351 від 23.11.2016 р.

01.12.2017 р. ТОВ "НВП "Укрсервісбуд" отримано Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000680082017, в якому зазначено, що земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:85:068:0025 віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків.

Таким чином, ТОВ "НВП "Укрсервісбуд" є власником нежилої споруди, загальною площею 1031,20 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Миколи Юнкерова, 37, та орендарем земельної ділянки загальною площею 0,9727 га, кадастровий номер 8000000000:85:068:0025, на якій ці нежитлові споруди розташовані.

19.10.2017 р. ТОВ "НВП "Укрсервісбуд" через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) звернулось до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки під будівництво індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва та надало документи, необхідні для їх отримання, що підтверджується відповідним описом документів, які надано до ЦНАП для виконання адміністративної послуги від 19.10.2017 р. (№ справи 50104-002295878-013-03 від 19.10.2017 р.), а саме: засвідчену в установленому порядку копію документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

У відповіді на заяву до ЦНАП №50104-002295878-13-03 від 19.10.2017 р., затвердженої наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №681 від 02.11.2017 р., відповідач відмовив ТОВ "НВП "Укрсервісбуд" у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва у зв'язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки земельна ділянка за функціональним призначенням знаходиться в межах території рекреаційної забудови (існуючі), згідно з Детальним планом території району Пуща-Водиця, затвердженим рішенням Київської міської ради №787/1843 від 09.07.2009 р.

Вважаючи вищевказане рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень незаконним і необґрунтованим, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Основним Законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За приписами ст. ст. 2-4 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. №2768-III (тут і надалі - нормативно-правові акти в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Згідно ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу

Зі змісту положень ст. 12 Земельного кодексу України убачається, що право розпорядження землями територіальних громад, а також надання їх у користування, належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 р. №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Цією ж статтею, а саме п. 7 ч. 1, передбачено, що містобудівна документація це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону №3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Як зазначено в ч. 2 ст. 8 Закону №3038-VI, планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 24 Закону №3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

За ч. 1 ст. 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Статтею 20 Земельного кодексу України визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Таким чином, планування та забудова земельних ділянок здійснюється, у тому числі, їх власниками, виключно в межах їх цільового призначення.

Відповідно до положень ст. 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Частиною 1 статті 29 Закону №3038-VI встановлено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (ч. 2 ст. 29 Закону №3038-VI).

Згідно з ч. 3 ст. 29 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Частиною 4 ст. 29 Закону №3038-VI визначено виключні підстави для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, а саме: 1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень; 2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; 3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 29 Закону №3038-VI надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову в їх наданні здійснюється відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви, затверджується наказом такого органу.

З аналізу наведених норм вбачається, що у разі подання замовником повного пакету документів із достовірними відомостями згідно закріпленого ч. 3 ст. 29 Закону №3038-VI переліку, єдиною можливою підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У той же час, відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Як встановлено судом, позивач є власником нежитлових будівель загальною площею 1031,20 кв.м. та орендарем земельної ділянки загальною площею 0,9727 га, кадастровий номер 8000000000:85:068:0025, яка передана позивачу в оренду строком на 25 років для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва, на якому ці нежитлові будівлі розташовані, а тому, відповідно, він має право на планування та забудову такої земельної ділянки в межах її цільового призначення.

Рішенням Київської міської ради №750/750 від 14.07.2016 р. категорію вказаної земельної ділянки визначено як - землі житлової та громадської забудови, справа Щ-1159, заява №01062-000206762-014 від 05.04.2016 р.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-8000680082017 від 01.12.2017 р. цільове призначення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: місто Київ, Оболонський район, вулиця Миколи Юнкерова, 37, загальною площею 0,9727 га, кадастровий номер 8000000000:85:068:0025 - 02.07 для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - обслуговування індивідуальних малоповерхових житлових будинків.

Матеріали справи не містять документів, які б свідчили про невідповідності намірів позивача щодо забудови вказаної земельної ділянки вимогам відповідної містобудівної документації.

Втім, відповідач, відмовляючи ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" у наданні містобудівних умов та обмежень, визначив таку підставу як невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки земельна ділянка за функціональним призначенням знаходиться в межах території рекреаційної забудови (існуючої), згідно з детальним планом території району Пуща-Водиця, затвердженим рішенням Київської міської ради №787/1843 від 09.07.2009 р.

Наведені обставини відмови як такі, що належно мотивовані, відповідачем викладено у відзиві на адміністративний позов.

Однак, суд не погоджується із наведеними доводами відповідача в оскаржуваній відмові з огляду на наступне.

Як вже було встановлено, в своєму повідомленні про відмову, що затверджено наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №681 від 02.11.2017 р., відповідач посилається на Рішення Київської міської ради №787/1843 від 09.07.2009 р., яким затверджено детальний план території Пуща-Водиця, та за яким згідно функціонального призначення передана позивачу земельна ділянка знаходиться в межах території рекреаційної забудови.

У відповіді на відзив позивач наголошує на тому, що Міністерство юстиції України листом №Н-35267-18 від 30.01.2009 р. зазначило, що відповідно до позиції Міністерства юстиції щодо порядку правозастосування у разі суперечності правових норм підзаконних нормативно-правових актів однакової юридичної сили, висловленої у листі №758-0-2-08-19 від 26.12.2008 р. "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії", а саме, згідно п. 1 якого, у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-131цс12 від 07.11.2012 р., згідно якої "при вирішенні питання щодо колізії правових норм слід виходити з принципу дії закону в часі, відповідно до якого втрата юридичної сили акту (чи певної його норми) пов'язується, зокрема, з прийняттям нового акту, що встановлює інші правила, ніж ті, що були встановлені попереднім актом".

Водночас, суд звертає увагу, що згідно наявних матеріалів справи, аналогічні зауваження, які слугували підставою відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень, вже було викладено у правовому висновку до проекту рішення Київської міської ради "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" земельної ділянки для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва" №08/230-891 від 05.05.2016 р., але які в подальшому були відхилені на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування при його повторному розгляді, що підтверджується витягом з протоколу №13 від 29.06.2016 р.

Рішенням №750/750 від 14.07.2016 р., як вже неодноразово зазначалося, Київська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "НВП "Укрсервісбуд" для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа Щ-1159, заява ДЦ №01062-000206762-014 від 05.04.2016 р.) та передала ТОВ "НВП "Укрсервісбуд", за умови виконання п. 3 цього рішення, в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,9727 га (кадастровий номер 8000000000:85:068:0025, витяг з Державного земельного кадастру №НВ-8000156142015) для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу нежилих будівель від 20.07.2006 р. №755, акт прийому-передачі від 20.07.2006 р.).

Таким чином, враховуючи викладене в сукупності, суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва, а тому зазначена відмова Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, затверджена наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №681 від 02.11.2017 р., є протиправною.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м.Києва, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, п. 2, п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При цьому, слід зазначити, що обрання такого способу захисту та відновлення прав позивача як зобов'язання видати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки за відсутності передбачених законом підстав для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень, Департамент містобудування та архітектури зобов'язаний надати позивачу такі містобудівні умови та обмеження забудови.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Реалізацією відповідачем своїх дискреційних повноважень при наданні містобудівних умов та обмежень буде вважатися визначення відповідачем змісту таких умов та обмежень.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р., відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Одночасно, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

При цьому судом враховується, що у справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.

У рішенні від 09.01.2007 р. в справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.

Суд звертає увагу на те, що у ході розгляду справи було встановлено, що позивачем надані всі передбачені ч. 3 ст. 29 Закону №3038-VI документи, а факту невідповідності наданих документів вимогам містобудівної документації на місцевому рівні встановлено не було, у зв'язку з чим і підстави для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків були відсутні.

Згідно зі ст. 19 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 413 Цивільного кодексу власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.

Згідно з ч. 5 ст. 415 Цивільного кодексу України землекористувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

Отже, враховуючи відсутність належних правових підстав у відповідача для відмови позивачу в наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача надати такі містобудівні умови та обмеження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

При цьому, втручання в даному випадку у дискреційні повноваження відповідача, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права.

За змістом ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч викладеним положенням відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, належних і достатніх доказів, які б свідчили про правомірність відмови, яка викладена в листі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за №681 від 02.11.2017, у ході розгляду справи надано не було.

Частиною 1 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 6 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

В судовому засіданні суд, заслухавши думки сторін, вирішив витребувати докази від Київської міської ради, а саме пакет документів, які стали підставою для прийняття рішення Київської міської ради від 14.07.2016 р. №750/750 "Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Украсервісбуд" земельної ділянки для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вулиці Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі міста Києва , ознайомившись з якими суд не знайшов в них доказів, які б спростовували доводи позивача.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених у судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що мотивація та докази, наведені відповідачем під час розгляду адміністративної справи, не дають суду підстав для висновків, які б спростовували доводи позивача, а позивачем доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

За приписами ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити.

2. Визнати неправомірним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови у видачі ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва.

3. Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва.

4. Присудити до стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрсервісбуд" (ідентифікаційний код 32244976, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 26345558, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32) судові витрати у сумі 1600,00 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко