Постанова

від 20.06.2018 по справі 826/18034/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/18034/17 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Епель О.В.,

Карпушової О.В.,

при секретарі: Мідянці А.А.,

за участю:

представника позивача Рудюк О.С.,

представника відповідача Крайньої Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрсервісбуд до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрсервісбуд , звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови у видачі позивачу містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва та зобов'язати відповідача видати ТОВ Науково-виробниче підприємство Укрсервісбуд містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва. Позов обґрунтовано тим, що Департамент, відмовляючи у видачі містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на земельній ділянці по вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва, посилається на рішення Київської міської ради №787/1843 від 09.07.2009 р., яким затверджено Детальний план території району Пуща-Водиця, та згідно якого зазначена земельна ділянка за функціональним призначенням знаходиться в межах території рекреаційної забудови, а тому наміри позивача стосовно забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Проте, рішенням Київської міської ради №750/750 від 14.07.2016 р. та відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки №1186 від 23.11.2016 р. визначено категорію вказаної земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови з цільовим призначенням - для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків . Отже, дії відповідача можуть призвести до порушення позивачем умов Договору оренди земельної ділянки №1186 від 23.11.2016 р. - п. 8.4, відповідно до якого він зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та завершити її забудову (реконструкцію) в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, але не пізніше ніж через три роки з моменту державної реєстрації права оренди, а також п. 5.1, згідно якого однією із умов використання земельної ділянки є заборона здійснювати діяльність, не пов'язану з цільовим призначенням земельної ділянки.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 квітня 2018 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. На обґрунтування апеляційної скарги апелянт наголошує на невідповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки земельна ділянка за функціональним призначенням знаходиться в межах території рекреаційної забудови (існуючі), згідно з Детальним планом території району Пуща-Водиця, затвердженим рішенням Київської міської ради №787/1843 від 09.07.2009., а тому вважає свою відмову правомірною.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній зазначає, що апеляційна скарга не містить жодних доводів, які б свідчили про протиправність або необґрунтованість судового рішення, у зв язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримала і просила її задовольнити, в той час як представник позивача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрсервісбуд зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією як юридична особа 11.12.2002, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №053635 від 11.12.2002 р., довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №180367 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.04.2017 р.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до договору купівлі-продажу нежилої споруди від 20.07.2006 р., укладеного між ТОВ КАРМЕН-ІНВЕСТ (продавець) та ТОВ Науково-виробниче підприємство Укрсервісбуд (покупець), позивачу на підставі права приватної власності належать нежитлові будівлі загальною площею 1031,20 кв.м., що знаходяться за адресою: вул. М. Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва.

Право власності позивача на вказані нежитлові будівлі зареєстроване в реєстрі речових прав на нерухоме майно та підтверджується Реєстраційним посвідченням №028535 від 07.02.2007 р. Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, витягом з Державного реєстру правочинів №2656659 від 20.07.2006 р.

Рішенням Київської міської ради №750/750 від 14.07.2016 р. Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрсервісбуд земельної ділянки для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Укрсервісбуд для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, справа Щ-1159, заява ДЦ № 01062-000206762-014 від 05.04.2016 р.); передано вказану земельну ділянку площею 0,9727 га в оренду на 25 років для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу нежилих будівель від 20.07.2006 р. №755, акт прийому-передачі від 20.07.2006 р.); та зобов язано, зокрема, виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України, у місячний термін надати до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) документи, визначені законодавством, необхідні для укладання договору оренди земельної ділянки, крім того, попереджено, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.

На виконання зазначеного рішення ради між позивачем та Київською міською радою 23.11.2016 р. укладений договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим №1186, право оренди зареєстровано у відповідному Державному реєстрі.

Як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру, спірна земельна ділянка віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків.

19.10.2017 р. Товариство через Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП) звернулось до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки під будівництво індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва та надало документи, необхідні для їх отримання.

Проте, відповідач повідомив ТОВ НВП Укрсервісбуд про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва у зв'язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, оскільки земельна ділянка за функціональним призначенням знаходиться в межах території рекреаційної забудови (існуючі), згідно з Детальним планом території району Пуща-Водиця, затвердженим рішенням Київської міської ради №787/1843 від 09.07.2009 р.

Вважаючи цю відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач, як суб єкт владних повноважень, не довів суду правомірності своїх дій, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.п. 7, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 р. №3038-VI (надалі - Закон №3038-VI) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону №3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 24 Закону №3038-VI забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

За ч. 1 ст. 25 Закону №3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу

Також, положеннями ст. 12 Земельного кодексу України визначено, що право розпорядження землями територіальних громад, а також надання їх у користування, належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, як вірно зазначає суд першої інстанції, планування та забудова земельних ділянок здійснюється, у тому числі, їх власниками, виключно в межах їх цільового призначення.

При цьому, відповідно до положень ст. 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва.

Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;

6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Частиною 1 статті 29 Закону №3038-VI встановлено, що основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва (ч. 2 ст. 29 Закону №3038-VI).

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі (частина третя статті 29 Закону № 3038).

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частини четверта-п'ята статті 29 Закону № 3038).

Процедуру надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст визначає Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 (чинний на час виникнення спірних відносин; далі - Порядок).

За пунктом 2.1 Порядку містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Відповідно до пункту 2.4 Порядку розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Відмова у видачі містобудівних умов та обмежень або внесення змін до них з відповідним обґрунтуванням надається уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, визначений пунктом 2.1 цього розділу.

Отже, як вірно зазначає суд першої інстанції, у разі подання замовником повного пакету документів із достовірними відомостями згідно закріпленого ч. 3 ст. 29 Закону №3038-VI переліку, єдиною можливою підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Як наголошувалось вище, поззивач є власником нежитлових будівель загальною площею 1 031,20 кв.м. та орендарем земельної ділянки загальною площею 0,9727 га, кадастровий номер 8000000000:85:068:0025, яка передана йому в оренду строком на 25 років для реконструкції з розміщенням, будівництвом, експлуатацією і обслуговуванням індивідуальних малоповерхових житлових будинків на вул. Миколи Юнкерова, 37 в Оболонському районі м. Києва, на якому ці нежитлові будівлі розташовані.

Рішенням Київської міської ради №750/750 від 14.07.2016 р. категорію вказаної земельної ділянки визначено як - землі житлової та громадської забудови.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру цільове призначення спірної земельної ділянки - 02.07 для іншої житлової забудови, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, вид використання земельної ділянки - обслуговування індивідуальних малоповерхових житлових будинків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи не містять документів, які б свідчили про невідповідність намірів позивача щодо забудови вказаної земельної ділянки вимогам відповідної містобудівної документації, на що посилався відповідач у своїй відмові.

Водночас, як зазначає суд першої інстанції з посиланням на правову позиції Верховного Суду України, у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням застарілих норм з одного й того ж питання.

Крім того, аналогічні підстави відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень були викладені у правовому висновку до проекту рішення Київської міської ради №08/230-891 від 05.05.2016 р., однак вони були відхилені на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування при його повторному розгляді.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у наданні позивачу містобудівних умов та обмежень.

Щодо доводів апелянта про втручання в його дискреційні повноваження колегія суддів звертає увагу на таке.

Як зазначено у рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 на 316-й нараді № R(80)2, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, суб'єкт може вільно обирати між двома чи більшою кількістю альтернатив, кожна з яких буде правомірною. Якщо ж правомірним може вважатися лише один варіант поведінки, дискреційні повноваження відсутні.

Повноваження відповідача щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки чи їх ненадання не належать до дискреційних, оскільки тільки один з можливих варіантів поведінки може мати правову підставу. Обидва варіанти можливих рішень не можуть бути одночасно юридично допустимими, тому фактично відсутній вільний вибір між ними. Правомірним може вважатися тільки один з них - той, що відповідає визначеним у законодавстві підставам.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 01.03.2018 року у справі 826/22282/15.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. ст. 243 , 250 , 315, 316 , 321 , 322 , 325 , 329 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 квітня 2018 року - залишити без змін.

Повернути Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, вул. Хрещатик, 32, м. Київ, ІПН 26345558) з Державного бюджету України помилково сплачений судовий збір у сумі 2 400 (дві тисячі чотириста) грн. за квитанцією №296 від 21.05.2018.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 23 червня 2018 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.В.Епель

О.В.Карпушова