Рішення

від 17.04.2018 по справі 910/22058/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.04.2018Справа № 910/22058/17

За позовомПублічного акціонерного товариства Укртрансгаз доТовариства з обмеженою відповідальністю ЗМК-1 простягнення 8013249 грн. 65 коп.

Суддя Отрош І.М.

Секретар судового засідання Савінкова Ю.Б.

Представники учасників справи:

від позивача : Мотлях О.О. - представник за довіреністю № 6-432 від 05.12.2017;

від відповідача: Безручко О.П. - представник за довіреністю б/н від 11.01.2018.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.12.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМК-1 про стягнення 8013249 грн. 65 коп., з яких 25241 грн. 48 коп. пені та 7988008 грн. 17 коп. штрафу.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення положень законодавства України та умов укладеного між сторонами Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016, прострочив етапи виконання робіт за вказаним договором та прострочив поставку обладнання (відповідно до графіку), у зв'язку з чим позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 25241 грн. 48 коп. та штраф у розмірі 7988008 грн. 17 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 порушено провадження у справі №910/22058/17, розгляд справи призначено на 16.01.2018.

15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

16.01.2018 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (копію відзиву вручено позивачу у судовому засіданні 16.01.2018), в якому відповідач зазначив, що умовами п. 4.4 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 передбачено, що строки виконання робіт переносяться на час дії обставин, що не залежали від діяльності підрядника із врахуванням часу на відновлення робіт і можливе їх перенесення на більш сприятливу пору року. Відповідач вказав на те, що у період опалювального сезону протягом 75 календарних днів відповідач не мав можливості у повній мірі виконувати роботи за Договором будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 у зв'язку з обставинами, які не залежали від відповідача, так як в період опалювального сезону ДСК Дашава знаходилась в режимі відбору газу.

За таких обставин, за твердженням відповідача, строк виконання робіт за Договором будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 повинен бути продовжений на 75 днів.

Крім того, відповідач вказав на те, що позивачем неодноразово порушувались строки оплати за виконані відповідачем роботи, в тому числі більше ніж на 3 місяці, що відповідно до п.п. 4.3, 4.4., 19.2 договору, є підставою для призупинення виконання відповідачем робіт та перенесення строків виконання робіт.

Також, відповідач зауважив, що він ще 25.09.2017 листом повідомив позивача, що фактично всі роботи, передбачені п.п. 17, 19, 20 Додатку № 4 до договору, відповідачем виконані та готові до прийняття позивачем, у зв'язку з чим просив створити комісію для прийняття вказаних робіт. Однак, позивачем лише 31.10.2017 були прийняті виконані відповідачем роботи та підписані відповідні акти виконання робіт.

Крім того, відповідачем заперечив щодо розміру штрафу, заявленого до стягнення з відповідача, зазначивши, що відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, тоді як позивач нараховує штраф від суми (ціни) договору.

Водночас, відповідач вказав на те, що розмір штрафу є непомірно великим та таким, що суперечить принципам розумності, добросовісності та справедливості. При цьому, відповідач зауважив, що відповідно до звіту суб'єкта малого підприємництва за 90 місяців 2017 року розмір збитків відповідача склав 1 млн. 49 тис. грн., а стягнення з нього штрафних санкцій у розмірі, заявленому позивачем, призведе до неплатоспроможності відповідача та неможливості проводити господарську діяльність.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2018 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.02.2018, встановлено строки на подання учасниками справи заяв по суті справи.

22.01.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив (докази направлення відповідачу долучено до відповідні на відзив), в якій позивач вказав на те, що будь-які зміни до договору, в тому числі щодо строків виконання робіт/їх продовження, оформлюються письмово шляхом укладення відповідної додаткової угоди. При цьому, позивач зазначив, що у зв'язку з надісланими відповідачем листами щодо продовження строку виконання робіт (в тому числі у зв'язку з опалювальним сезоном) між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 30.06.2017, якою було продовжено строк виконання робіт за Договором будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 до 270 днів.

Позивач зазначив, що умовами Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 передбачено право відповідача призупинити виконання робіт, однак про призупинення виконання робіт відповідач повідомляє позивача за 15 днів. Таких повідомлень відповідачем позивачу не надавалось.

Також, позивач зазначив, що умовами Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 сторони погодили розмір та базу нарахування штрафу, а саме 10% від суми договору.

У судовому засіданні 09.02.2018 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив (копія вручена позивачу у судовому засіданні), в яких, зокрема, зазначив, що він зобов'язаний був повідомити позивача за 15 днів не у випадку призупинення виконання робіт, а у випадку розірвання договору. Інші обставини, викладені відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив, є аналогічними тим обставинами, що викладені у відзиві на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 09.02.2018 судом було оголошено перерву до 27.02.2018.

У підготовчому засіданні 27.02.2018 судом було постановлено протокольну хвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.03.2018.

28.02.2018 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на заперечення відповідача, яка не була прийнята судом до розгляду так як Господарським процесуальним кодексом України не передбачено подання такого роду заяв (така заява не є заявою по суті справи відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України) та суд не вважає за необхідне подання вказаної заяви у якості додаткових пояснень, можливість та порядок подання яких визначена відповідно до ч. 5 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, 27.02.2018 судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті після з'ясування думки представників сторін щодо наявності підстав для відкладення підготовчого засідання та про вчинення судом всіх дій у підготовчому провадженні, зокрема, сторонами було повідомлено суд про подання всіх доказів та повідомлення суду про всі відомі обставини щодо предмету доказування у справі (що вбачається з відповідного протоколу судового засідання).

У судовому засіданні 16.03.2018 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про оголошення перерви до 17.04.2018.

У судовому засіданні 17.04.2018 представник позивача надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.04.2018 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 17.04.2018 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши подані сторонами докази, заслухавши усні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2016 між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЗМК-1 (підрядник) укладено Договір будівельного підряду № 1609000279, відповідно до умов якого підрядник бере на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, що передбачені проектно-кошторисною документацією; здійснити випробування змонтованого устаткування, здати об'єкт замовнику в експлуатацію в обумовлений цим договором строк; за власні кошти ліквідувати недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійний строк експлуатації об'єкта.

Відповідно до п. 1 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 об'єктом є Техніче переоснащення системи електропостачання дотискувальної компресорної станції Дашава .

Відповідно до п. 11.1 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 підрядник виконує роботи відповідно до вимог проектної документації, будівельних норм і правил, графіків виконання робіт і проекту організації будівництва. Головним документом, що відображає хід будівництва від початку виконання робіт до їх закінчення, є журнал виконання робіт.

Згідно з п. 11.3 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 підрядник завчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт з незалежних від нього обставин.

Згідно з п. 18.4 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 підрядник не несе відповідальності за наслідки, що зумовлені обставинами непереборної сили. При їх появі підрядник за вимогою замовника повинен зробити все можливе для усунення негативних наслідків, відновлення виконання робіт.

Згідно з п. 18.10 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 сторони звільняються від матеріальної відповідальності за порушення зобов'язань, якщо вони обумовлені діями іншої сторони або обставинами непереборної сили. Сторона, яка не може виконати своїх зобов'язань з цих причин, повинна проінформувати іншу сторону не пізніше 7-нного строку після їх появи. Несвоєчасність інформації позбавляє права посилатися на ці причини надалі. Поява обставин непереборної сили оформлюється сторонами двостороннім актом у встановленому порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до п. 4.1 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 строки виконання робіт при будівництві об'єкта складають 200 календарних днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт до підписання замовником акта прийняття об'єкта в гарантійну експлуатацію. Строки виконання окремих видів робіт передбачаються графіком їх виконання (Додаток № 4).

Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву долучено до матеріалів справи копію листа, адресованого позивачу, в якому відповідач зазначив, що оскільки в період опалювального сезону (до 10.04.2017) ДКС Дашава знаходилась в режимі відбору газу, що унеможливлювало виконання відповідачем певних видів робіт, відповідач відповідно до п. 4.2 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 просив позивача продовжити строки виконання робіт за вказаним договором на 75 календарних днів.

Згідно з п. 4.2 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 перегляд строків виконання робіт може здійснюватися за наявності незалежних від підрядника обставин, якщо він без затримки письмово сповістив замовника про їх появу. Якщо підрядник не зробив цього, він може розраховувати на перегляд строків лише за умови інформованості замовника про несприятливі обставини та їх наслідки. Обов'язком підрядника є надання замовнику доказів негативного впливу окремих обставин на затримку виконання робіт. Якщо одночасно діє декілька обставин, кожна з яких може бути підставою для перегляду строків виконання робіт, цей перегляд здійснюється з урахуванням одночасної дії всіх обставин.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що умовами п. 4.4 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 передбачено, що строки виконання робіт переносяться на час дії обставин, що не залежали від діяльності підрядника із врахуванням часу на відновлення робіт і можливе їх перенесення на більш сприятливу пору року. Відповідач вказав на те, що у період опалювального сезону протягом 75 календарних днів відповідач не мав можливості у повній мірі виконувати роботи за Договором будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 у зв'язку з обставинами, які не залежали від відповідача, так як в період опалювального сезону ДСК Дашава знаходилась в режимі відбору газу.

За таких обставин, за твердженням відповідача, строк виконання робіт за Договором будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 повинен бути продовжений на 75 днів.

У відповіді на відзив позивач в свою чергу вказав на те, що будь-які зміни до договору, в тому числі щодо строків виконання робіт/їх продовження, оформлюються письмово шляхом укладення відповідної додаткової угоди. При цьому, позивач зазначив, що у зв'язку з надісланими відповідачем листа щодо продовження строку виконання робіт (в тому числі у зв'язку з опалювальним сезоном) між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 від 30.06.2017, якою було продовжено строк виконання робіт за Договором будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 до 270 днів.

Судом встановлено, що 30.06.2017 між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016, якою сторони дійшли згоди викласти п. 3.1, п. 4.1, п. 21.11 у новій редакції.

Згідно з п. 3.1 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) договірна ціна робіт, що доручені для виконання підряднику, визначається на основі зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 3), є динамічною і складає 79880081 грн. 74 коп.

Відповідно до п. 21.11 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) цей договір набирає чинності з дати його укладення і діє до 31.12.2017, а в частині розрахунків до їх повного виконання.

Відповідно до п. 4.1 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) строки виконання робіт при будівництві об'єкта складають 270 календарних днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт. Строки виконання окремих видів робіт передбачаються графіком їх виконання (Додаток № 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Судом встановлено, що на виконання п. 4.1 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 за актом передачі декларації про початок виконання робіт від 16.12.2016 позивач передав, а відповідач прийняв декларацію від 04.10.2016 ЛВ№088162980667 про початок виконання робіт на об'єкті Технічне переоснащення системи електропостачання дотискувальної компресорної станції Дашава .

Додатком № 4 до Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 (Графік виконання робіт) в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.06.2017 сторони визначили найменування окремих етапів (видів) робіт, встановили термін їх виконання, зокрема, зазначивши, що:

- строк виконання відповідачем робіт з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава становить 270 днів з моменту отримання замовником дозволу на виконання робіт (п. 17);

- строк виконання робіт з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ становить 290 днів з моменту отримання замовником дозволу на виконання робіт (п. 18);

- строк виконання робіт з монтажу системи пожежної сигналізації і пожежогасіння становить 270 днів з моменту отримання замовником дозволу виконання робіт (п. 19);

- строк виконання пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації і пожежогасіння становить 270 днів з моменту отримання замовником дозволу на виконання робіт (п. 20);

- ввід об'єкта в експлуатацію - 300 днів з моменту отримання замовником дозволу на виконання робіт (п. 21).

Додатком № 5 до Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 (Графік поставки обладнання) в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.06.2017 сторони, зокрема, погодили, що:

- обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці відповідач зобов'язаний поставити протягом 300 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (п. 2);

- генератор вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць відповідач зобов'язаний поставити протягом 240 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (п.9).

Таким чином, враховуючи дату отримання відповідачем (підрядником) декларації від 04.10.2016 ЛВ№088162980667 про початок виконання робіт на об'єкті Технічне переоснащення системи електропостачання дотискувальної компресорної станції Дашава - 16.12.2016, та строки виконання окремих етапів (видів) робіт та поставки обладнання, які передбачені у Додатку № 4 та у Додатку № 5 до договору, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був виконати роботи з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава (п. 17 Додатку № 4) у строк до 12.09.2017 включно; роботи з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ (п. 18 Додатку № 4) у строк до 02.10.2017 включно; роботи з монтажу системи пожежної сигналізації і пожежогасіння (п. 19 Додатку № 4) у строк до 12.09.2017 включно; пусконалагоджувальні робіт системи пожежної сигналізації і пожежогасіння (п. 20 Додатку № 4) у строк до 12.09.2017 включно; та поставити обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці у строк до 12.10.2017 включно та генератор вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць у строк до 14.08.2017 включно (з урахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що роботи з монтажу (п. 19 Додатку № 4) та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації і пожежогасіння (п. 20 Додатку № 4) були виконані відповідачем 31.10.2017 , що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, та роботи з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава (п. 17 Додатку № 4) та з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ (п. 18 Додатку № 4) були виконані відповідачем 31.10.2017 , що підтверджується актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача (копії долучено позивачем до позовної заяви).

Таким чином, відповідачем прострочено (враховуючи строки виконання робіт, встановлені у п.п. 17, 18, 19, 20 Додатку № 4 до договору) виконання робіт з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава на 48 днів; виконання робіт з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ на 28 днів; робіт з монтажу системи пожежної сигналізації і пожежогасіння на 48 днів та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації і пожежогасіння на 48 днів.

Судом встановлено, що відповідач поставив позивачу обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці та генератор вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць - 30.10.2017 , що підтверджується видатковою накладною № 3010.1 від 30.10.2017 на суму 310250 грн. 00 коп. (ClearScada Upgrade server1500to5000) та видатковою накладеною № 3010.2 від 30.10.2017 на суму 52164 грн. 00 коп. (генератор), належним чином копії яких долучено позивачем до позовної заяви.

Таким чином, відповідачем прострочено (враховуючи строки поставки, встановлені у п.п. 2, 9 Додатку № 5 до договору) виконання зобов'язання з поставки вказаного обладнання на 17 днів (щодо поставки обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці) та на 76 днів (щодо поставки генератора вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць).

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на те, що позивачем неодноразово порушувались строки оплати за виконані відповідачем роботи, в тому числі більше ніж на 3 місяці, що відповідно до п.п. 4.3, 4.4., 19.2 договору, є підставою для призупинення виконання відповідачем робіт та перенесення строків виконання робіт.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що умовами Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 передбачено право відповідача призупинити виконання робіт, однак про призупинення виконання робіт відповідач повідомляє позивача за 15 днів. Таких повідомлень відповідачем позивачу не надавалось.

Відповідно до п. 5.1 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 оплату за виконані у звітному періоді роботи, які фінансуються за рахунок власних коштів і передбачені цим договором, замовник проводить на підстав актів здавання-приймання виконаних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки підрядника або іншими не забороненими чинним законодавством України способами.

Згідно з п. 5.2 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 оплата за виконані у звітному періоді роботи проводиться протягом 30 календарних днів після підписання актів здавання-приймання виконаних робіт (за формами № КБ-3, № КБ-2в). Якщо у звітному періоді був виконаний монтаж обладнання підрядник разом з актами здавання-приймання виконаних робіт надає замовнику відомість змонтованого обладнання.

Згідно з п. 5.3 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 замовник може здійснювати часткову оплату за поставлене у звітному періоді обладнання протягом 30 календарних днів після приймання обладнання на центральний склад УМГ Львівтрансгаз . Остаточна оплата за поставлене обладнання здійснюється після здачі відомостей змонтованого обладнання.

Таким чином, умовами Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 встановлено порядок та строки здійснення позивачем оплати за виконані відповідачем роботи.

Відповідно до п. 4.3 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 обставинами, які перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, які не залежать від підрядника і дають йому право на перегляд цих строків є обставини: - непереборної сили; - за які відповідає замовник (відсутність фінансування, затримка у виконанні зобов'язань , поява додаткових робіт, тощо); - зупинення робіт не з вини підрядника; - страйки працівників, блокада ними будівельного майданчика та інші їх дії, що заважають нормальному виконанню робіт.

Відповідно до п. 4.4 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 строки виконання робіт переносяться на час дії обставин, що не залежать від діяльності підрядника, із врахуванням часу на відновлення робіт і можливе їх перенесення на більш сприятливу пору року.

Згідно з п. 4.5 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 рішення про перегляд строків виконання робіт з обґрунтуванням причини оформлюється додатковою угодою з дотриманням вимог ст. 40 Закону України Про здійснення державних закупівель .

Відповідно до п. 11.3 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 підрядник завчасно і у письмовій формі інформує замовника про можливе сповільнення або призупинку виконання робіт з незалежних від нього обставин.

Відповідно до п. 19.2 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 підрядник може розірвати договір або призупинити виконання робіт. Якщо строки передачі будівельного майданчика, проектної документації порушені замовником на 3 місяці і більше, а також при консервації будівництва об'єкта понад три місяці, якщо на протязі такого ж строку не здійснюється оплата виконаних робіт .

Згідно з п. 19.3 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 сторона, що прийняла рішення про призупинку робіт або розірвання договору, повідомляє про це письмово іншу сторону не менше ніж за 15 днів до вступу в дію такого рішення і, якщо на протязі цього строку обставини, що зумовили таке рішення суттєво не змінились, сторона, що проявила ініціативу, має право розірвати договір.

Таким чином, обставини невиконання позивачем обов'язку зі своєчасної оплати за виконані відповідачем роботи (понад три місяці) є підставою для перегляду строків виконання робіт (п. 4.3 договору) та підставою для призупинення відповідачем виконання робіт (п. 19.2 договору).

Водночас, підрядник зобов'язаний завчасно і у письмовій формі (не менше ніж за 15 днів) повідомити замовника про можливе сповільнення або призупинку виконання робіт з незалежних від нього обставин (п.п. 11.3, 19.3 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016).

Доказів повідомлення відповідачем позивача про призупинення виконання робіт у порядку п.п. 11.3, 19.3 договору матеріали справи не містять.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості тверджень відповідача щодо призупинення ним виконання зобов'язань за Договором будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016.

Також, у відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що він ще 25.09.2017 листом повідомив позивача, що фактично всі роботи, передбачені п.п. 17, 19, 20 Додатку № 4 до договору, відповідачем виконані та готові до прийняття позивачем, у зв'язку з чим просив створити комісію для прийняття вказаних робіт. Однак, позивачем лише 31.10.2017 були прийняті виконані відповідачем роботи та підписані відповідні акти виконання робіт.

Суд вважає вказані твердження відповідача недоведеними, так як належними та допустимими доказами на підтвердження факту виконання робіт є акти виконаних робіт, підписані сторонами, та які містять дату їх складання (підписання) - 31.10.2017.

При цьому, матеріали справи не містять доказів надсилання відповідачем актів виконаних робіт на адресу позивача для їх підписання (доказів звернення до відповідача із спірними актами виконаних робіт) у дату, ранішу ніж 31.10.2017.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції, нараховані за прострочення виконання відповідачем робіт, передбачених п.п. 17, 18, 19, 20 Графіку виконання робіт до Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016, та за прострочення поставки обладнання, передбаченого у п.п. 2, 9 Графіку поставки обладнання до Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 25241 грн. 48 коп. (відповідно до розрахунку пені, долученого до позовної заяви), а саме: 6267 грн. 68 коп. пені за період з 13.09.2017 по 30.10.2017 за прострочення виконання робіт, передбачених п.п. 19, 20 Графіку виконання робіт; 2928 грн. 76 коп. пені за період з 13.06.2017 по 30.10.2017 за прострочення виконання робіт, передбачених п. 17 Графіку виконання робіт; 6806 грн. 33 коп. пені за період з 03.10.2017 по 30.10.2017 за прострочення виконання робіт, передбачених п. 18 Графіку виконання робіт; 5274 грн. 25 коп. пені за період з 13.10.2017 по 29.10.2017 за прострочення поставки обладнання, вказаного у п. 2 Графіку поставки обладнання; 3964 грн. 46 коп. пені за період з 15.08.2017 по 29.10.2017 за прострочення поставки обладнання, вказаного у п. 9 Графіку поставки обладнання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 18.7 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 за порушення підрядником строків виконання зобов'язання за цим договором (здачі в експлуатацію об'єктів, тощо) він виплачує замовнику неустойку у розмірі, встановленому абзацом 3 п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: - за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення , а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, умовами п. 18.7 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016, по суті, передбачено право позивача на стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення.

При цьому, як вбачається з 18.7 договору, підставою для стягнення з відповідача пені є порушення відповідачем строків виконання зобов'язання за договором (здачі об'єкта в експлуатацію, тощо).

З метою визначення обсягу (видів) зобов'язань (обов'язків) відповідача відповідно до Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 судом здійснено аналіз умов договору.

Відповідно до преамбули договору визначено, що сторони укладали договір на виконання робіт по обєкту Технічне переоснащення системи електропостачання дотискувальної компресорної станції Дашава .

Відповідно до розділу 2 договору визначено предмет договору - по суті, зміст зобов'язання: обов'язки підрядника (п. 2.1) та замовника (п. 2.2).

Згідно з п. 2.1 Договору будівельного підряду № 1609000279 підрядник бере на себе зобов'язання:

1) в порядку та на умовах, визначених цим договором, власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи , що передбачені проектно-кошторисною документацією, здійснити випробування змонтованого устаткування, здати об'єкт замовнику в експлуатацію в обумовлений цим договором строк;

2) за власні кошти ліквідувати недоробки та дефекти , що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкта.

Таким чином, зобов'язання відповідача - основні обов'язки підрядника, які входять до змісту зобов'язання, що виникає з договору підряду , визначені у вказаному пункті договору підряду, а отже прострочення виконання відповідачем саме вказаних зобов'язань є підставою для стягнення пені, передбаченої п. 18.7 договору.

Так з умов п. 2.1 договору вбачається два основних обов'язки підрядника - виконати роботи (завершальною стадією при цьому є здача об'єкта в експлуатацію) та усунути недоліки виконаних робіт (при наявності таких).

Суд зазначає, що умовами договору не передбачено відповідальності відповідача у вигляді пені саме за прострочення виконання певних етапів робіт/поставки обладнання, що погоджені сторонами у Графіку виконання робіт та Графіку поставки обладнання.

Суд зазначає, що боржник несе відповідальність, встановлену законом або договором.

При цьому, саме умовами договору сторони визначають характер порушення, за яке настає відповідальність, зокрема у формі стягнення штрафних санкцій.

Водночас, умовами Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016, на переконання суду, не встановлено відповідальності відповідача як за прострочення виконання певних етапів робіт (відповідно до графіку виконання робіт), так і за прострочення поставку певного виду обладнання (відповідно до Графіку поставки обладнання).

Суд зазначає, що умовами договору підряду визначені різного роду обов'язки підрядника, які існують в межах основного зобов'язання (зобов'язання з виконання робіт та усунення недоліків у випадку їх наявності), зокрема, обов'язок надати замовнику податкову накладну (п. 5.4); обов'язок розробити проект організації будівництва (п. 6.3); обов'язок із забезпечення охорони будівельного майданчика, освітлення, огорожі, дотримання санітарних і протипожежних вимог (п. 8.3) тощо.

Зокрема, обов'язок підрядника щодо забезпечення поставки обладнання у певні строки (п. 9.1 договору та додаток № 5 до договору Графік поставки обладнання ) так само пов'язаний із виконанням останнім обов'язку щодо виконання передбачених договором робіт, так як відповідне обладнання є необхідним саме для виконання таких робіт.

Водночас, визначений сторонами у п. 18.7 договору характер порушення, за яке наступає відповідальність, свідчить про досягнення сторонами згоди щодо погодження правових наслідків (у формі штрафних санкцій) порушення саме основного зобов'язання підрядника - виконання робіт, завершальною стадією яких є здача об'єкту в експлуатацію, та обов'язку з усунення недоліків виконаних робіт.

При цьому, термін тощо , що вказаний у п. 18.7 договору, на переконання суду, не можливо тлумачити як невичерпний перелік усіх обов'язків підрядника, які виникають в межах основного зобов'язання з виконання робіт, оскільки відповідальність за порушення зобов'язання може наступати виключно у чітко погоджених сторонами договору випадках, тобто містити елемент юридичної визначеності у диспозиції відповідної умови договору.

Факт погодження сторонами строків виконання окремих етапів робіт не є достатньою підставою для ствердження обставин щодо погодження сторонами відповідальності за порушення строків виконання відповідного графіку етапів робіт.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок позивача про те, що відповідач повинен нести відповідальність (у вигляді пені) за прострочення виконання відповідачем строків виконання саме певних етапів робіт та поставку обладнання (відповідно до Графіку виконання робіт та Графіку поставки обладнання), розмір якої встановлено у п. 18.7 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016.

Відповідно до п. 4.1 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) строки виконання робіт при будівництві об'єкта складають 270 календарних днів з моменту надання замовником підряднику дозволу на виконання робіт. Строки виконання окремих видів робіт передбачаються графіком їх виконання (додаток № 4).

Водночас, судом встановлено, що у п. 21 Графіку виконання робіт до Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 (в редакції Додаткової угоди № 1 від 30.06.2017) сторонами погоджено, що строк вводу об'єкта в експлуатацію становить 300 днів з моменту отримання замовником дозволу на виконання робіт.

З Графіку поставки обладнання (Додаток № 5 до договору) вбачається, що максимальний строк поставки обладнання, необхідного для монтування на об'єкті будівництва, становить 300 днів з моменту отримання від замовника дозволу на виконання робіт (п. 2 графіку).

Як встановлено судом, на виконання п. 4.1 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 за актом передачі декларації про початок виконання робіт від 16.12.2016 позивач передав, а відповідач прийняв декларацію від 04.10.2016 ЛВ№088162980667 про початок виконання робіт на об'єкті Технічне переоснащення системи електропостачання дотискувальної компресорної станції Дашава .

Як встановлено судом, відповідач зобов'язаний здати об'єкт замовнику в експлуатацію в обумовлений цим договором строк (п. 2.1 договору).

Таким чином, враховуючи положення п. 2.1 договору та п. 21 Графіку виконання робіт, суд дійшов висновку, що загальний строк виконання відповідачем робіт за Договором будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016, завершальною стадією якого є здача об'єкта в експлуатацію (в тому числі поставка обладнання, яке підлягає монтуванню на об'єкті будівництва), становить 300 календарних днів з моменту отримання дозволу на виконання робіт.

Вказаний строк є, по суті, строком здачі об'єкта в експлуатацію, так як передбачає виконання підрядником всього обсягу робіт за договором будівельного підряду (в тому числі в частині поставки обладнання, яке підлягає монтуванню та встановленню та об'єкті будівництва).

Відповідно до п. 15.1 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 здача-приймання робіт після закінчення будівництва об'єкта здійснюється у відповідності з чинним порядком і оформлюється актом здачі об'єкта. Порядок і черговість здачі об'єкта, обов'язки сторін визначаються особливими умовами. Перелік документів, що оформлюються при здачі об'єкта в експлуатацію об'єкта, відповідає передбаченому будівельними нормами і правилами. З моменту підписання акту здачі об'єкту замовник відповідає за його збереження.

Відповідно до п. 15.2 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 здача і приймання об'єкта в експлуатацію здійснюється оформленням актів , декларацій, підписання яких визначає момент передачі об'єкта у власність замовника.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що фактичною датою здачі відповідачем об'єкта в експлуатацію та відповідно датою виконання усіх робіт (враховуючи поставку обладнання) є дата складення сторонами останнього акту виконаних робіт за договором, що свідчить про виконання робіт за договором підряду у повному обсязі та про готовність об'єкта будівництва.

Таким чином, оскільки відповідач отримав від позивача дозвіл на виконання робіт 16.12.2016, беручи до уваги загальний строк виконання робіт (з урахуванням здачі об'єкта будівництва в експлуатацію - протягом 300 днів), суд дійшов висновку, що відповідач повинен був у повному обсязі виконати роботи (в тому числі поставити обладнання, що підлягає монтуванню на об'єкті будівництва), тобто здати в експлуатацію об'єкт будівництва, у строк до 12.10.2017 включно.

Матеріали справи не містять доказів введення (здачі) в експлуатацію об'єкта будівництва в будь-яку іншу дату.

Як встановлено судом, роботи з монтажу (п. 19 Додатку № 4) та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації і пожежогасіння (п. 20 Додатку № 4) були виконані відповідачем 31.10.2017 , що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, та роботи з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава (п. 17 Додатку № 4) та з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ (п. 18 Додатку № 4) були виконані відповідачем 31.10.2017 , що підтверджується актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача (копії долучено позивачем до позовної заяви).

Як встановлено судом, відповідач поставив позивачу обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці та генератор вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць - 30.10.2017 , що підтверджується видатковою накладною № 3010.1 від 30.10.2017 на суму 310250 грн. 00 коп. (ClearScada Upgrade server1500to5000) та видатковою накладеною № 3010.2 від 30.10.2017 на суму 52164 грн. 00 коп. (генератор), належним чином копії яких долучено позивачем до позовної заяви.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було прострочено загальний строк виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єкта будівництва), так як вказаний обов'язок відповідач повинен був виконати у строк до 12.10.2017 включно, тоді як останні роботи (відповідно до Графіку виконання робіт - п.п.17, 18, 19, 20) відповідач виконав 31.10.2017 (прострочення складає 18 днів) та поставив обладнання, що підлягає монтуванню на об'єкті будівництва (відповідно до Графіку поставки обладнання - п.п. 2, 9) - 30.10.2017 (прострочення становить 17 днів).

Як встановлено судом, умовами п. 18.7 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 передбачена відповідальність відповідача саме за порушення загального строку виконання робіт (строків здачі в експлуатацію об'єкта будівництва), а саме, неустойку (пеню) у розмірі, встановленому абзацом 3 п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України (0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача пені, нарахованої за прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі об'єкта будівництва в експлуатацію (тобто за порушення загального строку виконання всіх робіт), так як вказаний вид відповідальності передбачений умовами Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016.

Прострочення виконання робіт матиме місце після 12.10.2017.

За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок пені за прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі об'єкта будівництва в експлуатацію (в межах заявленого позивачем періоду нарахування), враховуючи дату фактичного завершення відповідачем робіт на об'єкті будівництва - 31.10.2017 (відповідно до актів виконання робіт) та загальний строк виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єкта будівництва) - 12.10.2017.

Сума боргу (грн) - за актом № 1 від 31.10.2017Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 130576.58 13.10.2017 - 30.10.2017 18 0.1 % 2350.38

Сума боргу (грн) - за актом № 2 від 31.10.2017Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 304098.99 13.10.2017 - 30.10.2017 18 0.1 % 5473.78

Сума боргу (грн) - за накладною №3010.1 від 30.10.2017Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 310250 13.10.2017 - 29.10.2017 17 0.1 % 5274.25

Сума боргу (грн) - за накладною № 3010.2 від 30.10.2017Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 52164 13.10.2017 - 29.10.2017 17 0.1 % 886.79 Таким чином, обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача (на підставі п. 18.7 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016) є 13985 грн. 20 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМК-1 пені у розмірі 25241 грн. 48 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 13985 грн. 20 коп.

Позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 7988008 грн. 17 коп. (10% від суми договору) на підставі п. 18.7 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016.

Вказані вимоги обґрунтовані тими обставинами, що відповідачем було прострочено виконання конкретних зобов'язань відповідно до Графіку виконання робіт та Графіку поставки обладнання понад 30 календарних днів.

Відповідно до п. 18.7 Договору будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016 за порушення підрядником строків виконання зобов'язання за цим договором (здачі в експлуатацію об'єктів, тощо) він виплачує замовнику неустойку у розмірі, встановленому абзацом 3 п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, окрім того, за прострочення понад 30 днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, право у позивача на стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% від суми договору виникає у випадку прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором будівельного підряду № 1609000279 від 15.09.2016, а саме за порушення загального строку виконання робіт, завершальною стадією яких є здача в експлуатацію об'єкту, понад 30 днів.

Як встановлено судом, роботи з монтажу (п. 19 Додатку № 4) та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації і пожежогасіння (п. 20 Додатку № 4) були виконані відповідачем 31.10.2017 , що підтверджується актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, та роботи з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава (п. 17 Додатку № 4) та з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ (п. 18 Додатку № 4) були виконані відповідачем 31.10.2017 , що підтверджується актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2017 року, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб позивача і відповідача (копії долучено позивачем до позовної заяви).

Таким чином, відповідачем прострочено (враховуючи строки виконання робіт, встановлені у п.п. 17, 18, 19, 20 Додатку № 4 до договору) виконання робіт з монтажу обладнання диспечиризації та пожежної охорони ДКС Дашава на 48 днів; виконання робіт з налагодження системи збору даних, програмування інформаційних інтерфейсів та робочих ЕОМ на 28 днів; робіт з монтажу системи пожежної сигналізації і пожежогасіння на 48 днів та пусконалагоджувальні роботи системи пожежної сигналізації і пожежогасіння на 48 днів.

Як встановлено судом, відповідач поставив позивачу обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці та генератор вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць - 30.10.2017 , що підтверджується видатковою накладною № 3010.1 від 30.10.2017 на суму 310250 грн. 00 коп. (ClearScada Upgrade server1500to5000) та видатковою накладеною № 3010.2 від 30.10.2017 на суму 52164 грн. 00 коп. (генератор), належним чином копії яких долучено позивачем до позовної заяви.

Таким чином, відповідачем прострочено (враховуючи строки поставки, встановлені у п.п. 2, 9 Додатку № 5 до договору) виконання зобов'язання з поставки вказаного обладнання на 17 днів (щодо поставки обладнання ClearScada Upgrade server1500to5000 у кількості 1 одиниці) та на 76 днів (щодо поставки генератора вогнегасного аерозолю з електричним вузлом запуску АГС7/2 у кількості 8 одиниць).

Водночас, як встановлено судом, умовами договору не передбачено відповідальності відповідача саме за прострочення виконання певних етапів робіт/поставки обладнання, що погоджені сторонами у Графіку виконання робіт та Графіку поставки обладнання, а встановлено відповідальність за прострочення виконання обов'язку зі здачі в експлуатацію об'єкта будівництва, тобто за прострочення виконання всіх робіт вцілому.

Як встановлено судом, відповідач повинен був у повному обсязі виконати роботи (у тому числі, поставити обладнання, що підлягає монтуванню на об'єкті будівництва), тобто здати в експлуатацію об'єкт будівництва, у строк до 12.10.2017 включно.

За таких обставин, у випадку прострочення виконання відповідачем обов'язку зі здачі в експлуатацію об'єкта будівництва понад 30 днів з 12.10.2017, у позивача виникає право на стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% від суми договору.

Як встановлено судом, відповідачем було прострочено виконання обов'язку щодо здачі в експлуатацію об'єкта будівництва, так як вказаний обов'язок відповідач повинен був виконати у строк до 12.10.2017 включно, тоді як акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт та № 2 приймання виконаних будівельних робіт підписано 31.10.2017.

Таким чином, мало місце прострочення 18 дні.

За наведених обставин, враховуючи, що відповідачем не було прострочено виконання зобов'язання з виконання всіх робіт, завершальною стадією яких є здача в експлуатацію об'єкта будівництва, більше ніж на 30 днів, суд дійшов висновку в необґрунтованості позовних вимог Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМК-1 штрафу у розмірі 7988008 грн. 17 коп.

Таким чином, суд відмовляє у позові про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7988008 грн. 17 коп. (10% від суми договору).

Що стосується тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, що штраф повинен розраховуватися від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання, а не від суми договору, суд зазначає, що сторони умовами договору можуть встановити розмір штрафних санкцій у відсотковому відношенні до суми зобов'язання (суми договору) незалежно від ступеня його виконання (ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

При цьому, враховуючи, що позивач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором , у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, сторони у договорі можуть погодити інший розмір штрафних санкцій, ніж той, що передбачений у ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у випадку, коли порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання.

Що стосується викладених відповідачем у відзиві на позовну заяву тверджень, що розмір штрафу є непомірно великим та таким, що суперечить принципам розумності, добросовісності та справедливості, суд не досліджує вказані обставини з огляду на висновок суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 7998008 грн. 17 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗМК-1 (02140, м. Київ, вул. Михайла Гришка, буд. 8А; ідентифікаційний код: 39203416) на користь Публічного акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, Кловський Узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) пеню у розмірі 13985 (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 20 коп. та судовий збір у розмірі 209 (двісті дев'ять) грн. 78 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.04.2018

Суддя І.М. Отрош