Постанова

від 24.04.2018 по справі 904/8401/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2018 року Справа № 904/8401/17

м.Дніпро

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,

суддів - Подобєда І.М., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018р. у справі № 904/8401/17 (суддя Татарчук В.О., повне рішення складено 05.02.2018р.)

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю виробнича фірма "Мендол", м.Кам'янське, Дніпропетровська обл.

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторгфінанс", м.Суми

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватне акціонерне товариство "Київстар", м.Київ

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018р. у справі № 904/8401/17 публічному акціонерному товариству комерційному банку (далі-ПАТ КБ) "Приватбанк" відмовлено в задоволенні позову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми (далі-ТОВ ВФ)"Мендол" 34942 грн. 82коп. заборгованості за кредитом;

- приймаючи рішення, господарський суд виходив з недоведення позивачем обставин щодо наявності підстав для стягнення з відповідача спірної суми заборгованості, відсутності в матеріалах справи беззаперечних доказів вчинення відповідачем дій по отриманню спірної суми кредиту, відкриття банком рахунку №26003050240263 без відома відповідача, тобто з порушенням договору банківського обслуговування, а також з того, що позивачем не спростовано твердження відповідача про те, що ним було своєчасно повідомлено банк про несанкціоноване використання коду його електронного підпису і зупинку електронних платежів;

- не погодившись з рішенням суду, ПАТ КБ "Приватбанк" подало апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та позов задовольнити;

- у поданій скарзі йдеться про те, що переказ коштів 29.09.2014р. був здійснений шляхом створення платежу клієнтом в ПК Приват24, про те, що при даній процедурі клієнт під своїм логіном і паролем заходить в ПК Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього в банк надходить платіжне доручення і банк здійснює по ньому перерахування коштів, згідно з платіжним дорученням, яке надійшло до банку і було здійснено перерахування коштів, про те, що операції в системі "Приват 24" здійснюються за допомогою дистанційних розпоряджень, передача дистанційного розпорядження та реєстрація його банком здійснюється за обумовленим каналом доступу в автоматичному режимі, про те, що відповідно до п.п.3.8.2.3.1.7 Умов та правил надання банківських послуг банк не несе відповідальність за збереження коштів клієнта у разі розголошення його уповноваженими/ довіреними особами відомостей про логін та пароль або передачі електронного цифрового підпису третім особам, а також з того, що відповідач не здійснив всіх заходів збереження в таємниці та схоронності відкритих ключів електронного цифрового підпису, що стало підставою для здійснення платежу без відома останнього;

- відповідач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на встановлення ним обставин та фактів належним чином та в повному обсязі відповідно до конкретних подій;

- третя особа-1 письмові пояснення по суті апеляційної скарги не надала, її представник в судові засідання не з"явився, поштові конверти з ухвалами апеляційного суду від 29.03.2018р. про призначення розгляду апеляційної скарги на 10.04.2018р. та від 10.04.2018р. про оголошення перерви в судовому засіданні до 24.04.2018р. повернуті відділенням поштового зв"язку з відміткою "за адресою не знаходиться"

- третя особа-2 також вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-2, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2013р. ТОВ ВФ "Мендол" (клієнтом) і ПАТ КБ "Приватбанк" (банком) підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитку печатки, відповідно до якої клієнт приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 10.04.2013, а також взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору ТОВ ВФ "Мендол" було надано кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

29.09.2014р. о 09:00 кошти відповідача в сумі 66990грн. були переведені на рахунок НОМЕР_2 ТОВ"Техноторгфінанс", а саме: з рахунку НОМЕР_1 здійснено два платежі на суму 34500грн і 490грн.; з рахунку НОМЕР_3 здійснений платіж на суму 32000грн. (депозитні кошти).

29.09.2014р., на підставі заяви відповідача про кримінальне правопорушення, слідчим відділом Заводського ВП Кам"янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області було розпочато досудове розслідування №120140800002174 за фактом зняття грошових коштів в сумі 66990грн. з банківської картки гр.ОСОБА_1, який є директором ТОВ"Мендол".

Також, у зв"язку з зазначеними обставинами, 29.09.2014р. відповідач звернувся до служби безпеки ПАТ КБ"ПриватБанк".

За фактом несанкціонованого платежу з рахунків ТОВ ВФ "Мендол" в Приват 24 для юри-дичних осіб службою безпеки ПАТ КБ"Приватбанк" було проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок №ZAKL-2014/1-7014259 від 14.10.2014р..

У висновку службового розслідування ПАТ КБ"Приватбанк" детально викладені обставини, пов'язані з діями невстановлених осіб щодо повторної реєстрації ТОВ ВФ"Мендол" (ОКПО 37425583) та ТОВ "Мендол" (ОКПО 21872649) в "Приват24 для юридичних осіб", зміною ними паролів та ключів доступів, формування і виконання несанкціонованих платежів на користь ТОВ "Техноторгфінанс" і зняття готівкових коштів в банкоматі.

Відповідно до висновку факт шахрайства по здійсненню 28.09.2014р. платежів грошових коштів в сумі 66690грн. з рахунків НОМЕР_1 та НОМЕР_3 ТОВ ВФ"Мендол" на рахунок НОМЕР_2 ТОВ"Техноторгфінанс" знайшов підтвердження, товариству було відмовлено у відшкодуванні шкоди у зв"язку з порушенням останнім "Умов та правил надання банківських послуг" в частині недодержання вимог питань безпеки, в частині своєчасного повідомлення банку про несанкціоноване використання коду електронного підпису, припинення проведення електронних платежів, неприйняття заходів по блокуванню дублікату СІМ-карти, але за для виключення можливих негативних публікацій у ЗМІ, переходу підприємства на обслуговування в інший банк (переведення рахунків, зарплатних проектів) Малим і Середнім Бізнесом ГО повернуто доступні кошти у сумі 16615грн., заблоковані на рахунку шахрая-одержувача НОМЕР_2 ТОВ "Техноторгфінанс" (ОКПО 39118750), а також встановлено з 29.09.2014 нульову процентну ставку за кредитним лімітом референс D4BDRL2F0GMR2 ТОВ ВФ "Мендол" до повного погашення заборгованості.

З п.п.1.1.3.1.5 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що зобов"язання банку з надання кредитного ліміту відповідно до заяви виникають з моменту надання платіжною системою операції до списання з відповідного картрахунка в рахунок кредитного ліміту.

На підставі п.п.3.2.1.1.1, 3.2.1.1.3 цих Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Кредит надається в обмін на зобов"язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Згідно з ч.1 ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.39 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" суб'єкти переказу зобов'язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. При проведенні переказу його суб'єкти мають здійснювати в межах своїх повноважень захист відповідної інформації від: несанкціонованого доступу до інформації щодо переказу, що є банківською таємницею або є інформацією з обмеженим доступом, осіб, які не мають на це прав або повноважень, визначених законодавством України, а також якщо це не встановлено договором; несанкціонованих змін інформації - внесення змін або часткового чи повного знищення інформації щодо переказу особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором; несанкціонованих операцій з компонентами платіжних систем - використання або внесення змін до компонентів платіжної системи протягом її функціонування особами, які не мають на це права або повноважень, визначених законодавством України, а також встановлених договором. Суб'єкти переказу зобов'язані повідомляти платіжну організацію відповідної платіжної системи про випадки порушення вимог захисту інформації. У разі виявлення при цьому ознак, що можуть свідчити про вчинення злочину, суб'єкти переказу та інші учасники платіжних систем зобов'язані повідомити про такий випадок порушення вимог захисту інформації відповідні правоохоронні органи.

Відповідно до п.6.8. положення "Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням", затвердженого постановою правління Національного банку України №223 від 30.04.2010р. (чинного на момент здійснення переказу - 28.09.2014р.) користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: здійснення 28.09.2014р. платежів з рахунків відповідача в результаті шахрайських дій невстановлених осіб, що не спростовується позивачем, звернення відповідача з заявами про несанкціоноване списання грошових коштів до служби безпеки позивача та до правоохоронних органів, а також відсутність доказів, які б безспірно доводили, що саме ТОВ ВФ"Мендол" своїми діями чи бездіяльністю сприяло втраті або незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції, господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог по стягненню з товариства 34942грн.82коп. заборгованості за кредитом необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.

Доводи скаржника колегією суддів не прийняті до уваги.

Так, відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У даному випадку, твердження скаржника про розголошення відповідачем логіну та паролю, передачу електронного цифрового підпису третім особам, а також про те, що відповідач не здійснив всіх заходів для збереження в таємниці та схоронності відкритих ключів електронного цифрового підпису, що могло слугувати підставою для здійснення платежу без відома останнього мають характер припущень і скаржником належними та допустимими доказами не підтверджені.

Посилання скаржника на здійснення перерахування спірної суми коштів на підставі платіжного доручення, яке надійшло до банку не приймаються до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази оформлення такого платіжного доручення відповідачем.

Також, господарським судом цілком вірно зазначено, що скаржником (позивачем) не спростовано в установленому порядку твердження відповідача про своєчасне повідомлення банку відносно несанкціонованого використання коду електронного підпису клієнта і зупинки електронних платежів.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018р. у справі № 904/8401/17 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення ;

- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови, з підстав, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України;

- повна постанова складена 26.04.2018р.

Головуючий І.Л.Кузнецова

Суддя І.М.Подобєд

Суддя Л.П.Широбокова