Ухвала

від 21.05.2018 по справі 904/8401/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 904/8401/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т.Б. - головуючого, Пількова К.М., Чумака Ю.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми "Мендол"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторгфінанс" та Приватного акціонерного товариства "Київстар",

про стягнення 34 942,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2018 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 у справі № 904/8401/17 подана 08.05.2018.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

15.12.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, згідно з яким Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК) викладено у новій редакції.

Підпунктом 9 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Оскільки оскаржувану постанову апеляційного господарського суду прийнято за правилами, встановленими ГПК вже в новій редакції, вирішувати питання наявності чи відсутності права на касаційне оскарження слід, зважаючи на приписи Кодексу саме у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

Згідно з частиною 5 статті 12 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

У пункті 1 частини 1 статті 163 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у справі № 904/8401/17 є стягнення 34 942,00 грн, що становить значно менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (176 200,00 грн - станом на 2018 рік), а тому у розумінні ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017) ця справа є малозначною.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Таким чином законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Водночас у пункті 2 частини 3 статті 287 ГПК передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що ця справа має виняткове значення для касатора, при цьому не пояснює, в чому саме полягає її винятковість. Виходячи зі змісту касаційної скарги її обґрунтування зводяться до переоцінки доказів у справі і саме лише посилання скаржника на положення підпункту "в" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК не свідчить про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 ГПК (у редакції, чинній з 15.12.2017), Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.04.2018 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.01.2018 у справі № 904/8401/17.

2. Матеріали касаційної скарги з додатками на 23 (двадцяти трьох) аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення від 07.05.2018 № PROMI0507BIJDF 1 на суму 3 200,00 грн, повернути Публічному акціонерному товариству комерційному банку "ПриватБанк".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Б. Дроботова

Судді: К.М. Пільков

Ю.Я. Чумак