Постанова

від 25.04.2018 по справі 916/2850/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/2850/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лавриненко Л.В.;

суддів: Величко Т.А., Таран С.В.;

(Одеський апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

секретар судового засідання - Безпалюк А.В.;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМОЛЗАВОД» , м. Одеса

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову

у справі № 916/2850/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМОЛЗАВОД» , м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «САГІТТА-Т» , м. Одеса

про стягнення 365 728,76 грн.

(суддя першої інстанції: Оборотова О.Ю., дата та місце прийняття ухвали: 07.02.2018, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)

суддя суду першої інстанції: ОСОБА_1

час та місце ухвалення рішення: 07.02.2018 р., м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

повний текст складено та підписано: 07.02.2018 р.

за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" - ОСОБА_2;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" - ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

21.11.2017 р. Товариство з обмеженою відповідальністю ГОРМОЛОЗАВОД , м. Одеса звернулось до Господарського суду Одеської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «САГІТТА-Т» , м.Одеса про стягнення основного боргу в сумі 359 088,09 грн., пені в сумі 6640,67 грн. за договором постачання з відстроченням платежу від 07.03.2017 р. № 16/17.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2017 р. (суддя - Оборотова О.Ю.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРМОЛОЗАВОД , м.Одеса прийнято до розгляду та порушено провадження по справі № 916/2850/17.

05.02.2018 р. позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 365728,76 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «САГІТТА-Т» , м. Одеса та знаходяться на рахунках: № 26003559567 в АТ ОСОБА_4 АВАЛЬ ; № 26045182821, № 26001182821 в ПАТ МАРФІН БАНК ; № 26005240901 в ПАТ КБ ЦЕНТР ; №2600431089 в ПАТ ПУМБ ; № 26006000019887, № 26057000002199 в ПАТ ВІЕС БАНК .

В обґрунтування вказаної заяви, позивач зазначив, що уникнення отримання поштових відправлень стосовно справи №916/2850/17, ненадання відзиву на позовну заяву, неявка представника відповідача в судове засідання по даній справі свідчать про фактичне визнання боргу та намір будь-яким чином затягнути судовий розгляд справи, а також уникнути виконання своїх обов'язків за договором.

Вказані факти, на думку позивача, свідчать про те, що відповідач має намір не виконувати належним чином свої зобов'язання щодо погашення боргу, з огляду на що обґрунтованим в даному випадку є застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «САГІТТА-Т» , м. Одеса в якості заходу забезпечення позову накладення арешту на грошові кошти на рахунках, відкритих на ім'я відповідача у банківських установах, в межах ціни позову.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 р. по справі № 916/2850/17 Товариству з обмеженою відповідальністю «ГОРМОЛЗАВОД» , м. Одеса відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

При прийнятті вказаної ухвали суд першої інстанції зазначив, що в заяві про забезпечення позову Товариством з обмеженою відповідальністю ГОРМОЛЗАВОД , м. Одеса не надано обґрунтувань та доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю САГІТТА-Т , м. Одеса.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що, вказані позивачем у заяві підстави для застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, не свідчать про імовірність утруднення або унеможливлення виконання судового рішення.

Також суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі наголосив, що, оскільки матеріали справи не містять заяви Товариства з обмеженою відповідальністю САГІТТА-Т , м. Одеса про визнання позовних вимог, посилання позивача на відсутність відзиву в матеріалах справи та неявка представника в судове засідання по справі не є визнанням позовних вимог та затягуванням судового процесу.

Місцевий господарський суд звернув увагу на те, що інститут забезпечення позову застосовується у випадку наявності з боку відповідача реальних дій, які свідчать про те, що рішення суду (у випадку задоволення позову) буде неможливо виконати, або в подальшому буде утруднено його виконання.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2018, в якій просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати, а також вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 365728,76 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю САГІТТА-Т , м. Одеса.

Апелянт вважає ухвалу суду першої інстанції безпідставною, необґрунтованою та такою, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, з огляду на що підлягає скасуванню.

Зокрема, позивач позивач зауважує на тому, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали помилково зазначив про відсутність доказів необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та про недоцільність їх застосування.

Заявник апеляційної скарги вважає, що в даному випадку застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача на рахунках є цілком обґрунтованим, доцільним та необхідним заходом захисту прав та інтересів позивача, оскільки зможе реально забезпечити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Крім того, апелянт зазначає, що незастосування цього заходу забезпечення позову істотно ускладнить або в подальшому унеможливить виконання рішення суду, а також зробить неможливим ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.06.2018 р. (головуючий суддя: Мишкіна М.А., судді-учасники колегії: ОСОБА_5, ОСОБА_6А.) відкрито апеляційне провадження по справі № 916/2850/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМОЛЗАВОД» , м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07 лютого 2018 р. про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМОЛЗАВОД» , м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 призначено до розгляду на 03.04.2018.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Мишкіної М.А. з 02.04.2018 по 10.04.2018 та судді Будішевської Л.О. з 26.03.2018 р. по 10.04.2018 р. у відпустці, розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 02.04.2018 р. № 383 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 916/1839/17, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.04.2018 р. визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Лавриненко Л.В., суддів: Величко Т.А., Таран С.В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМОЛЗАВОД» , м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 прийнято до провадження колегією суддів у новому складі: головуючий суддя - Лавриненко Л.В., судді: Величко Т.А., Таран С.В., судове засідання по справі № 916/2850/17 призначено на 25.04.2018.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю САГІТТА-Т , м. Одеса до Одеського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому він не погоджується з доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Зокрема, відповідач зазначає, що апеляційна скарга позивача ґрунтується лише на припущеннях Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРМОЛОЗАВОД , м. Одеса.

Крім того, на думку відповідача, вказана апеляційна скарга не містить посилань на обставини, з якими пов'язується застосування заходів забезпечення позову та докази, які свідчать про те, що без вжиття відповідних заходів забезпечення позову можливе уникнення від виконання рішення суду.

В судовому засіданні 25.04.2018 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРМОЛОЗАВОД , м. Одеса підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні та скасуванні ухвали суду першої інстанції від 19.03.2018, просив суд апеляційної інстанції вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми 365 728,76 грн., які належать відповідачу.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю САГІТТА-Т , м. Одеса заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, просив залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГОРМОЛОЗАВОД , м. Одеса без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 р. - без змін.

За нормами ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і, виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 у справі №916/2850/17 є законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача (відповідачів), а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Так, заявник не зазначив, які докази вказують на наявність обставин, з якими пов'язується застосування заходів до забезпечення позову, та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення в разі задоволення позову, а лише обмежився посиланням на те, що забезпечення позову у вигляду арешту коштів відповідача є необхідним заходом захисту прав та інтересів позивача, який може реально забезпечити виконання судового рішення по даній справі.

Також заявником жодним чином не доведено, як саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, з огляду на що суд відхиляє доводи апелянта в цій частині.

Суд звертає увагу на те, що заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на відсутність доказів, які б могли підтвердити, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМОЛЗАВОД» , м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 р. - без змін.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу, Одеський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОРМОЛЗАВОД» , м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 р. по справі № 916/2850/17 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.02.2018 р. по справі № 916/2850/17 - залишити без змін.

Справу №916/2850/17 повернути до Господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено та підписано 27.04.2018 року.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді: Т.А. Величко

ОСОБА_7