Рішення

від 13.12.2018 по справі 916/2850/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2850/17

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Себовій О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - на підставі довіреності №б/н від 12.11.2018р.;

Від відповідача : не з'явився;

розглянувши справу за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" про стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" (надалі - позивач), звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" (надалі - відповідач) суму заборгованості у розмірі 365 728,76 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.11.2017р. позовну заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №916/2850/17.

В судовому засіданні 11.12.2017р. представником позивача було надано суду довідку у справу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.12.2017р. було відкладено розгляд справи на 17 „січня» 2017 р. о 14:00 год.

В судовому засіданні 17.01.2018р. представником позивача було надано суду клопотання про доручення додаткових доказів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.01.2017р. справу № 916/2850/17 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі.

31.01.2018р. до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.01.2018р. судом у порядку ст.ст. 174, 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" залишено без руху; зобов'язано ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" надати суду докази сплати судового збору в повному обсязі на протязі десяти днів з моменту отримання даної ухвали; роз'яснено ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т", що за змістом ч.4 ст.174 чинного ГПК України, якщо позивач за зустрічним позовом не усунув недоліки зустрічної позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2018р. про залишення зустрічної позовної заяви було отримано уповноваженим представником ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" 31.01.2018р. безпосередньо в приміщенні господарського суду Одеської області під розписку, про що свідчить підпис на зворотній стороні оригіналу ухвали.

05.02.2018р. позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, відповідно до якої, просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову а саме 365728,76грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.2018р. у задоволенні заяви ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" про забезпечення позову по справі №916/2850/17 було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2018р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" від 31.01.2018р. про зобов'язання вчинити певні дії повернено без розгляду.

14.02.2017р. до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2018р. про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" від 31.01.2018р. про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2018р. провадження у справі №916/2850/17 зупинено до розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 13.02.2018р. про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" від 31.01.2018р. про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2018р. суддею Оборотовою О.Ю. було поновлено провадження у справі №916/2850/17 із призначенням підготовчого засідання.

Приймаючи до уваги перебування судді Оборотової О.Ю. з 17.09.2018р. на лікарняному, з метою дотримання строків, розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області №495 від 19.09.2018р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2850/17, за результатами якого справу передано на розгляд судді Гуту С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2018р. було прийнято справу № 916/2850/17 до свого провадження суддею Гутом С.Ф., справу прийнято розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 16.10.2018 р. о 11:40год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2018р. було відкладено підготовче засідання на"08" листопада 2018 р. о 09:30 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2018р. було закрито підготовче провадження у справі № 916/2850/17 за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" про стягнення та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "20" листопада 2018 р. о 09:30 год.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2018р. було відкладено розгляд справи до "13" грудня 2018 р. о 12:00 год.

Відповідач ТОВ "Сагітта-Т", правом на відзив в порядку ст. 165 ГПК України не скористався, хоча представник відповідача був присутнім у судових засіданнях.

За приписами ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

13.12.2018р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В обґрунтування заявлених вимог, серед іншого, позивач посилається на наступні обставини.

Між ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" (надалі - постачальник) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" (надалі - покупець) був укладений договір поставки з відстрочкою платежу № 16/17 від 01.03.2017 року (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти товар покупцю, а Покупець зобов'язується приймати і оплачувати Товар, у відповідності з умовами даного договору.

Товаром за цим договором є товари, вказані у погодженому сторонами прейскуранті (специфікаціях), що є невід'ємними частинами цього договору. У прейскуранті (специфікаціях) вказується перелік товарів, що постачаються, та ціни на них (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору, поставка товару здійснюється за погодженими сторонами цінами, вказаним у прейскуранті (специфікації). При цьому, постачальник зобов'язується не збільшувати ціни, вказані у прейскуранті (специфікації), протягом 5 днів з моменту їх погодження сторонами. Постачальник зобов'язується визначати ціни у прейскуранті, які погоджені покупцем та постачальником, на рівних умовах, як для покупця, так і для інших роздрібних компаній.

Згідно п.3.1. Договору, поставка товару здійснюється на умовах DDP-склад покупця (Інкотермс-2000) однією або декількома партіями у відповідності до специфікацій або накладних, які складаються на кожну партію товару. За погодженням сторонами отримувачем товару може бути третя особа.

За умовами п.п.4.1., 4.3. Договору, оплату кожної окремої партії товару (визначеної у накладній) за цим договором покупець здійснює шляхом перерахування 100% вартості цієї партії товару на поточний рахунок постачальника протягом 21 календарних днів з моменту її отримання/реалізації. Покупець не оплачує товар, що підлягає поверненню (неякісний, бракований, зі строками придатності, які сплили або реалізації/ зі строками придатності або реалізації згідно п.3.12. цього договору).

У п.5.2. Договору, сторони визначили, що кожна зі сторін за кожний день прострочення виконання будь-яких своїх зобов'язань за цим договором сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за весь час такого прострочення. Для покупця пеня обраховується від суми простроченого платежу.

Згідно п.8.1. Договору, договір укладено на невизначений строк та він діє до його припинення за згодою сторін або на підставах, передбачених діючим законодавством.

Позивач свої зобов'язання по договору виконував належно, поставляючи відповідачу на протязі тривалого часу товар, за який останній повністю не розрахувався.

З наведених підстав, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" суму заборгованості у розмірі 365 728,76 грн., з яких: 359 088 грн. 09 коп. - сума основного боргу та 6 640 грн. 67коп. - пені.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними договору поставки з відстроченням платежу № 16/17 від 01.03.2017р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В підтвердження передачі товару за договором позивачем надано суду належним чином засвідчені копії видаткових накладних. Вказані накладні містять печатки та підписи уповноважених осіб ТОВ "САГІТТА-Т".

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві, договірні зобов'язання щодо оплати за товар не виконані, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у загальній сумі 359 088,09 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сама заборгованості за отриманий товар за договором поставки, в розмірі 359 088,09 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 6 640,67грн. - пені.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

За приписами п.5.2. Договору, сторони визначили, що кожна зі сторін за кожний день прострочення виконання будь-яких своїх зобов'язань за цим договором сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за весь час такого прострочення. Для покупця пеня обраховується від суми простроченого платежу.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Із змісту ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені виконаний позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" про стягнення - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" (код ЄДРПОУ 33072323 на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" (код ЄДРПОУ 38477517) за договором постачання з відстроченням платежу №16/17 від 01.03.2017р. основного боргу в сумі 359 088 /триста п'ятдесят дев'ять тисяч вісімдесят вісім/ грн. 09 коп.., пені в сумі 6 640,67 /шість тисяч шістсот сорок / грн. 67 коп. грн., всього заборгованості 365 728 / триста шістдесят п'ять тисяч сімсот двадцять вісім / грн. 76 коп.

3.Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "САГІТТА-Т" (код ЄДРПОУ 33072323 на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ГОРМОЛЗАВОД" (код ЄДРПОУ 38477517) 5 485 /п'ять тисяч чотириста вісімдесят п'ять / грн. 93 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повне рішення складено 26 грудня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут