Постанова

від 24.04.2018 по справі 922/4399/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2018 р. Справа № 922/4399/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі - Кохан Ю.В.

за участь представників:

позивача - ОСОБА_1, ордер №1627 від 30.03.2018 (копія у справі), ОСОБА_2, дов.б/н від 21.12.2017 (у справі)

відповідача - ОСОБА_3, дов.б/н від 16.03.2018 (у справі)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківагромаш» (вх.№504Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018 у справі №922/4399/17 (суддя Новікова Н.А., повний текст рішення складено 15.02.2018)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Вігс» , м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківагромаш» , м. Харків

про стягнення 40 953,00 грн, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Вігс» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківагромаш» , в якій просило: стягнути з відповідача на свою користь суму компенсації за порушення авторського права в розмірі 37230,00 грн та штраф у розмірі 3723,00 грн (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2018 по справі №922/4399/17 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Завод Харківагромаш» на користь ТОВ «Агро-Вігс» суму компенсації за порушення авторського права у розмірі 37230,00 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600,00 грн. Стягнуто з ТОВ «Завод Харківагромаш» штраф у розмірі 3723,00 грн до Державного бюджету України, що становить 10% суми яка підлягає стягненню.

Не погодившись з даним рішенням місцевого господарського суду, відповідач, ТОВ «Завод Харківагромаш» звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018 по справі № 922/4399/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що аеродинамічна сепаруюча машина АСМ-5, реалізацією якої займається його підприємство, не може вважатись контрафактним товаром і в даному випадку об'єктом авторського права є не продукція (машина), а технічні умови. Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження наявності у позивача авторських прав на аеродинамічну сепаруючу машину. Крім того, відповідач посилається на те, що керівництво з експлуатації - є окремим документом і не є тотожнім технічним умовам і матеріали справи, знов таки, не містять підтверджень наявності авторських прав у позивача на керівництво з експлуатації АСМ-5. Також, відповідач заперечує проти використання ТОВ Завод Харківагромаш технічних умов ТУ У 23.3-37090655-001:2010, оскільки ним не здійснювалось ані цитування технічних умов, ані використання ілюстрацій з них. Посилання відповідача на відповідність його виробу технічним умовам позивача не свідчить ні про що, крім такої відповідності, а це, в свою чергу, лише констатація факту, яка не підтверджує припущень про використання відповідачем таких технічних умов на стадіях, що передують позиції вже готового виробу до продажу третім особам.

22.03.2018 системою автоматизованого розподілу апеляційних скарг (справ) між суддями для розгляду справи №922/4399/17 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Істоміна О.А.; суддя Барбашова С.В.; суддя Пелипенко Н.М.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2018 у справі №922/4399/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Завод Харківагромаш та надано учасникам провадження строк до 09.04.2018 для надання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії цього відзиву та доданих до нього документів заявнику апеляційної скарги.

Позивач, ТОВ Агро-Вігс , надав відзив на апеляційну скаргу, в якому повністю погоджується із висновками, викладеними в рішенні господарського суду Харківської області від 07.02.2018, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, позивач посилається на те, що продукція Аеродинамічна машина АСМ-5 , з огляду на те, що була виготовлена та реалізована з порушенням авторських прав позивача - є контрафактною продукцією. Матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження факту реалізації відповідачем продукції Аеродинамічна машина АСМ-5 , під час виготовлення та пропонування до продажу якої були використані технічні умови, майнові авторські права на які належать позивачу. Крім того, з огляду на невичерпність зазначених законом способів використання об'єктів авторського права, відповідно до статті 15 Закону України Про авторське право і суміжні права слід вважати майнові авторські права позивача - порушеними.

05.04.2018 на адресу Харківського апеляційного господарського суду через Відділ документального забезпечення та контролю надійшло клопотання від позивача ТОВ Агро-Вігс про включення до судових витрат витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн на підставі договору №01/12/17 від 15.12.2018 з Адвокатським бюро ОСОБА_1 і партнери у відповідності до статті 123 ГПК України. Зазначене клопотання позивач обґрунтовує складністю справ у сфері інтелектуальної власності, в зв'язку з чим його підприємство було змушене звернутись до послуг адвоката.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 розгляд апеляційної скарги було призначено до розгляду на 24.04.2018.

Представник відповідача в ході судового засідання підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представники позивача в судовому засіданні, в свою чергу, підтримали вимоги відзиву на апеляційну скаргу.

Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено в ході апеляційного розгляду 24.03.2011 Державним підприємством Український регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації зареєстровано Твір Технические условия Сепараторы импеллерные ИСМ (Сепаратори імпелерні ІСМ) .

Вказаний твір технічного характеру отримав номер - ТУУ 29.3-37090655-001:2010, який використовується для позначення дотримання вимог, викладених у Творі. Власником Твору зазначено ТОВ Науково-виробнича компанія Агро-Вігс , автором якого є ОСОБА_4.

У подальшому ТОВ Науково-виробнича компанія Агро-Вігс отримало Свідоцтво Державної служби інтелектуальної власності України від 03.09.2012 №45388 про реєстрацію авторського права на Твір (а.с. 21).

Договором між ТОВ Науково-виробнича компанія Агро-Вігс і ТОВ Агро-Вігс від 23.11.2017 про передачу (відчуження) виключних майнових прав на Твір позивач набув виключних майнових прав на Твір.

За актом прийому-передачі від 23.11.2017, який є невід'ємною частиною договору, правовласник ТОВ «Науково-виробнича компанія Агро-Вігс передав набувачу ТОВ Агро-Вігс оригінал письмового твору технічного характеру - Технические условия Сепараторы импеллерные ИСМ (Сепаратори імпелерні ІСМ) ТУУ 29.3-37090655-001:2010 (а.с. 20).

Так, згідно із п. 2.1 договору ТОВ Науково-виробнича компанія Агро-Вігс відчужує позивачеві виключні майнові авторські права на Твір, що означає право позивача на власний розсуд протягом всього строку дії авторських прав на території всього світу використовувати, дозволяти або забороняти будь-яке використання третім особам Твору, зокрема шляхом відтворення у будь-якій матеріальній формі та розповсюдження (продажу або іншого відчуження).

Розділом третім цього договору визначено перелік майнових прав на твір, що передаються правовласником набувачу, зокрема, передбачено виключне право набувача на дозвіл або заборону використання твору іншими особами (п.п. 3.1.3 п. 3.1).

Виключне право набувача на видачу іншим особам дозволу на використання твору всіма зазначеними у цьому договорі способами здійснюється шляхом укладення набувачем з іншими особами договорів про передачу виключних або невиключних майнових прав (п. 3.2 договору).

Всі зазначені у п. 3.1 цього договору виключні майнові права на твір переходять від правовласника до набувача з моменту укладення цього договору. Пунктом 3.4 передбачено, що правовласник передає (відчужує) набувачу виключні майнові права на твір на весь строк дії авторського права на твір відповідно до чинного законодавства.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє протягом усього строку дії майнових авторських прав на твір, встановленого чинним законодавством України, тобто протягом 70 років після смерті автору твору (п. 8.1).

Отже, матеріалами справи підтверджується що, позивачу належать виключні майнові авторські права на твір технічного характеру Технические условия Сепараторы импеллерные ИСМ (Сепаратори імпелерні ІСМ) , який має спеціальне позначення ТУУ 29.3-37090655-001:2010.

01.11.2017 позивач отримав лист від голови Фермерського господарства Шишківське ОСОБА_5 про те, що ним була придбана у ТОВ Завод Харківагромаш аеродинамічна сепаруюча машина АСМ-5, до якого було додано копії договору поставки №7 від 25.10.2017, копії платіжних документів (видаткову накладну № 12 від 30.10.2017), а також керівництво із експлуатації на сепаратор Аеродинамічний від ТОВ Завод Харківагромаш .

До того ж, як вже було зазначено судом першої інстанції, до матеріалів справи було долучено фотокопію веб-сторінки з сайту - www.zavodagromash.com, ТОВ «Завод Харківагромаш» , на якій розміщено пропозиція відчуження відповідачем сепаратору «Аеродинамічний» , що підтверджує факт розповсюдження останнім даного обладнання.

Звертаючись до господарського суду за захистом своїх прав, позивач зазначив, що пунктом 5.1 договору поставки №7 від 25.10.2017 підприємство відповідача гарантує якість і комплектність виготовленого ним Товару (Аеродинамічна сепаруюча машина АСМ-5), його відповідність усім вимогам та технічним умовам. Керівництво з експлуатації (руководство по эксплуатации Сепаратор Аэродинамический ), надане відповідачем разом із Товаром, містять посилання саме на технічні умови ТУУ 29.3-37090655-001:2010. Крім того, на сторінці 13 цього керівництва із експлуатації, у розділі 14. ГАРАНТИЯ зазначено наступне: Изготовитель гарантирует соответствие машин АСМ требованиям технических условий ТУУ 29.3-37090655-001:2010 при соблюдении правил транспортировки и эксплуатации, установленных в настоящем руководстве .

Таким чином, відповідач використав твір технічного характеру (ТУУ 29.3-37090655-001:20101) під час виготовлення Товару - аеродинамічної сепаруючої машини АСМ-5, а також під час виготовлення та розповсюдження Керівництва із експлуатації (Руководство по эксплуатации Сепаратор Аэродинамический ), чим порушив майнові авторські права позивача, що і стало підставою для звернення останнього до господарського суду із відповідною позовною заявою.

Господарський суд, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, зазначив, що беручи до уваги те, що технічні умови аеродинамічної машини АСМ-5, відчуженої відповідачем ФГ «Шишківське» є аналогічними технічним умовам твору технічного характеру Технические условия Сепараторы импеллерные ИСМ (Сепаратори імпелерні ІСМ) , виключні майнові права на який належать позивачу, відповідачем було здійснено відчуження вказаної аеродинамічної машини за договором поставки та здійснюється пропозиція відчуження даного обладнання. Отже, відповідачем було здійснено розповсюдження контрафактних аеродинамічної машини АСМ-5 та технічних умов до неї без належного не це дозволу позивача, якому належать виключні майнові права на зазначений об'єкт авторських прав. Тобто, з відповідача підлягає стягненню компенсація за порушення майнових авторських прав у розмірі 10 мінімальних заробітних плат станом на день ухвалення рішення, що становить 37230,00 грн.

З висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог погоджується колегія суддів.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, апеляційний господарський суд виходить з наступного.

Згідно ст. 154 ГК України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються цим Кодексом та іншими законами, зокрема Законом України Про авторське право і суміжні права , Законом України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг . До цих відносин застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України та іншими нормативними актами.

Відповідно до положень ст. 421 Цивільного кодексу України, суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Згідно положень ст. 435 ЦК України, первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

За положеннями ст. 426 Цивільного кодексу України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється виключно з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Згідно з положенням п.п. 1, 8 ч. З ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права відтворення і розповсюдження творів є одними із способів використання творів.

Статтею 1 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено:

відтворення - це виготовлення одного або більше примірників твору, відеограми, фонограми в будь-якій матеріальній формі, а також їх запис для тимчасового чи постійного зберігання в електронній (у тому числі цифровій), оптичній або іншій формі, яку може зчитувати комп'ютер;

розповсюдження об'єктів авторського права і (або) суміжних прав - це будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України Про авторське право і суміжні права твір технічного характеру - це самостійний об'єкт авторського права. Твором технічного характеру, у тому числі, є книги, брошури, статті тощо.

Згідно Закону України Про стандартизацію право власності на стандарти, кодекси усталеної практики і технічні умови, прийняті підприємствами, установами та організаціями, і видані ними каталоги належать відповідним підприємствам, установам та організаціям, що закріплено у частині 3 статті 16 вищевказаного Закону.

Відповідно до пункту 3.1 ДСТУ 1.3:2004 технічні умови (ТУ) - це нормативний документ, що встановлює технічні вимоги, яким мають відповідати продукція, процеси та послуги. ТУ встановлюють вимоги до продукції, призначеної до самостійного постачання (виконання, надавання) та регулюють відносини між виробником (постачальником) та споживачем (користувачем). ТУ можуть бути невід'ємною частиною комплекту конструкторської, технологічної або іншої технічної документації на продукцію або окремим документом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів робить висновок, що відповідач під час провадження своєї господарської діяльності здійснив відтворення об'єкту авторського права, який належить позивачу, та подальше розповсюдження інструкції з експлуатації Сепаратор Аеродинамічний із гарантією відповідності машин ACM вимогам технічних умов ТУУ 29.3-37090655-001:2010, чим порушив вимоги ст. 426 Цивільного кодексу України, ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права та виключні майнові авторські права позивача.

Матеріалами справи підтверджується, та відповідачем не спростовується той факт, що його підприємство не отримувало жодних дозволів від позивача, тобто не укладало відповідно до вимог статей 32, 33 Закону України Про авторське право і суміжні права та Розділу 75 ЦК України авторський або ліцензійний договір на право відтворення Твору та/або розповсюдження будь-яких письмових документів, інструкцій із посиланням на використання об'єкту авторського права, що належать позивачу.

Таким чином, відповідач своїми діями порушив майнові авторські права, які на виключній основі належать ТОВ Агро-Вігс .

Стаття 1 Закону України Про авторське право і суміжні права визначає, що контрафактний примірник твору - це примірник твору, відтворений і/або розповсюджуваний з порушенням авторського права.

Відповідно до п. 44 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 04.06.2010 Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав розповсюдження контрафактних примірників творів є порушенням авторського права , що дає підстави для судового захисту.

Згідно пунктів а , б ст. 50 Закону України Про авторське право і суміжні права , порушеннями авторського права є вчинення будь-якою особою дій, які порушують майнові права суб'єктів авторського права, визначені ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права , а також піратство у сфері авторського права.

Відповідно до абзацу 1, п. г абзацу ч. 1 ст. 52 Закону, за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови до суду про виплату компенсацій.

Вищевказані дії відповідача дають підстави для судового захисту порушених авторських прав в порядку передбаченому ст. 51 та п. г ч. 1 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права , а саме подання позову про стягнення компенсації.

Пунктом г ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено, що розмір компенсації визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2018 рік розмір мінімальної заробітної плати станом на день складання та подання позову становить 3723,00 грн.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму ВСУ, розмір компенсації визначається судом виходячи з позовних вимог, однак не може бути меншим від 10 і не може перевищувати 50 000 мінімальних заробітних плат (пункт г частини 2 статті 52 Закону №3792-ХІІ), які встановлені законом на час ухвалення рішення у справі.

Таким чином, оскільки позивачем виявлено та документально підтверджено 1 (один) факт порушення виключних майнових авторських права відповідачем, а саме 1 (один) факт відтворення (виготовлення) та розповсюдження (продажу) товару із використанням контрафактного примірника інструкції з експлуатації Сепаратор Аеродинамічний із гарантією відповідності машин ACM вимогам технічних умов ТУУ 29.3-37090655-001:2010, то господарським судом першої інстанції цілком обґрунтовано було застосовано до відповідача стягнення у вигляді лише 10 мінімальних заробітних плат, а саме в розмірі 37230,00 грн, з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.

Твердження заявника апеляційної скарги про те, що аеродинамічна сепаруюча машина АСМ-5, виробником якої є ТОВ Завод Харківагромаш , не є контрафактним товаром, через те, що об'єктом авторського права є не сепаруюча машина, а технічні умови, не може бути прийнятий колегією суддів. Так, з тексту керівництва з експлуатації до машин АСМ-5, вбачається, що дане керівництво з експлуатації є об'єднаним експлуатаційним документом, і поставляється із кожним сепаратором. Тобто, дане свідчить про те, що сепаруючи машини, реалізацією яких займається підприємство відповідача, не можуть відчужуватись без керівництва з експлуатації, і навпаки, керівництво з експлуатації не має сенсу без самої сепаруючої машини. Отже, машини АСМ-5 виготовлені із використанням технічних умов ТУ У 29.3-37090655-001:2010 і керівництво з експлуатації має посилання на інформацію, пов'язану із відповідністю саме технічним умовам ТУ У 29.3-37090655-001:2010, майновими авторськими правами на які володіє позивач.

Стосовно твердження відповідача про те, що виготовлення ним продукції, відповідної технічним умовам позивача, не є тотожнім використанню таких технічних умов, колегія суддів зазначає, що специфіка технічних умов є такою, що ТУ містять чіткі технічні характеристики, вимоги безпеки та інші, відносно продукції, що виробляється, які повинні враховуватись вже на стадії розробки відповідної машини. З цього слідує висновок, що розробка та створення машини чи іншої технічно складної продукції не можлива без знання та використання її технічних умов. Таким чином, відповідачем були використані конкретні технічні умови ТУ У 29.3-37090655-001:2010 під час виготовлення машин АСМ-5 з метою їх подальшої реалізації третім особам.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% суми, присудженої на користь позивача, що складає 3723,00 грн, господарський суд також визнав обґрунтованими і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на приписи частини 3 статті 52 Закону України Про захист авторських і суміжних прав , якою передбачено, що суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача.

Щодо заявленого позивачем ТОВ Агро-Вігс клопотання про стягнення з підприємства відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає за доцільне задовольнити цю вимогу часткову, в сумі 3500,00 грн.

Обґрунтовуючи своє клопотання позивач посилається на складність справ у сфері інтелектуальної власності, в зв'язку з чим його підприємство було змушене звернутись до послуг адвоката.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Такі ж визначення встановлення розміру гонорару адвоката знайшли своє відображення у пункті 3 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України від 17.11.2012.

При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Колегія суддів виходить з того, що адвокат ОСОБА_1, як представник позивача, був присутнім лише в одному судовому засіданні під час вирішення в суді першої інстанції питання щодо збільшення позовних вимог та в суді апеляційної інстанції під час прийняття постанови. Водночас, позивач не надав суду апеляційної інстанції доказів, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 7000,00 грн, їх розрахунок із посиланням на встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження, вартість економних транспортних послуг, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, вартість оплати послуг адвокатів, яка склалася у регіоні, наявні відомості статистики про ціни на ринку адвокатських послуг, тощо. В матеріалах справи відсутні дані про кількість годин, які затратив для надання правової допомоги позивачу адвокат ОСОБА_1 в межах апеляційного розгляду даної справи. Факт виготовлення адвокатом складних процесуальних документів в процесі апеляційного розгляду справи, які потребують відповідних затрат часу, позивачем також доведено не було.

Розмір фактичних видатків, що включені сторонами до гонорару адвоката, відповідачем не підтверджений.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування рішення суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи заявника апеляційної скарги по суті скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківагромаш» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018 у справі №922/4399/17 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Харківагромаш» (61124, м.Харків, вул. Каштанова, 29, кімн.25, код ЄДРПОУ 41298067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Вігс» (61058, м.Харків, вул.Данилевського, 6, код ЄДРПОУ 40693327) 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 27.04.2018.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Пелипенко Н.М.