Постанова

від 04.09.2019 по справі 922/4399/17

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2019 р. Справа № 922/4399/17

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: судді: при секретарі судового засідання:Зубченко І.В. (доповідач), Гребенюк Н.В. , Радіонова О.О. Тимошенко А.А. за участю представників: від позивача:Гур`єв А.А., довіреність б/н від 02.01.2019р., свідоцтво №2064 від 18.01.2017р. від відповідача:не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІГС", м.Харків (вх.№1970 Х/3 від 01.07.2019р.) на рішення господарського суду Харківської області ухвалене 30.05.2019р. (повний текст підписано 03.06.2019р. у м.Харкові) у справі№922/4399/17 (суддя Новікова Н.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІГС", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш", м.Харків простягнення 40953,00грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІГС", м.Харків, позивач, звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш", м.Харків, про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 37230,00грн. та штрафу в розмірі 3723,00грн. до Державного бюджету України, що становить 10% суми, що підлягає стягненню (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом).

Рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2018р. (повний текст складено та підписано 15.02.2018р.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2018р. (повний текст складено та підписано 27.04.2018р.), позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

25.04.2019р. на адресу господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш" надійшла заява (вх.№15 від 25.04.2019р.), в якій відповідач просить за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018р. у справі №922/4399/17, яке набрало законної сили на підставі постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2018р., скасувати назване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІГС".

Свої вимоги відповідач обґрунтовує тим, що за наслідками розгляду справи №910/7075/18 у рішенні господарського суду Харківської області від 21.11.2018р. (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІГС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш" про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав), залишеному без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.03.2019р., встановлено наступні обставини: спірні технічні умови ТУУ 29.3-37090655-001:2010 представлені за допомогою професійної мови та внутрішня форма їх вираження не є оригінальною, а тому такі технічні умови не є об`єктом авторського права і не підлягають правовому захисту. На переконання відповідача, такі обставини є нововиявленими обставинами, у зв`язку з чим останній вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018р. підлягає скасуванню.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст підписано 03.06.2019р.) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018р. у справі №922/4399/17 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

При цьому господарський суд Харківської області дійшов висновку, що обставини, встановлені при розгляді справи №910/7075/18, є нововиявленими обставинами в розумінні ст.320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з чим визнав, що рішення суду у справі №922/4399/17 підлягає перегляду в порядку ст.325 ГПК України.

За наслідками перегляду, приймаючи до уваги, що твір Технические условия Сепараторы импеллерные ИСМ (Сепаратори імпелерні ІСМ) ТУУ 29.3-37090655-001:2010 не є об`єктом авторського права, враховуючи обставини, встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2018р. у справі №910/7075/18, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді компенсації за порушення майнових авторських прав, а також для застосування до правовідносин, які склались між сторонами, норм Закону України "Про авторське право і суміжні права", і, як наслідок, про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись із рішенням господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст підписано 03.06.2019р.) у справі №922/4399/17, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІГС" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати назване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити, а саме: стягнути суму компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 37230,00грн. та штраф у розмірі 3723,00грн. до Державного бюджету України, що становить 10% суми, що підлягає стягненню.

На переконання апелянта, оскаржуване рішення винесене без здійснення всебічного, об`єктивного та повного дослідження обставин справи, без оцінки наявних у матеріалах справи доказів, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. На підтвердження наявності підстав для скасування рішення суду першої інстанції позивач звертає увагу на наступне:

- місцевий господарський суд дійшов хибного висновку, що судові акти у справі №910/7075/18 можуть вважатися нововиявленою обставиною, оскільки за своєю юридичною природою вони є процесуально-правовими фактами, а відтак не можуть потрапляти під правове регулювання глави 3 розділу IV ГПК України;

- суд здійснив переоцінку доказу у вигляді Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, що є неприпустимим;

- суд штучно підмінив поняття та визнав зміну правової позиції відповідача нововиявленими обставинами;

- судові акти у справі №910/7075/18 можуть розглядатися виключно як новий доказ, а докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом, не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами;

- авторські права позивача засвідчені Свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір, яке дійсне та ніким не оспорюється, у зв`язку з чим технічні умови є твором, тобто об`єктом авторського права, виключні майнові авторські права на який належать Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІГС";

- місцевий господарський суд не надав жодної оцінки договору про передачу (відчуження) виключних майнових прав на твір від 23.11.2017р., що був укладений між сторонами, який не оспорюється у судовому порядку і щодо якого відсутні підстави вважати його нікчемним;

- суд першої інстанції не врахував позиції Харківського апеляційного господарського суду у справі №922/4399/17, який досліджував Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір та договір про передачу виключних майнових авторських прав на твір і своєю постановою встановив наявність у позивача майнових авторських прав на спірний твір та встановив факт порушення відповідачем цих прав;

- судом неправильно здійснено тлумачення Закону України Про авторське право і суміжні права і застосовано до правовідносин сторін Закон України Про стандартизацію , який у даному випадку не підлягає застосуванню.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019р. у справі №922/4399/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий (суддя-доповідач) Зубченко І.В., судді Білецька А.М., Чернота Л.Ф.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІГС" на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст підписано 03.06.2019р.) у справі №922/4399/17 та зобов`язано відповідача у строк до 19.07.2019р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.

Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України ухвалою суду від 22.07.2019р. призначено розгляд справи №922/4399/17 на 07.08.2019р.

23.07.2019р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) на адресу суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш" надійшов відзив на апеляційну скаргу, який був направлений відповідачем 19.07.2019р. (згідно накладної, наявної на конверті, в якому надійшов відзив), тобто у межах визначеного судом строку. За змістом відзиву заявник наголошує на наступному:

- всупереч твердженням апелянта, суд визнав нововиявленими обставинами не судові рішення, а обставини, встановлені судом під час розгляду справи №910/7075/18;

- при перегляді рішення за нововиявленими обставинами суд не здійснює оцінки, а тим більше переоцінки доказів, а лише встановлює наявність чи відсутність нововиявленої обставини, яка може слугувати підставою для перегляду рішення, у зв`язку з чим суд не здійснював переоцінку Свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір;

- посилання позивача на Свідоцтво як на єдиний та беззаперечний доказ того, що технічні умови є об`єктом авторського права, суперечать положенням Закону України Про авторське право та суміжні права . Так, реєстрація права у відповідних державних реєстрах лише засвідчує авторство, факт і дату опублікування твору, жодним нормативно-правовим актом по реєстрації твору не передбачається перевірка твору на предмет того, чи є такий твір об`єктом авторського права, відповідними органами та установами, які мають право здійснювати таку реєстрацію;

- суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що технічні умови не є твором, який охороняється Законом України Про авторське право та суміжні права , тобто не є об`єктом авторського права.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Білецької А.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду, згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.

У судовому засіданні 07.08.2019р. представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представники відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечили, просили рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст підписано 03.06.2019р.) у справі №922/4399/17 залишити без змін.

Враховуючи зміну складу судової колегії, з метою повного та всебічного дослідження обставин справи в їх сукупності, судова колегія оголосила перерву у судовому засіданні до 04.09.2019р., що відображено у протоколі судового засідання.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Черноти Л.Ф., на підставі розпорядження керівника апарату суду, згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2019р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Гребенюк Н.В., Радіонова О.О.

У судовому засіданні 04.09.2019р. представник позивача підтримав позицію, висловлену в попередньому судовому засіданні, просив рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст підписано 03.06.2019р.) у справі №922/4399/17 скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду 03.09.2019р. надав заяву про відкладення судового засідання. За змістом заяви відповідач просить відкласти розгляд справи з причин неможливості явки обох представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш" у призначене судове засідання з причин знаходження у відрядженні у м.Києві. Разом з тим, враховуючи належне та своєчасне повідомлення про дату, час та місце судового засідання, приймаючи до уваги тривалість строку розгляду справи, з огляду на ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у заяві обставин та необмеженість останнього у можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого повноважного представника, беручи до уваги визнання явки сторін у судове засідання необов`язковою, участь представників відповідача у попередньому судовому засіданні, викладення позиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш" у відзиві на апеляційну скаргу та достатність наявних матеріалів справи, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу по суті без присутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш".

Відповідно до ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації, складено протокол.

У судовому засіданні 04.09.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення представників відповідача у судовому засіданні 07.08.2019р. та представника позивача у судових засіданнях 07.08.2019р. і 04.09.2019р., перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018р. у справі №922/4399/17 з огляду на наступне.

Порядок та підстави перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами врегульовано главою 3 розділу IV ГПК України.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Статтею 320 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Істотними є обставини, вплив яких на суть справи та винесене рішення може потягнути за собою скасування рішення суду та винесення іншого рішення, тобто мають бути такими, що ставлять під сумнів або спростовують висновки суду, покладені в основу прийнятого судового рішення.

Саме істотність для справи є однією із визначальних ознак обставин, що можуть бути визнані нововиявленими у справі.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

При цьому, є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення згідно норм ГПК України.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. Також, не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або які могли бути встановлені судом в разі виконання вимог процесуального закону.

Крім того, не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Таким чином, господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. При цьому, результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.

Вирішення питання, чи вірно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в рамках розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Наведену правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 24.01.2019р. у справі №8/61, від 19.03.2019р. у справі №910/17944/15, від 19.03.2019р. у справі №910/7083/16.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що одним з загальновизнаних принципів побудови системи перевірки судових рішень, у тому числі в господарському судочинстві, є принцип правової визначеності, реалізація якого має на меті досягнення стабільності правового регулювання та існуючих правовідносин, необхідної для того, щоб кожен з учасників цих правовідносин міг у розумних межах бути впевненим у незмінності свого досягнутого правового статусу, набутих прав та обов`язків.

Судове рішення, яке набуло ознак чинного та остаточного за наслідками його апеляційного та касаційного перегляду, може бути переглянуто в подальшому, однак виключно у законодавчо встановлених межах, які покликані забезпечити принцип правової визначеності, в тому числі, шляхом встановлення законодавством чітких обмежень строку, протягом якого у сторони існує право на перегляд остаточного судового рішення.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя, як така, не суперечить положенням Конвенції за умови відсутності зловживання (рішення від 18.11.2004р. у справі Правєдная проти Росії №69529/01 та рішення від 06.12.2005р. у справі Попов проти Молдови №2). Однак, при цьому Суд наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі Преамбули до Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення Суду у справі Брумареску проти Румунії від 28.10.1999р.). Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення Суду у справі Рябих проти Росії від 24.06.2003р.; ухвала Суду щодо прийнятності заяви №62608/00 Агротехсервіс проти України ; рішення Суду у справі Желтяков проти України від 09.06.2011р.).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Суду у справі Правєдная проти Росії від 18.11.2004р.).

Як вбачається із заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018р. у справі №922/4399/17, Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш" вважає нововиявленими у цій справі обставини, які встановлені рішенням господарського суду Харківської області від 21.11.2018р. у справі №910/7075/18, а саме: спірні технічні умови ТУУ 29.3-37090655-001:2010 представлені за допомогою професійної мови та внутрішня форма їх вираження не є оригінальною, а тому такі технічні умови не є об`єктом авторського права і не підлягають правовому захисту.

На переконання відповідача, з огляду на такі нововиявлені обставини рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018р. у справі №922/4399/17 підлягає скасуванню.

Проаналізувавши зміст поданої заяви та матеріали судової справи №922/4399/17, колегія суддів прийшла висновку про те, що обставини, на які посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш", не є нововиявленими у розумінні ст.320 ГПК України, що виключає можливість зміни або скасування судового рішення за правилами глави 3 розділу IV ГПК України.

Так, однією з необхідних ознак існування нововиявлених обставин є, зокрема, наявність наступної умови: ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Тобто, необхідним є з`ясування питань про те, чи знав або міг знати відповідач про існування вказаних обставин на час розгляду спору судом по суті. При цьому відповідач повинен надати відповідні докази, що спростовують висновок суду про обізнаність або здатність особи бути обізнаною.

У свою чергу, обставина віднесення чи не віднесення спірних технічних умов до об`єктів авторського права могла бути відома заявникові на час розгляду справи. Зміна правової позиції відповідача не свідчить про існування на час розгляду справи матеріально-правових фактів, які не могли бути відомі відповідачу. Більше того, питання віднесення спірних технічних умов до об`єктів авторського права досліджувалось судами першої та апеляційної інстанцій і даній обставині було надано правову оцінку, що підтверджено рішенням господарського суду Харківської області від 07.02.2018р. у справі №922/4399/17, яке залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.04.2018р. (повний текст складено та підписано 27.04.2018р.). Так, у контексті приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №12 Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності встановлення факту наявності авторських прав позивача є обов`язковою умовою для задоволення позовних вимог. У свою чергу, зміна правової позиції суду не є нововиявленою обставиною.

З огляду на вищевикладене, встановивши відсутність у сукупності всіх ознак, що надають зазначеним заявником обставинам статусу нововиявлених, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш".

Висновки, наведені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам справи. Судом неправильно застосовано норми процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІГС" підлягає частковому задоволенню (враховуючи зміст резолютивної частини апеляційної скарги), а рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст підписано 03.06.2019р.) у справі №922/4399/17 - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш" про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018р. (повний текст підписано 15.02.2018р.) у справі №922/4399/17 за нововиявленими обставинами.

Судові витрати за розгляд заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та апеляційної скарги на підставі ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 277, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІГС", м.Харків, на рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст підписано 03.06.2019р.) у справі №922/4399/17 - задовольнити частково .

Рішення господарського суду Харківської області від 30.05.2019р. (повний текст підписано 03.06.2019р.) у справі №922/4399/17 - скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш", м.Харків, про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018р. (повний текст підписано 15.02.2018р.) у справі №922/4399/17 за нововиявленими обставинами - відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 07.02.2018р. (повний текст підписано 15.02.2018р.) у справі №922/4399/17 - залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Харківагромаш" (61124, Харківська обл., м.Харків, вул.Каштанова, буд.29, кім.25; код ЄДРПОУ 41298067) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВІГС" (61058, Харківська обл., м.Харків, вул.Данилевського, буд.6; код ЄДРПОУ 40693327) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3600,00грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.

У судовому засіданні 04.09.2019р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 09.09.2019р.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя О.О. Радіонова