Постанова

від 24.04.2018 по справі 823/2019/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/2019/17 Суддя (судді) першої інстанції: Гаращенко В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року (дата складання повного тексту 01 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства Черкаський ремонтно-механічний завод до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 07 листопада 2017 року №0031761205.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Черкаській області від 07 листопада 2017 року №0031761205.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що рішенням Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року №2-1312 встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та затверджено відповідне положення, яким визначено суб'єкт та об'єкт оподаткування, порядок нарахування і сплати, ставку податку, яка становить 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, тобто 16,00 грн. за 1 кв.м., а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, зазначаючи, що позивачем не оспорюється застосування рішення Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року №2-1312 при визначенні розміру податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, однак п.3 р.ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році передбачено застосування ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з коефіцієнтом 0,5.

Сторони у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач являється платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки є власником комплексу будівель площею 1686 кв.м., які розташовані в м.Черкаси по вул.Сурікова, 10, що підтверджується свідоцтвом про право власності №007511 (а.с.28).

ПрАТ Черкаський ремонтно-механічний завод подано до контролюючого органу звітну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітний (податковий) період 2017 рік, в якій нараховано податку на 2017 рік за І-ІІ квартал із застосуванням ставки податку 0,5% розміру мінімальної заробітної плати, з розрахунку 16 грн. за 1 кв.м., у сумі 13488,00 грн.

Сплата визначеної платником самостійно суми податкового зобов'язання підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень №149 від 13 квітня 2017 року (а.с.60) на суму 6744,00 грн., №993 від 24 липня 2017 року (а.с.61) на суму 6744,00 грн.

19 вересня 2017 року позивачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за звітний (податковий) період 2017 рік, згідно з р.10 якої ПрАТ Черкаський ремонтно-механічний завод зменшено нараховані податкові зобов'язання з податку на 2017 рік на всю задекларовану суму податкових зобов'язань.

За наслідком проведення камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 19 вересня 2017 року №9190915000 платника на 2017 рік ПрАТ Черкаський ремонтно-механічний завод ГУ ДФС у Черкаській області складено акт про результати перевірки податкової звітності від 19 жовтня 2017 року №2462/23-00-12-0506/01267248, в якому встановлено порушення позивачем пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, п.6.2 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року №2-1312, а саме, не застосовано ставку податку, яка в 2017 році становить 16,00 грн. за 1 кв.м., що призвело до заниження суми податкового зобов'язання за І-ІІ квартал 2017 року на 13488,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДФС у Черкаській області 07 листопада 2017 року винесено податкове повідомлення-рішення форми Р від 07 листопада 2017 року №0031761205, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власником об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 16860,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 13488,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3372,00 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що контролюючим органом невірно застосовано ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені ст.12 ПК України.

У відповідності до п.п.8.1, 8.3 ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно з пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно, який в силу ст.265 ПК України складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до п.10.3 ст.10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Підпунктами 12.3.1, 12.3.2 п.12.3 ст.12 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Відповідно до пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за один квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з п.24 ч.1 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів, відповідно до Податкового кодексу України.

Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пп.12.4.1 п.12.4 ст.12 ПК України до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом.

Рішенням другої сесії Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року №2-1312 Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси затверджено Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси, відповідно до п.6.2 якого ставка податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

28 січня 2016 року Черкаською міською радою прийнято рішення 2-136 Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року №2-1312 Про затвердження Положень та ставок місцевих податків і зборів на території міста Черкаси згідно з яким п.6.2 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси викладено у наступній редакції - ставка податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Постановою Соснівського районного суду м.Черкаси від 06 вересня 2016 року у справі №712/2617/16-а, яка за наслідками апеляційного та касаційного оскарження залишена без змін, визнано п.6.2 Положення Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м.Черкаси , затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 28 січня 2016 року недійсним та нечинним - таким, що не набрав чинності з 01 січня 2016 року.

Отже, ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості що перебувають у власності позивача становить 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

В той же час, 01 січня 2017 року набув чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році від 20 грудня 2016 року №1791-VIII відповідно до п.3 р.ІІ Прикінцеві та перехідні положення якого установлено, що з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до цього Закону, встановлені таким органом місцевого самоврядування ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовуються з коефіцієнтом 0,5.

З наявного в матеріалах справи листа ГУ ДФС у Черкаській області від 11 жовтня 2017 року №27150/23-00-12-0610 (а.с.38), адресованого ПрАТ Черкаський ремонтно-механічний завод вбачається, що відповідач підтверджує факт неприйняття Черкаської міською радою рішення щодо встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік, однак зазначає, що положення Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році впливають на показники бюджету м.Черкаси, оскільки зменшують надходження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до місцевого бюджету і введення в дію положення про застосування коефіцієнта 0,5 можливе лише з 1 січня 2018 року.

Вирішуючи питання щодо правомірності не застосування відповідачем при визначенні ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2017 рік колегія суддів враховує положення п.56.21 ст.56 ПК України, відповідно до якого, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Отже, враховуючи, що Черкаською міською радою до 15 липня 2016 року не було прийнято рішення щодо встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік, ставки єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки мають застосовуватись з коефіцієнтом 0,5.

Таким чином, встановлена п.6.2 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м.Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року №2-1312, ставка податку для об'єктів нежитлової нерухомості що перебувають у власності юридичних осіб, яка становить 0,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування, має застосовуватись із урахуванням коефіцієнту 0,5, встановленого п.3 р.ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році від 20 грудня 2016 року №1791-VIII. Тобто, ставка податку за 1 кв. метр нерухомості на 2017 рік складає 8,00 грн. та враховуючи, що загальна площа об'єкта нерухомого майна позивача складає 1686 кв.м., загальна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка підлягає сплаті позивачем за 2017 рік складає 13488,00 грн., яка в повному обсязі сплачена позивачем, відповідно до платіжних доручень №149 від 13 квітня 2017 року та №993 від 24 липня 2017 року.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що висновки податкового органу, викладені в акті про результати камеральної перевірки податкової звітності від 19 жовтня 2017 року №2462/23-00-12-0506/01267248 щодо порушення позивачем пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України, п.6.2 Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території міста Черкаси, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 25 червня 2015 року №2-1312, а саме, не застосовано ставку податку, яка в 2017 році становить 16,00 грн. за 1 кв.м., що призвело до заниження суми податкового зобов'язання за І-ІІ квартал 2017 року на 13488,00 грн., є необґрунтованими, а прийняте на підставі вказаного акту податкове повідомлення-рішення форми Р від 07 листопада 2017 року №0031761205 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки порушує права ПрАТ Черкаський ремонтно-механічний завод , як платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма