Постанова

від 26.04.2018 по справі 820/5866/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5866/17 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Жигилія С.П.

суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2018р. (суддя Панченко О.В.; м. Харків; повний текст рішення складено 02.02.2018 р.) по справі № 820/5866/17

за позовом Приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4

до Міністерства юстиції України, третя особа: Державне підприємство "Національні інформаційні системи"

про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_4О.), звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі по тексту - відповідач) з адміністративним позовом, в якому просила суд: скасувати Наказ відповідача № 3656/5 від 20.11.2017р. про тимчасове блокування до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4;

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 січня 2018 року адміністартивний позов Приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 - задоволено.

Скасовано Наказ Міністерства юстиції України №3656/5 від 20.11.2017р. про тимчасове блокування до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державного реєстратора-приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4.

Стягнуто з Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Архітектора Городецького,13, код ЄДРПОУ 00015622), за рахунок бюджетних асигнувань, на користь приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) суму сплаченого судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом, при прийняття оскарженого рішення, норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на правомірність прийнятого ним рішення від 20.11.2017, у зв'язку із виявленням в ході перевірки низки порушень в діяльності ОСОБА_4, як державного реєстратора, та застосування до позивача одного із передбачених заходів реагування, який, в свою чергу, є найменш суворим.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно з наказом відповідача - Міністерства юстиції України, №3014/17 від 28.08.2017р. позивач був включений до переліку державних реєстраторів та суб'єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Результати проведеного працівником відповідача моніторингу оформлені актом від 17.10.2017р. (а.с.69-72), за висновками якого в діяльності позивача як приватного нотаріуса при виконанні функцій державного реєстратора наявні порушення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , Порядку №1127, Порядку №1141.

Наказом відповідача від 02.11.2017р. №4217/7 була призначена камеральна перевірка державного реєстратора - приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4. (а.с.29)

Результати проведеної камеральної перевірки оформлені довідкою від 17.11.2017р. (а.с.75-78), за висновками якої в діяльності позивача при виконанні функцій державного реєстратора виявлені порушення, в зв'язку з чим запропоновано заблокувати доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.

Наказом відповідача № 3656/5 від 20.11.2017р. до позивача, як державного реєстратора, було застосовано міру юридичної відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на три місяці.(а.с.31)

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття цього наказу суб'єктом владних повноважень обрано положення ст.37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , а фактичною підставою слугували висновки довідки від 17.11.2017 року про вчинення вищезазначених порушень.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду про його скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ не є співрозмірним з тим порушенням, які вчинив приватний нотаріус і з тими санкціями, які були до нього застосовані, у зв'язку з чим відновлено доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 37-1 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав. ОСОБА_3 результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав. ОСОБА_3 результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав (п. 1 ч. 2 ст. 37-1). Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішення, передбаченого пунктом 1 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядком № 990 визначено процедуру здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державна реєстрація), відповідно до Законів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Положеннями пунктів 4-5 Порядку №990 передбачено, що моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями: 1) порушення строків, визначених Законами; 2) проведення реєстраційних дій в неробочий час; 3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування; 4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень; 5) скасування (видалення) записів з реєстрів; 6) державні реєстратори та/або суб'єкти державної реєстрації, визначені Мін'юстом.

ОСОБА_3 результатами моніторингу реєстраційних дій складається відповідний акт в письмовій формі, який засвідчується підписом посадової особи Мін'юсту, що проводила такий моніторинг.

Аналіз наведених норми дає підстави зробити висновок про те, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України шляхом моніторингу реєстраційних дій за шістьма критеріями, визначеними Порядком.

Як свідчать матеріали справи, в ході проведення камеральної перевірки відповідачем виявлені порушення позивачем вимог ст.10, 16, 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час розгляду заяв про державну реєстрацію іншого речового права та заяв про реєстрацію обтяження №№21775568, 21775359, 21775139, 21774952, 21774735, 21774348, 21774105, 21773716, 21773582, 21773490, а саме: не виготовлення електронних копій документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій, про що свідчить відсутність зазначених документів у пункті меню "Супровідні документи" Державного реєстру заяв як інформаційної системи.

При цьому відповідачем було взято до уваги, що згідно приписів статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що при прийнятті заяв у паперовій формі обов'язково виготовляються електронні копії документів, поданих заявником для проведення реєстраційних дій. Електронні копії документів виготовляються шляхом сканування з подальшим їх розміщенням у Державному реєстрі прав. У базі даних заяв також реєструються рішення судів, заяви власників об'єктів нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій, рішення судів про скасування відповідних рішень судів, заяви власників об'єктів нерухомого майна про відкликання власних заяв про заборону вчинення реєстраційних дій.

Крім того, відповідач зазначає про відсутність електронних копій документів у заявах №№22494235, 22493491, 22491385, 22490552, 22688840, 22689382, 22689763, 22690045, 22690332, 22690610, 22690878, 22691121, 22691389, 22691642, 22691936, 22692164, 22692362, 22692601, 22692854, 22623041, 22693227, 22693400.

У ході перевірки Комісією встановлено, що за заявами №№25001322, 25001857, 25019485, 25020808, 24952739, 24848908, 24759038, 24759937, 24611099, 24528503, 24450615, відсутній пошук зареєстрованих обтяжень прав суб'єкта (набувача за договором); при відкритті розділів №1106751163206 на земельну ділянку з кадастровим номером 6320684000:01:000:0155, №1112301063206 на земельну ділянку з кадастровим номером 6320684000:02:000:0460, №1142833963110 на земельну ділянку з кадастровим номером 6323981100:01:000:0056, №1363542663239 на земельну ділянку з кадастровим номером 6323981500:04:000:0358, №1371843163110 на земельну ділянку з кадастровим номером 6323981101:00:000:0132, №1359276263110 на земельну ділянку з кадастровим номером 6311000000:09:026:0034 позивачем не було внесено дату державної реєстрації земельної ділянки та найменування органу, що провів державну реєстрацію земельних ділянок.

Згідно п.20 Порядку №1141 з метою проведення державної реєстрації виникнення права власності державний реєстратор вносить до запису про нерухоме майно наступні відомості щодо земельної ділянки: дата державної реєстрації земельної ділянки; найменування органу, що провів державну реєстрацію земельної ділянки; кадастровий номер земельної ділянки; площа земельної ділянки; цільове призначення земельної ділянки; місцезнаходження земельної ділянки; підстава для внесення запису про нерухоме майно: назва рішення; дата формування рішення; індексний номер рішення; прізвище, ім'я та по батькові державного реєстратора; найменування органу державної реєстрації прав або найменування нотаріальної контори, назва нотаріального округу.

У ході перевірки встановлено, що приватним нотаріусом при розгляді заяви про державну реєстрацію права власності № 22833441 не було здійснено пошук черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв раніше, що, за висновками акту, суперечить положенням п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , які передбачають, що при здійсненні державної реєстрації прав, державний реєстратор встановлює черговість розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд.

У разі, якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження. Наступна заява розглядається тільки після прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації щодо заяви, зареєстрованої в Державному реєстрі прав раніше.

Черговість розгляду заяв щодо одного об'єкта нерухомого майна застосовується як під час розгляду заяв про державну реєстрацію права власності та інших речових прав, так і під час розгляду заяв про державну реєстрацію обтяжень таких прав (ч.8 ст.18 зазначеного Закону).

Крім того, згідно п.12 Положення №1141, під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор додатково здійснює пошук інших заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на те саме майно та рішень судів про заборону вчинення дій, пов'язаних з державною реєстрацією таких прав, у базі даних про реєстрацію заяв і запитів.

Також встановлено, що за заявами №№19606786, 23115925 відсутній пошук заяв у базі даних заяв Державного реєстру прав, відсутні відомості за результатом пошуку інформації по ідентифікаторам пошуку з метою перевірки документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяв, відмови у державній реєстрації прав та прийняття відповідного рішення.

Пунктом 1 частини 2 ст.37-1 зазначеного Закону встановлено, що за результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб'єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав.

Колегія суддів зауважує, що для прийняття рішення відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що в свою чергу і є мотивом для застосування такого дисциплінарного стягнення як, зокрема, тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Довідка від 17.11.2017, складена за результатами камеральної перевірки, містить пропозицію тимчасово заблокувати доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці, отже за своїм змістом і правовим визначенням має рекомендаційний характер та не є обов'язковою для прийняття Мін'юстом наказу саме у відповідності до цієї пропозиції.

При цьому, з аналізу змісту наказу Міністерства юстиції України №3656/5 від 20.11.2017 вбачається, що відповідач не здійснив жодного дослідження або перевірки фактів, викладених у довідці від 17.11.2017 за результатами проведення камеральної перевірки позивача, не зазначив норми, які порушено позивачем та які є підставою для прийняття такого наказу.

Встановлюючи такий тривалий термін блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як 3 (три) місяці, відповідач, відповідно до принципу обґрунтованості рішення, мав навести мотиви, з яких він виходив, обираючи саме такий строк, навіть незважаючи на відсутність нормативно передбачених меж такого строку. Оскаржуваний наказ не тільки не містить викладення фактів порушення позивачем законодавства у сфері державної реєстрації прав, а також не містить будь-яких відомостей про негативні наслідки цих порушень, зокрема, про порушення прав та законних інтересів юридичних та фізичних осіб, а також мотивів застосування до державного реєстратора саме такої санкції, як блокування доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці, що свідчить про порушення принципу пропорційності.

Крім того, відповідачем при проведенні камеральної перевірки, складенні Довідки та винесенні оскаржуваного наказу не забезпечено участі позивача у процесі прийняття рішення, в тому числі шляхом надання можливості викласти свої пояснення з приводу тих чи інших обставин, які перевірялись. З матеріалів справи вбачається, що копія наказу №4217/17 від 02.11.2017р. «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Лозівського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4» була направлена позивачу згідно із супровідним листом від 03.11.2017 (а.с.28). Вказаний наказ був отриманий позивачем 27.11.2017 р., тобто після проведення перевірки та прийняття спірного наказу.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, приймаючи наказ №3656/5 від 20.11.2017, яким тимчасово заблоковано доступ позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці, не надав обґрунтованих доказів строку встановлення такого обмеження, не провів співставлення важкості проступку та встановленого строку, наявності повторного (систематичного) вчинення порушення чи будь-яких інших порушень, що зумовлюють встановлення саме такого терміну обмеження.

Крім того, апелянтом не наведено доказів щодо існування негативних наслідків за результатом вчинення дій позивачем, натомість можливе виникнення таких наслідків у подальшому відповідачем не підтверджено.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 наведеної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що застосування до позивача несприятливих наслідків у вигляді блокування доступу позивача до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як 3 (три) місяці є не співмірним виявленим відповідачем за наслідками перевірки порушенням, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про достатність підстав для скасування наказу Міністерства юстиції України №3656/5 від 20.11.2017р.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2018 по справі № 820/5866/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_5 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_6 ОСОБА_7 Повний текст постанови складено 27.04.2018.